Постанова

від 25.06.2018 по справі 759/4835/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 33/796/1963/2018 Постанова винесена суддею Миколаєць І.Ю.

Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_1, за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу захисника в справі про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Брянка Луганської області, працює на посаді голови правління ПАТ КАМЕТ , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2

на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року

в с т а н о в и в:

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Відповідно до постанови, 07 березня 2018 року при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ &q?ої;КАМЕТ&q?ї ; встановлено, що голова правління ПАТ КАМЕТ ОСОБА_3 порушив п. 1 п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 201 297 грн., у тому числі за 2015 рік - 201 297 грн.; п. 2 п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 223 664 грн., у тому числі за січень 2015 року - 38 664 грн., вересень 2015 року - 60 000 грн., листопад 2015 року - 50 000 грн., грудень 2015 року - 75 000 грн., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року скасувати та закрити провадження стосовно ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу цього адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції істотно порушив вимоги ст. 268 КУпАП і процесуальні права ОСОБА_3, а також неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Зокрема, як зазначає апелянт, суд не звернув увагу, що в протоколі, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. ст. 163-1 КУпАП, фактично не викладена суть адміністративного правопорушення, в той же час свої висновки про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд обґрунтував припущеннями, наведеними в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПАТ &quпе;КАМЕТ&q? п;, щодо заниження підприємством податку на прибуток і завищення податку на додану вартість, між тим суми донарахування податку за цим актом перевірки є неузгодженими, оскільки податкові повідомлення - рішення оскаржені в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За таких обставин, захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а в справі відсутні докази вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, захисник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 04 травня 2018 року, обґрунтувавши поважність причин його пропуску тим, що справа була розглянута у відсутність ОСОБА_3, який не був належним чином повідомлений про день і місце її розгляду, а про прийняте судом рішення як захисник, так і ОСОБА_3, дізналися лише 30 травня 2018 року після отримання захисником його копії.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду захисником пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та захисника на підтримку апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додаткові документи та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Крім того, згідно з приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, суддею місцевого суду при розгляді справи стосовно ОСОБА_3 ці вимоги закону дотримані не були.

Зі змісту постанови від 04 травня 2018 року слідує, що висновок про вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя місцевого суду формально обґрунтував матеріалами справи, але конкретних доказів у судовому рішенні взагалі не навів, будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи документам не надав, фактичні обставини справи не з'ясував, отже не виконав вимоги КУпАП та прийшов до передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, приводом для складання стосовно ОСОБА_3, як голови правління ПАТ КАМЕТ , протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стали результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ КАМЕТ (код 00241206) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ЕКО-СМАРТ (код 39471689) за січень 2015 року, з ТОВ Укрінжирінг ВІН (код 39474831) за вересень, листопад та грудень 2015 року.

Зокрема, згідно з висновками в акті № 123/26-15-14-01-05/00241206 від 07 березня 2018 року, що зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення, порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України призвели до заниження ПАТ КАМЕТ податку на прибуток за 2015 рік у сумі 201 297 грн., а порушення п. 2 п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України - до заниження податку на додану вартість на загальну суму 223 664 грн., у тому числі за січень 2015 року - 38 664 грн., вересень 2015 року - 60 000 грн., листопад 2015 року - 50 000 грн., грудень 2015 року - 75 000 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, також вбачається, що посадові особи ПАТ КАМЕТ і безпосередньо ОСОБА_3 з висновками в акті перевірки не погодились.

Із долучених до апеляційної скарги документів слідує, що підприємство у встановленому законодавством України порядку оскаржило податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2018 року № 0003311401, № 0003321401, прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акту № 123/26-15-14-01-05/00241206 від 07 березня 2018 року до Окружного адміністративного суду м. Києва, оспорюючи ті порушення, про які було зазначено в акті перевірки контролюючого органу, і на даний час розгляд скарги в судовому порядку триває.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на те, що процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень триває, тобто акт перевірки контролюючого органу № 123/26-15-14-01-05/00241206 від 07 березня 2018 року в частині висновків, які стали підставою для донарахування підприємству несплачених податків і штрафних санкцій, в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України є неузгодженим і такий документ не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слід погодитись з доводами апеляційної скарги захисника про те, що висновки судді місцевого суду в постанові про доведеність вини ОСОБА_3 ґрунтуються лише на припущеннях, в той же час належні та допустимі докази, які б дійсно доводили вчинення цього правопорушення, в справі відсутні.

Отже суддя місцевого суду при розгляді вказаної справи не виконав вимог ст.ст. 245, 247, 280, КУпАП, що і призвело до постановлення незаконного рішення, а тому постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року підлягає скасуванню із задоволенням апеляційного прохання захисника про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику ОСОБА_2строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва О.П. Павленко