Рішення

від 08.08.2018 по справі 910/8196/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2018Справа № 910/8196/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Артемівської місцевої прокуратури Донецької області (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 45) в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, пл. Миру, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ СТРОЙ" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна,4/2, офіс 7)

про стягнення невикористаного авансу та штрафних санкцій

За участю представників

від прокуратури: від позивача: Колодчина Р.В. не з'явились від відповідача:не з'явились

У судовому засіданні 08.08.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Артемівська місцева прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі строй" про стягнення невикористаного авансу та штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі строй" (надалі - підрядник, відповідач) договору підряду № 16 від 24.11.2016, позивачем було перераховано аванс у розмірі 30% (171 001,00 грн.) вартості річного обсягу робіт з урахуванням ПДВ на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, що мав бути використаний відповідачем до 14.07.2017 року. Оскільки станом на 13.07.2017 наданий позивачем аванс був використаний лише на суму 155 307,16 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт (форма КБ-2) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), відповідач в порядку п. 4.3.1. договору зобов'язаний був повернути частину авансу у розмірі 15 694,38 грн. проте, цього здійснено не було. Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором та незадоволення вимоги позивача про повернення коштів №03/1/332 від 20.04.2018, прокуратура просить суд стягнути з відповідача частину невикористаного авансу у розмірі 15 694,38 грн. та пеню у розмірі 1042,04 грн., що нарахована за період прострочення з 14.07.2017 по 14.01.2018.

У позовній заяві №65-130-п-вих18 від 19.06.2018 керівник Артеміської місцевої прокуратури Донецької області також просить суд прийняти позовну заяву та розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8196/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 25.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті на 08.08.2018.

У судове засідання 08.08.2018 з'явився прокурор, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини відсутності суд не повідомили, хоча про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомленням про вручення поштового відправлення №0103046949904 та №0103046950082, з яких вбачається, що представники сторін отримали ухвалу суду 01.08.2018 та 02.08.2018 відповідно.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Крім того, судом встановлено, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

24 листопада 2016 року між Департаментом житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (надалі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі строй" (надалі - підрядник, відповідач) був укладений договір підряду № 16 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи по проекту "Реконструкція зовнішніх мереж водопроводу по вул. Молодіжній, с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області (коригування) " (надалі- об'єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно з п. 3.1 договору обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються додатками до договору: календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід'ємною частиною даного договору. Договірна ціна складає 570 005,12 грн. в тому числі ПДВ 95 000,85 грн.

Відповідно до п.3.5. договору, в редакції додаткової угоди №1 від 21.03.2017, вартість та обсяг виконання робіт сплачується:

- за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження за виключенням об'єктів і заходів на території окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення - 556 155,14 грн.;

- за рахунок коштів спів фінансування - 13 849,98 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений у реквізитах даного договору, після підписання сторонами договору, аванс у розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт з урахуванням ПДВ на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, що складає 171 001,54 грн. (з урахуванням змін згідно з додатковою угодою №1 від. 21.03.2017).

Остаточна оплата здійснюється протягом 3-х (трьох) робочих днів після підписання акту прийому-передачі, оформленого в порядку, передбаченому діючим законодавством України (п. 4.3.4 договору).

Згідно з умовами пунктів 4.3.1, 4.3.2. договору, в редакції додаткової угоди №1, підрядник зобов'язується використати одержаний аванс відповідно до вимог п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1764 (зі змінами) протягом 3 місяців з дня отримання. По закінченні терміну невикористані кошти авансу повертаються замовнику. Підрядник підтверджує використання коштів отриманого авансу актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.

Відповідно до п. 5.1 договору строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

У додатках № 2 та № 3 до договору сторони затвердили календарний графік виконання робіт та план фінансування.

Сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору, якими вносились зміни до п. 10.1. договору. Так, у редакції останньої додаткової угоди №7 від 31.10.2017 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017 року, але до отримання документів про відповідність збудованого об'єкту проектній документації, згідно за вимогами чинного законодавства, а в частині розрахунків до повного їх проведення.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору підряду позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача аванс у загальному розмірі 171 001,54 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №21 від 11.04.2017 на суму 166 846,54 грн., №22 від 11.04.2017 на суму 4 155,00 грн. та випискою з рахунку позивача за 13.04.2017.

13 липня 2017 року згідно акту виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в та підписаного уповноваженими представниками сторін, встановлено, що відповідачем було використано кошти авансу на матеріали, вироби та конструкції при виконати роботи по проекту на загальну суму 155 307,16 грн. з ПДВ.

З огляду на наявність залишку невикористаної суми авансу, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №03/1/332 від 20.04.2018 щодо повернення бюджетних коштів у розмірі 15 694,38 грн.

Листом №03/5 від 03.05.2018 відповідач повідомив, що у зв'язку з помилками у проектно-кошторисній документації, роботи по об'єкту було призупинено з жовтня 2017 року, про що складено відповідний акт за участю проектної організації.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з повернення невикористаного авансу за договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 16 736,42 грн., з яких: 15 694,38 грн. - сума невикористаного авансу; 1042,04 грн. - пеня.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, платіжними дорученнями №21 та № 22 від 11.04.2017 позивач на виконання умов договору підряду перерахував відповідачу аванс на загальну суму 171 001,54 грн.

Таким чином, Департаментом житлово - комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації відповідно до умов Договору підряду №16 від 24.11.2016 року були належним чином виконані зобов'язання з перерахування авансу у визначеному договором розмірі.

Згідно з п. 4.3.1 договору підрядник зобов'язується використати одержаний аванс відповідно до вимог п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (із змінами) протягом трьох місяців з дня отримання. По закінченні терміну невикористані кошти авансу повертаються замовнику.

Відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" №1764 від 27.12.2001 (зі змінами) підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

Отже, відповідач зобов'язаний був використати аванс протягом трьох місяців з дня його отримання.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом встановлено, що згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 13.07.2017 відповідач здійснив роботи на об'єкті позивача на загальну суму 174480,29 грн., з яких вартість матеріалів - 155 307,16 грн.

Тобто, сума невикористаного авансу склала 15 694,38 грн., яку позивач згідно вимоги вих. №03/1/332 від 20.04.2018 просив повернути в дохід бюджету та надати відповідні підтверджуючі документи (платіжне доручення, виписку з банку).

Проте, станом на момент розгляду справи по суті, вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення та задоволення, сума невикористаного авансу не повернута.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо повернення невикористаного авансу, як і доказів відсутності у останнього такого обов'язку, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підряду у розмірі 15 694,38 грн. належним чином доведений та документально підтверджений, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 1042,04 грн., що нарахована за період з 14.07.2017 по 14.01.2018.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання з повернення невикористаного авансу за договором, а тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Суд звертає увагу, що у п. 4.3.1 договору передбачене саме грошове зобов'язання підрядника повернути суму невикористаного авансу.

Згідно з п. 7.3 договору у випадку невиконання підрядником зобов'язань, передбачених у пунктах 4.2, 4.3 договору, за кожен день порушення замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок останньої є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 1 042,04 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі строй" невикористаного авансу у розмірі 15 694,38 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1042,04 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236- 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі строй" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, будинок 4/2, офіс 7; ідентифікаційний код 39363325) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, будинок 20; ідентифікаційний код 33838679) заборгованість у розмірі 15 694 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 38 коп. та пеню у розмірі 1042 (одна тисяча сорок дві) грн. 04 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі строй" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, будинок 4/2, офіс 7; ідентифікаційний код 39363325) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Універститетська, будинок 6; ідентифікаційний код 25707002) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.08.2018

Суддя Пукшин Л.Г.