Справа № 640/10041/18
н/п 2/640/2414/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.,
при секретарі Балан Т.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2, 3-я особа: ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі
ВСТАНОВИВ:
07.06.2018 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, 3-я особа: ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 № 295/07 між Харківською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 26.02.2009 № 340967100072 по вул. Липецькій, 27, площею 0,0066 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, строком до 01.12.2057. Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_2 було передано в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий № 6310136600:06:050:0004 загальною площею 0,0066 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що договір оренди укладено строком до 01.12.2057. У п. 39 договору, зазначено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.05.2018 № 125700088 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Липецька, буд. 27 зареєстровано за ОСОБА_3 (підстава виникнення права власності договір купівлі - продажу, серія та номер 767, виданий 18.06.2010). Згідно із актом обстеження земельної ділянки від 03.05.2018, встановлено, що земельна ділянка площею 0, 0066 га по вул. Липецькій, 27 використовується ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2010 № 767. Вважають, що відповідач порушив істотні умови договору, що, є підставою для його розірвання в порядку та на підставі частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , а тому просять спірний договір оренди землі розірвати на підставі ст.ст. 7,13,15,31,32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 120, 141 ЗК України, ст.ст. 377, 651 ЦК України.
Відповідач в підготовчому судовому засіданні з позовними вимогами погодився в повному обсязі, не заперечуючи проти винесення рішення по справі в підготовчому судовому засіданні, що є підставою для винесення рішення судом відповідно до вимог ч.3 ст. 200 ЦПК України.
Третя особа в судове засідання не з*явилася, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, у зв*язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між Харківською міською радою та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 26.02.2009 № 340967100072 по вул. Липецькій, 27, площею 0,0066 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, строком до 01.12.2057. (а.с. 10-12).
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_2 було передано в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий № 6310136600:06:050:0004 загальною площею 0,0066 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що договір оренди укладено строком до 01.12.2057.
У п. 39 договору, зазначено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.05.2018 № 125700088 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Липецька, буд. 27 зареєстровано за ОСОБА_3 (підстава виникнення права власності договір купівлі - продажу, серія та номер 767, виданий 18.06.2010). Дані обставини відповідач ОСОБА_2 не заперечував, що відбулося в відчуження житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Липецька, буд. 27 ОСОБА_3, однак договір оренди землі не розірваний.
Згідно із актом обстеження земельної ділянки від 03.05.2018, встановлено, що земельна ділянка площею 0, 0066 га по вул. Липецькій, 27 використовується ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2010 № 767.(а.с. 24-25).
Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" та приписами 93 ЗК України передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.
У відповідності до частини 2 статті 120 ЗК України, у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Вказане кореспондується з положеннями ст. 7 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Отже, в разі відчуження об'єктів нерухомості, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, до набувачів об'єктів нерухомості переходить право користування земельною ділянкою в тій частині, на якій знаходяться зазначені об'єкти нерухомості.
Однак, користування земельною ділянкою має бути оформлене у встановленому законом порядку. Сам лише факт набуття у власність об'єкта нерухомості не позбавляє нового власника належним чином оформити таке користування шляхом укладення відповідного договору, однак наявність чинного договору оренди землі з ОСОБА_2 перешкоджає приведенню у відповідність правовідносин з новим власником будинку.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору, Харківська міська рада, крім іншого вказує, що відповідач порушив істотні умови договору, що, також, є підставою для його розірвання та на підставі частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі , використовуючи спірну земельну ділянку без належного впорядкування земельних відносин з власником земельної ділянки порушує інтереси позивача щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою та отримання орендної плати за неї від землекористувача.
Відповідач в судовому засіданні з позовними вимогами погодився в повному обсязі, не заперечуючи проти розірвання договору оренди землі на підставах, вказаних в позові та відшкодування понесених судових витрат.
Враховуючи визнання відповідачем позову та відсутність встановлених судом порушень пав та інтересів інших осіб, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи їх доведення та обґрунтованість в судовому засіданні під час розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76-81 , 89 , 160 , 200, 256 , 259 , 265, 268 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, 03059243) - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати договір оренди землі від 26.02.2009 року №340967100072, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_2 (61172, АДРЕСА_1), зареєстрований у Харківській філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітету по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Харківської області . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя:
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2018 |
Оприлюднено | 10.08.2018 |
Номер документу | 75792556 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Губська Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні