Рішення

від 08.08.2018 по справі 573/902/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/902/18

Номер провадження 2/573/337/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у спрощеному позовному провадженні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Юріївни до ОСОБА_2, третя особа - Ганнівсько-Вирівська сільська рада Білопільського району Сумської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить 1/2 частина будинку №3 по вул. Миру в с. Ганнівка- Вирівська Білопільського району Сумської області. У вказаному будинку з 02 березня 2010 року зареєстрований її племінник ОСОБА_2, який фактично не проживає у будинку з 2010 року, за місцем реєстрації він не з'являється, участі у витратах на утримання будинку не приймає. Його реєстрація в будинку порушує права позивача, як власника житла, користуватись, володіти та розпоряджатись своєю власністю. Тому позивач звернулася з даним позовом до суду та просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в її будинку.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги, вказала, що з відповідачем у родинних відносинах не перебуває, просить визнати його втратившим право користування житловим приміщенням, а саме: будинком №3А по вул. Миру в с. Ганнівка-Вирівська Білопільського району, оскільки він більше 6 місяців не мешкає в ньому.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, причин свого неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про день, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в заочному провадженні за згодою позивача та за наявними в справі доказами.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить будинок №3А по вул. Миру в с. Ганнівка-Вирівська Білопільського району Сумської області, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу житлового будинку від 18 квітня 2002 року та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 5-6, 28-33).

У належному позивачу на праві власності будинку зареєстрований ОСОБА_2, відповідач по справі, що підтверджується довідкою виконкому Ганнівсько-Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 30 травня 2018 року №328 (а. с. 8).

Відповідно до вказаної вище довідки ОСОБА_2 за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Ганнівка-Вирівська, вул. Миру, буд. 3 А не проживає з 2010 року (а. с. 8).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).

У відповідності до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення будь-яких порушень права власності, вимагати усунення будь-яких перешкод з боку інших осіб, пов'язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Вказаний вище закон є спеціальним актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 даного закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язана з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання ОСОБА_2 такими, що втратив право користуватись житловим приміщенням, не суперечить положенням статті 391 та ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача, не є власником або наймачем будинку, який належить на праві власності позивачу, в будинку не проживає з 2010 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач без поважних причин не проживає у спірному будинку понад вісім років, його особистих речей в будинку немає, а тому ОСОБА_2 необхідно визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с Ганнівка-Вирівська, вул. Миру, буд. 3А.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 704,80 грн. понесених та документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 ОСОБА_1 Юріївни (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: 41846, Сумська область, Білопільський район, село Ганнівка-Вирівська, вулиця Миру, будинок 3А) до ОСОБА_2 (паспорт серії ВР №404488, зареєстрованого за адресою: 41846, Сумська область, Білопільський район, село Ганнівка-Вирівська, вулиця Миру, будинок 3А), третя особа - Ганнівсько-вирівська сільська рада Білопільського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04390966, місце знаходження: 41846, Сумська область, Білопільський район, село Ганнівка-Вирівська, вулиця Глазуна, будинок 50) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування належним на праві власності ОСОБА_1 Юріївні будинком №3А по вулиці Миру в селі Ганнівка-Вирівська Білопільського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 Юріївни.

Письмова заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя