Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2018 р. № 820/2960/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника позивача - Межерицького А.А.,
представника відповідача - Гуди К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЄКС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 00000121421 від 07.03.2018 року, № 00000141421 від 07.03.2018 року, № 00000131421 від 07.03.2018 року .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими як нормативно, так і документально, а отже -підлягають скасуванню.
У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові з урахуванням наданих ним додаткових доказів, а також пояснень та доказів з боку відповідача.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов, а також доповнення до відзиву на адміністративний позов в контексті того, що у позивача не було підстав для податкового обліку операцій.
Додатково представник відповідача зазначав, що при проведенні перевірки та винесенні податкових повідомлень-рішень контролюючий орган керувався тим, що, оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ Стєкс (податковий номер 33901290) та ТОВ Оптметхім-2015 (податковий номер 39828782), ТОВ Евантес Компані (податковий номер 40934089), ДП СДІ-Україна (податковий номер 40633488), ТОВ Лаконіс Трейд (податковий номер 40662278) відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ Стєкс (податковий номер 33901290), не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою, а отже ТОВ Стєкс допущено порушення вимог п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 172 100,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року на суму 36 250,грн., за жовтень 2016 року на суму 19 700,00 грн., за грудень 2016 року на суму 77 445,00грн., за лютий 2017 року на суму 15 350,00 грн. , за березень 2017 року на суму 23 355,00 грн., та вважав, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті правомірно.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Стєкс , код 33901290, 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 90, кв. 44 , перебуває на обліку у Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків за основним місцем обліку з 23.01.2006 року. ТОВ Стєкс є платником податку на додану вартість з 16.02.2006 року. Основним видом діяльності ТОВ Стєкс є виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури (Код КВЕД 27.12) ( т.1 а.с.53-61).
Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Стєкс з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ Оптметхім-2015 за грудень 2015 року, ТОВ Евантес Компані за лютий-березень 2017 року, ДП СДІ-Україна за жовтень 2016 року, ТОВ Лаконіс Трейд за грудень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), результати якої викладено в акті № 604/20-40-14-21-07/33901290 від 19.02.2018 року ( т.1 а.с. 12-36).
Висновки перевірки свідчать про порушення позивачем абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, пп. і п. 201.1. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 172 100,00 гри., в тему числі за грудень 2015 року в сумі 36 250.00 грн., за жовтень 2016 року в сумі 19 700,00 грн.. за грудень 2016 року в сумі 77 445,00 грн., лютий 2017 року в сумі 15 350,00 грн., березень 2017 року в сумі 23 355,00 грн. що призвело: до заниження ПДВ до сплати в сумі 45 144.00 грн. за грудень 2015 року на суму 29 794,00 грн., за лютий 2017 року на суму 15 350,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 16 866,00 грн., у т.ч. грудень 2015 року - 6 456,00 грн., жовтень 2016 року - 10410,00 грн.; порушення ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання на суму 121512,00 грн., у т.ч. за жовтень 2016 року - 11 300,00 грн., грудень 2016 року - 85 310,73 грн., березень 2017 року - 24 901,00 грн.; порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 110 090,00 грн. у т.ч. за жовтень 2016 року на суму 9 290,00 грн., за грудень 2016 року на суму 77 445,00 грн., за березень 2017 року на суму 23 355,00 грн. Перевіркою ТОВ Стєкс не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з постачальниками: ТОВ Оптметхім-2015 за грудень 2015 року, ТОВ Евантес Компанії за лютий - березень 2017 року, ДП "СДІ - Україна" за жовтень 2016 року, ТОВ "Лаконіс Трейд", а також з покупцями по ланцюгу подальшої реалізації.
На підставі висновків перевірки контролюючим органом відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 00000121421 від 07.03.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 56430 грн. (45144 грн. - основний платіж, 11286 грн. - штрафна (фінансова) санкція); податкове повідомлення-рішення № 00000141421 від 07.03.2018 року, яким зменшено суму податкового зобов'язання на 121512 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 110090 грн.; податкове повідомлення-рішення № 00000131421 від 07.03.2018 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 16866 грн. ( т.1 а.с.40а-42а).
Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).
З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).
Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України ( в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, а в редакції, до внесення змін зазначеним законом - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду) ( п. 198.3 ст. 198 ПК України).
За приписами п. 198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення рішення, на предмет їхньої відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у перевіряємому періоду, суд зазначає наступне.
Так, в акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ Стєкс , зокрема, включило суми податку на додану вартість до податкового кредиту по податковій накладній № 137 від 25.12.2015 року на суму 217500 грн. (в т.ч. ПДВ - 36250 грн.), яка була виписана постачальником ТОВ Оптметхім-2015 .
Щодо господарських операцій між ТОВ Стєкс та ТОВ Оптметхім-2015 .
Між ТОВ Стєкс ( покупець) та ТОВ Оптметхім-2015 ( постачальник) 11.12.2015 року укладено договір купівлі - продажу № 1015, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар - обладнання, а покупець - прийняти та оплатити товар, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість якого узгоджуються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору ( т.1 а.с. 83зворот-83а).
Перелік товарів погоджено у специфікації № 1 ( т.1 а.с.83).
ТОВ Оптметхім-2015 на виконання вказаного договору на підставі видаткової накладної № 2512-137 від 25.12.2015 року ( рахунок - фактура № 1015 від 11.12.2015 року) (т.1 а.с. 81 зворот - 81а) було поставлено наступний товар на загальну суму 217500 грн : стійка основна ЕТЛ-35К у кількості 1 од., блок керування ЕТЛ-35К у кількості 1 од., блок високовольтних випробувань БВІ-60/50-М35К у кількості 1 од., комплект високовольтних перемикачів у кількості 1 од., фільтр конденсаторний КФ-60 у кількості 1 од., регулятор напруги РНО 40 у кількості 1 од., комплект електротехнічного обладнання у кількості 1 од., електрообігрівач у кількості 1 од., стійка кабельних барабанів у кількості 2 од., барабан для кабелю (80 м.) у кількості 1 од., барабан для кабелю (40м) у кількості 5 од., кабель КГ-3*4 + 1*2,5 у кількості 80 м., провід робочого заземлення ПВ-3 у кількості 40 м., провід захисного заземлення ПВ-5 у кількості 40 м.
Розрахунок за вказану продукцію було проведено в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 872 від 02.02.2016 року ( т.1 а.с.80 зворот).
За наслідками вказаної поставки ТОВ Оптметхім-2015 було виписано податкову накладну № 137 від 25.12.2015 року ( т.1 а.с.82).
Вказана продукція одержана директором Соляник Ю.М. та оприбуткована на склад ТОВ Стєкс за адресою: АДРЕСА_1, який орендується ТОВ Стєкс на підставі договору оренди від 06.01.2015 р. № 2/15, від 06.01.2016 року № 2/16, від 06.01.2017 року № 4/17, укладених із ФОП ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 62-67).
Зазначена продукція була транспортована автомобілем ГАЗ 32212 (НОМЕР_6), водій ОСОБА_5, на підставі подорожнього листа вантажного автомобіля № 115 від 25.12.2015 року за маршрутом ТОВ Отпметхім-2015 (Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 12/1 - ТОВ Стєкс (АДРЕСА_1) , згідно з яким на ТОВ Стєкс було транспортовано вказану продукцію ( т.1а.с. 79 зворот).
У відповідності до Картки № 15 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції стійка основна ; у відповідності до Картки № 16 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Блок керування ; у відповідності до Картки № 17 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Блок високовольтних випробувань ; у відповідності до Картки № 18 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Комплект високовольтних перемикачів ; у відповідності до Картки № 19 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Фільтр конденсаторний ; у відповідності до Картки № 19 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Регулятор напруги ; у відповідності до Картки № 21 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Комплект електротехнічного обладнання , у відповідності до Картки № 22 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Електрообігрівач , у відповідності до Картки № 23 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Стійка кабельних барабанів , у відповідності до Картки № 24 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Барабан для кабелю , у відповідності до Картки № 25 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Барабан для кабелю , у відповідності до Картки № 26 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Кабель , у відповідності до Картки № 27 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Провід робочого заземлення , у відповідності до Картки № 21 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Провід захисного заземлення ( т.1 а.с. 68-78).
Вказана продукція була витрачена у повному обсязі у виробництво на підставі наказу № 38 від 25.12.2015 року Про передачу у виробництво у відповідності до лімітно-забірної картки грудень 2015 року ( т.1 а.с.84-85).
Відповідно до матеріального звіту по виробництву ТОВ Стєкс за грудень 2015 року отримана у ТОВ Оптметхім-2015 продукція була використана ТОВ Стєкс у господарській діяльності для виробництва готової продукції в грудні 2015 року, а саме кабельної пересувної електротехнічної лабораторії ЕТЛ-35К, яка згідно з актом приймання-передачі продукції з виробництва була передана на склад готової продукції, а в подальшому вказану готову продукцію було поставлено (реалізовано) на ПАТ Українська залізниця регіональна філія Придніпровська залізниця Нікопольська дистанція електропостачання (ЕЧ-1) згідно договору купівлі-продажу № ПР/Е-151016/НЮ від 28.12.2015 року на підставі видаткової накладної № с-26 від 30.12.2015 року згідно акту приймання-передачі від 30.12.2015 року. За наслідками вказаної поставки ТОВ Стєкс було виписано податкову накладну № 23 від 30.12.2015 року ( т.1 а.с. 86-95).
Оплату з зазначеного ланцюгу постачання ПАТ Українська залізниця регіональна філія Придніпровська залізниця Нікопольська дистанція електропостачання здійснено платіжним дорученням від 28.01.2016 року № 87 ( т.1 а.с.95а).
Також, суд зазначає, що в акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ Стєкс включило суми податку на додану вартість до податкового кредиту по податковим накладним № 426 від 27.10.2015 року на суму 62460 грн. (в т.ч. ПДВ - 10410 грн.) та № 425 від 31.10.2015 року на суму 55740 грн (в т.ч. ПДВ - 9290 грн.), яка була виписана постачальником ДП СДІ-Україна .
Щодо господарських операцій між ТОВ Стєкс та ДП СДІ-Україна .
Між ТОВ Стєкс ( покупець) та ДП СДІ-Україна ( постачальник) 13.10.2016 року укладено договір купівлі - продажу № 1310, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар - обладнання, а покупець - прийняти та оплатити товар, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість якого узгоджуються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору ( т.1 а.с. 96-96а).
Перелік товарів погоджено у специфікації № 1 ( т.1 а.с.96а - зворот).
ДП СДІ-Україна на виконання вказаного договору поставлено товар на підставі видаткових накладних: № 2710-7 від 27.10.2016 року на загальну суму 62460 грн.: конденсатор ИКП 25/8 у кількості 2 од, магнітний пускач у кількості 2 шт., плата керування БУ ЕТЛ-10 у кількості 1 од., діодний стовп БПР 28/8 у кількості 2 од, плата приймача ППЗ 80 у кількості 1 од, акумуляторна батарея до Искра-3 у кількості 1 од, кабель ППз 10 у кількості 60 м., № 3110-11 від 31.10.2016 року на загальну суму 55740 грн.: апарат високовольтний випробовувальний АВ-50/70 у кількості 1 од., кіловольтметр РД30 у кількості 2 од. ( рахунок- фактура № 1310 від 13.10.2016 року) ( т.1 а.с. 98-99).
Розрахунок за вказану продукцію було проведено в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення, наявні у справі.
За наслідками вказаної поставки ДП СДІ-Україна було виписано податкові накладні № 425 від 31.10.2016 р., № 426 від 27.10.2016 року ( т.1 а.с.87- 87а).
Вказана продукція одержана директором Соляник Ю.М. та оприбуткована на склад ТОВ Стєкс за адресою: АДРЕСА_1, який орендується ТОВ Стєкс на підставі договору оренди від 06.01.2015 р. № 2/15, від 06.01.2016 року № 2/16, від 06.01.2017 року № 4/17, укладених із ФОП ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 62-67).
Зазначена продукція отримана за видатковою накладною № 2710-7 від 27.10.2016 року була транспортована автомобілем Renault Master (д.н. НОМЕР_1), водій ОСОБА_5, на підставі подорожнього листа № 119 від 27.10.2016 року за маршрутом ДП СДІ-Україна (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Козаровичі, вул. Кірова, 2-Г), а продукція, отримана за видатковою накладною 3110-11 від 31.10.2016 року була транспортована автомобілем Ford Transit (д.н. Т4ОЕ5270), водій ОСОБА_5, на підставі подорожнього листа № 120 за маршрутом ДП СДІ-Україна (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Козаровичі, вул. Кірова, 2-Г). Згідно із вказаними подорожніми листами на ТОВ Стєкс було транспортовано вказану продукцію ( т.1 а.с.101-104).
У відповідності до Картки № 29 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Акумуляторна батарея до Искра-м-3 ; у відповідності до Картки № 30 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 2 одиниці продукції Діодний стовп БПР 28/8 ; відповідно до Картки № 31 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 60 одиниць продукції Кабель ППз 10 ; у відповідності до Картки № 32 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 2 одиниці продукції Конденсатор ИКП 25/8 ; у відповідності до Картки № 33 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 2 одиниці продукції Магнітний пускач ; у відповідності до Картки № 34 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Плата керування БУ ЕТЛ-10 ; у відповідності до Картки № 35 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Плата приймача ПП3 80 , у відповідності до Картки № 36 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції Апарат високовольтний випробовувальний АВ-50/70 ( т.1 а.с.105-112).
Продукція, отримана за видатковою накладною № 2710-7 від 27.10.2016 року (конденсатор ИКП 25/8 у кількості 2 од, магнітний пускач у кількості 2 шт., плата керування БУ ЕТЛ-10 у кількості 1 од., діодний стовп БПР 28/8 у кількості 2 од, плата приймача ППЗ 80 у кількості 1 од, акумуляторна батарея до Искра-3 у кількості 1 од, кабель ППз 10 у кількості 60 м.) була витрачена у повному обсязі у виробництво відповідно до лімітно-забірної картки за жовтень 2016 року під звіт монтажнико ОСОБА_5 та списано на послуги з ремонту наступним замовникам: 1)ПАТ АК Київводоканал (Технічний департамент) відповідно до договору на ремонт та технічне обслуговування обладнання транспортних засобів № 197/04/14-16 від 26.02.2016 року, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 16 від 28.10.2016 року (ремонт генератора акустичних ударних хвиль ГАУВ до ЕТЛ-10, ремонт та калібрування блока керування БУ до ЕТЛ-10, заміна кабелю ПП№ 10); за наслідками вказаного ремонту ТОВ Стєкс було виписано податкову накладну № 50 від 28.10.2016 року; оплачено відповідно до платіжного доручення № 2627 від 29.11.2016 року; 2) ТОВ Енергомережі , що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 18 від 04.11.2016 року (ремонт кабельної пересувної електролабораторії КАЕЛ 3); за наслідками вказаного ремонту ТОВ Стєкс було виписано податкову накладну № 47 від 20.10.2016 року; оплачено відповідно до платіжного доручення № 1442 від 20.10.2016 року (т.1 а.с.113-119).
Продукція, отримана за видатковою накладною № 3110-11 від 31.10.2016 року була реалізована далі відповідно до наступних договорів:
1) Апарат високовольтний випробовувальний АВ-50/0 було реалізовано ТОВ ВП МК Енергобуд згідно договору поставки № 180 від 05.10.2016 року на підставі видаткової накладної № с-41 від 16.11.2016 року, податкові накладні № 43 від 05.10.2016 року та № 44 від 11.10.2016 року, оплачено згідно платіжних доручень № 1186 від 05.10.2016 року та № 463 від 11.10.2016 року ( т.1 а.с. 120-123а).
2) Кіловольтметр РД-30 0-30кВ було реалізовано ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча згідно договору на придбання технологічного обладнання № 1868 від 07.09.2016 року на підставі видаткової накладної № с-40 від 09.11.2016 року, податкова накладна № 45 від 11.10.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 4500091634 від 11.10.2016 року ( т.1 а.с. 124-130).
Також в акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ Стєкс включило суми податку на додану вартість до податкового кредиту по податковій накладній № 45 від 21.12.2016 року на суму 464670 грн. (в т.ч. ПДВ - 77445 грн.), яка була виписана постачальником ТОВ Лаконіс Трейд .
Щодо господарських операцій між ТОВ Стєкс та ТОВ Лаконіс Трейд .
Між ТОВ Стєкс ( покупець) та ТОВ Лаконіс Трейд ( постачальник) 13.12.2016 року укладено договір купівлі - продажу № 131, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар - обладнання, а покупець - прийняти та оплатити товар, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість якого узгоджуються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору ( т.1 а.с. 130а-131).
Перелік товарів погоджено у специфікації № 1 ( т.1 а.с.131а).
ТОВ Лаконіс Трейд на виконання вказаного договору на підставі видаткової накладної № 45 від 21.12.2016 року ( рахунок фактура № 45 від 21.12.2016 р.) було поставлено наступний товар на загальну суму 464670 грн.: вимірювач параметрів силових трансформаторів К540-3 у кількості 4 од, установка Тангенс-3м-3 у кількості 4 одиниць, рефлектометр високовольтний осцилографічний Іскра-3М у кількості 1 од, випробовувальна установка АВ-30-01 у кількості 1 од, випробувальна установка АВ-70-01 у кількості 1 од, стенд високовольтний стаціонарний СВС-50 у кількості 1 од. ( т.1 а.с.132-133).
Розрахунок за вказану продукцію було проведено в повному обсязі, про що свідчать наявні у справі платіжні доручення.
За наслідками вказаної поставки ТОВ Лаконіс Трейд було виписано податкову накладну № 45 від 21.12.2016 року ( т.1 а.с.134).
Вказана продукція одержана директором Соляник Ю.М. та оприбуткована на склад ТОВ Стєкс за адресою: АДРЕСА_1, який орендується ТОВ Стєкс на підставі договору оренди від 06.01.2015 р. № 2/15, від 06.01.2016 року № 2/16, від 06.01.2017 року № 4/17, укладених із ФОП ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 62-67).
Зазначена продукція отримана за видатковою накладною № 45 від 21.12.2016 року була транспортована автомобілем ГАЗ А31R32-50 (д.н. НОМЕР_3), водій ОСОБА_5, на підставі подорожнього листа № 121 від 21.12.2016 року за маршрутом ТОВ Лаконіс Трейд (Київська обл., м. Київ, вул. Кіквідзе, 14В - ТОВ Стєкс (АДРЕСА_1), згідно з яким на ТОВ Стєкс було транспортовано вказану продукцію ( т.1 а.с.138-139).
У відповідності до Картки № 9 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції рефлектометр високовольтний осцилографічний Іскра-3М ; у відповідності до Картки № 10 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 4 одиниці продукції вимірювач параметрів силових трансформаторів К540-3 ; відповідно до Картки № 11 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 4 одиниць продукції установка Тангенс-3м-3 ; у відповідності до Картки № 12 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиниці продукції випробовувальна установка АВ-30-01 ; у відповідності до Картки № 13 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиниці продукції випробовувальна установка АВ-70-01 ; у відповідності до Картки № 14 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції стенд високовольтний стаціонарний СВС-50 ( т.1 а.с.140-145).
Продукція, отримана від ТОВ Лаконіс Трейд була реалізована далі відповідно до наступних договорів:
1) Установка для виміру тангенса кута діелектричних втрат трансформаторної оливи Тангенс-3М-3 було реалізовано ПАТ Дніпровська теплоелектроцентраль згідно договору поставки № 298 від 10.10.2016 року на підставі видаткової накладної № с-52 від 22.12.2016 року, податкова накладна № 55 від 28.11.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 146 від 28.11.2016 року ( т.1 146-151);
2) Вимірювачі параметрів силових трансформаторів К540-3 було реалізовано ПАТ Українська залізниця Регіональна філія Одеська залізнця служба електропостачання згідно договору поставки № ОД-Е-16-852НЮ від 20.10.2016 року на підставі видаткової накладної № с-56 від 28.12.2016 року, податкова накладна № 72 від 28.12.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 78 від 26.01.2017 року ( т.1 а.с.152-160);
3) Установка Тангенс-3М-3 було реалізовано ПАТ Українська залізниця Регіональна філія Одеська залізнця служба електропостачання згідно договору поставки № ОД-Е-16-991НЮ від 05.12.2016 року на підставі видаткової накладної № с-55 від 28.12.2016 року, податкова накладна № 71 від 28.12.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 79 від 26.01.2017 року ( т.1 а.с. 161-170);
4) Стенд високовольтний стаціонарний СВС-50 було реалізовано ПАТ Миколаївобленерго згідно договору про закупівлю товарів № 11-Т-104 від 02.11.2016 року на підставі видаткової накладної № с-53 від 28.12.2016 року, податкова накладна № 69 від 28.12.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 167 від 20.01.2017 року ( т.1 а.с. 171-177);
5) Випробовувальні установки АВ-30-01 та АВ70-01 було реалізовано ПАТ Миколаївобленерго згідно договору про закупівлю товарів № 11/Т-105 від 02.11.2016 року на підставі видаткової накладної № с-54 від 28.12.2016 року, податкова накладна № 70 від 28.12.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 168 від 20.01.2017 року ( т.1 а.с.178-185);
6) Рефлектометр високовольтний осцилографічний Іскра-3М було реалізовано ПАТ ДТЕК Західенерго згідно договору про закупівлю товарів № 961-ЗЭ-ЛаТЭС від 27.10.2016 року на підставі видаткової накладної № с-57 від 29.12.2016 року, податкова накладна № 54 від 17.11.2016 року, оплачено згідно платіжного доручення № 2116691529 від 17.11.2016 року ( т.1 а.с. 186-194).
Також в акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ Стєкс включило суми податку на додану вартість до податкового кредиту по податковим накладним № 61 від 27.02.2017 року на суму 92100 грн. (в т.ч. ПДВ - 15350 грн.) та № 103 від 20.03.2017 року на суму 140130 грн (в т.ч. ПДВ - 23355 грн.), яка була виписана постачальником ТОВ Евантес Компані .
Щодо господарських операцій між ТОВ Стєкс та ТОВ Евантес Компані .
Між ТОВ Стєкс ( покупець) та ТОВ Евантес Компані ( постачальник) 15.02.2017 року укладено договір купівлі - продажу № 02-17, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар - обладнання, а покупець - прийняти та оплатити товар, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість якого узгоджуються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору ( т.1 а.с. 195-196).
Перелік товарів погоджено у специфікації № 1 та № 2 ( т.1 а.с. 196 зворот - 197).
ТОВ Евантес Компані на виконання вказаного договору на підставі видаткової накладної № 61 від 27.02.2017 року поставлено товар на загальну суму 92100 грн.: апарат високовольтний випробовувальний АВ-45-0,1 у кількості 1 од., пошуковий генератор для трасування кабелю ГЗЧ-2500 у кількості 1 од., індукційно-акустичний приймач П-806 у кількості 1 од.; видаткової накладної № 103 від 20.03.2017 року - на загальну суму 140130 грн.: високовольтний стенд для пропалу ізоляції кабелю СВП 0,5 у кількості 1 од., установка пробійна універсальна УПУ-10 у кількості 1 од., генератор звукової частоти ГЗЧ-2500 у кількості 1 од., приймач П-900 у кількості 1 од., випробовувальний апарат АВ-50/70 у кількості 1 од., плата управління тиристорним регулятором у кількості 1 од. ( рахунки - фактури № 02-17 від 15.02.2017 року та № 02-17/1 від 02.03.2017 року) ( т.1 а.с.200-203).
Розрахунок за вказану продукцію було проведено в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 70 від 17.03.2017 року та № 80 від 31.03.2017 року ( т.1 а.с.204-205).
За наслідками вказаної поставки ТОВ Евантес Компані було виписано податкову накладну № 61 від 27.02.2017 року та № 103 від 20.03.2017 року ( т.1 а.с.198-199).
Вказана продукція одержана директором Соляник Ю.М. та оприбуткована на склад ТОВ Стєкс за адресою: АДРЕСА_1, який орендується ТОВ Стєкс на підставі договору оренди від 06.01.2015 р. № 2/15, від 06.01.2016 року № 2/16, від 06.01.2017 року № 4/17, укладених із ФОП ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 62-67).
Зазначена продукція отримана за видатковою накладною № 61 від 27.02.2017 року була транспортована автомобілем Renault Master (д.н. НОМЕР_9), водій ОСОБА_5, на підставі подорожнього листа № 122 від 27.02.2017 року за маршрутом ТОВ Евантес Компані (Сумська обл., м. Суми, просп.. Курський, 147 - ТОВ Стєкс , АДРЕСА_1), а продукція, отримана за видатковою накладною № 103 від 20.03.2017 року була транспортована автомобілем Renault Master (д.н. НОМЕР_5), водій ОСОБА_5, на підставі подорожнього листа № 123 від 20.03.2017 року за маршрутом ТОВ Евантес Компані (Сумська обл., м. Суми, просп.. Курський, 147 - ТОВ Стєкс , АДРЕСА_1). Згідно із вказаними подорожніми листами на ТОВ Стєкс було транспортовано вказану продукцію ( т.1 а.с.206-209).
У відповідності до Картки № 38 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції апарат високовольтний випробовувальний АВ-45-0,1 ; у відповідності до Картки № 39 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиниці продукції пошуковий генератор для трасування кабелю ГЗЧ-2500 ; відповідно до Картки № 40 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції індукційно-акустичний приймач П-806 ; у відповідності до Картки № 41 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиниці продукції випробовувальний апарат АВ-50/70 ; у відповідності до Картки № 42 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиниці продукції високовольтний стенд для пропалу ізоляції кабелю СВП 0,5 ; у відповідності до Картки № 43 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції генератор звукової частоти ГЗЧ-2500 ; у відповідності до Картки № 44 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції приймач П-900 , у відповідності до Картки № 45 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції установка пробійна універсальна УПУ-10 , у відповідності до Картки № 46 складського обліку матеріалів було обліковано на складі 1 одиницю продукції плата управління тиристорним регулятором ( т.1 а.с.210-218).
Продукція, отримана за видатковою накладною № 61 від 27.02.2017 року (Апарат високовольтнй випробовувальний АВ-45-0,1, пошуковий генератор для трасування кабелю ГЗЧ-2500, Індукційно-акустичний приймач П-806) була витрачена у повному обсязі у виробництво на підставі наказу № 44 від 27.02.2017 року Про передачу у виробництво відповідно до лімітно-забірної картки за лютий 2017 року під звіт монтажнику ОСОБА_5 та списано на доукомплектування поставленої готової продукції Електротехнічна лабораторія ЕТЛ-10 на базі вантажного автомобіля Renault Master 2.3 MT FWD L2H2 Фургон згідно договору купівлі-продажу № 580 від 17.01.2017 року, укладеному між ПАТ Чернігівобленерго та ТОВ Стєкс (видаткова накладна № с-62 від 27.03.2017 року, податкова накладна № 82 від 27.03.2017 року) ( т.1 а.с.218-237).
Продукція, отримана за видатковою накладною № 103 від 20.03.2017 року була реалізована далі ТОВ ПО Укрспецкомплект відповідно до видаткової накладної № с-64 від 10.04.2017 року, податкові накладні № 80 від 17.03.2017 року, № 81 від 20.03.2017 року та № 85 від 05.04.2017 року, оплачено згідно платіжних доручень № 6285 від 17.03.2017 року, № 6286 від 20.03.2017 року та № 6350 від 05.04.2017 року ( т.1 а.с.238-245).
Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.
Отже, зазначені визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача та по ланцюгу подальшої реалізації факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доказів наявності у позивача та його контрагентів та з подальшого ланцюгу постачання, спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.
Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами.
В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами та по ланцюгу подальшого постачання іншого результату, ніж поставки товару та отримання прибутку.
Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивача, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.
Матеріалами справи підтверджено наявність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій позивача. Так, для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
Відповідно до інформації, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ Стєкс за КВЕД є: Код КВЕД 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; Код КВЕД 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури (основний); Код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.
Судом встановлено та документально підтверджено, що продукція, товари, отримані у ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд була використана ТОВ Стєкс у господарській діяльності для виробництва готової продукції (електротехнічних лабораторій, комплектів обладнання для дефектоскопії кабельних ліній тощо), для проведення ремонтних підрядних робіт та технічного обслуговування із використанням товарів, продукції, придбаної у ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд , а також для подальшого продажу.
Контрагентами за вказаними операціями є ПАТ Українська залізниця регіональна філія Придніпровської залізниці Нікопольська дистанція електропостачання, ТОВ Виробниче підприємство МК Енергобуд , ПАТ Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча , ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал , ПАТ Українська залізниця , ПАТ Миколаївобленерго , ПАТ ДТЕК Західенерго , ПАТ Дніпропетровська теплоелектроцентраль (ТЕЦ) , ПАТ Чернігівобленерго , ТОВ ВО Укрспецкомплект . Вказані взаємовідносини не заперечуються й відповідачем у акті перевірки.
Отже, судом достеменно встановлено, що господарські операції, які виникли між ТОВ Стєкс та ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином первинно-бухгалтерськими документами та є такими, що фактично відбулись.
Суд акцентує увагу, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Суд зазначає, що документально підтверджено, що ТОВ Стєкс та ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд були завершені виконанням сторонами всіх передбачених умов договору (ст. 202 ГК України). Обумовлені даними правочинами наслідки (поставка ТМЦ та оплата їх вартості) відбулись і господарські зобов'язання ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд були припинені.
Крім того, суд, щодо позиції відповідача зазначає, що якщо ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд не надало до перевірки посадовим особам податкового (контролюючого) органу підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, то цей факт свідчить лише про невиконання цією стороною свого обов'язку по наданню документів до податкового органу, який виникає в силу норм податкового законодавства. Цей обов'язок відірваний у часі від двосторонніх правочинів, які укладені між ТОВ Стєкс та ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд ; він за своєю метою та змістом спрямований на досягнення інших правових наслідків (контроль за дотриманням податкового законодавства).
Таким чином, саме по собі ненадання продавцем (ТОВ Оптметхім-2015 , ТОВ Евантес Компані , ДП СДІ-Україна , ТОВ Лаконіс Трейд ) до перевірки підтверджуючих документів не впливає на формування податкового кредиту покупцем (ТОВ Стєкс ).
Не є підставою для відмови покупцю у праві на податковий кредит з податку на додану вартість факт порушення податкової дисципліни продавцем, якщо покупець виконав усі передбачені законом умови щодо формування такого кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Так, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту в податковому обліку обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 ПК) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Що стосується підтвердження фізичних, технічних та технологічних можливостей суб'єкта господарювання до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, то слід зазначити наступне.
Так, транспортування придбаних у ТОВ "Оптметхім-2015", ТОВ "Евантес Компані", ДП "СДІ-Україна", ТОВ "Лаконіс Трейд" товарно-матеріальних цінностей здійснювалось автомобілями, які були у розпорядженні ТОВ "Стєкс" на момент здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, а саме: ГАЗ-32212, державний номер НОМЕР_6, Reanult Master, державний номер НОМЕР_7, Ford Transit НОМЕР_10, ГАЗ А31R32-50, державний номер НОМЕР_8, Reanult Master НОМЕР_9, Reanult Master, державний номер НОМЕР_11.
Таким чином, транспортування товарно-матеріальних цінностей підтверджується первинними документами, а також технічними можливостями ТОВ "Стєкс" здійснити зазначене транспортування.
Щодо посилань відповідача на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне. Так, товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Якщо ж юридична особа здійснює вантажні перевезення для власних потреб, то наявність товарно-транспортної накладної не вимагається, а достатньо наявності видаткової накладної або іншого документу, що підтверджує право власності на вантаж. Крім того, матеріали справи містять подорожні листи, складені позивачем, отже вказаний аргумент відповідача під час судового розгляду справи не підтверджується та не може бути врахований судом.
Відповідно до Роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Також, суд зазначає, що розглядом справи доведено, що ТОВ "Стєкс" має у своєму розпорядженні необхідну кількість складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей, які було придбано у ТОВ "Оптметхім-2015", ТОВ "Евантес Компані", ДП "СДІ-Україна", ТОВ "Лаконіс Трейд" а саме: приміщення загальною площею 28 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди від 06.01.2015 р. № 2/15, від 06.01.2016 року № 2/16, від 06.01.2017 року № 4/17, укладених із ФОП ОСОБА_4. Вказане приміщення передається в оренду ТОВ "Стєкс" для виробничих цілей. Вказані обставини не заперечуються і відповідачем у акті перевірки.
Слід також зазначити, що у відповідності до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), який було подано ТОВ "Стєкс", у штаті підприємства працюють монтажники та технічний директор, які фактично і проводять виробничу діяльність із використанням товарно-матеріальних цінностей, які придбані у ТОВ "Оптметхім-2015", ТОВ "Евантес Компані", ДП "СДІ-Україна", ТОВ "Лаконіс Трейд".
Зазначений факт вказує на наявність трудового потенціалу для здійснення господарських операцій між ТОВ "Стєкс" та ТОВ "Оптметхім-2015", ТОВ "Евантес Компані", ДП "СДІ-Україна", ТОВ "Лаконіс Трейд".
Так, судом встановлено, що ТОВ "Стєкс" у ТОВ "Оптметхім-2015", ТОВ "Евантес Компані", ДП "СДІ-Україна", ТОВ "Лаконіс Трейд" придбавались товарно-матеріальні цінності, які потім використовувались у господарській діяльності підприємства у виробництві або при здійсненні ТОВ "Стєкс" ремонтних або відновлювальних робіт, адже основним видом діяльності ТОВ "Стєкс" є виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури (Код КВЕД 27.12). Крім того, частина придбаних у цих контрагентів товарно-матеріальних цінностей була реалізована із застосуванням торгівельної націнки
Посилання відповідача щодо порушення кримінальних справ відносно посадових осіб контрагентів позивача суд не бере до уваги, адже сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Отже, посилаючись на фіктивний статус контрагентів платника податків податковий орган має довести, що між ними мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигід, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів. Наприклад, це може бути доведено рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсним відповідного договору.
Також суд зазначає, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Суд також звертає увагу, що дефектність та фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом при встановленні нереальності операції.
Суд зазначає, що контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.
Відповідно до ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні по справі "Інтерсплав проти України" (Заява N 803/02) від 09.01.2007 р. зазначено, що на думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Додатково слід зазначити, що у відповідності до приписів ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зазначений принцип передбачає притягнення до відповідальності саме тієї особи, якою було скоєно правопорушення. Отже, законодавець не дозволяє переуступку обов'язку нести відповідальність.
Наведене узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, який визначив її в постанові від 27.02.2018 року у справі № 813/1893/17.
Необхідність врахування цієї норми контролюючими органами підтверджено і у рішеннях Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Shchokin v. Ukraine" та від 07.07.2011 у справі "Serkov v. Ukraine".
В обох справах Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявників, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Відповідно, на думку Європейського Суду з прав людини, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства, яка призводила до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем, в силу ч.2 ст. 77 КАС України, не було доведено правомірність оскаржуваних у справі податкових повідомлень -рішень.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЄКС" (вул. Чернишевська, буд. 90, кв. 44,м. Харків,61023, код ЄДРПОУ33901290) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі .
Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 00000121421 від 07.03.2018 року, № 00000141421 від 07.03.2018 року, № 00000131421 від 07.03.2018 року винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЄКС".
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЄКС" (вул. Чернишевська, буд. 90, кв. 44,м. Харків,61023, код ЄДРПОУ33901290) у розмірі 1762,00 грн. ( одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 09 серпня 2018 року.
Суддя Заічко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2018 |
Оприлюднено | 10.08.2018 |
Номер документу | 75775568 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні