Рішення

від 01.08.2018 по справі 42/258-52/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2018Справа № 42/258-52/162

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Киянка-1 про стягнення 35 903,48 грн., за участю представників позивача - Березової І.Г., довіреність № 525 від 02.04.2018 року, відповідача - Биліни Р.Г., довіреність №б/н від 15.06.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 29 366,63 грн. основного боргу за період з 01.10.2005 року по 31.03.2008 року та 6 536,85 грн. збитків внаслідок інфляції у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості питної води та послуг з прийняття каналізаційних стоків відповідно до умов договору № 6522/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 30 березня 1999 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2008 року порушено провадження у справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2008 року позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2009 року скасовано рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2008 року, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2009 року (суддя Чебикіна С.О.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.09.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2009 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення справи №8/131.

21.05.2018 року через канцелярію суду позивачем надано заяву про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року вирішено поновити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2018 року.

06.06.2018 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про заміну найменування позивача.

19.06.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що відповідачем сплачено надані позивачем послуги в повному обсязі за тарифами, які були встановлені за чинними розпорядженнями і на даний час у відповідача наявна переплата за надані позивачем послуги по договору № 6522/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 30 березня 1999 року.

20.06.2018 року в судовому засідані оголошено перерву на 18.07.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2018 року замінено позивача Відкрите акціонерне товариство "Київводоканал" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Київводоканал", закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12.07.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

18.07.2018 року в судовому засідані оголошено перерву на 01.08.2018 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.1999 року між Державним комунальним підприємством "Київводоканал в особі підприємства Водозбут , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Киянка-1 (абонент) укладено договір № 6522/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняття від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах договору, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р.

Відповідно до п. 2.1, договор, постачальник зобов'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 Вода питна , та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин.

Відповідно до п. п. а) п. 2.2. договору абонент зобов'язався сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічшьників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивачем в період з 17.07.2007 року по 15.03.2008 року надавались відповідачу послуги з постачання холодної води та відведення її стоків, зокрема відповідачем було спожито відповідно до показників приладів обліку 8 124 м 3 холодної води.

Проте, як вбачається з наданого позивачем розрахунку вартості наданих відповідачеві послуг, позивачем використано тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1576 від 30.10.2006 року (враховуючи зміни і доповнення, внесені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1786 від 15.12.2006 року, № 143 від 12.02.2007 року, № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 28.08.2007 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 року № 1875-ІУ (в редакції чинній на час спірних взаємовідносин) розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку, , аналогічна правова норма закріплена в ст. 32 Закону України Про питну воду та питне водопостачання .

Згідно ст. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 2 вказаного Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року державна реєстрація нормативно-правових актів проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно -правових актів.

Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі -Положення), надано право Міністерству юстиції України та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно- правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, державна реєстрація нормативно-правового акту полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акту, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 2 Положення про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади державній реєстрації підлягають нормативно- правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно ст. 3 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року, нормативно- правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якшо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно зі ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими затверджені тарифи на житлово-комунальні послуги, скасовані Указами Президента України як такі, що суперечать законодавству, тому вони (розпорядження) є нечинними з моменту їх прийняття.

Таким чином, у позивача відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання води і водовідведення, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень, а нарахування позивачем оплати за надані послуги на підставі тарифів, встановлених цими розпорядженнями є безпідставним.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року по справі № 5301/09, що вступило в законну силу, було визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.06 р. такими, що порушують ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України Про житлово-комунальні послуги та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2014 року по справі № 761/8760/14-а що вступило в законну силу, було визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної воли і воцовідведення холодної та гарячої води ; № 641 від 30 травня 2007 року Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та грибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748 ; № 642 від 30 травня 2007 року Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води ; № 645 від 50 травня 2007 року Про затвердження тарифів на теплову енергію .

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, незареєстровані розпорядження Київської міської державної адміністрації, використані позивачем для нарахування вартості послуг, наданих з 01.12.2006 pоку не підлягають застосуванню.

Разом з тим, впродовж спірного періоду діяли тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , встановлені розпорядженням №1680 від 28.08.2002 Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, від 27.03.2003 року № 499 від 04.07.2003 року № 1224 від 14.10.2003 року № 1907), яке було зареєстроване в Київському міському правлінні юстиції 30.08.2002 за № 66/449, зокрема - водопостачнання: 0,43 грн. за 1 куб. м 3 води (без ПДВ) та водовідведення: 0,25 грн. за 1 куб. м 3 води (без ПДВ).

З урахуванням вищезазначеного, загальна вартість послуг з постачання холодної води та відведення її стоків, наданих позивачем у період з 17.07.2007 року по 15.03.2008 року, що відображені у розрахункових документах за період з серпня 2007 року по березень 2008 року становить 6 629,18 грн.

Зважаючи на те, що відповідно до розпорядження КМДА від 28.08.2002 р. № 1680 в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення для житлово-експлуатаційних організацій було враховано 5,5 відсотка на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за житлово-комунальні послуги, надані житлово-експлуатаційними організаціями, установами банків та Головним інформаційно-обчислювальним центром Київської міської державної адміністрації, позивач не має правових підстав на отримання 5,5% від вартості наданих послуг, що становить: 364,61 грн.

Таким чином, за послуги з постачання холодної води та відведення її стоків, надані позивачем у період з 17.07.2007 року по 15.03.2008 року, що відображені у розрахункових документах за період з серпня 2007 року по березень 2008 року, відповідач мав сплатити 6 264,58 грн.

За надані послуги впродовж спірного періоду було сплачено позивачу 5081,75 грн. та 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 63 від 01.09.2008 року та наданими сторонами розрахунками вартості послуг з постачання холодної води та відведення її стоків із зазначенням проплат.

Таким чином, відповідач не має заборгованості перед позивачем з оплати вартості питної води та послуг з прийняття каналізаційних стоків відповідно до умов договору № 6522/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 30 березня 1999 року за спірний період.

Окрім того, згідно зі статтею 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Стаття 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, містить чітке визначення, що: Централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене свідчить, що законодавець розрізняє послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води.

Згідно ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення. послуги з питного водопостачання надаються підприємством питного водопостачання на підставі укладених з ними договорів.

Статею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, до яких згідно ст. 1 цього Закону відносяться послуги з водопостачання та водовідведення, здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Так, як було встановлено судом та зазначено вище, між Відкритим акціонерним товариством Акціонерною компанією Київводоканал та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Киянка- 1 укладено договір № 06522/4-02 від 30.03.1999 року на послуги з водопостачання та водовідведення.

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій відомостей про зняття показань з приладів обліку, облік питної води, що споживалась відповідачем за вказаним Договором здійснюється за двома особовими рахунками - 1 733 (в розрахункових документах також вказується як 17-033) та 1744 (в розрахункових документах також вказується як 17-044). За зазначеними особовими рахунками обліковуються послуги з постачання та відведення холодної води. Наявність двох особових рахунків: 1733 та 1744, пов'язана з наявністю двох окремих вводів питної (холодної) води до будинку № 9-а та 1-го корпусу будинку № 5, що знаходяться по вулиці Луценка в місті Києві.

Відповідно до рішення Адміністративно колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.02.2005р. № 2/6-П дії ВАТ АК Київводоканал що нарахуванні до сплати ЖБК Молодіжни-6 вартість холодної води, яка є сировиною для виробництва гарячої води були визнані порушенням пункту 2 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, передбаченого частиною 1 статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції , як дії суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживача.

Відповідно до вказаного рішення Територіальне відділення Антимонопольного комітету України зобов'язало ВАТ АК Київводоканал провести відповідні перерахунки ЖБК Молодіжни-6 за холодну воду, яка є сировиною для виробництва гарячої води, за період з березня 2004 року по час припинення нарахування ЖБК Молодіжни-6 вартості холодної води, яка є сировиною для виробництва гарячої води.

Таким чином, вимоги позивача щодо оплати води, яка використовується для виготовлення гарячої та відповідного обсягу стічних вод є безпідставними та не ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі № 06522/4-02 від 30.03.1999 року.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, тому в позові про стягнення з відповідача 29 366,63 грн. основного боргу та 6 536,85 грн. збитків внаслідок інфляції, як похідних,

слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 10.08.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна