Рішення

від 09.08.2018 по справі 925/703/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/703/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Копистири В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-2012 , Черкаська область, Черкаський район, с. Вергуни, вул. Л.Українки, 152А

до приватного підприємства Міжгір'я плюс , Черкаська область, Смілянський район, с. Плескачівка, вул. Бондаренків, 2

про стягнення 316 707,60 грн. заборгованості та санкцій,

без виклику представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта-2012 звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства Міжгір'я плюс про стягнення заборгованість з орендної плати згідно договору оренди комбайна №17 від 31.08.2017р. в розмірі 316 707,60 грн., в тому числі: 289 940,00 грн. основного боргу,

2 345,50 грн. пені,

18 846,10 грн. інфляційних,

5 576,00 грн. 3% річних,

відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.07.2018р. відкрито провадження у справі №925/703/18 (суддя Потапенко В.В.). Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судове засідання призначено на 09 серпня 2018 року на 10:30 годин.

На підставі автоматизованого розподілу справ між суддями, у зв'язку з звільненням судді Потапенко В.В. з посади у відставку, справу господарського суду №925/703/18 передано до провадження судді Скибі Г.М.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.08.2018р. суддя Скиба Г.М. прийняв справу до свого провадження.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Інших доказів сторонами не подано.

Судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

31.08.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю Дельта-2012 (Орендодавцем - Позивач у справі), в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту, та приватним підприємством Міжгір'я плюс (Орендарем - Відповідач у справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, було укладено письмовий двосторонній оплатний строковий договір оренди комбайна №17 (Далі - Договір), за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти транспортний засіб (зернозбиральний комбайн Джон ДІР ) згідно акту приймання-передачі в платне тимчасове користування.

Відповідно до п.1.2 Договору ТЗ передається Орендареві для використання його за призначенням в господарській діяльності останнього винятково на території України.

Відповідно до п.1.3 Договору Орендар здійснює оплату за користування ТЗ у порядку і на умовах, встановлених у розділі 2 даного Договору.

Відповідно до п.1.4 Договору предмет оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту оформлення відповідного акта здавання-приймання, такі акти є невід'ємною частиною Договору.

В розділі 2 Договору встановлено, що загальна сума орендної плати складає 389940,00 гри. без ПДВ. Виплата орендної плати мала бути здійснена відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі (повернення) транспортного засобу за умови попереднього надання рахунку-фактури.

На виконання умов договору Позивач 05.09.2017р. по акту приймання-передачі передав, а Відповідач прийняв зернозбиральний комбайн Джон ДІР (а.с. 12).

Відповідач повернув зернозбиральний комбайн Джон ДІР за актом приймання-передачі (повернення) від 25.09.2017р. (а.с. 13) разом з яким було додано рахунок-фактуру №41 від 25.09.2017р. на суму 253170,00 грн. за послуги по оренді зернозбиральної техніки (а.с. 14).

Відповідно до умов договору строк оплати оренди зернозбиральної техніки за рахунком-фактурою №41 від 25.09.2017р. закінчився 29.09.2017р.

Також на виконання умов договору Позивач 05.10.2017р. по акту приймання-передачі передав, а Відповідач прийняв зернозбиральний комбайн Джон ДІР (а.с. 15).

Відповідач повернув зернозбиральний комбайн Джон ДІР за актом приймання-передачі (повернення) від 17.10.2017р. разом з яким було додано рахунок-фактуру №50/1 від 17.10.2017р. на суму 136770,00 грн. за послуги по оренді зернозбиральної техніки (а.с. 17).

Відповідно до умов договору строк оплати оренди зернозбиральної техніки за рахунком-фактурою №50/1 від 17.10.2017 року закінчився 23.10.2017р.

Відповідач платіжним дорученням №235 від 08.11.2017р. частково перерахував на поточний рахунок Позивача 100000,00 грн. - з порушенням строків оплати (а.с. 18).

Залишок простроченої заборгованості за оренду зернозбиральної техніки за двома рахунками-фактурами на момент подання позову складає 289940,00 грн.

20.02.2018р. Позивач звернувся до Відповідача з письмовою вимогою №20/2, в якій позивач повідомив відповідача про порушення умов договору №17 від 31.08.2017р. в частині оплати оренди зернозбиральної техніки в сумі визначеній на день надсилання вимоги 289940,00 грн., та надав відповідачу термін 7 банківських днів для сплати заборгованість.

Вимога отримана Відповідачем 22.02.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 21).

Невиконання Орендарем взятих на себе зобов'язань стало причиною звернення Орендодавця до суду для примусового стягнення заборгованості. Суд розглядає спір в межах визначеного позивачем предмету спору по стягненню заборгованості по орендній платі на умовах договору від 31.08.2017р.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами згідно даних ЄДРПОУ та суб'єктами господарювання на ринку надання послуг та сільськогосподарського виробництва.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Відносини оренди майна врегульовані положеннями гл. 58 ЦК України.

Суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору оренди. Договір оренди комбайна №17 від 31.08.2017р. не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст. 204 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (загальна норма) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (спеціальна норма).

Згідно ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об'єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту 3.4.3 Договору Орендар зобов'язаний вчасно й у повному обсязі вносити орендодавцеві орендні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, в Орендаря виникла заборгованість за оренду зернозбирального комбайну Джон ДІР в розмірі 289 940,00 грн. Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Відповідач зобов'язаний був здійснити оплату в строк до 05.03.2018р.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу по оренді зернозбирального комбайну Джон ДІР . Часткова оплата відповідачем врахована позивачем при зверненні з позовом в суд.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Заборгованість за оренду зернозбирального комбайну Джон ДІР в розмірі 289 940,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 623 ч. 1 ЦК України, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що несвоєчасної оплати орендної плати та/або всіх інших платежів, передбачених договором орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 10% облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Сторони забезпечили виконання договору застереженням про застосування неустойки та передбачили відповідальність за невиконання умов договору - у вигляді пені, підписавши відповідний договір. На підставі ст.ст. 546, 549 ЦК України, п. 5.4 договору позивач просить стягнути 2345,50 грн. пені за період 01.01.2018-01.07.2018р. (а.с. 6), з урахуванням періодів прострочення.

Розрахунок позивача перевірено за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу ОСОБА_3 Закон . Розрахунок виконано вірно. 2345,50 грн. пені належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 5576,00 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 09.11.2017р. по 01.07.2018р. (а.с. 6) та 18846,10 грн. інфляційних за період з грудня 2017 року по травень 2018 року (а.с. 6), які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок позивачем виконано невірно. Стягненню підлягає 5576,00 грн. 3% річних та 15691,71 грн. інфляційних. В решті вимоги належить відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь Позивача 4 703,30 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: приватного підприємства Міжгір'я плюс , Черкаська область, Смілянський район, с. Плескачівка, вул. Бондаренків, 2, код ЄДРПОУ 38980644, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-2012 , Черкаська область, Черкаський район, с. Вергуни, вул. Л.Українки, 152А, ідентифікаційний код 37960577, номер рахунку в банку невідомий

289 940,00 грн. основного боргу, 2 345,50 грн. пені, 15 691,71 грн. інфляційних, 5 576,00 грн. 3% річних та 4 703,30 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 10.08.2018р.

Суддя Г.М. Скиба