Рішення

від 07.08.2018 по справі 826/16821/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2018 року № 826/16821/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув у спрощеному провадженні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М доГоловного управління ДФС у м.Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 р. № 0186931212

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Індустар-М звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.12.2017 р. відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Позивач зазначає, що за ним обліковувалася переплата з податку на прибуток, яка повинна була бути зарахована в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток. Однак, відповідачем не було здійснено зарахування наявної переплати в рахунок сплати податку на прибуток.

Згідно наданого письмового відзиву на позов відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем порушено граничні строки сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток ТОВ Індустар-М .

За висновками акту перевірки, ТОВ Індустар-М порушено терміни сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошових зобов'язань по податку на прибуток за 2014-2015 рр.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, Головним управлінням ДФС у м.Києві надано відповідь від 22.11.2017 р. № 37959/10/26-15-12-12-18, якою висновки акту перевірки залишено без змін.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 р. № 0186931212, яким встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 12 366,00 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 1 306,60 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, відповідач оскаржив його в судовому порядку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України в редакції, що діяла у період з 2014 по 2015 рік, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крмі випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені тля місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Як вбачається з пояснень позивача, розмір щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств на 2014 рік ТОВ Індустар-М становив 33 962,00 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства ТОВ Індустар-М за 2013 рік.

Станом на 10.10.2014 року відповідно до Актів звірення за податком на прибуток приватних підприємств та авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств № 8817-20 та № 8827-20 позитивне сальдо ТОВ Індустар-М з податку на прибуток підприємств становило 44180 грн., а з авансових внесків з податку на прибуток підприємств - 719 грн.

27 жовтня 2014 року ТОВ Індустар-М сплатив авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у сумі 34 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2014 по 31.10.2014.

Відповідно до пп 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно із пп. 43.1 та 43.2 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1). Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.2).

Крім того, у Роз'ясненні Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2013 року Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни" роз'яснено, що пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, окрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу можна здійснити також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника) до відповідних бюджетів. Для сплати платниками щомісячних авансових внесків з податку на прибуток виділено спеціальні коди бюджетної класифікації. У зв'язку з цим Держказначейством України відкрито відповідні рахунки (наказ N 19). Спрямування надміру сплачених сум з одного платежу в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів здійснюється виключно на підставі заяви платника податку відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом N 974/1597/499. Обов'язковим реквізитом такої заяви є визначення платником напрямів перерахування врахування коштів, що повертаються як надміру сплачені, одним із яких є погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету. Таким чином, надміру сплачені суми зобов'язань з податку на прибуток можна спрямувати сплату щомісячних авансових внесків з цього податку на підставі поданої заяви, логічну думку викладено в листі N 4420/6/15-14-15-13.

Враховуючи позивне сальдо з авансового внеску з податку на прибуток підприємств станом на 10.10.2014 року та сплату в розмірі 34 000,00 грн., у ТОВ Індустар-М був відсутній податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток підприємств станом на 31.10.2014 року.

31 жовтня 2014 року ТОВ Індустар-М , керуючись ст.ст. 17, 43 та 87 ПК України, звернулося до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва із заявою № 309/10-14, в якій просило зарахувати переплату податку на прибуток підприємств в сумі 44 000,00 грн. в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Порядок сплати грошових зобов'язань шляхом внесення авансових платежів з реалізації ст. 43 ПК України у період, за який проводилася перевірка , врегульовано Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188. (надалі - Порядок).

Так, п. 5 Порядку встановлювалося, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Підпунктом 6 п. 6 Порядку передбачалося, що обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені є, зокрема, для подальших розрахунків у якості авансових платежів (передоплати) або грошової застави: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення :и майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Міндоходів у відповідному уповноваженому банку (у разі коли кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Згідно із абз. 2 п. 7 Порядку за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Враховуючи відсутність обставин, що відповідно до ст. 43 ПК України перешкоджають поверненню надмірно сплачених сум грошових зобов'язань, та звернення позивача із відповідною заявою до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва, останнє було зобов'язано підготувати висновок про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 44 000,00 грн. на підставі Заяви ТОВ Індустар-М шляхом зарахування 44 000,00 грн. в рахунок сплати ТОВ Індустар - М авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва не повідомляло ТОВ Індустар-М про відмову у задоволенні заяви останнього про повернення надмірно сплаченого грошового в'язання з податку на прибуток підприємств шляхом заліку в рахунок сплати грошових зобов'язань із сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств в розмірі 44 000,00 грн.

Відповідно до п. 10 Порядку на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

18 листопада 2014 року позивач сплатив авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за 2014 рік в розмірі 54 801,00 гри., що підтверджується банківською випискою за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 таким чином, з урахуванням строків, встановлених у п. 7 Порядку, позитивне сальдо із сплати авансових платежів ТОВ Індустар-М станом на 21.11.2014 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва мала обліковувати у картці особового лику ТОВ Індустар - М у сумі 55558,00 грн., а станом на 31.12.2014 року - у сумі 31 634,00 грн.

15 січня 2015 року ТОВ Індустар-М провело із ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва звірення розрахунків щодо авансових платежів з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, про що був складений Акт № 12945-20, а також щодо податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, про що був складений Акт № 12943-20.

Отже, станом на 10.10.2014 р. у позивача обліковувалося позивне сальдо з авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

18.10.2014 р. позивач здійснив платежі з авансового внеску податку на прибуток підприємств в сумі 34 000,00 грн. Відтак станом на 31.10.2014 р. у позивача був відсутній податковий борг із податку на прибуток підприємств, в тому числі й авансового внеску.

18.11.2014 р. позивач сплатив авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у сумі 54 801,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно обліковував суму сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за 2014 рік з урахуванням 44 000,00 грн. надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств, які він просив ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві в порядку ст. 43 ПК України зарахувати в оплату цього внеску 31.10.2014 року.

21.01.2015 року позивач звернувся до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва із листом, яким просив надати письмову відповідь щодо результатів розгляду заяви від 31.10.2014 року № 903/10-14.

Листом від 27.01.2015 року № 4258/10/26-55-20-04 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва повідомила ТОВ Індустар-М , що 23.01.2015 року кошти в сумі 44 000,00 грн. було перераховано з податку на прибуток приватних підприємств на рахунок авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, згідно висновку № 258-20 від 15.01.2015 року.

Вищезазначені Акти звірки від 15.01.2015 року №№ 12945-20, 12943-20, 254-20 та 252-20 доводять, що у разі належного та своєчасного виконання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві свого обов'язку із зарахування надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у сумі 44 000,00 грн. в оплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств на підставі заяви позивача від 31.10.2014 року, то станом на 31.12.2014 року у картці особового рахунку ТОВ Індустар - М за платежем авансовий внесок з податку на прибуток підприємств мало б обліковувалося позитивне сальдо розрахунків у сумі 31 634,00 грн., а не від'ємне сальдо розрахунків у сумі 12 336,00 грн.

Таким чином, відповідальність за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, а відтак позивач не може нести відповідальність за наслідки спричинені бездіяльністю відповідача.

Що стосується твердження відповідача, що позивач перейшов на спрощену систему оподаткування з 01.05.2015 року, то це твердження прямо суперечить положенням пп 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України, відповідно до якої суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Так, позивач 12.03.2015 р. звернувся до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

На підставі вищезазначеної заяви ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва здійснило реєстрацію ТОВ Індустар-М як платника єдиного податку 3 групи із ставкою 2% до доходу із 01.04.2015 року, про що було внесено відомості до реєстру платників єдиного податку і що підтверджується Витягом із реєстру від 01.04.2015 року № 1526553400613, виданий ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Таким чином, в силу приписів Податкового кодексу України позивач набув правовий статус платника єдиного податку з 01.04.2015 року, і відповідно не міг його набути 01.05.2015 року в силу приписів пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а відтак винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М (01014, м.Київ, вул. Тимірязєвська, 2, код ЄДРПОУ 34867324) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 28.11.2017 р. № 0186931212.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустар-М (01014, м.Київ, вул. Тимірязєвська, 2, код ЄДРПОУ 34867324) судові витрати в сумі 1600,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м.Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко