Рішення

від 23.07.2018 по справі 911/409/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. Справа № 911/409/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України;

2. квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця;

до товариства з обмеженою відповідальністю Транс Логістик Центр

про стягнення 276 213,59 гривень

за участю представників учасників справи:

прокуратура: ОСОБА_1 - представник за дорученням;

позивач 1: не з'явився;

позивач 2: ОСОБА_2 - предст. за дов. № 186 від 16.01.2018;

відповідач: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернувся заступник військового прокурора Вінницького гарнізону (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (далі - позивач 2, КЕВ м. Вінниця) до товариства з обмеженою відповідальністю Транс Логістик Центр (далі - відповідач, ТОВ Транс Логістик Центр ) про стягнення 276 213,59 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов Договору про відшкодування вартості теплопостачання в процесі надання послуг з харчування № 293 від 07.11.2016, укладеного між позивачем 2 та відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за березень 2017 року в сумі 223 609,45 грн.

Крім того, прокурор також заявляє до стягнення 52 604,14 грн. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання з оплати заборгованості, факт наявності якої встановлено рішенням суду у справі № 911/819/17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2018.

Підготовче засідання у справі неодноразово відкладалось.

В підготовчому засіданні 11.06.2018 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, внаслідок чого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.07.2018.

Позивач 1 явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судові засідання також не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надсилав.

Представники сторін належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

В судовому засіданні 23.07.2018 прокурор обґрунтував позовні вимоги, з якими звернувся до суду та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. В свою чергу, представник позивача 2 повністю підтримав позицію прокурора.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 23.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з приписами статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень та відповідно до правил, встановлених ГПК України.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, пред'явлення заступником військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України даної позовної заяви в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, викликано необхідністю захисту інтересів держави, пов'язаних з використанням військового майна та витрачанням бюджетних коштів.

Порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що станом на 24.02.2018 за суб'єктом господарювання ТОВ Транс Логістик Центр перед КЕВ м. Вінниця рахується дебіторська заборгованість по теплопостачанню на суму 223 609,45 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 30.03.2016 між Міністерством оборони України (Замовник), в особі директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності МОУ від 08.02.2016 №220/184/д, з однієї сторони, та ТОВ Транс Логістик Центр (Виконавець), в особі ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту (нова редакція), з другої сторони, разом Сторони, відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України від 24.03.2016 № 75/78/17 укладено Договір №286/2/16/9 про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (далі - Договір № 286/2/16/9) (харчування: послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право па забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування тварин).

Відповідно до пп. 6.4.11. Договору № 286/2/16/9 Виконавець зобов'язаний протягом 20 діб після підписання цього Договору укласти прямі договори з постачальними організаціями, а у разі технічної неможливості укладання прямих договорів, укласти з балансоутримувачами фондів договори про відшкодування вартості комунальних послуг, енергоносіїв, спожитих в процесі надання послуг з харчування. Нарахування плати за спожиті Виконавцем комунальні послуги та енергоносії здійснюється з моменту (початку) надання послуг з харчування особового складу.

Як зазначено в позові, звернення КЕВ м. Вінниця до ТОВ Транс Логістик Центр з пропозицією укласти договори про відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, керівництво Виконавця тривалий час ігнорувало. Після проведених переговорів та погоджень, на спільній нараді між КЕВ м. Вінниця (Сторона 1) та ТОВ Транс Логістик Центр (Сторона 2), укладено Договір № 293 від 07.11.2016 про відшкодування вартості теплопостачання в процесі надання послуг з харчування (далі - Договір № 293).

Згідно з п. 1.1. Договору № 293 Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість наданої теплової енергії по військовим частинам, в яких Сторона 2 надає послуги з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування №286/2/16/9 від 30.03.2016 в межах використовуваних (фактично опалювальних) площ за тарифом, затвердженим відповідним розпорядчим актом.

Пунктом 3.2.1. Договору № 293 визначено, що Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 правильно оформленого пакету документів, визначених у п. 2.2. даного Договору, протягом 10 банківських днів, здійснювати 100% оплату.

Пункт 4.1 Договору № 293 передбачає, що за невиконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

Як зазначено в позові, позивач 2 виконав свої зобов'язання та забезпечив безперебійну оплату та постачання теплової енергії.

Однак, в порушення умов Договору № 293, ТОВ Транс Логістик Центр не здійснює відшкодування оплати за отримані комунальні послуги.

Згідно з пп. 6.4.11. Договору № 286/2/16/9, плата за теплову енергію, що надається до місць загального користування (обідні зали, холи, вестибюлі, роздягальні, умивальні) здійснюється на площі з розрахунку штатної чисельності особового складу військової частини, відповідно до норм розквартирування військ, затверджених Наказом Міністра оборони України від 05.01.2011 № 5. Споживання теплової енергії у технологічних приміщеннях (варочні цехи, склади та інше) оплачуються в повному обсязі.

Пунктом 10.1. Договору № 286/2/16/9 визначено, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Абзацом другим п. 10.1. Договору № 286/2/16/9 передбачено, що у відповідності до частини шостої статті 40 Закону України Про здійснення державних закупівель (зі змінами) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

На підставі викладеного, 26.12.2016 Договір № 286/2/16/9 було пролонговано до 31.03.2017, про що свідчить укладена Додаткова угода № 14.

Відповідно до п. 6.3 Договору № 293, даний договір може бути пролонгований на строк пролонгації Договору на харчування.

Як стверджує прокурор, в результаті неналежного виконання своїх договірних зобов'язань, ТОВ Транс Логістик Центр заборгувало перед КЕВ м. Вінниця за спожиту теплову енергію в процесі надання послуг з харчування у березні 2017 року кошти в сумі 223 609,45 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 03.01.2018 КЕВ м. Вінниця направлено на адресу ТОВ Транс Логістик Центр претензію за № 16 з вимогою погасити заборгованість, однак, як зазначив прокурор та позивач 2, відповіді на зазначену претензію не отримано, спірну заборгованість не сплачено.

16.02.2018 КЕВ м. Вінниця направлено на адресу ТОВ Транс Логістик Центр вимогу за № 772 щодо погашення заборгованості в сумі 223 609,45 грн. протягом семи календарних днів з дня отримання цієї вимоги.

Як зазначається в позові, незважаючи на вжиті заходи досудового врегулювання спору, наявна у ТОВ Транс Логістик Центр перед КЕВ м. Вінниця заборгованість по відшкодуванню вартості теплопостачання в процесі надання послуг з харчування в сумі 223 609,45 грн. не погашена, у зв'язку з чим прокурор був звернувся до суду з даним позовом за захистом інтересів держави.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження погашення спірної заборгованості перед позивачем 2 відповідач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованості в сумі 223 609,46 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, прокурор також заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 52 604,14 грн. за порушення умов Договору № 293, яка нарахована на заборгованість, факт наявності якої встановлено рішенням суду у справі № 911/819/17.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 13.06.2017 у справі 911/819/17 позов заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Вінниця щодо стягнення заборгованості з ТОВ ТРАНС ЛОГІСТИК ЦЕНТР за надані послуги теплопостачання в процесі надання послуг з харчування за Договором № 293 від 07.11.2016 у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року в сумі 870205, 40 грн. задоволено повністю.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 14.12.2017 .

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході розгляду справи № 911/819/17 суд встановив, що 20.12.2016 ТОВ Транс Логістик Центр нараховано 444 629,38 грн., які не сплачено, прострочення триває 65 днів (з 04.01.2017 по 09.03.2017). 30.01.2017 відповідачу нараховано 223 608,28 грн., які не сплачено, прострочення триває 15 днів (з 14.02.2017 по 09.03.2017). 27.02.2017 року відповідачу нараховано 201 967,74 грн., які не сплачено.

Як вже зазначалось, пп. 3.2.1. Договору № 293 визначено, що Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 правильно оформленого пакету документів, визначених у п. 2.2. даного Договору, протягом 10 банківських днів, здійснювати 100% оплату.

Відповідно до розрахунку пені за порушення умов Договору № 293, який додано до позовної заяви, позивач 2 нараховує пеню наступним чином: на суму боргу в розмірі 444 629,38 грн. - за період з 04.01.2017 по 31.03.2017; на суму боргу в розмірі 223 608,28 грн. - з 14.02.2017 по 31.03.2017; на суму боргу в розмірі 201 967,74 грн. - з 14.03.2017 по 31.03.2017.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно з частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Позивачем 2 здійснено нарахування пені на підставі п. 4.2. Договору № 293, яким обумовлено, що за несвоєчасне внесення прострочення платежів, Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню у розмірі 0,1% від суми боргу, за кожен день прострочення але не менше облікової ставки НБУ

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який, згідно статті 3 вказаного Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

З урахуванням викладеного, суд здійснив перерахунок пені за визначені позивачем 2 періоди, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, та встановив, що заявлена до стягнення сума пені підлягає частковому задоволенню в сумі 40 353,87 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача 2 підлягає до стягнення 223 609,45 грн. заборгованості по теплопостачанню та 40 353,87 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на прокуратуру та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-80, 123, 129, 178, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Транс Логістик Центр (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Соборний р-н, вул. Барикадна, буд. 15, код ЄДРПОУ 38737726) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 87, код ЄДРПОУ 08320218) 223 609 (двісті двадцять три тисячі шістсот дев'ять) грн. 45 коп. боргу та 40 353 (сорок тисяч триста п'ятдесят три) грн. 87 коп. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Транс Логістик Центр (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Соборний р-н, вул. Барикадна, буд. 15, код ЄДРПОУ 38737726) на користь військової прокуратури Центрального регіону України (код ЄДРПОУ 38347014, р/р 35212055082966, МФО 820172 в ДКСУ) - 3 959 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 09.08.2018.

Суддя О.В. Щоткін