Ухвала

від 08.08.2018 по справі 908/1511/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.08.2018 Справа № 908/1511/18

м.Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва Олена Сергіївна, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Котляревського/Перлинна, 12/24, код ЄДРПОУ 02647763) від 03.08.2018 за вих. № 07/441 про забезпечення позову, подану до пред'явлення заявником позову до

відповідача-1: Товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» (01021, м. Київ, пров. Виноградний, буд. 4, офіс 2, код ЄДРПОУ 41690510)

відповідача-2: Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання недійсним цільового аукціону від 26.06.2018 з продажу об'єкта податкової застави та договору купівлі-продажу майна,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.08.2018 здійснено автоматичний розподіл заяви про забезпечення позову між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер 908/1511/18 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (ч.4 ст. 139 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Мотивуючи заяву Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт» зазначив, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2016 по справі №808/3277/16 надано дозвіл Бердянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «Приазовкурорт» у розмірі 3376559,16 грн. з орендної плати за землю за рахунок майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна від 26.06.2015 за № 9. В червні 2018 року майно позивача, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд (літ. А,А1, а,а1, В, Г,г, Д,д, Е, И, К, № 1, №2, №3, №4, І, ІІ, ІІІ, ІV), що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, на підставі договору-доручення на організацію проведення цільового аукціону було передано Головним управління ДФС у Запорізькій області (відповідач-2) на реалізацію Товарній біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» (відповідач-1). Заявник вважає, що цільовий аукціон проведено з порушенням норм чинного законодавства України, а саме: неналежним виконанням контролюючими органами та Товарною біржею «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» умов організації аукціону з реалізації об'єкту податкової застави, визначених порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518. Так, порушено порядок встановлення оцінки майна – визначення вартості майна позивача, що реалізовано на торгах, здійснено без складення звіту (акта) про оцінку майна, виставленого на продаж цільовому аукціоні; організатором аукціону (відповідач-1) не було здійснено оприлюднення оголошення в засобах масової інформації та власній веб-сторінці, порушено порядок ведення аукціону, протокол №31/18 проведення цільового аукціону не містить інформацію про початкову ціну лота. Також відсутні належні відомості про те, що контролюючими органами в направлених документах про проведення аукціону вказана інформація про методику, яка була застосована для визначення вартості майна позивача, відсутні відомості стосовно наявності у особи, яка визначила вартість нерухомого майна, відповідного сертифікату суб'єкта оціночної діяльності. Позивач вказує, що звертався до Головного управління ДФС у Запорізькій області з проханням про відкладення, запланованого підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами на підставі яких було проведено цільовий аукціон, проте зазначене звернення було проігноровано, і договір купівлі-продажу був підписаний. Представник позивача звертався до відповідача-1 та контролюючих органів з вимогою щодо надання підтвердження про опублікування інформації про проведення аукціону, однак відповіді в установлені строки відвідповіадча-1 не отримав. Кошти від реалізації майна позивача значно перевищують суму податкового боргу, на погашення якої судом надано дозвіл за рахунок майна позивача, незважаючи на що, контролюючими органами продовжуються дії з реалізації майна ПрАТ «Приазовкурорт». Заявник також наголосив, що всупереч п.п. 89.2, 89.3 ст. 89 ПК України в акті опису майна від 26.05.2015 № 9 відсутня інформація щодо балансової вартості описаного майна, що вказує на те, що на момент складення цього акту балансова вартість описаного майна не встановлювалась, даний акт не містить підписів уповноважених осіб позивача.

З огляду на викладені обставини, у заяві про забезпечення позову, заявник вказує, що має намір звернутися до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним, проведеного Товарною біржею «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» цільового аукціону від 26.06.2018 з продажу об'єкта податкової застави, а саме: комплексу нежитлових будівель та споруд (літ. А,А1, а,а1, В, Г,г, Д,д, Е, И, К, № 1, №2, №3, №4, І, ІІ, ІІІ, ІV), що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, та договору купівлі продажу майна.

Заявник просить суд забезпечити зазначений позов, а саме:

1. накласти арешт на нерухоме майно, реалізоване на аукціоні, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд (літ. А,А1, а,а1, В, Г,г, Д,д, Е, И, К, № 1, №2, №3, №4, І, ІІ, ІІІ, ІV), що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, та заборонити відчуження цього майна;

2. заборонити Товариству з обмеженою діяльністю «Бердянські жниварки» (код ЄДРПОУ 37869827) відчужувати, розпоряджатися і користуватися вказаним нерухомим майном до набрання чинності рішенням суду;

3. заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії з вказаним майном, в тому числі здійснювати реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд (літ. А,А1, а,а1, В, Г,г, Д,д, Е, И, К, № 1, №2, №3, №4, І, ІІ, ІІІ, ІV), що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Центральний, 3, що належить ПрАТ «Приазовкурорт» та реалізовано на товарній біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» до моменту набрання чинності рішенням суду.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» про забезпечення позову суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує на нібито допущені з боку відповідачів численні порушення при організації та проведенні цільового аукціону. При цьому, заявник зазначає, що звертався до відповідача-1 стосовно надання йому інформації, проте, не зазначив та не надав доказів в підтвердження такого твердження, відповідних доказів звернення до відповідача-1 – Товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» до заяви не додано. Протокол № 31/18 проведення цільового аукціону від 26.06.2018 містить зазначення стартової ціни об'єкту продажу (10958625,00 грн. з ПДВ.), в той час як заявник безпідставно стверджує, що такої інформації протокол не містить. Також відсутні докази того, що, як стверджує заявник, договір купівлі-продажу майна підписаний. Отже, викладені у заяві обставини, з якими пов'язується обґрунтованість необхідності забезпечення позову, не підтверджено належними доказами.

Таким чином, заява Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»» про забезпечення позову є необґрунтованою.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до змісту ч 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження, поштові адреси, ідентифікаційні коди та інш.

Відповідно до змісту заяви ПрАТ «Приазовкурорт» вказує, що має намір заявляти вимоги, в тому числі про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, в прохальній частині заяви просить забезпечити позов, зокрема, шляхом заборони Товариству з обмеженою діяльністю «Виробниче об'єднання «Бердянські жниварки» (код ЄДРПОУ 37869827), яке згідно із протоколом №31/18 визнано переможцем аукціону, відчужувати, розпоряджатися і користуватися нерухомим майном. Разом із тим, зазначене товариство, якого стосується предмет позову, який заявник планує подати, і подана заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, не вказане Приватним акціонерним товариством «Приазовкурорт» в якості учасника справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору – якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Звертаючись до господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову, з посиланням на ч. 3 ст. 30 ГПК України та місцезнаходження нерухомого майна, заявник, разом із тим, зазначає, що має намір звернутися з позовною заявою про визнання недійсним цільового аукціону та договору купівлі продажу майна до господарського суду міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» від 03.08.2018 за вих. № 07/441 про забезпечення позову, подану до пред'явлення заявником позову, – відмовити.

          Примірники даної ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи.

Ухвала підписана 09.08.2018.

Відповідно до ст.ст. 140, 135, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

                    Суддя                                         О.С.Боєва