Рішення

від 31.07.2018 по справі 922/1525/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1525/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" (33025, м. Рівне, вул. Шпудейко, буд. 22) до Фізичної особи - підприємця Петренко Ніни Олександрівни (61120, АДРЕСА_1) про стягнення 42455,56 грн. за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Петренко Ніни Олександрівни (відповідача), згідно вимог якої, позивачем (як перевізником за договором) заявлено до стягнення з відповідача (як експедитора за договором) заборгованості за послуги з перевезення вантажу у розмірі 32707,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 2569,48 грн., 3 % річних у розмірі 621,00 грн. та пеню у розмірі 6557,58 грн. В обґрунтування позову ТОВ "ТЕК "Катрін" вказує на неналежне виконання ФОП Петренко Н.О. своїх зобов'язань за договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №О23/10/17 від 23.10.2017, зокрема пунктів 3.1.2., 3.1.3. вказаного договору. В якості правових підстав позову посилається, зокрема, на положення статей 11, 202, 205, 526, ч. 2 ст. 625, ст. 626 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 217, 231 Господарського кодексу України, статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". ТОВ "ТЕК "Катрін" також зазначає, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи складається із витрат по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 17.07.2018 о 10:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2018 на підставі ч.1 ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи на 31.07.2018 об 11:40.

23.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява (вх. № 21229) про розгляд справи без участі позивача, мотивоване неможливістю забезпечення явки свого уповноваженого представника у призначене судове засідання у зв'язку з його територіальною віддаленістю.

23.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21153), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

31.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№22089) про долучення до матеріалів справи квитанцій про сплату рахунку ТОВ "ТЕК Катрін" на загальну суму 65 415,00 грн. Надані документи досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач та відповідач в судове засідання 31.07.2018 не з'явилися, про розгляд справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне:

23.10.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" (перевізник) та відповідачем - Фізичної особою - підприємцем Петренко Ніни Олександрівни (експедитор) було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №023/10/17 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 21-22), відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом довірений йому експедитором (вантажовідправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а експедитор з коштів замовника зобов'язується сплатити за перевезення вантажу, узгоджену сторонами плату.

Згідно з умовами п. 1.4 Договору, кожне замовлення на послуги за даним Договором експедитор надаватиме перевізнику у письмовій формі (далі за текстом - (Заявка ). Кожна прийнята перевізником Заявка становитиме невід'ємну частину цього Договору (додаток) та включатиме в себе ці договірні умови, якщо інше не буде чітко викладене у письмовій формі. Заявка може передаватись за допомогою факсимільного зв'язку або у електронному вигляді по електронному зв'язку (E-mail), та має силу оригіналу.

Відповідно до умов п. п. 3.1.1, 3.1.2 Договору, вартість послуг (ставка) погоджується Сторонами в Заявці і вказується в рахунку та акті наданих послуг Перевізника.

Оплата послуг перевізника здійснюється протягом 20 (Двадцяти) банківських днів з дня отримання експедитором оригіналів рахунку, вантажно-транспортної накладної (CMR/TTH) з печатками перевізника, вантажоодержувача, митниці - у разі якщо вантаж надходить під митним контролем, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії витягу та виписки з ЄДРПОУ, копії свідоцтва платника єдиного податку/ПДВ, оригіналу Договору, Заявки. Вищевказані первинні документи, які не мають усіх необхідних реквізитів та оформлені неналежним чином та не відповідають вимогам діючого законодавства, вважаються не врученими, про що Експедитор негайно повідомляє перевізника та оплаті не підлягають, строк оплати зсувається та розпочинається після отримання експедитором вірних оригіналів документів.

Так, на виконання вищевказаного Договору, відповідач (експедитор) надав позивачу Заявку на перевезення вантажу №023/101 від 23.10.2017 року до Договору про транспортне перевезення №023/10/17 від23.10.2017 (т.с. І а.с. 20).

На виконання вищевказаної Заяви, відповідачем (перевізником) було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується наявною у матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №85286 від 24.10.2017 року та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-272 від 30.10.2017 року.

З огляду на вищенаведене, позивачем був оформлений відповідний рахунок-фактуру №СФ-272 від 30.10.2017 на суму 65.415 грн., який разом з вищенаведеними документами, а також довідкою від 30.10.2017 про транспортні витрати, 07.11.2017 було надіслано позивачем супровідним листом за вих. №117 від 07.11.2017 відповідачу - ФОП Петренко Н.О., та які вручені відповідачу 15.11.2017, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.с. І а.с. 14-15).

Однак відповідач, після отримання документів вказані послуги перевезення оплатив частково у сумі 32.707,50 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка (т.с. І а.с. 13), решту суму боргу відповідач позивачу не сплатив, у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем станом на 04.06.2018 утворилась заборгованість, яка склала 32.707,50 грн.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2018 відповідачем було перераховано на користь позивача суму основного боргу у розмірі 32.707,50 грн., тому провадження по справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмету спору, оскільки така сплата відбулась після звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що строк оплати у даному разі сторонами фактично не встановлений, оскільки вказані твердження відповідачем ґрунтуються на довільному тлумаченні норм Закону та умов договору виключно на свою користь.

Розглядаючи вимогу про стягнення пені у розмірі 6557,58 грн., суд зазначає про наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Однак у даному разі сторони не погодили в договорі відповідальність експедитора за несвоєчасну оплату у вигляді пені, тому розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 6557,58грн. пені суд виходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, при цьому, суд бере до уваги вимоги частини другої статті 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, таким чином суд приходить до висновку про безпідставність такої вимоги позивача, у зв'язку з чим в позові в цій частині відмовляє.

Розглядаючи вимогу про стягнення 621,00 грн. 3 % річних та 2.569,48 грн. інфляційний втрат, суд зазначає про наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши Розрахунок нарахованих інфляційних втрат у розмірі 2569,48 грн. та 3 % річних у розмірі 621,00 грн., суд вважає його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому задовольняє позов в цій частині.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для Суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Петренко Ніни Олександрівни (61120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р 26002011345481 в АБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" (33025, м. Рівне, вул. Шпудейко, буд. 22, код ЄДРПОУ 37614010, р/р 26005301571956 в РОУ АТ "Ощадбанк", м. Рівне, МФО 333368) - 621,00 грн. 3 % річних; 2569,48 грн. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1489,84 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 32707,50 грн. основного боргу.

В частині позовних вимог щодо стягнення 6557,58 грн. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.08.2018 р.

Суддя Г.І. Сальнікова