Рішення

від 30.07.2018 по справі 805/2747/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 р. Справа№805/2747/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь (код ЄДРПОУ 40179806, 85160, Донецька область, Костянтинівський район, с. Іванопілля, вул. Торецька, 34)

до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, Донецька область)

про скасування податкових повідомлень-рішень від 1 грудня 2017 року № 0005931412, від 24 квітня 2018 року № 0003192200, № 0003212200

за участю представників:

від позивача: Рибіна І.В. - ордер

від відповідача: Вовченко С.П. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 1 грудня 2017 року № 0005931412, від 24 квітня 2018 року № 0003192200, № 0003212200 (з урахуванням уточненої позовної заяви від 2 травня 2018 року).

Ухвалою від 24 квітня 2018 року суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу документу про сплату залишку судового збору у сумі 3298 грн. 30 коп. або нових податкових повідомлень-рішень, прийнятих з урахуванням висновків викладених в рішенні про результати розгляду скарги від 26 лютого 2018 року № 7021/6/99-99-11-01-01-25 та відповідно заяви про уточнення позовних вимог. 11 травня 2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточнення до адміністративного позову та нових податкових повідомлень-рішень, прийнятих з урахуванням висновків викладених в рішенні про результати розгляду скарги від 26 лютого 2018 року № 7021/6/99-99-11-01-01-25.

Ухвалою від 15 травня 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 805/2747/18-а та призначив підготовче засідання на 6 червня 2018 року, під час якого судом було оголошено перерву до 26 червня 2018 року. Ухвалою суду від 4 червня 2018 року судом було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 805/2747/18-а та забезпечив проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалами від 26 червня 2018 року суд задовольнив клопотання представника відповідача, здійснив відкладення підготовче засідання в адміністративній справі № 805/2747/18-а до 12 липня 2018 року, витребував з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи, засвідчені банком, договір від 11 липня 2016 року № 1-16 з ТОВ Електросталь або письмово повідомити про відсутність такого договору, видатковий касовий ордер від 27 березня 2017 року № 6, відомості про виплату грошей за березень, квітень 2017 року. Витребував у Головного управління ДФС у Донецькій області розрахунок донарахованих зобов'язань та штрафних санкцій окремо по кожному спірному рішенню, із зазначенням суті порушення, періоду, суми податку та суми штрафної санкції, витяг з АІС Податковий блок щодо контрагентів позивача по додатку № 5 та відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 805/2747/18-а. Ухвалою від 12 липня 2018 року сул закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 30 липня 2018 року. Під час судового засідання 30 липня 2018 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач не погоджується з висновками, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вважає його таким, що містить в собі невірні тлумачення фактичних обставин його господарської діяльності та чинного законодавства України, а тому прийняті на його основі податкові повідомлення-рішення від 1 грудня 2017 року № 0005931412, від 24 квітня 2018 року № 0003192200, № 0003212200 є неправомірними та таким, що підлягають скасуванню. Також позивач зазначає про наявність усіх первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентами ТОВ НВФ Дніпропроект , ТОВ Гамбіт , ТОВ Гранд-Титан , ТОВ Еталон , ПП Кванта-С , ТОВ Електросталь , ТОВ АВ метал груп , ТОВ Інтерпайп Україна . Зазначає, що реальність господарських операції між позивачем з контрагентами обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємства, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає про відповідність спірних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, вважає відсутнім підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ НВФ Дніпропроект , ТОВ Гамбіт , ТОВ Гранд-Титан , ТОВ Еталон , ПП Кванта-С , ТОВ Електросталь , ТОВ АВ метал груп , ТОВ Інтерпайп Україна .

26 квітня 2018 року позивач до суду надав заперечення на відзив відповідача, в якому позивач підтримує позицію, викладену в адміністративному позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 40179806, перебуває на податковому обліку у Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Судом встановлено, що у період з 26 жовтня 2017 року по 10 листопада 2017 року згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.12 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та у зв'язку з включенням до плану-графіку проведення документальних перевірок на жовтень 2017 року, на підставі наказу від 12 жовтня 2017 року № 1189, від 2 листопада 2017 року № 1327 відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань податкового законодавства за період з 16 грудня 2015 року по 30 червня 2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 16 грудня 2015 року по 30 червня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 16 грудня 2015 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої був складений акт від 17 листопада 2017 року № 760/05-99-14-12-01-40179806 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки (висновок акту стор. 46) відповідачем встановлено допущення позивачем порушень, зокрема, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України в частині заниження фінансового результату до оподаткування, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоди, що перевірялися, на загальну суму 313036 грн., у тому числі за півріччя 2017 року на суму 313036 грн., пункт 138.3 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоди, що перевірялися, на загальну суму 347817 грн., у тому числі за травень 2017 року на суму 347817 грн., пункту 3.5, 3.12 Положення № 637 в частині виведення залишку готівки в касу з урахуванням видаткових касового ордерів та видаткових відомостей, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача у розмірі 94305 грн., в тому числі за 31 березня 207 року у сумі 402 грн. 50 коп., за 26 березня 2017 року у сумі 402 грн. 50 коп., за 27 березня 2017 року у сумі 93500 грн.

1 грудня 2017 року відповідачем на підставі акту перевірки від 17 листопада 2017 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005921412, за порушення пункту 198.3 статті 198 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 434771 грн. 25 коп., з яких за податковим зобов'язанням на суму 347817 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 86954 грн. 25 коп.

1 грудня 2017 року відповідачем на підставі акту перевірки від 17 листопада 2017 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005911412, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 391295 грн., з яких за податковим зобов'язанням на суму 313036 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 78259 грн.

1 грудня 2017 року відповідачем на підставі акту перевірки від 17 листопада 2017 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005931412, за порушення пункту 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку в розмірі 188610 грн.

Судом також встановлено, що 29 грудня 2017 року за вихідним № 87208/6 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. 26 лютого 2017 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги позивача, яким скасовує податкові повідомлення-рішення від 1 грудня 2017 року № 0005911412, № 0005921412 в частині операцій по взаємовідносинам з ТОВ Гранд-Титан , ТОВ Еталон , ПП Кванта-С та у відповідні частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені рішення від 1 грудня 2017 року № 0005911412, № 0005921412 та рішення від 1 грудня 2017 року 3 0005931412 залишає без змін.

Так, 24 квітня 2018 року відповідачем на підставі акту перевірки від 17 листопада 2017 року та рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26 лютого 2018 року № 7021/6/99-99-11-011-01-25 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003212200 за порушення пункту 198.3 статті 198 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3191041 грн. 25 коп., з яких за податковим зобов'язанням на суму 255233 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 63808 грн. 25 коп.

24 квітня 2018 року відповідачем на підставі акту перевірки від 17 листопада 2017 року та рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 26 лютого 2018 року № 7021/6/99-99-11-011-01-25 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003192200, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 287137 грн. 50 коп., з яких за податковим зобов'язанням на суму 229710 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 57427 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що 22 лютого 2016 року між ТОВ Електросталь як покупцем та позивачем як постачальником був укладений договір № Е/02/16-0616. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію у кількості, по цінам та у строки іу відповідності до специфікацій до договору. Відповідно до специфікації № 26 від 23 травня 2017 року до договору від 22 лютого 2016 року позивачем було поставлено покупцю продукції на суму 372350 грн., у тому числі ПДВ на суму 62058 грн. 33 коп., а саме катанка, лист рифлений, лист х/к, проволока та труби. Відповідно до специфікації № 25 від 4 травня 2017 року до договору від 22 лютого 2016 року позивачем було поставлено покупцю продукції на суму 349800 грн., у тому числі ПДВ на суму 58300 грн., а саме катанка. На виконання умов договору від 22 лютого 2016 року позивачем були отримані видаткові накладні від 26 травня 2017 року № 27 на суму 212982 грн., у тому числі ПДВ на суму 35497 грн., від 4 травня 2017 року № 21 на суму 349641 грн., у тому числі ПДВ на суму 58273 грн. 50 коп., від 5 травня 2017 року № 22 на суму 65934 грн., у тому числі ПДВ на суму 10989 грн. Факт виконання умов договору від 22 лютого 2016 року також підтверджується товарно-транспортними накладними від 26 травня 2017 року № 26/05, від 4 травня 2017 року № 04/1, від 5 травня 2017 року № 05/1. Розрахунок за поставку товару було здійснено у безготівковій формі, про що свідчать виписки по рахунку за 7 червня 2017 року, 14 червня 2017 року, 13 червня 2017 року, 24 травня 2017 року, 25 травня 2017 року, платіжними дорученнями від 24 травня 2017 року № 3896 на суму 150000 грн., від 25 травня 2017 року № 3979 на суму 199641 грн., від 6 червня 2017 року № 4205 на суму 100000 грн., від 24 травня 2017 року № 3888 на суму 111888 грн., від 7 червня 2017 року № 4351 на суму 100000 грн., від 13 червня 2017 року № 4582 на суму 150000 грн. ТОВ Електросталь було кінцевим споживачем, а придбаний у позивача товар використовувався ТОВ Електросталь у своєму виробничому процесі.

1 лютого 2016 року між ТОВ Електросталь як постачальником та позивачем як покупцем було укладено договір № Е/16/09-14/4. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору металопродукцію, вказану в специфікаціях. Відповідно до специфікації № 25 від 22 березня 2017 року до договору від 1 лютого 2016 року позивачем було придбано прокат фасований полосовий на суму 5445000 грн. На виконання умов договору позивачем були отримані видаткові накладні від 23 травня 2017 року № 71пр на суму 371910 грн., у тому числі ПДВ на суму 61985 грн., на суму 371580 грн., у тому числі ПДВ на суму 61930 грн. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 24 травня 2017 року № 97 на суму 104910 грн., від 31 травня 2017 року № 106 на суму 100000 грн., від 30 травня 2017 року № 104 на суму 50580 грн., від 24 травня 2017 року № 23 на суму 267000 грн., від 3 травня 2017 року № 19 на суму 62000 грн., від 26 травня 2017 року № 24 на суму 22934 грн. 98 коп., від 30 травня 2017 року № 26 на суму 121000 грн., від 7 червня 2017 року № 28 на суму 100000 грн.., від 8 червня 2017 року № 29 на суму 83043 грн. 74 коп. Факт подальшої реалізації товару позивачем підтверджується договором поставки від 3 травня 2017 року № 3/17, укладеного між позивачем як постачальником та ТОВ Донінтермет як покупцем, специфікацією від 23 травня 2017 року № 1, видатковою накладною від 23 травня 2017 року № 25 на суму 377544 грн. 91 коп., у тому числі ПФВ на суму 32924 грн. 15 коп., платіжними дорученнями від 15 червня 2017 року № 61 на суму 220000 грн., від 6 червня 2017 року № 57 на суму 40000 грн., від 2 червня 2017 року № 55 на суму 18544 грн. 90 коп., від 1 червня 2017 року № 54 на суму 20000 грн., від 31 травня 2017 року № 52 на суму 139000 грн., від 29 травня 2017 року № 51 на суму 60000 грн., рахунок від 23 травня 2017 року № 25 на суму 377544 грн. 91 коп., у тому числі ПФВ на суму 32924 грн. 15 коп., довіреністю від 23 травня 2017 року, товарно-транспортною накладною від 23 травня 2017 року № 23/1, специфікацією від 2 травня 2017 року № 2 на суму 377209 грн. 91 коп., у тому числі ПДВ на суму 62868 грн. 59 коп., видатковою накладною від 26 травня 2017 року № 28 на суму 377209 грн. 91 коп., у тому числі ПДВ на суму 62868 грн. 59 коп., платіжними дорученнями від 30 червня 2017 року № 70 на суму 105000 грн., від 27 червня 2017 року № 68 на суму 10000 грн., від 22 червня 2017 року № 65 на суму 190000 грн., від 15 червня 2017 року № 61 коп. на суму 220000 грн.

Судом також встановлено, що 12 жовтня 2016 року між ТОВ Інтерпайп Україна як продавцем та позивачем як покупцем був укладений договір № 4017. Відповідно до умов договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити трубну продукцію. Відповідно до специфікації № 3 до договору від 12 жовтня 2016 року позивачем було придбано трубну продукцію на суму 197394 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 32989 грн. 16 коп. На виконання умов договору позивачем була отримана видаткова накладна від 26 травня 2017 року на суму 197934 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 32989 грн. 16 коп. Факт викання умов договору підтверджується товарно-транспортною накладною від 26 травня 2017 року № 1287020, перевізник ПАТ ДМПЗ , рахунком від 23 травня 2017 року на суму 197934 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 32989 грн. 16 коп. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 24 травня 2017 року № 96 на суму 175000 грн. Крім того, факт подальшого використання придбаної продукції у контрагента узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17 квітня 2017 року між ТОВ Гамбіт як постачальником та позивачем як покупцем був укладений договір поставки № 17/04-2017. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити металопрокат. Відповідно до специфікації № 2 від 3 травня 2017 року до договору від 17 квітня 2017 року позивачем було придбано карбід кремнію на суму 64260 грн., у тому числі ПДВ на суму 10710 грн. На виконання умов договору позивачем були отримані видаткова накладна від 5 травня 2017 року на суму 60588 грн., у тому числі ПДВ на суму 10098 грн., рахунок від 5 травня 2017 року на суму 60588 грн., у тому числі ПДВ на суму 10098 грн. Факт викання умов договору підтверджується товарно-транспортною накладною від 5 травня 2017 року № ГАМ000010, перевізник ТОВ Преміум Капітал . Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчить платіжне доручення від 16 травня 2017 року № 89 на суму 60588 грн. Крім того, факт подальшого використання придбаної продукції у контрагента узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

27 квітня 2017 року між ТОВ НВФ Дніпропроект як постачальником та позивачем як покупцем був укладений договір поставки № 27042017-1. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість. На виконання умов договору позивачем були отримані видаткова накладна від 4 травня 2017 року на суму 346342 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 57723 грн. 75 коп., рахунок від 4 травня 2017 року на суму 346342 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ на суму 57723 грн. 75 коп. Факт викання умов договору підтверджується товарно-транспортною накладною від 4 травня 2017 року № ДП760, перевізник позивач. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 3 травня 2017 року № 80 на суму 105750 грн., від 11 травня 2017 року № 81 на суму 100000 грн., від 12 травня 2017 року № 85 на суму 78592 грн. 50 коп., виписка по рахунку за 3 травня 2017 року на суму 62000 грн. Крім того, факт подальшого використання придбаної продукції у контрагента узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд також встановив, що 14 лютого 2017 року між ТОВ НВО Еталон як постачальником та позивачем як покупцем був укладений договір поставки № 2/17. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити металопрокат. Відповідно до специфікації від 15 травня 2017 року № 1 до договору від 14 лютого 2017 року позивачем був придбаний штаба на суму 171406 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 28567 грн. 70 коп. На виконання умов договору позивачем була отримана видаткова накладна від 15 травня 2017 року № 12 на суму 171406 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 28567 грн. 70 коп., рахунок-фактура № 7 від 15 травня 2017 року суму 171406 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ на суму 28567 грн. 70 коп. Факт викання умов договору підтверджується товарно-транспортною накладною від 15 травня 2017 року № 12, перевізник ТОВ Караванлогістік . Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 7 червня 2017 року № 108 на суму 31406 грн. 20 коп., від 14 червня 2017 року № 111 на суму 40000 грн., від 16 червня 2017 року № 120 на суму 50000 грн., виписка по рахунку за 15 червня 2017 року на суму 50000 грн. Крім того, факт подальшого використання придбаної продукції у контрагента узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11 липня 2016 року між ПП Квант-С як постачальником та позивачем як покупцем був укладений договір поставки № 1-16. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар. Відповідно до специфікації № 4 від 15 травня 2017 року до договору від 11 липня 2017 року позивачем було придбано штаба на суму 155000 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ на суму 25833 грн. 34 коп. На виконання умов договору позивачем була отримана накладна на суму 155465 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ на суму 25910 грн. 84 коп., рахунок на суму 155465 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ на суму 25910 грн. 84 коп. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 18 травня 2017 року № 92 на суму 50000 грн., від 23 травня 2017 року № 94 на суму 50000 грн., виписка по рахунку за 29 травня 2017 року на суму 55465 грн. 04 коп. Факт подальшої реалізації товару підтверджується договором поставки від 15 травня 2017 року № 6/17, укладений між позивачем як постачальником та ТОВ Караванлогістік як покупцем, специфікацією від 15 травня 2017 року № 1 на суму 333800 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 55633 грн. 49 коп., видатковою накладною від 15 травня 2017 року № 24 на суму 333800 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 55633 грн. 49 коп., платіжними дорученнями від 17 травня 2017 року № 57 на суму 163214 грн. 96 коп., від 6 червня 2017 року № 71 на суму 50000 грн., від 9 червня 2017 року № 78 на суму 34274 грн. 96 коп., від 16 червня 2017 року № 4 на суму 15000 грн., від 19 червня 2017 року № 6 на суму 46000 грн., від 26 червня 2017 року № 93 на суму 25311 грн., довіреністю від 15 травня 2017 року № 1, рахунком від 15 травня 2017 року № 24 на суму 333800 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 55633 грн. 49 коп., товарно-транспортною накладною від 15 травня 2017 року № 15/1.

3 травня 2017 року між ТОВ Торговий дім Гранд-Титан як постачальником та позивачем як покупцем укладено договір поставки № 4/17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити металопрокат. Відповідно до специфікації № 1 від 11 травня 2017 року до договору від 3 травня 2017 року позивачем було придбано заготовки на суму 228633 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ на суму 38105 грн. 52 коп. На виконання умов зазначеного договору позивачем була отримана видаткова накладна від 11 травня 2017 року на суму 228633 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ на суму 38105 грн. 52 коп., рахунок-фактура від 10 травня 2017 року № 1005 на суму 228633 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ на суму 38105 грн. 52 коп. Факт виконання умов договору підтверджується товарно-транспортною накладною від 11 травня 2017 року № 11/1, перевізник СП Імпекс-Техно . Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 12 травня 2017 року № 87 на суму 30000 грн., від 17 травня 2017 року № 90 на суму 50000 грн., від 22 травня 2017 року № 93 на суму 50000 грн., від 23 травня 2017 року № 95 на суму 30000 грн., від 25 травня 2017 року № 98 на суму 30000 грн., від 31 травня 2017 року № 107 на суму 38633 грн. 12 коп. Факт подальшої реалізації позивачем товару підтверджується договором поставки від 10 травня 2017 року № 5/17, укладеного між позивачем як постачальником та ТОВ Гамбіт як покупцем, специфікацією від 11 травня 2017 року № 1 на суму 240575 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 40095 грн. 99 коп., платіжними дорученнями від 15 травня 2017 року № 21 на суму 2030000 грн., від 16 травня 2017 року № 22 на суму 37575 грн., 92 коп., видатковою накладною від 11 травня 2017 року № 23 на суму 240575 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 40095 грн. 99 коп., довіреністю від 10 травня 201 року № 6, рахунком від 11 травня 2017 року № 23 на суму 240575 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ на суму 40095 грн. 99 коп., товарно-транспортною накладною від 11 травня 2017 року № 11/1.

Суд також встановив, що 23 січня 2016 року між ТОВ АВ метал груп як постачальником та позивачем як покупцем був укладений договір поставки № ДОН/2016/109, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопрокат. На виконання умов договору позивачем була отримана видаткова накладна від 25 травня 2017 року на суму 183043 грн. 74 коп., у тому числі ПДВ на суму 30507 грн. 29 коп. Факт виконання умов договору підтверджується товарно-транспортною накладною від 25 травня 2017 року № АВ14250517, перевізник позивач. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, про що свідчать платіжне доручення від 7 червня 2017 року № 109 на суму 100000 грн., виписка по рахунку за 8 червня 2017 року. Крім того, факт подальшого використання придбаної продукції у контрагента узгоджується з основним видом господарської діяльності позивача, зазначеного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Подальший рух отриманого товару від вищенаведених контрагентів підтверджується договорами поставки, специфікаціями, видатковими накладними, довіреностями, рахунками, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Долучені до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підтверджують право позивача і правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, за період з 16 грудня 2015 року по 30 червня 2017 року було проведена зустрічна звірка за запитом отриманим від інших ДПІ, за результатами якою складено довідку зустрічної звірки від 30 червня 2017 року № 91/05-99-14-12/40179806.

Суд зазначає, що акти чи податкові інформації не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 Податкового кодексу України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків. Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Відповідно до статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15 травня 2003 року № 755-ІV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено. Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 90 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Щодо порушення позивачем норм регулювання обігу готівки по первинним документам позивача: відомість за виплату грошей за березень 2017 року № ВЗП-000005, № ВЗП-000006, за квітень № ВЗП-000008, № ВЗП-000007, видатковий касовий ордер від 27 березня 2017 року, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2. Положення № 637 касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, використовуються спеціалізованими підприємствами та установами зонального банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України, ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми % що може залишатися в касі в позаробочий час.

Відповідно до пункту 3.1. Положення № 637 касові операції оформляються зими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних тих засобів, іншими касовими документами, які згідно із Законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) і в, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до пункту 3.5.Положення № 637 у разі видачі окремим особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у новому касовому ордері або видатковій відомості про одержання із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - чи), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом о кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки и особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що а замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до п. 3.12. Положення № 637 під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості вільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність лічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Відповідно до пункту 5.2. Положення № 637 установлення ліміту каси водиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку ношення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в ах, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається мий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Відповідно до пункту 7.3. Положення № 637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в ношеному законодавством України порядку.

Відповідно до пункту 7.24. Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

При вирішенні спірних правовідносин суд виходить з того факту, що кошти були дійсно отримані одержувачами, про що свідчать підписи у відомостях за виплату грошей за березень 2017 року № ВЗП-000005, № ВЗП-000006, за квітень № ВЗП-000008, № ВЗП-000007, видатковому касовому ордері від 27 березня 2017 року, а також підтверджуються поясненнями Іткіна В.О. від 30 березня 2018 року про отримання 27 березня 2017 року дивідендів за 2 півріччя 2016 рок в розмірі 93500 грн. В даних поясненнях Іткін В.О. зазначає, що розписувався в ордері двічі, у зв'язку із тим, що первісний ордер був випадково пошкоджений. Згідно з поясненнями представника відповідача випадково були пошкоджені відомості за виплату грошей за березень 2017 року № ВЗП-000005, № ВЗП-000006, за квітень № ВЗП-000008, № ВЗП-000007, та видатковий касовий ордер від 27 березня 2017 року. Суд зазначає, що податковим органом з формальних підстав, без відібрання пояснень працівників про фактичне отримання готівки з каси, покладений надмірний тягар на позивача у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 188610 грн. без врахування принципу пропорційності, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, викладеного у пункті 8 частини 2 статті 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 11921 грн. 84 коп. відповідно до платіжного доручення від 5 квітня 2018 року № 28.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь (код ЄДРПОУ 40179806, 85160, Донецька область, Костянтинівський район, с. Іванопілля, вул. Торецька, 34) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 3940602887526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, Донецька область) про скасування податкових повідомлень-рішень від 1 грудня 2017 року № 0005931412, від 24 квітня 2018 року № 0003192200, № 0003212200 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 1 грудня 2017 року № 0005931412, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 188610 грн., від 24 квітня 2018 року № 0003192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 287137 грн. 50 коп., та № 0003212200, яким збільшено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 319041 грн. 25 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лідерсталь витрати по сплаті судового збору у розмірі 11921 грн. 84 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 липня 2018 року. Повне судове рішення складено 9 серпня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.