УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України
30 липня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2018 року,
у с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014100000000597 від 12.06.2014 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України, було частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 ,про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 15.06.2018 р. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме на печатку ТОВ «КС «Капітал», ідентифікаційний код 35394339.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя зазначив, що арешт майна має на меті забезпечити збереження доказів у кримінальному провадженні, а тому майно (печатка ТОВ «КС «Капітал», походження якої не встановлене), на яке слідчий просить накласти арешт, підпадає під ознаки ст.ст.98,167 КПК України, тобто має ознаки речових доказів, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому його повернення володільцю може призвести до приховання, знищення або спотворення з метою уникнення причетних осіб від відповідальності за скоєні злочини, у зв`язку із чим клопотання в цій частині підлягає задоволенню. У той же час слідчий суддя за матеріалами справи не вбачає підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно у виді флеш-накопичувачів, ноутбуку, системного блоку та мобільного телефону, які підпадають під ознаки предметів, дозвіл на вилучення яких був прямо заборонений ухвалою слідчого судді від 24.05.2018 р., також не вбачається підстав для накладення арешту на банківські платіжні картки, ключ від банківської ячейки, оскільки матеріалами клопотання не доведено, що останні можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді місцевого суду, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні клопотання слідчого та ухвалити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна, тимчасово вилученого за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , задовольнити в повному обсязі.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою та необґрунтованою.
В судове засідання учасники судового провадження не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 03.07.2018 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування к кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100000000597 від 12.06.2014 року, розслідуваного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст.364та ч. 1 ст.388 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом тривалого часу службові особи АТ «Укрексімбанк», 100% акцій якого належать Державі, ПАТ «Фортуна-Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товарної біржі «Статус Експерт» (код ЄДРПОУ 31472470), зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені особи, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили умисні дії, внаслідок чого настали тяжкі наслідки у вигляді спричинення АТ «Укрексімбанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб матеріальної шкоди, яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Зазначені дії вищевказаних осіб, які направлені на реалізацію активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за заниженою вартістю окремим юридичним особам за винагороду, призводять до завдання збитків державі в особі Фонду, що не дозволяє державній спеціалізованій установі виконувати покладені на неї обов`язки з відшкодування коштів за вкладами фізичних і юридичних осіб.
З метою виявлення та вилучення предметів та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні та можуть сприяти розкриттю злочину і встановленню осіб, причетних до його вчинення, 15.06.2018 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.05.2018 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , який є уповноваженою особою ФГВФО.
В ході обшуку було тимчасово вилучено майно, предмети та документи, речі, дозвіл на відшукання яких ухвалою слідчого судді не надавався, а саме платіжні банківські картки, флеш-накопичувачі, ключ від банківської скриньки, ноутбук, системний блок, печатка та мобільний телефон тощо.
16.06.2018 у кримінальному провадженні № 42014100000000597 зазначені речі, предмети і документи визнано речовим доказом.
22.06.2018 року старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 ,звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 15.06.2018 р. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме:
- платіжну картку "Приватбанк" № НОМЕР_1 ;
- платіжну картку "Приватбанк" № НОМЕР_2 ;
- платіжну картку "Ощадбанк" № НОМЕР_3 ;
- платіжну картку "IdeaBank" № НОМЕР_4 , видана на ім`я ОСОБА_13 ;
- платіжну картку "Таскомбанк" № НОМЕР_5 , видана на ім`я ОСОБА_13 ;
- платіжну картку "Сбербанк Росії" № НОМЕР_6 , видана на ім`я ОСОБА_13 ;
- пластикову картку "Сбербанк Росії", "Visa Virtual Account", № НОМЕР_7 ;
- пластикову картку "Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України" № НОМЕР_8 для забезпечення доступу учасника КНПФ Національного банку України до інформації про стан індивідуального пенсійного рахунку;
- флеш-накопичувач в шкіряному футлярі синього кольору з написом "Таскомбанк", без номеру;
- флешку з написом "BIFITIToken" "3099А02А9С043С00;
- флеш-накопичувач "Transcend" №5947347053;
- накопичувач "Transcend" з шнуром SN: D325933159;
- ключ металевий з біркою синього кольору та написом в середині "48(2)" (зовні схожий на ключ від банківської скриньки);
- ноутбук "HP" №304363 із зарядним пристроєм;
- системний блок ПЕОМ №304397;
- печатка ТОВ "КС Капітал", ідентифікаційний код 35394339;
- мобільний телефон "BlackBerry", РІN: НОМЕР_9 , з сім-карткою "ВФ Україна" № НОМЕР_10 .
03.07.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено частково та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 15.06.2018 р. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме на печатку ТОВ «КС «Капітал», ідентифікаційний код 35394339.
Задовольняючи частково дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42014100000000597 від 12.06.2014 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання дослідив матеріали, додані до клопотання та прийшов до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту лише на печатку ТОВ «КС «Капітал», ідентифікаційний код 35394339, в іншій частині клопотання визнано необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, мають бути враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді в частині відмови в задоволенні клопотання слідчого є формальною та не містить обґрунтування підстав, передбачених ст. ст. 170, 171 КПК України для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Так, як встановлено під час апеляційного розгляду, є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постановислідчого від 16.06.2018 року та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, може бути приховане чи знищене арешт є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Крім цього, відповідно до абзацу другого частини десятої статті 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, дослідивши зазначені обставини суд апеляційної інстанції не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
З урахуванням вказаних обставин для забезпечення проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно, оскільки необхідність арешту доведена слідчим та прокурором.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42014100000000597 від 12.06.2014 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України, якою було частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 ,про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 15.06.2018 р. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме на печатку ТОВ «КС «Капітал», ідентифікаційний код 35394339 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 ,про накладення арешту на майно, задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 15.06.2018 р. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме:
- платіжну картку "Приватбанк" № НОМЕР_1 ;
- платіжну картку "Приватбанк" № НОМЕР_2 ;
- платіжну картку "Ощадбанк" № НОМЕР_3 ;
- платіжну картку "IdeaBank" № НОМЕР_4 , видана на ім`я ОСОБА_13 ;
- платіжну картку "Таскомбанк" № НОМЕР_5 , видана на ім`я ОСОБА_13 ;
- платіжну картку "Сбербанк Росії" № НОМЕР_6 , видана на ім`я ОСОБА_13 ;
- пластикову картку "Сбербанк Росії", "Visa Virtual Account", № НОМЕР_7 ;
- пластикову картку "Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України" № НОМЕР_8 для забезпечення доступу учасника КНПФ Національного банку України до інформації про стан індивідуального пенсійного рахунку;
- флеш-накопичувач в шкіряному футлярі синього кольору з написом "Таскомбанк", без номеру;
- флешку з написом "BIFITIToken" "3099А02А9С043С00;
- флеш-накопичувач "Transcend" №5947347053;
- накопичувач "Transcend" з шнуром SN: D325933159;
- ключ металевий з біркою синього кольору та написом в середині "48(2)" (зовні схожий на ключ від банківської скриньки);
- ноутбук "HP" №304363 із зарядним пристроєм;
- системний блок ПЕОМ №304397;
- печатка ТОВ "КС Капітал", ідентифікаційний код 35394339;
- мобільний телефон "BlackBerry", РІN: НОМЕР_9 , з сім-карткою "ВФ Україна" № НОМЕР_10 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
ОСОБА_14 ОСОБА_15 с і к
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 75766444 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Дзюбін В'ячеслав Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні