Ухвала

від 06.08.2018 по справі 807/1433/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

Київ

справа №807/1433/17

адміністративне провадження №К/9901/56115/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №807/1433/17 за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Стар В про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Стар В , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 23 417,41 грн. по платежу 30 14070100 Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 відмовлено в задоволенні позову.

Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №807/1433/17, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №807/1433/17 є вимога про стягнення податкового боргу з відповідача у розмірі 23 417,41 грн. по платежу 30 14070100 Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі щодо стягнення податкового боргу, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №807/1433/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова