Рішення

від 09.08.2018 по справі 910/7660/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2018Справа № 910/7660/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КІНТЕГРО

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД

про повернення 55 200,00 грн. попередньої оплати

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Репа Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КІНТЕГРО (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД (відповідача) про стягнення 55200,00 грн. суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КІНТЕГРО до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7660/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.

Разом із позовною позивачем подано заяву про забезпечення позову № 391 від 12.06.2018, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти в межах суми 57843,00 грн., що обліковуються на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД №26007700444864 в АТ ПРАВЕКС БАНК МФО 380838 та інших рахунках, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД в банківських та фінансових установах і будуть виявлені державним виконавцем під час виконавчого провадження в усіх видах валют.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КІНТЕРГО про забезпечення позову № 391 від 12.06.2018 та вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти в межах суми 57 843,00 грн., що обліковуються на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД в АТ ПРАВЕКС БАНК МФО 380838 та інших рахунках, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД в банківських та фінансових установах і будуть виявлені державним виконавцем під час виконавчого провадження в усіх видах валют.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КІНТЕРГО (покупець, позивач) було укладено Договір № 22391287 купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом Договору є закупівля товару згідно зі специфікацією товару та видаткових накладних, які продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити продавцю вартість товару у строки та на умовах встановлених цим Договором. Найменування (асортимент, кількість, ціна) товару зазначені у специфікації товару, що є Додатком 1 до Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.1 Договору, ціна цього Договору становить 55 200,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкової оплати протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури на рахунок продавця.

Документом на підставі якого здійснюється прийом-передача товару є накладна та довіреність.

Згідно Специфікації до Договору № 22391287 від 31.05.2018 продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві контейнер 20 фут. б/у № MBSU 281105 22G1 в кількості 1 шт. та контейнер 20 фут. б/у № ARDU 201850 в кількості 1 шт. Загальна вартість товару з ПДВ становить 55 200,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 та в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-04150 від 31.05.2018 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 55 200,00 грн. згідно платіжного доручення № 1314 від 01.06.2018. Здійснення позивачем попередньої оплати за товар, визначений у Специфікації до Договору № 22391287 від 31.05.2018, підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1314 від 01.06.2018.

В позовній заяві позивач зазначив про те, що 01.06.2018 відповідача було повідомлено про сплату рахунку-фактури № СФ-04150 від 31.05.2018 із наданням йому вимоги про передачу товару за Договором.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 530ЦК України, відповідач як продавець був зобов'язаний у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги передати товар позивачу, тобто не пізніше 08.06.2018.

Станом на 12.06.2018 відповідач не здійснив поставку спірного товару та не повернув позивачу сплачені за цей товар кошти у розмірі 55 200,00 грн., чим, на думку позивача, порушив його права та власні зобов'язання, передбачені чинним законодавством України та умовами Договору.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача в судовому порядку суми попередньої оплати за товар згідно Договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а тому саме умови укладеного сторонами Договору № 22391287 купівлі-продажу від 31.05.2018 та відповідні положення статей параграфу 1 глави 54 підрозділу 1 розділу III книги п'ятої ЦК України регулюють права та обов'язки сторін при здійсненні купівлі та продажу майна.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 1314 від 01.06.2018, підтверджується здійснення позивачем оплати за товар згідно рахунку-фактури № СФ-04150 від 31.05.2018 на суму 55 200,00 грн.

При цьому матеріали справи містять вищенаведений рахунок-фактуру № СФ-04150 від 31.05.2018, виставлений відповідачем позивачу на оплату товару - контейнеру 20 фут. б/у № MBSU 281105 22G1 в кількості 1 шт. та контейнеру 20 фут. б/у № ARDU 201850 в кількості 1 шт. на загальну суму 55 200,00 грн.

Вищенаведені рахунок-фактура № СФ-04150 від 31.05.2018 та платіжне доручення № 1314 від 01.06.2018 суд приймає в якості належних і допустимих доказів виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату товару та оплати позивачем товару згідно вказаного рахунку саме на підставі укладеного між сторонами Договору поставки товару № 22391287 купівлі-продажу від 31.05.2018. При цьому судом враховано, що докази протилежного в матеріалах справи відсутні, зокрема, відповідачем не спростовано факт виставлення рахунку-фактури № СФ-04150 від 31.05.2018 та факт оплати позивачем товару згідно вказаного рахунку на підставі укладеного між сторонами правочину.

01.06.2018 позивач повідомив відповідача про сплату ним рахунку-фактури № СФ-04150 від 31.05.2018 в повному обсязі із наданням відповідачу вимоги про передачу товару за Договором.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що Договором № 22391287 купівлі-продажу від 31.05.2018 строк передачі товару не встановлений, відповідач був зобов'язаний у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги передати товар позивачу, тобто не пізніше 08.06.2018.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач прострочив строк передачі позивачу товару, попередня оплата якого в сумі 55 200,00 грн. була здійснена позивачем 01.06.2018 згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-04150 від 31.05.2018.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, а саме: одержання відповідачем повної суми попередньої оплати вартості товару, який підлягав поставці, не виконання відповідачем свого обов'язку щодо передачі позивачу товару, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати 55 200,00 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем не подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. за подання позовну та судовий збір в розмірі 881,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРОН ЛТД (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10-г; ідентифікаційний код 41838936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КІНТЕГРО (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 14, к. 9; ідентифікаційний код 36387610) 55 200,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч двісті гривень 00 коп.) попередньої оплати, 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору за подання позову, 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 09.08.2018.

Суддя Гумега О.В.