Рішення

від 08.08.2018 по справі 910/7326/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2018Справа № 910/7326/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н'юсайнс Ріел Істейт ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інзер Груп" про стягнення 50 656,76 грн., за участю представників позивача - Гайдай А.М., довіреність №б/н від 30.05.2018 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року до господарського суду міста Києва позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу, 19 512,77 грн. пені, 2 000,00 грн. штрафу, 1 716,16 грн. 3% річних, 7 427,83 грн. інфляційних втрат на підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.07.2018 року.

18.07.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що на дату звернення позивача з позовом до нього так і не надходили ні претензія, ні акт звірки взаєморозрахунків відповідно до умов договору та окрім того, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України.

30.07.2018 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив на позовну заяву.

08.08.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Н'юсайнс Ріел Істейт ЛТД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інзер Груп" (покупець) був укладений договір поставки № НС190314 (надалі - договір ), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. договору визначено, що предметом договору є товар для відгодівлі тварин, надалі товар , перелік і найменування якого зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару.

Згідно п. 4.3. договору покупець зобов'язаний був перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість відповідної партії товару протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

Пунктом 4.8. договору сторони погодили, що до 15 числа кожного місяця підписують акти звірки взаєморозрахунків за попередній місяць, які є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Згідно п. 7.1. договору сторони домовилися, що у випадку виникнення будь-якого спору між ними з питань виконання умов даного Договору, такий спір буде вирішуватись шляхом переговорів, а якщо таке неможливе - шляхом звернення до суду. При цьому досудове врегулювання спору не є обов'язковим

Поясненнями позивача, видатковою накладною № 1073 від 06.07.2015 року, підтверджується факт поставки відповідачеві товару за вищевказаним договором на суму 50 400,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість у сумі 20 000,00 грн. з урахуванням часткової оплати.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Судом дана належна оцінка доводам відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, проте твердження відповідача, що він не отримував претензію та акт звірки взаєморозрахунків є безпідставними, оскільки надсилання претензії є необов'язковим, що закріплено умовами договору, а акт звірки має інформаційний характер та відображає рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та не є доказом, який підтверджує факт поставки товару, водночас надана позивачем видаткова накладна відповідає вимогам, які ставляться до первинного документа та підтверджує факт поставки відповідачеві товару за вищевказаним договором.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем і тому позовні вимоги в частині стягнення 20 000,00 грн. основної заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 716,16 грн. 3% річних, 7 427,83 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з невиконанням зобов'язань з оплати поставленого товару за договором обґрунтовані та позов у цій частині вимог також підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. п. 6.2.1. договору за порушення умов оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару, що розраховується наступним чином.

Відповідно до п. п. 6.2.2 . договору за порушення умов оплати товару, визначених п. 4.3. договору, понад 20 робочих днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

На підставі вищезазначених умов договору позивачем нараховано 19 512,77 грн. пені та 2 000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Проте, відповідач не надав доказів відсутності своєї вини, на даний час поставлений товар не оплачено, відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у відповідності до вимог ст. 233 ГПК України, тому в задоволенні вищевказаного клопотання судом відмовлено.

Судовий збір відповідно до вимого ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інзер Груп" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, код 38759933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н'юсайнс Ріел Істейт ЛТД" (23700, Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Станційна, 6, корпус А, код 38442175) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 34 коп. основного боргу, 19 512 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 77 коп. пені, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 16 коп. 3 % річних, 7 427 (сім тисяч чотириста двадцять сім) грн. 83 коп. інфляційних втрат та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 10.08.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна