Рішення

від 02.08.2018 по справі 910/7732/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2018Справа № 910/7732/18

За позовом Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч"

до Приватного підприємства "Укртехспецкомплект"

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача Ярусевич Є.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 02 серпня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 09.08.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

14 червня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" (позивач) надійшла позовна заява № 23-31/61-1333д від 12.06.2018 року до Приватного підприємства "Укртехспецкомплект" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 69 437,94 грн. з них: основного боргу - 30 768,00 грн. (тридцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень), індексу інфляції - 35 017,94 грн. (тридцять п'ять тисяч сімнадцять гривень 94 копійки) та 3% річних - 3652,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні). Крім того, в п. 3 прохальної частини позовної заяви № 23-31/61-1333д від 12.06.2018 року позивач просить розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем товару згідно рахунку № 30701 від 03.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 року у справі № 910/7732/18 позовну заяву № 23-31/61-1333д від 12.06.2018 року Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" до Приватного підприємства "Укртехспецкомплект" про стягнення заборгованості залишено без руху, надано Державному підприємству "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" строк до 06.07.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

02 липня 2018 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" надійшла заява № 23-31/71-1394Д від 25.06.2018 року на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7732/18; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.08.2018 року.

В судовому засіданні 02.08.2018 року судом оголошувалася технічна перерва до 02.08.2018 року о 12:50 год., з метою ознайомлення з оригіналами доказів направлення листів відповідачу.

В судовому засіданні 02.08.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2018 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 12.07.2018 року відповідно з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку на відповідному конверті "за закінченням встановленого строку зберігання".

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Приватному підприємству "Укртехспецкомплект" за адресою: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 28, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 03.07.2018 року у справі №910/7732/18 є 11.07.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2014 між Державним підприємством "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" та Приватним підприємством "Укртехспецкомплект" у спрощений спосіб, шляхом підтвердження до виконання замовлення був укладений господарський договір на поставку підшипників марки 5-1000088 ЕТУ 100/3 (надалі - товар).

09.07.2014 року згідно рахунку № 30701 від 03.07.2014 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 30 768,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1570 від 09.07.2014 року (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до рахунку № 30701 від 03.07.2014 року термін поставки підшипників марки 5-1000088 ЕТУ 100/3 - 5-7 днів.

25.12.2014 року позивач звернувся до відповідача з листом №23-34/1759 від 25.12.2014 року, в якому просив здійснити повернення грошових коштів в розмірі 30 768,00 грн., сплачених згідно платіжного доручення № 1570 від 09.07.2014 року за непоставлений товар.

Втім, вказаний лист не був отриманий відповідачем та був повернутий на адресу позивача відділенням поштового зв'язку, з підстав інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

Доказів повернення коштів сплачених за непоставлений товар та/або доказів поставки відповідачем позивачу товару матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 30 768,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, індексу інфляції - 35 017,94 грн. та 3% річних - 3652,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі встановлених судом обставин справи та наведених норм діючого законодавства, суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо поставки підшипників марки 5-1000088 ЕТУ 100/3 (у спрощений спосіб укладено договір), а дії сторін щодо виставлення рахунку на оплату та проведення позивачем оплати цього рахунку свідчать про виникнення між сторонами зобов'язання, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 663 Цивільного кодексу України внормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з огляду на приписи ст.ст. 693, 530 Цивільного кодексу України у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів виникло зобов'язання по їх поверненню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Тобто, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу кошти передплати за договором у строк до 01.01.2015 року включно (25.12.2014 року (дата направлення листа № 23-34/1759 від 25.12.2014 року) + 7 днів), але відповідний обов'язок виконаний відповідачем не був.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 30 768,00 грн. матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 768,00 грн. попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З правових конструкцій ч. 2 ст. 530 та ст. 625 кодексу випливає, що строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому ж, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

В ст. 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин направлення позивачем листа № 23-34/1759 від 25.12.2014 року про повернення грошових коштів в розмірі 30 768,00 грн., то нарахування індексу інфляції та 3% річних у спірному випадку можливе лише з 02.01.2015 року (25.12.2014 року (дата направлення листа № 23-34/1759 від 25.12.2014 року) + 7 днів = 01.01.2015 року), на підставі ч. 2 ст. 530 та ст. 625 Цивільного кодексу України, що становить:

- загальна сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 28 009,63 грн., згідно наведеного нижче розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 02.01.2015 - 30.06.2018 30768.00 1.910 28009.63 Таким чином, загальна сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача становить 28 009,63 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції в сумі 7008,31 грн. позивачу належить відмовити.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3226,85 грн., згідно наведеного нижче розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 30768.00 02.01.2015 - 30.06.2018 1276 3 % 3226.85 Таким чином, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 3226,85 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 425,15 грн. позивачу належить відмовити.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити щодо строку позовної давності до позовних вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

З огляду на те, що відповідач не заявив про сплив строку позовної давності до позовних вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних, строк позовної давності не застосовується.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку повернути позивачу заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 62 004,48 грн. з них: основного боргу - 30 768,00 грн. (тридцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень), індексу інфляції - 28 009,63 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ять гривень 63 копійки) та 3% річних - 3226,85 грн. (три тисячі двісті двадцять шість гривень 85 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1573,37 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Укртехспецкомплект" (код ЄДРПОУ 32911890, адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 28), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" (код ЄДРПОУ 14308776, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 30 768,00 грн. (тридцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень), індексу інфляції - 28 009,63 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ять гривень 63 копійки), 3% річних - 3226,85 грн. (три тисячі двісті двадцять шість гривень 85 копійок) та судовий збір - 1573,37 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят три гривні 37 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2018р.

Суддя О.В. Котков