Рішення

від 26.07.2018 по справі 910/4963/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2018Справа № 910/4963/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бліц інвест"; До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК проф"; Простягнення 80 962,56 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача:Стужук А.О., представник за довіреністю від 26.05.2016; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бліц інвест" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК проф" 76 526,58 грн. попередньої плати за товар, що не був поставлений, 1 132,17 грн. 3 % річних та 4 300,79 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4963/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

31.05.2018 від відповідача до суду надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника відповідача, відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів.

05.06.2018 у зв'язку з отриманими від відповідача запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника відповідача, судом було постановлено ухвалу про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом представників сторін, призначено підготовче засідання на 26.06.2018, зобов'язано учасників направити у засідання уповноважених представників.

Ухвалою від 26.06.2018 підготовче засідання було відкладено на 12.07.2018 у зв'язку з неявкою представників.

У підготовчому засіданні 12.07.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 26.07.2018.

Клопотання відповідача про проведення процедури врегулювання спору за участю судді залишено без задоволення через відсутність щодо цього взаємної згоди сторін (від позивача згода на проведення врегулювання спору за участі судді не находила). Також судом залишено без задоволення клопотання про витребування доказів (надсилання відповідачеві та отримання ним листа від 27.09.2017 № 2709/17-9) через недоцільність (фактичні обставини справи свідчать про отримання відповідачем листа) та безпідставність (не доведено наявність обставин, які перешкоджають самостійне отримання доказу).

У судове засідання, призначене на 26.07.2018 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи відбувається на підставі наявних у справі матеріалів.

Під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити, стягнувши з відповідача кошти, які були перераховані на його користь як попередня плата за поставку промислової продукції за виставленим рахунком-фактурою від 21.08.2017 № П-2935. На підтвердження заявлених вимог суду подано рахунок-фактуру, платіжне доручення, вимогу про повернення коштів, лист-відповідь на вимогу, виписки з банківського рахунку про часткове повернення попередньої оплати.

26.07.2018 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Бліц інвест" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "ТСК проф" 86 526,58 грн. попередньої плати за промислові товари (техноруф 45 1200х600х50 мм у кількості 37 2960 куб м за ціною 2 320,00 грн.), які відповідач зобов'язався поставити відповідно до сформованого рахунку-фактури № П-2935 від 21.08.2017.

Так, 23.08.2017 позивач перерахував відповідачеві вказану у рахунку-фактурі вартість промислових товарів, що підтверджується платіжним дорученням № 995 з відповідним призначенням платежу.

Проте, відповідач товари не поставив, позивачеві у власність не передав, у зв'язку з чим 27.09.2017 позивач склав на ім'я відповідача письмову вимогу № 2709/17-9, в якій вимагав повернення попередньої оплати через затримку поставки товару.

Як стверджує позивача, у відповідь на вказану вимогу відповідач листом без вихідного номеру і дати повідомив про збільшення виробником строків відвантаження товарів.

Також, позивач зазначає, що відповідач повернув частину попередньої оплати, заборгувавши 76 526,58 грн., у зв'язку з чим товариство було змушене звернутися до суду щ цим позовом, нарахувавши відповідачеві 3 % річних та інфляційні втрати за період з 07.10.2017 по 0404.2018 7 на суму боргу.

Отже, спір у справі виник у зв'язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконання відповідачем зобов'язань з поставки оплаченого товару, щодо якого покупцем (позивачем) було виставлено вимогу про повернення попередньої оплати.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність обставин надіслання позивачем відповідачеві вимоги про повернення попередньої плати та неможливість у зв'язку з цим установлення строків її виконання та неможливість односторонньої відмови від зобов'язання, яка фактично мала місце з боку позивача.

Так, як слідує з відзиву на позовну заяву та інших документів, що надійшли від відповідача, останнім не заперечується факт наявності між сторонами зобов'язальних правовідносин, в межах яких відповідач зобов'язався поставити позивачеві товар, за який позивачем буда внесена попередня плата.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У ст. 218 Цивільного кодексу України закріплено, що неодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не тягне за собою його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 683 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

З аналізу правовідносин, які склалися між сторонами, слідує, що між ними мало місце укладення договору купівлі-продажу у простій формі шляхом обміну документами. Такі правовідносини підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

У ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ч. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів належного виконання обов'язку з поставки і передачу товару у власність продавця суду подано не було, так само як і доказів перерахування повної суми попередньої плати після виставлення вимоги від 27.09.2017.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що дійсно матеріали справи не містять доказів надіслання засобами поштового зв'язку позивачем відповідачеві листа-вимоги від 27.09.2017 № 2709/17-9, проте суд вважає, що обставини справи свідчать про те, що він був отриманий відповідачем, оскільки у період з 27.10.2017 по 16.11.2017 відповідачем здійснено десять платежів з повернення попередньої плати по 1 000,00 грн. кожен, призначенням платежу за якими вказано "повернення коштів за невідгружений товар згідно листа № 27-9/17-9 від 27.09.2017" (роздруківка системи клієнт-банк приєднана до позовної заяви).

Тобто, відповідачу з 27.10.2017 було достеменно відомо про наявність такого листа-вимоги.

Крім того, у відповідач сам не заперечує наявності затримки у поставці товару та добровільного повернення частини коштів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Оскільки відповідач не дотримався обов'язку передати позивачеві оплачений 23.08.2017 товар, позивач правомірно в порядку ч. 2 ч. 693 Цивільного кодексу України виставив вимогу про повернення попередньої плати.

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення 76 526,58 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу з повернення попередньої плати, позивач просив стягнути з відповідача 1 132,17 грн. 3 % річних та 4 300,79 грн. інфляційних нарахувань, які визначені ним за період з 07.10.2017 по 04.04.2018 та розраховані із суми 76 526,58 грн.

Відповідно до ч 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи ч 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та вимогу про повернення грошових коштів, позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалося вище, розглядаючи заявлений спір, суд виходить з того, що відповідачу було достеменно відомо про лист-вимогу позивача від 27.09.2017 № 2709/17-9 з 27.10.2017, а зважаючи на приписи ст. 530 Цивільного кодексу України повернення попередньої плати мало відбутися не пізніше 03.11.2017.

Відповідно до уточненого розрахунку суду, проведеного з 03.11.2017 по 04.04.2018 розмір 3 % річних становить 965,14 грн., інфляційних нарахувань - 3 501,43 грн. При проведенні уточненого розрахунку судом взято до уваги суму прострочення відповідача в залежності від коштів, що находили від нього у спірний період. Так, з 03.11.2017 борг становив 81 526,58 грн., з 06.11.2017 - 80 526,58 грн., з 08.11.2017 - 79 526,58 грн., з 09.11.2017 - 78 526,58 грн.. з 10.11.2017 - 77 526,58 грн., з 16.11.2017 - 76 526,58 грн.

Отже, позовні вимоги в цій частині задовольняються відповідно до уточненого розрахунку суду, а судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК проф" (03680, м. Київ, вул. К. Малевича, 86, ідентифікаційний код 38040322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц інвест" (02600, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, ідентифікаційний код 38526946) 76 526 (сімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 58 коп. заборгованості з повернення попередньої плати, 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 14 коп. 3 % річних, 3 501 (три тисячі п'ятсот одну) грн. 43 коп. інфляційних втрат та 1 741 (одну тисячу сімсот сорок одну) грн. 22 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.08.2018.

Суддя О.В. Мандриченко