Рішення

від 30.07.2018 по справі 911/929/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/929/18

Суддя Черногуз А.Ф., при секретарі Бразі Л.К. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13 код ЄДРПОУ 38409227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, буд. 38, код ЄДРПОУ 33742752)

про стягнення 49560,00 грн заборгованості за договором постачання матеріалів будівельного призначення №04/2016 від 16.03.2016,

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 (дов б/н від 30.07.2018)

Відповідача: ОСОБА_2 (дов. №148/04 від 14.09.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 2-03/05 від 03.05.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" про стягнення 49560,00 грн заборгованості за договором постачання матеріалів будівельного призначення №04/2016 від 16.03.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

23.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем було подано заяву №21/05 від 21.05.2018 про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали господарського суду Київської області від 11.05.2018. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви № 2-03/05 від 03.05.2018.

Позов обґрунтований наступним:

- 16.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" (покупець) було укладено договір поставки № 04/2016;

- позивач виконав своє зобов'язання за договором та поставив товар відповідачу, проте, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання з оплати товару, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення 49560,00 грн боргу;

Ухвалою від 29.05.2018 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 21.06.2018; відповідачу - заперечень до 28.06.2018 та призначено розгляд справи по суті на 16.07.2018 на 14:00.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526, 610, 626 ЦПК України.

07.06.2018 до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" надійшла заява б/н від 07.06.2018 про об'єднання позовних вимог в одне провадження.

Ухвалою від 08.06.2018 судом було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" у задоволенні заяви б/н від 07.06.2018 про об'єднання позовних вимог в одне провадження.

26.06.2018 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погодився з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" вважаючи їх необґрунтованими, не підтвердженими доказами та такими, що грубо порушують законні права та інтереси відповідача.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає наступне:

- позивач не надав суду підтвердження поставки будівельних матеріалів на загальну суму договору разом з ПДВ 1313606,51 грн, оскільки поставлений товар, що складає 90% обсягів будівельних матеріалів, був поставлений з простроченням строку постачання матеріалів.

- позивач не надав сертифікати, які посвідчують відповідність вимогам відповідних стандартів поставленого товару;

- позивач не надав суду документального підтвердження на яку суму відповідачем проведені розрахунки;

- позивач не надав суду документального підтвердження, що він вживав заходів досудового врегулювання спору;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" не надало документального підтвердження того, що виконало умови договору постачання матеріалів будівельного призначення від 10.03.2016 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс".

У своїх запереченнях відповідач посилається на положення ст. 252, 629 ЦПК України та ч. 7 ст. 193 ГК України.

02.07.2018 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем було подано клопотання б/н від 02.07.2018 про ознайомлення з матеріалами справи.

05.07.2018 представник відповідача ОСОБА_3 з матеріалами справи ознайомився, фотокопії відзняв.

В судове засідання 16.07.2018 з'явився представник позивача ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_3, але, під час перевірки повноважень представників, судом було встановлено, що представник позивача та представник відповідача не можуть бути допущені до участі у справі, позаяк не засвідчили свої довіреності належним чином та не надали суду для огляду оригінали даних довіреностей. В зв'язку з цим суд зобов'язав сторін у наступне судове засідання надати суду для огляду, оригінали довіреностей та належним чином завірені їх копії для залучення до матеріалів справи.

Поряд з тим, суд в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву у судовому засіданні до 30.07.2018.

30.07.2018 у судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_3, які підтвердили свої повноваження відповідними оригіналами довіреностей. Разом з тим, 30.07.2018 представником відповідача у судове засідання, через канцелярію було подано клопотання б/н від 30.07.2018 про витребування доказів. Суд відмовив відповідачу у задоволенні даного клопотання з підстав того, що вказане клопотання не підлягає розгляду на етапі розгляді справи по суті (клопотаннь щодо поважності пропущеного строку подання вказаного клопотання, відповідачем подано не було).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" (покупець) було укладено договір поставки № 04/2016, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити товар (передати у власність Замовника), перелік якого визначений Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною), а Замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що товар повинен бути поставлений замовнику у строк до 30.07.2016 на умовах здійснення замовником п.п. 5.2.1.,5.2.2. та 5.2.3.

Згідно пункту 3.2. Договору, перехід права власності відбувається в момент поставки відповідного товару, що оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що загальна сума вартості товару, що поставляється за даним договором становить 1260695,91 грн (з ПДВ) і визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1).

Додатковою угодою №5 до Договору сторони узгодили змінити п. 5.1 Договору та викласти його у новій редакції: загальна вартість товару Договору з ПДВ становить 1613606,51 грн.

Протоколом узгодження договірної ціни сторони встановили найменування матеріалів та вартість, також, зокрема, було встановлено, що позивач повинен поставити товар - суміш Ремстрим-10 у кількості 1475 кг, загальною вартістю 49560,00 грн.

Відтак, вказані правовідносини мають ознаки договору купівлі-продажу (поставки), в зв'язку з цим, до даних правовідносин слід застосовувати норми ст. ст. 193, 265, ГК України, ст. 626-629, 655, 656, 692, 712 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання та поставив відповідачу суміш Ремстрим-10 у кількості 1475 кг, загальною вартістю 49560,00 грн, що підтверджується видатковою накладною РН-0000003 від 21.11.2017. Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими особами та скріплена печаткою зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" за підписом генерального директора відповідача - ОСОБА_5 Копія видаткової накладної РН-0000003 від 21.11.2017 знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач, зі своєї сторони, порушив умови Договору та не здійснив розрахунок за поставлений товар у розмірі 49560,00 грн, обґрунтувавши у відзиві свої заперечення щодо позовних вимог позивача.

Суд, не погоджується з запереченням відповідача, виходячи з наступного.

Оскільки, підставою правовідносин між сторонами є договір купівлі-продажу (постачання продукції) № 04/2016 від 16.03.2016, оплата та поставка товару здійснювалась згідно останнього, посилання відповідача на те, що позивачем не додано до позовної заяви підтвердження поставки будівельних матеріалів на загальну суму договору і того, що поставка здійснювалась з простроченням термінів, не має суттєвого значення для даного спору, в зв'язку з тим, що відповідач увесь час правовідносин приймав поставлений товар та жодним чином не реагував на дану обставину. Відповідач не надав суду доказів підтвердження непогодження з фактом прострочення строків поставки товару (листи-претензії до позивача, заперечення тощо).

З приводу зазначення відповідача, що позивач не надав суду документального підтвердження на яку суму відповідачем проведені розрахунки, суд зазначає, що предметом спору є окрема видаткова накладна, з приводу не оплати якої, заявлені позовні вимоги. Також, відповідач, у свою чергу, не надав доказів оплати вищевказаної спірної накладної на суму 49560,00 грн або докази не поставлення товару від відповідача по цій накладній.

Факт поставки та неоплати сторони у судовому засіданні не спростовували.

Також, відповідач зазначив, що позивач не надав суду документального підтвердження, що він вживав заходів для досудового врегулювання спору.

Пунктами 9.1., 9.2., Договору № 04/2016 від 16.03.2016 зазначено, що сторони вживають заходів щодо вирішення спорів та розбіжностей шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спори вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

Суд не має можливості достеменно встановити, були вжиті позивачем заходи вирішення даного спору шляхом переговорів, чи такі заходи не вживались, оскільки жодна з сторін не надала відповідних доказів на підтвердження даної обставини, а сам факт невжиття таких заходів не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Поряд з тим, відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" не надало документального підтвердження того, що виконало умови договору про постачання матеріалів будівельного призначення від 10.03.2016.

Вказаний відповідачем договір будівельного призначення від 10.03.2016, є одним із інших договорів, які укладались між позивачем та відповідачем та жодним чином не стосується договору № 04/2016 від 16.03.2016 в зв'язку з порушенням якого, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права. Також, як заявили сторони у судовому засіданні 30.07.2018, в договорі № 04/2016 від 16.03.2016 немає жодних прив'язок або посилань на інші договори, так як, і в інших договорах на договір № 04/2016 від 16.03.2016 стосовно оплат, взаємозаліків тощо.

Разом з відзивом відповідач подав до суду клопотання б/н від 25.06.2018 про витребування доказів в якому відповідач просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" сертифікати, які посвідчують відповідність вимогам відповідних стандартів або технічних умов поставленої продукції, а також підтверджуючи документи придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" будівельних матеріалів, які були передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс".

Суд відмовив відповідачу у задоволені вказаного клопотання з підстав того, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за товар, що був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем відповідно до видаткової накладної № РН-0000003 від 21.11.2017. З матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі не стосується якості, відповідності поставленого товару відповідним стандартам, оскільки предметом спору є невиконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати прийнятого товару, які договором не ставляться в залежність від обов'язку надати документи про відповідність на товар.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що товар повинен бути поставлений замовнику у строк до 30.07.2016 на умовах здійснення замовником п.п. 5.2.1.,5.2.2. та 5.2.3.

Згідно пункту 3.2. Договору, перехід права власності відбувається в момент поставки відповідного товару, що оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що згідно накладної № РН-0000003 від 21.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" було поставлено товар, суміш Ремстрим-10 у кількості 1475 кг, загальною вартістю 49560,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими особами та скріплена печаткою зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс", водночас не була оплачена останнім.

Відтак, в силу положень ст. 692 ЦК України, у відповідача виник обов'язок оплатити прийнятий товар.

У відзиві на позовну заяву відповідач не зазначив вагомих заперечень на позовну заяву та не додав до відзиву доказів оплати вищевказаної спірної накладної (банківських виписок, довідок з банку або інших документів підтверджуючих оплату на суму 49560,00 грн згідно накладної № РН-0000003 від 21.11.2017).

Крім того, у судовому засіданні 30.07.2018 представник відповідача ОСОБА_2 заявив, що він не заперечує факт прийому товару згідно накладної № РН-0000003 від 21.11.2017 на суму 49560,00 грн.

У зв'язку з даними обставинами, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.

В своїх позовних вимогах, позивач також просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" 1762,00 грн судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, витрати по сплаті судового збору, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, буд. 38, код ЄДРПОУ 33742752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13 код ЄДРПОУ 38409227) 49560,00 грн боргу за договором постачання матеріалів будівельного призначення №04/2016 від 16.03.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Героїв Дніпра, буд. 38, код ЄДРПОУ 33742752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал-Інжиніринг" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13 код ЄДРПОУ 38409227) 1762,00 грн судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту.

Повний текст рішення підписано 10.08.2018.

Суддя А.Ф. Черногуз