Рішення

від 31.07.2018 по справі 924/204/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2018 р. Справа №924/204/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., за участю секретаря судового засідання Устінової А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь", м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницької міської ради, м. Хмельницький; міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький

про стягнення 706198,91 грн. - неустойки за користування частиною підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецькій, 21/1-А, загальною площею 695 кв.м.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №02 від 02.01.2018р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: 1) Хмельницької міської ради не з'явився

2) МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності - не з'явився

Рішення виноситься 31.07.2018р., оскільки в судовому засіданні 19.07.2018р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

22.03.2018р. до суду надійшла позовна заява управління комунального майна Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" про стягнення 706198,91 грн. неустойки за користування частиною підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецькій, 21/1-А, загальною площею 695 кв.м.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена позовна заява передана для розгляду судді Димбовському В.В.

27.03.2018р. позовну заяву залишено без руху. Для усунення недоліків надано позивачу строк по 10.04.2018р. включно.

10.04.2018р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі №924/204/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2018 р.

07.05.2018 р. ухвалою господарського суду залучено Хмельницьку міську раду, міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 29 травня 2018 року.

29.05.2018 р. ухвалою господарського суду продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів та підготовче судове засідання відкладено на 20.06.2018р.

20.06.2018 р. ухвалою господарського суду закрито підготовче засідання по справі №924/204/18 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.07.2018 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 706198,91 грн. - неустойки за користування частиною підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецькій, 21/1-А, загальною площею 695 кв.м. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 09.11.2011р. між Територіальною громадою міста Хмельницького Хмельницької міської ради (орендодавець) та ТОВ "Либідь" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна - частини підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська загальною площею 695 кв.м, строком на чотири роки і одинадцять місяців з 02 листопада 2011 року по "02" жовтня 2016 року.

16.05.2013р. додатковою угодою до зазначеного вище договору оренди змінено сторону орендодавця на Управління комунального майна Хмельницької міської ради, доповнено договір третьою стороною - Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (Отримувач коштів, Балансоутримувач), а також уточнено адресу майна, зокрема: вул. Кам'янецька, 21/1-А.

Акцентує увагу суду на тому, що постановою Вищого господарського суду України по справі №924/1063/16 залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 p., яким задоволено позов управління комунального майна Хмельницької міської ради, МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності до ТОВ "Либідь" щодо звільнення частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул.Кам'янецькій, 21/1 А та стягнення з ТОВ "Либідь" на користь управління комунального майна неустойки в сумі 48037.68 грн., за період з 03.10.2016р. по 02.11.2016р.

Наголошує на тому, що частиною 2 ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення . Пунктом 9.3 договору оренди сторони встановили обов'язок орендаря сплати неустойки ОСОБА_2 в розмірі подвійної плати за оренду вказаного приміщення в разі користування приміщенням без дозволу виконавчого комітету та договору оренди. Управління комунального майна Хмельницької міської ради, як орендодавець згідно вказаного вище договору оренди, направило ТО В "Либідь" рекомендованою кореспонденцією вимогу з реквізитами рахунку та розрахунок суми неустойки на незаконне користування частиною підземного пішохідного переходу а період з 03.11.2016 р. по 31.12.2017 р. в сумі 706198,91 грн. Згідно повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, відповідач отримав вказану вимогу з додатками - 30.01.2018 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Повноважний представник Хмельницької міської ради у судовому засіданні та у поясненнях позовні вимоги вважає законними та обґрунтованими. При цьому, зазначає, що пунктом 1.1 рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1099 від 13.10.2011року за відповідною заявою ТОВ "Либідь" було продовжено на 4 роки 11 місяців строк оренди частини підземного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська загальною площею 695 кв.м для розміщення власних павільйонів, організації торгівлі, в тому числі площа загального користування 311,3 кв.м, зберігши функціональне призначення переходу.

Стверджує, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 року по справі 924/1063/16 було задоволено позовні вимоги про звільнення частини підземного переходу загальною площею 695 кв.м по вул. Кам'янецькій, 21/1А в місті Хмельницькому та стягнення неустойки. Вказане рішення суду відповідачем не виконано і знаходиться на примусовому виконанні у державній виконавчій службі, тому відповідно до ст. 135 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу неустойку за весь час користування частиною підземного переходу.

Повноважний представник МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності у судовому засіданні та у поясненнях позовні вимоги вважає законними та обґрунтованими. При цьому, зазначає, що 09.11.2011р. між Територіальною громадою міста Хмельницького Хмельницької міської ради (орендодавець) та ТОВ "Либідь" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна - частини підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька-Подільська загальною площею 695 кв.м, строком на чотири роки і одинадцять місяців з 02 листопада 2011 року по "02" жовтня 2016 року. 16.05.2013р. додатковою угодою до зазначеного вище договору оренди змінено сторону орендодавця на Управління комунального майна Хмельницької міської ради, доповнено договір третьою стороною - Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (Отримувач коштів, Балансоутримувач), а також уточнено адресу майна, зокрема: вул. Кам'янецька, 21/1-А.

Звертає увагу суду на те, що постановою Вищого господарського суду України по справі №924/1063/16 залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016 p., яким задоволено позов управління комунального майна Хмельницької міської ради, МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності до ТОВ "Либідь" щодо звільнення частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул.Кам'янецькій, 21/1 А та стягнення з ТОВ "Либідь" на користь управління комунального майна неустойки в сумі 48037.68 грн.

Наголошує на тому, що відповідач як наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, позивач як наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення .

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Ухвала суду по даній справі від 20.06.2018 р. , якою закрито підготовче засідання по справі №924/204/18 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.07.2018 р. надіслані на його адресу та вручена останньому про що свідчи судова повістка від 23.06.2018 р.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

При цьому, згідно з ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі представника відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016р. по справі №924/1063/16 09.11.2011р. між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь" (орендар) та Міським комунальним підприємством по утриманню не житлових приміщень комунальної власності (отримувач коштів, балансоутримувач) укладено договір індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.

Згідно п.п.1.1 вказаного договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська загальною площею 695 м 2 (в т.ч. площа загального користування - 311,3 м 3 ), вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до Звіту про оцінку майна 1067404,00 грн. станом на 30.09.2011 року. Майно передається в оренду під розміщення власних павільйонів, організації торгівлі, при умові збереження функціонального призначення переходу строком на чотири роки одинадцять місяців: "02" листопада 2011 року по "02" жовтня 2016 року.

Передача майна з оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада міста, а Орендар користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього договору ОСОБА_2 повертається Орендарем ОСОБА_2. Орендар повертає ОСОБА_2 аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. Майно вважається поверненим ОСОБА_2 з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає ОСОБА_2 іншій стороні договору. (п.п.2.2, 2.3, 2.4 договору).

Також зазначеним рішенням по справі №924/1063/16 встановлено, що на виконання рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №41 від 24.01.2013 року укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 16.05.2013 року.

Пунктом 1 вказаного договору було змінено сторону ОСОБА_2 з територіальної громади міста Хмельницького, в особі Управління житлово-комунального господарства, на Управління комунального майна та доповнено договір стороною - Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (Отримувач коштів, Балансоутримувач).

Пунктом 1.1. договору (із врахуванням змін, внесеними договором від 16.05.2013р. про внесення змін до договору індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності) встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину підземного пішохідного переходу по вулиці Кам'янецькій, 21/1-А (надалі - майно) загальною площею 695 кв.м (в тому числі площа загального користування - 311,3 кв.м), вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до звіту про оцінку майна 1067404,00 грн. (за 1 кв.м - 1536,00 грн.) станом на 30.09.2011р. Майно передається в оренду під розміщення власних павільйонів, організації торгівлі, при умові збереження функціонального призначення переходу строком на чотири роки одинадцять місяців з "02" листопада 2011 року по "02" жовтня 2016 року.

Відповідно до п.2.1. договору (із врахуванням змін, внесеними договором від 16.05.2013р. про внесення змін до договору індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності) орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна з балансоутримувачем.

Пунктом 5.8 Договору передбачено обов'язок орендаря в разі припинення договору оренди повернути в 10-денний термін Балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі. Згідно пункту 2.3 договору майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п.п.9.3 договору передбачено, що за користування приміщенням без дозволу виконавчого комітету та договору оренди орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної плати за оренду вказаного приміщення. (п.п.9.3 договору).

Згідно п.10.1. договору умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його відкладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Як встановлено п.10.5. дія цього договору може бути продовжена лише за заявою орендаря шляхом укладення нового договору на підставі рішення міськвиконкому відповідно до чинного законодавства при умові відсутності заборгованості по орендній платі. Договір скріплений підписами та печатками сторін.

Рішенням по справі №924/1063/16 встановлено, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1099 від 13.10.2011р. про продовження строку оренди підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська ТОВ "Либідь", останній, розглянувши звернення ТОВ "Либідь", вирішив продовжити строк оренди з 02.11.2011р. на 4 роки 11 місяців частини підземного пішохідного переходу на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська загальною площею 695 кв.м для розміщення власних павільйонів, організації торгівлі, в тому числі площа загального користування 311,3 кв.м, зберігши функціональне призначення переходу.

Відповідно до рішення по справі №924/1063/16 Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради 22.07.2016р. №02-08-1151 було направлено попередження проте, що договір оренди продовжено не буде.

Згідно з рішенням по справі №924/1063/16 встановлено, що за листом ТОВ "Либідь" №449 від 01.08.2016р., адресованого міському голові ОСОБА_3, відповідно до Положення про передачу в оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради №11 від 31.10.2013р., ТОВ "Либідь", як добросовісний орендар, просить продовжити договір оренди частини підземного пішохідного переходу площею 695 кв.м, розташованого по вул. Кам'янецькій, 21/1-А на той самий термін (4 роки 11 місяців), надавши в тимчасове оплатне користування (оренду) для організації торгівлі й розміщення торгівельних павільйонів. Даний лист було зареєстровано у Центрі надання адміністративних послуг Хмельницької міської ради. 03.08.2016р., на заяву №449 від 01.08.2016р., виконавчим комітетом Хмельницької міської ради було підготовлено повторну відповідь про те, що договір продовжено не буде. 27.09.2016р. Управління комунального майна направило ТОВ "Либідь" лист з попередженням №936 про закінчення строку дії договору оренди. Листом від 03.10.2016р. №951 управління комунального майна Хмельницької міської ради повідомило про припинення дії договору оренди нерухомого майна з 03.10.2016 р. ОСОБА_1 від 03.10.2016р. №952 управління комунального майна повідомило міського голову ОСОБА_3 про те, що ним висловлено заперечення щодо продовження оренди ТОВ "Либідь" згідно договору від 09.11.2011 року, про що останнього було повідомлено відповідним листом.

Відповідно до рішення по справі №924/1063/16 за рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №730 від 27.10.2016р. "Про відмову в продовженні строку оренди підземного пішохідного переходу по вулиці Кам'янецькій, 21/1-А" було вирішено відмовити ТОВ "Либідь" у продовженні договору оренди частини підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецька, 21/1-А загальною площею 695 кв.м.

27.10.2016р. Управління комунального майна Хмельницької міської ради звернулось до ТОВ "Либідь" з листом за вих.№1060 про те, що договір оренди від 09.11.2011р. є припиненим з 01.10.2016р., тому вимагає негайно повернути орендоване майно, передавши його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - Міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016р. по справі №924/1063/16 (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017р.) позов Управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь", м. Хмельницький задоволено. Вирішено товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь" звільнити частину підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул. Кам'янецькій, 21/1 у м. Хмельницькому та передати по акту приймання-передачі на користь балансоутримувача - МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради. Стягнуто з ТОВ "Либідь" на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради неустойку в сумі 48037,68 грн.

Управління комунального майна Хмельницької міської ради, як орендодавець, направило ТОВ "Либідь" рекомендованою кореспонденцією вимогу про сплату неустойки за незаконне користування частиною підземного пішохідного переходу а період з 03.11.2016 р. по 31.12.2017 р. в сумі 706198,91 грн., яка отримана відповідачем.

16.11.2017р. Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 видано постанову ВП№ 55176780 про відкриття виконавчого провадження за наказом №924/1063/16 від 03.01.2017р. про звільнення ТзОВ "Либідь" частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв. м. та передачу по акту про приймання-передачі на користь балансоутримувача - міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради.

21.03.2018р. Перший відділ державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області направив МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, Управлінню житлово-комунального господарства, Управлінню комунального майна Хмельницької міської ради лист №20319/14.19-32 з вимогою надати до Першого відділу ДВС м. Хмельницький Акти приймання-передачі та план-схеми на підставі яких передавалась в оренду ТзОВ "Либідь" частина підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв. м. по вул. Кам'янецькій, 21/1-А. В листі зазначено, що в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває виконавче провадження № 55176780 від 16.11.2017р. з примусового виконання наказу №924/1063/16, виданого 03.01.2017р. господарським судом Хмельницької області.

Враховуючи вищевикладене, оскільки об'єкт оренди не був повернутий відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 706198,91 грн. - неустойки за користування частиною підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецькій, 21/1-А, загальною площею 695 кв.м.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтями 793 та 795 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов'язку з повернення речі.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016р. по справі №924/1063/16 09.11.2011р. між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Либідь" (орендар) та Міським комунальним підприємством по утриманню не житлових приміщень комунальної власності (отримувач коштів, балансоутримувач) укладено договір індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.2016р. по справі №924/1063/16 (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017р.) позов Управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь", м. Хмельницький задоволено. Вирішено товариству з обмеженою відповідальністю "Либідь" звільнити частину підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв.м по вул. Кам'янецькій, 21/1 у м. Хмельницькому та передати по акту приймання-передачі на користь балансоутримувача - МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради. Стягнуто з ТОВ "Либідь" на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради неустойку в сумі 48037,68 грн.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова №18), згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Тому судове рішення у справі №924/1063/16 не може бути поставлене під сумнів, а прийняте рішення не може їм суперечити, обставини, встановлені у цьому рішенні, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2017р. (ВП№ 55176780), а також листа Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 21.03.2018р., виконавче провадження №55176780 від 16.11.2017р. з примусового виконання наказу №924/1063/16, виданого 03.01.2017р. господарським судом Хмельницької області перебуває в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зобов'язання ТзОВ "Либідь" звільнити частину підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв. м. та передати по акту про приймання-передачі на користь балансоутримувача - міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності Хмельницької міської ради відповідачем не виконано.

У пункті 9.3 договору оренди, згідно якого за користування приміщенням без дозволу виконавчого комітету та договору оренди орендар сплачує орендодавцю (отримувачу коштів) неустойку у розмірі подвійної плати за оренду вказаного приміщення.

Крім того, у ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною другою ст.551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірними вимоги про стягнення з відповідача на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради неустойки в сумі 706198,91 грн. за весь час користування майном (із 03.11.2016р. по 31.12.2017р.) відповідно до поданого розрахунку, а саме: за листопад 2016р. в сумі 44835,17 грн., за грудень 2016р. в сумі 48037,68 грн., за січень 2017р. в сумі 48037,68 грн., за лютий 2017р. в сумі 48566,1 грн., за березень 2017р. в сумі 49051,76 грн., за травень 2017р. в сумі 50384,12 грн., за червень 2017р. в сумі 51039,12 грн., за липень 2017р. в сумі 51855,74 грн., за серпень 2017р. в сумі 51959,46 грн., за вересень 2017р. в сумі 51907,50 грн., за жовтень 2017р. в сумі 52945,65 грн., за листопад 2017р. в сумі 53581 грн., за грудень 2017р. в сумі 54063,23 грн.

При цьому, судом береться до уваги п. 3.1. договору оренди від 09.11.2011р., яким передбачено, що за користування приміщенням без дозволу виконавчого комітету та договору оренди орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної плати за оренду вказаного приміщення.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно з ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" №28924/04 від 13.01.2011р.).

Із врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 185, 191, 233, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов управління комунального майна Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь", м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницької міської ради, м. Хмельницький; міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький про стягнення 706198,91 грн. - неустойки за користування частиною підземного пішохідного переходу по вул. Кам'янецькій, 21/1-А, загальною площею 695 кв.м. задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 43/2 кв.2, код ЄДРПОУ 14170191) на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька,2, код ЄДРПОУ 26381695) неустойку в сумі 706198,91 грн. (сімсот шість тисяч сто дев'яносто вісім гривень 91 коп.).

Видати наказ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 43/2 кв.2, код ЄДРПОУ 14170191) на користь Управління комунального майна Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька,2, код ЄДРПОУ 26381695) витрати по оплаті судового збору в сумі 10592,98 грн. (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні 98 коп.).

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повне рішення складено 10.08.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1),

4 - третій особі - Хмельницькій міській раді (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3),

5 - третій особі - міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 2).

Всім рекомендованим з повідомленням.