Ухвала

від 08.08.2018 по справі 910/6312/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 08.08.2018Справа №  910/6312/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши матеріали справи За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Першотравневський ремонтно-механічний завод” до         Підприємства “Центр незалежних експертиз з охорони праці федерації професійних спілок України” простягнення 24    468,76                                                                                                                                                 Без виклику учасників справи; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Першотравневський ремонтно-механічний завод” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” про стягнення штрафних санкцій у розмірі  24       468,76 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору № 408-ПЗ-ДЦ від 15.02.2017. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Першотравневський ремонтно-механічний завод” до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” про стягнення штрафних санкцій у розмірі  24       468,76 грн   залишено без руху. 14.05.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Першотравневський ремонтно-механічний завод”  надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2018. Ухвалою суду від 20.06.2018 було відкрито провадження у справі № 910/6312/18 та  прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено судом строки для подачі відзиву та відповіді на відзив. Наразі, суд зазначає наступне. Оцінюючи зміст позовної заяви, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України “Про міжнародні договори України” і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування. Водночас статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”  встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи. Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки). Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є “одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції” (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі  Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги. У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення. Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, а також наявних доказів по справі, суд зазначає, що з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.    Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи № 910/6312/18 до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження. Згідно з приписами ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі. Керуючись ст.ст. 12, 50, 121, 177, 178, 181, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, УХВАЛИВ:            1. Розгляд справи № 910/6312/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження. 2. Призначити підготовче засідання у справі № 910/6312/18 на  07.09.18  о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №  7 .Повідомити учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов'язковою. 3. Зобов'язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду). 4. Запропонувати відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу. 5. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.        2 ст.   178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст.   80 Господарського процесуального кодексу України). 6.  Запропонувати позивачу у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відзиву від відповідача подати до суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив відповідачу. 7. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 07.09.2018 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України. 8. Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників. 9. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/. 10. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню. Суддя                                                                                         Спичак О.М.