Рішення

від 08.08.2018 по справі 643/8994/18

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/8994/18

Провадження № 2/643/4605/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Погасій О.Ф., за участю секретаря Стальмакової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОРІЯ про стягнення суми заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 06 липня 2018 р. звернуся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ТОВ ГЛОРІЯ про стягнення суми витрат, понесених внаслідок вчинення ним дій в майнових інтересах ТОВ Глорія в розмірі 7463490,65 грн., а також сплаченого судового збору. В обґрунтування позовних вимог посилається, що 13.09.2012 року на виконання проведеної закупівлі з розміщення інформації про інвестиційні можливості України у вітчизняних засобах масової інформації між Держінвестпроектом України та ТОВ Глорія було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №05/09-12 на суму 9 955 237,00 грн (послуги в галузі реклами) та додатки до нього. Разом з тим, відповідач в обумовлений договором строк не виконав належним чином зобов'язання, у зв'язку з чим з метою уникнення настання для відповідача інших пов'язаних із цим негативних наслідків, 25.10.2017 року позивач самостійно перераховано до Управління казначейства у Печерському районі м. Києва ГУ ДКСУ у м. Києві 7 463 490, 65 грн. в рахунок компенсації збитків, спричинених внаслідок неналежного виконання ТОВ Глорія умов договору №05/09-12 від 13 вересня 2012 року.

Як вказує позивач ним одразу було повідомлено відповідача про вчинення ним в інтересах останнього дій, спрямованих на усунення небезпеки його майновим інтересам, проте з моменту такого повідомлення і станом на дату звернення до суду із даною позовною заявою, будь-якої відповіді з даного приводу не отримав. Також зазначає, що у разі непогашення ним зобов'язань, для ТОВ Глорія існувала загроза виникнення негативних наслідків у вигляді стягнення вартості ненаданих послуг, пені та штрафних санкцій, що могло призвести до банкрутства підприємства.

Позивач вважає, що оскільки він фактично відшкодував державі шкоду, завдану відповідачем, останній зобов'язаний повернути йому повний розмір відшкодування. Враховуючи, що відповідач добровільно відмовляється сплатити позивачу раніше сплачену суму заборгованості позивач вимушений звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

На попередньому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено існування реальної загрози настання невигідних для відповідача наслідків у випадку несплати встановлених в кримінальному провадженні збитків, посилання позивача на те, що існувала загроза банкрутства відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність цієї обставини (а.с.1-3 т.2).

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру, договору про надання правової допомоги та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю (а.с.241-244 т.1) позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів та розглянути справу без його участі та без участі позивача, про що зазначив у письмовій заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правничих послуг (а.с.4-7 т.2), проти задоволення позову заперечував, з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву, просив розглянути справу без його участі та без участі відповідача, про що зазначив у письмовій заяві.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що паспортом бюджетної програми на 2012 рік, затвердженого спільним наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та Міністерства фінансів України від 28 лютого 2012 року № 24-07/271, у редакції наказу Держінвестпроекту України та Міністерства фінансів України від 19 вересня 2012 року № 180-07/1005 (про внесення змін до паспорта бюджетної програми на 2012 рік), були затвердженні бюджетні призначення/бюджетні асигнування із загального фонду бюджету Заходи щодо формування позитивного інвестиційного іміджу України , з них розміщення інформації про інвестиційні можливості України у провідних світових засобах масової інформації та друкованих виданнях; підготовка та видання матеріалів, відео- та поліграфічної продукції для презентації національних проектів. На виконання вказаної Програми комітетом з конкурсних торгів Держівестпроекту України було проведено відкриту процедуру закупівель за державні кошти, за результатами яких, відповідно до повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів по лоту №2 - послуги з розміщення інформації про інвестиційні можливості України у вітчизняних засобах масової інформації на загальну суму 9 955 236,90 грн, переможцем було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Глорія .

13.09.2012 року між Держінвестпроектом України та ТОВ Глорія було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №05/09-12 на суму 9 955 237,00 грн (послуги в галузі реклами) та додатки до нього (а.с.57-61 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи всього ТОВ Глорія отримало за договором №05/09-12 від 13.09.2012 року 7 463 490,65 грн.

Зі змісту відповідей засобів масової інформації вбачається відсутність відомостей про надання будь-яких послуг та виконання будь-яких робіт для ТОВ Глорія ними не виконувались.

Відповідно до копії акту Державної фінансової інспекції України №06-21/34 від 21.05.2015 року вбачається наявність нецільового використання коштів державного бюджету через ненадання відповідачем належним чином послуг згідно договору (а.с.170-209 т.1).

Згідно повідомлення Головного управління казначейської служби у м. Києві на рахунок державного бюджету №31114102700007 за кодом класифікації доходів бюджету 21080600 Суми, стягненні з винних осіб за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації платником ОСОБА_1 зараховано кошти у сумі 7 474 990,65 грн. згідно меморіального ордеру від 25.10.2017 року №1204592К, банк платника 380634, ПуАТ КБ АКОРДБАНК (а.с.236,237 т.1).

Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 21080600 Суми, стягненні з винних осіб за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації є виключно: Державна фіскальна служба за актами перевірок; Державна аудиторська служба України за результатами ревізій, перевірок та аудитів; Міністерство юстиції України за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні.

Таким чином, компенсації позивачем збитків, спричинених внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору відбулась в результаті ревізії Державної аудиторської служби України (на той час Державної фінансової інспекції України).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 1 статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, через неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором про надання послуг, у відповідача виникли обов'язки перед замовником (Держінвестпроектом України) із відшкодування отриманих за договором 7 463 490,65 грн.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 1158 Цивільного кодексу України , якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Суб'єктами вказаного зобов'язання є особа, майновим інтересам якої загрожує небезпека (господар, домінус) та особа, яка вчинила дії в інтересах господаря без його доручення (гестор).Крім того, відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач фактично відшкодував шкоду державі, завдану відповідачем, останній зобов'язаний повернути позивачу повний розмір відшкодування.

Як передбачено статтею 1160 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, слід дійти висновку, що для виникнення у особи права на відшкодування фактично зроблених витрат при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи, необхідною є наявність ряду певних умов, а саме: небезпека має загрожувати саме майновим інтересам господаря; небезпека настання невигідних для господаря майнових наслідків має бути реальною, а не уявною;дії гестора щодо запобігання попередженню, усунення або зменшення небезпеки настання невигідних майнових наслідків здійснюються ним за власною ініціативою, а не у зв'язку з укладенням договору доручення чи іншого цивільно-правового договору, відповідні дії не мають бути пов'язаними з виконанням службових чи інших, покладених відповідно до вимог закону, обов'язків; дії, вчинені гестором в інтересах іншої особи без її доручення, мають містити очевидну користь для заінтересованої особи; зобов'язання з відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку з вчиненням нею дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення виникає за умови відсутності можливості отримати відповідну згоду на вчинення дій у її інтересах.

При цьому невиконання гестором передбаченого частиною 2 статті 1158 Цивільного кодексу України обов'язку при першій нагоді повідомити домінуса про відповідні дії тягне за собою втрату гестором права на відшкодування зроблених витрат. Гестор усвідомлює спрямованість своїх дій щодо запобігання, усунення або зменшення невигідних наслідків майновим інтересам домінуса.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, враховуючи, що на день розгляду справи зобов'язання по виплаті заборгованості відповідачем не виконане перед позивачем, що є підставою для примусового стягнення суми заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано належних та достовірних доказів на підставу своїх заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву.

В матеріалах справи відсутні належні та достовірні письмові в підтвердження добровільної сплати відповідачем ТОВ «Глорія» витрат позивачу за понесених внаслідок вчинення ним дій в майнових інтересах ТОВ Глорія , а також відсутні будь-які докази в підтвердження самостійної сплати відповідачем витрат згідно умов укладеного договору.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення суми витрат, понесених позивачем внаслідок вчинення ним дій в майнових інтересах ТОВ Глорія .

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8810,00 грн. (а.с.49 т.1).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 1158-1160 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89-92, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОРІЯ про стягнення суми, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глорія , ІКЮО 31964888, адреса: 61037 м. Харків, пр. Московський, 199-А, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 01024 АДРЕСА_1, на відшкодування витрат, понесених внаслідок вчинення ним дій в майнових інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Глорія , 7 463 490,65 грн. (сім мільйонів чотириста шістдесят три тисячі чотириста дев'яносто грн. 65 копійок.), а також суму сплаченого судового збору у розмірі 8810,00 грн., а всього стягнути 7 472 300 грн. 65 коп. (сім мільйонів чотириста сімдесят дві тисячі триста гривень 65 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської областішляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Ф. Погасій