Рішення

від 24.04.2007 по справі 1262-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем

України

24.04.2007

Справа №2-15/1262-2007

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю “Рибоконсервна компанія “Новий стандарт” (95053, АР Крим, м.

Сімферополь, вул. Воровського, 24)

До відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1(95044, АР Крим, м. Сімферополь, АДРЕСА_1)

Про стягнення 26000,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача -  Самотугіна І.М., довіреність № 04/1 від

14.01.2007 р., у справі

Від відповідача - ОСОБА_2.,

довіреність б/н від ІНФОРМАЦІЯ_1р., у справі

Обставини справи: Товариство з

обмеженою відповідальністю “Рибоконсервна компанія “Новий стандарт” звернулося

до Господарського суду АР Крим із позовом до Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1  про стягнення

26000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані

порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором б/н від 13.12.2005 р.,

відповідно якого відповідач повинен поставити товар, а позивач оплатити

отриманий товар. Позивачем зобов'язання за договором щодо оплати товару було

виконано, однак відповідач поставку товару не здійснив в порушення умов

договору, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою

відповідальністю “Рибоконсервна компанія “Новий стандарт” з позовом до суду про

стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому

засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів,

викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що ніяких зобов'язань

між сторонами у виконання договору не виникало, а сума розмірі 26000,00 грн.

були сплачені позивачем за поставку товару відповідно рахунку № НОМЕР_1р.,

просить у позові відмовити.

05.03.2007 р. до господарського

суду надійшла заява про зміну позовних вимог вих. № НОМЕР_5р., відповідно якої

позивач змінив підставу позову, та просить суд стягнути з відповідача суму

безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 26000,00 грн. за платіжним

дорученням № НОМЕР_2р.

Вказана заява прийнята судом до

розгляду.

20.03.2007 р. до господарського

суду надійшли письмові пояснення від відповідача щодо заяви позивача про зміну

підстав позовної заяви.

Так, відповідач посилається на те,

що грошові кошти у розмірі 26000,00 грн. були отримані відповідно рахунку №

НОМЕР_1р. та усної домовленості сторін, що відповідає статті 639 Цивільного

кодексу України, просить у позові відмовити.

У судовому засіданні, що відбулося

06.04.2007 р. була оголошена перерва в порядку частини 2 статті 77

Господарського процесуального кодексу України для надання витребуваних судом

документів.

Після закінчення перерви слухання

справи було продовжено за участю представників:

Від позивача -  Самотугіна І.М., довіреність № 04/1 від

14.01.2007 р., у справі

Від відповідача - не з'явився 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені

докази, суд

ВСТАНОВИВ :

13.12.2005 р. між Товариством з

обмеженою відповідальністю “Рибоконсервна компанія “Новий стандарт”  (Покупець) (позивач) та Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1(відповідач) був укладений договір б/н (а.с.

7).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець

постачає рибу дрібну (товар) окремими партіями, Покупець приймає та оплачує

товар на умовах, викладених у договорі. Кількість, ціна конкретної партії та

одиниці товару визначається у накладних (специфікаціях), які є невід'ємною

частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору

оплата Покупцем здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця по факту

поставки товару.

Строк дії договору встановлений

розділом 7 Договору та складає з моменту його підписання до повного виконання

сторонами своїх зобов'язань.

10.10.2006 р. на адресу позивача

відповідачем був виставлений рахунок № НОМЕР_1р. на суму у розмірі 29000,00

грн. за рибу дрібну. (а.с. 44)

Платіжним дорученням № НОМЕР_2р.

позивачем була перерахована сума у розмірі 26000,00 грн. на розрахунковий рахунок

відповідача - оплата за рибу дрібну відповідно рахунку № НОМЕР_1р. (а.с. 8)

Однак відповідачем не було виконано

зобов'язання, обумовлене договором щодо поставки товару (риби дрібної) та

виставленим рахунком № НОМЕР_1р.,  чим

самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення

Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибоконсервна компанія “Новий

стандарт” з позовом до суду про стягнення суми безпідставно набутих грошових

коштів у примусовому порядку.

Крім того, позивачем на адресу

відповідача неодноразово направлялись вимоги про виконання умов договору або

про розірвання договору і про повернення отриманих коштів, зокрема лист вих. №

НОМЕР_3р. (а.с. 10-11),  лист вих №

НОМЕР_4р. (а.с. 34), Однак вказані вимоги 

відповідачем були залишені без задоволення. 

05.03.2007 р. до господарського

суду надійшла заява про зміну позовних вимог вих. № НОМЕР_5 р., відповідно якої

позивач змінив підставу позову, та просить суд стягнути з відповідача суму

безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 26000,00 грн. за платіжним

дорученням № НОМЕР_2р.

 Суд вважає за можливе вказану заяву

задовольнити, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом

інтереси та не суперечить  частині 4

статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої

позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет

позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити

розмір позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 509

Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення

міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою

визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу

України передбачено, що одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не допускається,  якщо  інше 

не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1212

Цивільного кодексу  України особа,  яка набула майно  або 

зберегла  його  у 

себе  за рахунок іншої особи

(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте

майно),  зобов'язана повернути

потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,

на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються

незалежно від того, чи безпідставне  

набуття   або  збереження 

майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого, 

інших осіб  чи  наслідком події.

Частиною третьою вказаної статті

встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог

про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України не представив доказів виконання свого

зобов'язання за договором, щодо поставки товару а саме передбачених пунктом 1.1

Договору накладних (специфікацій), які є невід'ємною частиною договору, або

доказів повернення позивачу вартості непоставленого товару, у той час як

статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона

повинна  довести  ті 

обставини,  на  які 

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи

підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому вимоги

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибоконсервна компанія “Новий

стандарт” про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 26000,00 грн. суд

визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошена

вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського

процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та

підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 4 травня 2007 року.

          З урахуванням викладеного, керуючись

статями 22, 33, 34, 49, 82-84 

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1(95044, АР Крим, м. Сімферополь, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_6,

р/р НОМЕР_7у Філії “Кримський центр відділення ПИБ” м. Сімферополь, МФО

НОМЕР_8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибоконсервна

компанія “Новий стандарт” (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського,

24, код ЄДРПОУ 32841278, р/р 260050295101 у Філії КРУ Банку “Фінанси і кредит”

МФО 384889)  26000,00 грн.

заборгованості,  260,00 грн. державного

мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко

І.А.