Постанова

від 08.08.2018 по справі 826/4123/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №826/4123/14

адміністративне провадження №К/9901/7448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Контакт Україна до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Стар Контакт Україна (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 березня 2014 року №0000312209 та №0000322209.

На обґрунтування позову зазначило, що податкові зобов'язання з ПДВ та ввізного мита визначені безпідставно, оскільки при митному оформленні товару воно виконало процедури, передбачені чинним законодавством України, а митний орган при здійсненні митного контролю прийняв вантажно-митні декларації (далі - ВМД) без жодного зауваження, тобто Митниця підтвердила правильність та достовірність даних ВМД.

Суди встановили, що Товариством здійснено митне оформлення товару Універсальне мастило WD-40 в аерозольному балоні, для роздрібної торгівлі, із вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів в якості основного компоненту, торговельна марка: WD-40 , виробництво: WD-40 Company Ltd , країна виробництва: GB.

Митне оформлення вказаного товару за кодом 2710199900 відповідно УКТЗЕД, за ставкою ввізного мита 0%, здійснено на підставі ВМД: від 7 червня 2012 року №100190000/2012/375399; від 11 червня 2012 року №100190000/2012/375590; від 11 червня 2012 року №100190000/2012/375594; від 15 червня 2012 року №100190000/2012/375884; від 15 червня 2012 року №100190000/2012/375918; від 2 липня 2012 року №100190000/2012/376770; від 4 липня 2012 року №100190000/2012/376999; від 16 липня 2012 року №100190000/2012/377645; від 17 липня 2012 року №100190000/2012/377786; від 13 вересня 2012 року №100190000/2012/381286; від 20 вересня 2012 року №100190000/2012/381756; від 27 вересня 2012 року №100190000/2012/382247; від 4 жовтня 2012 року №100190000/2012/382707; від 22 жовтня 2012 року №100190000/2012/383798; від 29 жовтня 2012 року №100190000/2012/384241; від 7 листопада 2012 року №100190000/2012/385029.

Митним органом перевірено факт повноти та правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначено у вказаних ВМД, проставлено штампи сплачено та підписано, що свідчить про відсутність зауважень до поданих ВМД. Рішення про відмову у митному оформленні товару контролюючим органом не приймалося.

Згідно з текстовим описом товарної позиції 2710 УКТЗЕД до неї включаються нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти із вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти.

При цьому, класифікацію товару позивачем здійснено на підставі рішення Київської міжрегіональної митниці від 5 червня 2012 року №КТ-100-0985-2012, яким товар класифіковано за кодом УКТЗЕД 2710199900.

20 грудня 2012 року Київською регіональною митницею на виконання Протоколу Державної митної служби України за результатами проведення тематичного короткотермінового семінару на тему: Проблемні питання правильності класифікації товарів, визначення країни походження та проведення лабораторних досліджень від 7 грудня 2012 року рішення про визначення коду товару від 5 червня 2012 року №КТ-100-0985-2012 скасовано.

За результатами розгляду додаткових документів щодо складу та призначення товару рішенням Київської регіональної митниці від 4 березня 2013 року №100000000-0122-2013 товар Універсальне мастило WD-40 класифіковано за кодом 3403191000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 6,5%).

ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 20 по 31 січня 2014 року проведено невиїзну документальну перевірку дотримання Товариством законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої 11 лютого 2014 року складено акт №н/8/14/26-15-22-09/36046453.

В ході перевірки виявлено невірне декларування позивачем коду товару Препарат WD-40 та порушення у зв'язку з цим вимог Закону України Про Митний тариф України в частині класифікації товару, розміру ставок ввізного мита, що призвело до несплати ввізного мита в розмірі 511815,85 грн., та вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до несплати податку на додану вартість в розмірі 102363,17 грн.

6 березня 2014 року відповідачем на підставі Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000312209, яким визначено податкове зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання в розмірі 511815,85 грн.; №0000322209, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в розмірі 102363,17 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2014 року в задоволенні позову Товариства відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 липня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року, рішення місцевого суду скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив - визнав протиправними та скасував спірні рішення.

ГУ ДФС подало заяву про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 351 Митного кодексу України (далі - МК України), підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України. Просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, залишивши в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2014 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 2 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

Заперечення на заяву про перегляд судового рішення від позивача не надходили.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року №20/0/19-18 заява передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон №2147-VIII).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у складі: Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд перевірив матеріали справи, наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову, погодився з правовою позицією цього суду відносно того, що у разі якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки та на положення статті 351 МК України та підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яка, загалом, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 6 листопада 2012 року (справа №21-330а12), 5 березня 2013 року (справа №21-36а13), 4 листопада 2014 року (справа №21-479а14) та 28 квітня 2015 року (справа №21-157а15).

У цій справі судження сторін та правові висновки суду щодо правильності/неправильності визначення коду товару Універсальне мастило WD-40 обґрунтовувалися, в основному, посиланням на те, що класифікацію товару Товариством здійснено на підставі рішення Київської міжрегіональної митниці від 5 червня 2012 року №КТ-100-0985-2012, яким його віднесено до коду УКТЗЕД 2710199900. Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, також врахував відсутність доказів обґрунтованої підозри того, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Товариством було допущено порушення законодавства України.

В ухвалі ж Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2015 року по справі №1570/5414/2012 (К/800/31358/13), яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.

Цих висновків касаційний суд дійшов з огляду на обставини отримання відповідачем від митних органів Королівства Іспанія документів, які свідчили про ввезення позивачем на митну територію України продуктів, реальна вартість яких відмінна від вартості, заявленої декларантом при їх розмитненні. У розглядуваній ситуації митний орган не визначав митну вартість товару, яку було задекларовано позивачем самостійно.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.

В оскаржуваній ухвалі не наведено іншого, ніж у наданому для порівняння судовому рішенні, тлумачення статті 351 МК України та підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України відсутність неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 КАС України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII), Суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2016 року у справі №826/4123/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Контакт Україна до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С.С.Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду