Рішення

від 02.08.2018 по справі 906/417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/417/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання: Степанченко О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 12.12.2017;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство "Хіммаш Імпекс"

про стягнення 73328,42 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" 73328,42грн, з яких 24280,00грн сума основного боргу, 2784,18грн пені, 6138,00грн 3% річних, 40126,24 грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті коштів за відпущену продукцію згідно порядку, умов та строків, визначених Договором №123/12 від 27.01.2012.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 530, 625, 692 ЦК України.

Ухвалою суду від 17.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв. Ухвали господарського суду від 29.05.2018, 21.06.2018 та 17.07.2018, які направлялись на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 15 офіс 38, повернулися до суду в відмітками поштового відділення "вибули", "за закінченням встановленого строку зберігання" (а. с. 61, 76).

Засновник Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутового підприємства "Хіммаш Імпекс" ОСОБА_2 про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

27.01.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" (покупець/відповідач) укладено господарський договір №123/12 (а. с. 15-17) (далі - договір), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити обладнання, а покупець оплатити та прийняти вказане обладнання на умовах даного договору згідно специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.п. 2.1. договору загальна сума договору складає 52380грн, в т.ч. ПДВ - 8730,00грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що термін виготовлення продукції обумовлений специфікацією, що є невід'ємною частиною даного договору. Датою поставки вважається дата, проставлена у відвантажувальних документах в момент фактичної передачі продукції покупцеві.

Сторони погодили, що покупець здійснює оплату вартості продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку (п.п. 5.1. договору).

Сторонами у справі підписано специфікацію №1 яка є додатком №1 до договору №123/12 від 27.01.2012 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 18) .

Як передбачено специфікацією №1, позивач зобов'язаний виготовити та передати у власність відповідачу за плату товар, а саме:

- ємнісний апарат ВЕЕ V=0,5 м.куб. в кількості 2 шт. на загальну суму 32400грн з ПДВ;

- ємнісний апарат ВЕЕ V=0,78 м.куб. в кількості 1 шт. на загальну суму 19980,00грн з ПДВ.

Загальна вартість товару (з ПДВ) становить 52380,00грн.

Пунктом 2 специфікації №1 сторони погодили, що постачальник зобов'язаний здійснити виготовлення обладнання протягом 30-45 календарних днів (з правом дострокового виготовлення) з моменту отримання 50% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника та узгодження креслень.

Також відповідно до п. 4 специфікації №1 покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% від вартості продукції. Кінцева оплата 50% здійснюється покупцем протягом 5-ти днів з моменту відвантаження обладнання.

21.03.2012 позивачем виставлено рахунок №24 на загальну суму 52380,00грн за виготовлення продукції, визначеної специфікацією №1 до договору (а. с.19).

На виконання вимог п.п. 2, 4 специфікації №1 відповідачем внесено попередню оплату на загальну суму 8100,00грн, що підтверджується банківськими виписками від 21.03.2012 на суму 3600,00 грн та від 28.03.2012 на суму 4500,00грн (а. с. 24-25).

На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу замовлену продукцію, що підтверджується видатковими накладними №50 від 27.03.2012 , №68 від 18.04.2012, а також довіреностями НБЙ №236788 від 27.03.2012 та №1 від 17.04.2012, виданими на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 20,22).

Отже, позивач виконав покладені на нього договором зобов'язання по виготовленню і поставці товару.

Разом з тим, відповідач оплатив поставлений товар частково на загальну суму 28100,00грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями за період з 27.03.2012 по 25.09.2015 (а. с. 24-27).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість у розмірі 24280,00 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за поставлену продукцію на підставі договору №123/12 від 27.01.2012.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 2784,18грн пені.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п.7.3 договору у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості обладнання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені у сумі 2784,18грн за період із 24.04.2012 по 24.09.2012 (а.с.8).

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 40126,24грн інфляційних втрат (обрахованих за період з травня 2012 по квітень 2018) та 6138,00грн 3% річних за період з 24.04.2012 по 31.01.2018.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст.261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За вказаних обставин, правомірно заявленими є розмір інфляційних за період з травня 2012 по квітень 2015 року та 3% річних з 24.04.2012 по 23.04.2015 в межах трирічного строку позовної давності.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом сума інфляційних, обрахованих з травня 2012 по квітень 2015 року складає 31234,22грн; 3% річних за період з 24.04.2012 по 23.04.2015 становить 3982,69грн. Позовні вимоги в частині стягнення 8892,02грн інфляційних та 2155,31грн 3% річних задоволенню не підлягають.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт невиконання ТОВ "Хіммаш Імпекс" своїх зобов'язань з оплати поставленої ТОВ "НВО Хіммашнафтогаз" продукції на підставі договору №123/12 від 27.01.2012, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу суму основного боргу у розмірі 24280,00грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 62281,09грн, з яких 24280,00грн основного боргу, 2784,18грн пені, 31234,22грн інфляційних, 3982,69грн 3% річних.

В частині стягнення 8892,02грн інфляційних та 2155,31грн 3% річних слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ "НВО Хіммаш НафтоГаз" задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" (11509, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 65, ідентифікаційний код 32758049) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 15, офіс 38, ідентифікаційний код 33655246) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 15, офіс 38, ідентифікаційний код 33655246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" (11509, Житомирська область, м. Коростень, вул. Сосновського, 65, ідентифікаційний код 32758049):

- 24280,00грн основного боргу;

- 2784,18грн пені;

- 31234,22грн інфляційних втрат;

- 3982,69грн 3% річних;

- 1496,55грн судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 8892,02грн інфляційних та 2155,31грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.08.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)

4, 5 - засновникам: ОСОБА_3 за адресою: 11500, АДРЕСА_1 (рек. з пов.);

ОСОБА_2 за адресою: 11500, АДРЕСА_2 (рек. з пов).