Ухвала

від 08.08.2018 по справі 761/27311/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27311/18

Провадження № 1-кс/761/18568/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «САФОН», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.06.2018 року, в рамках кримінального провадження №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «САФОН», звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року, в рамках кримінального провадження №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року, в рамках кримінального провадження №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, було накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зокрема і ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216).

Однак, на думку заявника, арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «САФОН» накладено необґрунтовано з огляду на наступне.

Так,матеріали досудовогорозслідування немістять будь-якідокази тапосилання надокази напідтвердження вчиненняТОВ «САФОН»чи йогопосадовими особамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.28,ч.2ст.205,ч.3ст.209КК України,в томучислі відсутнідокази щодостворення ТОВ«САФОН» однієюгрупою осібз метоюприкриття незаконноїдіяльності із створенняштучної видимостізаконності здійсненняфінансово-господарськихоперацій табезпідставного формуванняподаткового кредитуз ПДВта витратз податкуна прибутокпідприємствам реальногосектору економіки.Разом зтим,в матеріалахклопотання проарешт майнавідсутні доказина підтвердженнятого,що податковазвітність відгрупи підприємств,серед якихі ТОВ«Сафон» подаєтьсяз однаковихІР-адрес,а саме: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 37.46.230.115.

Водночас, заявник зазначає про те, що слідчим суддею в ухвалі про накладення арешту на майно на не зазначено доводів, на підставі яких вона прийшла до висновку про те, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «САФОН» набуті кримінально-протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Арешт слідчим суддею накладеною з метою забезпечення збереження речових доказів, проте до матеріалів клопотання про арешт майна не надано доказів того, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «САФОН» у кримінальному провадженні визнано речовим доказом та не зазначено підстав за якими вказане майно відповідає вимогам зазначеним у статті 98 КПК України, як і не зазначено про те, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «САФОН» мають будь-яке відношення до факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Адвокат ОСОБА_3 звертає увагу також на те, що жодній посадовій особі ТОВ «САФОН» про підозру не повідомлено, відсутні докази причетності ТОВ «САФОН» до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України. Крім того, такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «САФОН» блокує електронний рахунок підприємства, фактично унеможливлюючи його роботу, позбавляє можливості реєструвати інші податкові накладні, використовувати наявний ліміт, сплачувати ПДВ до Державного бюджету України. Тому, в даному випадку, арешт на майно ТОВ «САФОН» накладений необґрунтовано та підлягає скасуванню з наведених вище підстав.

Представник ТОВ «САФОН» на неодноразові виклики суду в судові засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи завчасно та належним чином. Разом з тим, на електронну адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «САФОН» про неможливість її явки в судове засідання, призначене на 08 серпня 2018 року у зв`язку з її зайнятістю в іншій справі у Печерському районному суді м.Києва. У вказаній заяві також зазначає про те, що підтримує подане нею клопотання про скасування арешту майна в повному обсязі та просить його задовольнити.

З метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути клопотання у відсутність представника ТОВ «САФОН» адвоката ОСОБА_3 .

Старший слідчий з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС України ОСОБА_4 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, не з`явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомляв, клопотань про перенесення судового розгляду до суду не направляв.

З огляду на передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, з урахуванням положень ст.22 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності слідчого.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як убачається з матеріалів клопотання, управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належить зокрема ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216).

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з тих обставин, що майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, обґрунтовано має статус речового доказу, накладення арешту необхідне з метою забезпечення його збереження.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Правилами частини 10 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є саме матеріальні об`єкти.

Таким чином, арешт накладається виключно на майно (матеріальні об`єкти) у передбачених випадках.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 200-1.1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку.

Згідно з пунктом 4 Порядку електронного адміністрування ПДВ постанови КМУ від 16.10.2014 № 569: «Рахунок у системі електронного адміністрування податку це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.»

Аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що система електронного адміністрування ПДВ це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є за своєю суттю обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Так, ліміт не є грошовими коштами або електронними грошима. Відповідно до ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III електронні гроші це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов`язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

Отже, підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки за своєю суттю ліміт це показник здійснення господарської операції та не є грошовими коштами або електронними грошима.

Реєстраційний ліміт це лише певне віртуальне значення, яке обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, та на яке платник має право реєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування.

Так, в рамках кримінального провадження №32017000000000160 накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належать зокрема ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216), як речового доказу, з підстав їх відповідності вимогам ст.98 КПК України.

Однак, враховуючи вищезазначені норми закону, та те, що суми ліміту не є майном за його суттю, а тому не є таким майном, перелік якого визначений ч.10 ст.170 КПК України, та, відповідно, суми ліміту не можуть відповідати критеріям речових доказів в розумінні ст.98 КПК України та мати якесь доказове значення взагалі та конкретно для кримінального провадження №32017000000000160.

Крім того, для накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий або прокурор, повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.

Водночас, слідчий на неодноразові виклики суду не з`явився, додаткові докази чи документи на спростування доводів клопотання заявника, не надав. Також не надано і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

А тому, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також не доведеність факту використання суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належать ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216), як речового доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання.

Вирішуючи питання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу II КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належать ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216), на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у діяльність ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216).

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «САФОН», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.06.2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «САФОН», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.06.2018 року, в рамках кримінального провадження №32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25 червня 2018 року у кримінальному провадженні №32017000000000160 від 31.08.2017 року в частині накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належить ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216).

Скасувати заборону службовим особам та працівникам ТОВ «САФОН» (код ЄДРПОУ 41706216), їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1