Рішення

від 01.06.2018 по справі 804/1313/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Справа № 804/1313/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача Гусарова В.О.

представника відповідача Москалець Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі направлень від 17.07.2017 р. №№10049, 10048 виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, та на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.07.2017 р. №3728-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) заступником начальника відділу аудиту платників території обслуговування ДПІ у Соборному районі м.Дніпро управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Литвицькою Вікторією Анатоліївною, головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування ДПІ у Соборному районі м.Дніпро управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Фоменко Михайлом Юрійовичем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" (код ЄДРПОУ 36493024) з питань долтримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806) за період 01.12.2015 по 31.12.2015 року, з ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року, з ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614) за період 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р., з ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) за період 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія", контролюючим органом складено акт від 04.08.2017 № 8502/04-36-14-12/36496024 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806) за період 01.12.2015 по 31.12.2015 р., з ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 р., з ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 р., з ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) за період 01.10.2016 р. по 31.10.2016 р. .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 04.08.2017 № 8502/04-36-14-12/36496024, контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 р. у справі № 804/1313/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовної заяви та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 12.03.2018 р., в якому зазначила наступне.

ТОВ НПП "Укрпромтехнологія" було здійснено господарські операції з придбання товару за рахунками-фактурами з ТОВ Селена-Буд .

Повноважний представник відповідача зазначає, що договір на придбання товару до перевірки не наданий. Також не надані сертифікати якості стосовно походження придбаного товару (металопродукції), товарно-транспортні документи, що підтверджують постачання товарів (робіт, послуг) та картки складського обліку. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

До перевірки надані лише платіжні доручення. Виписки банку за грудень 2015 року, з метою встановлення повного обсягу розрахунків між ТОВ НПП Укрпромтехнологія та ТОВ Селена-Буд до перевірки не надані.

При цьому зазначено, що до перевірки не надані розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення на загальну суму 24000 грн.), які підтверджують розрахунки за придбачний у ТОВ Селена-Буд товар.

Бухгалтерські відомості (оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахункам 10, 281, 311, 361, 377, 631, 632, 685, 79, 90), в яких відображені операції по придбанню товарів та їх подальшу реалізацію (використанняу власній господарській діяльності) до перевірки не надані.

Кредиторську/дебіторську заборгованість по розрхунках із ТОВ Селена-Буд встановити не має можливості в наслідок відсутності бухгалтерського обліку та частини первинних документів.

ТОВ НПП "Укрпромтехнологія" було укладено договір на виконання робіт від 30.09.2016 р. №30/09-16 та здійснені господарські операції з придбання товару за рахунками-фактураи з ТОВ Новос Омас .

ТОВ НПП "Укрпромтехнологія" передло в переробку ТОВ Новос Омас маеріали згідно акта прийому-передачі давальницької сировини від 03.10.2016 №8. В переробку передано лист н/ж 20 мм 420 в кількості 1410 кг., заставною вартістю з урахуванням ДВ 141000,00 грн.

Первинні документи, звіт та калькуляція з переробки давальницької сировини, визначення відходів, тощо до первірки надано не було.

Товарно-транспортні документи, що підтверджують постачання матеріалів в переробку та повернення готової продукції по договору від 30.09.2016 №30/09-16 до перевірки надано не було.

При цьому зазначено, що сертифікати якості (відповідності, інше) стосовно походження придбаного товару (металопродукції), товарно-транспортні документи, що підтверджують постачання товарів (робіт, послуг) та картки складського обліку до перевірки не надані.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Повноважний представник відповідача зазначив, що до перевірки надане лише платіжне доручення від 31.10.2016 №2592. Виписки банку за жовтень 2016 року, з метою встановлення повного обсягу розрахунків між ТОВ НПП Укрпромтехнологія та ТОВ Номос Омас до перевірки надано не було.

Бухгалтерські відомості (оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахункам 10, 281, 311, 361, 377, 631,632, 685, 79, 90), в яких відображені операції по придбанню товарів та їх подальшу реалізацію (використання у власній господарській діяльності) до перевірки також надано не було.

При цьому, у відзиві на позовну заяву від 12.03.2018 р. №12499/18 повноважним представником відповідача зазначено, що кредиторську/дебиторську заборгованість по розрахунках із ТОВ Номос Омас встановити не має можливості у зв'язку з відсутністю бухгалтерського обліку та частини первинних документів.

ТОВ НПП Укрпромтехнологія укладено договір на виконання робіт від 30.09.2016 р. №30/09-16 та здійснені господарські операції з придбання товару за рахунками-фактурами з ТОВ Реліз Груп .

Первинні документи щодо передачі в переробку матеріалів, повернення з переробки готової продукції та виконання робіт (послуг) з переробки давальницької сировини по договору від 30.09.2016 №30/09-16 до перевірки не надано.

Також зазначено, що товарно-транспортні документи, що підтверджують постачання матеріалів в переробку та повернення готової продукції по договору від 30.09.2016 р. №30/09-16 до перевірки надано не було.

Сертифікати якості (відповідності, інше) стосовно походження придбаного товару (металопродукції), товарно-транспортні документи, що підтверджують постачання товарів (робіт, послуг) та картки складського обліку до перевірки не надані.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

До перевірки надані лише платіжні доручення. Виписки банку за жовтень 2016 року, з метою встановлення повного обсягу розрахунків між ТОВ НПП Укрпромтехнологія та ТОВ Реліз Груп представник відповідача зазначив, що до перевірки не надані.

Бухгалтерські відомості (оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахункам 10, 281, 311, 361, 377, 631,632, 685, 79, 90), в яких відображені операції по придбанню товарів та їх подальшу реалізацію до перевірки не надані.

Кредиторську/дебиторську заборгованість по розрахунках із ТОВ Реліз Груп встановити не має можливості в наслідок відсутності бухгалтерського обліку та частини первинних документів.

ТОВ НПП Укрпромтехнологія здійснені господарські операції з придбання товару за рахунками-фактурами з ТОВ Хейвард .

Сертифікати якості стосовно походження придбаного товару (металопродукції), товарно-транспортні документи, що підтверджують постачання товарів (робіт, послуг) та картки складського обліку до перевірки не надані.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, послуги) проводились у безготівковій формі.

До перевірки надані лише вказані в таблиці платіжні доручення. Виписки банку за жовтень 2016 року, з метою встановлення повного обсягу розрахунків між ТОВ НПП Укрпромтехнологія та ТОВ Хейвард , до перевірки не надані.

Бухгалтерські відомості (оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахункам 10, 281, 311, 361, 377, 631,632, 685, 79, 90), в яких відображені операції по придбанню товарів та їх подальшу реалізацію до перевірки не надані.

Кредиторську/дебиторську заборгованість по розрахунках із ТОВ Хейвард встановити не має можливості в наслідок відсутності бухгалтерського обліку та частини первинних документів, про що зазначено вище.

На підставі зазначеного вище, повноважний представник відповідача зазначає, що контролюючим органом під час проведення перевірки позивача - ТОВ НПП Укрпромтехнологія встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних господарських операцій.

Перевіркою правомірності визначення розрахунків з бюджетом встановлено завищення суми податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року, жовтень 2016 року на загальну суму 337008,35 грн., в тому числі по ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806) у грудні 2015 року на суму 108851,27 грн.; по ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) у жовтні 2016 року на суму 60259,70 грн.; ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614) у жовтні 2016 року на суму 80630,38 грн.; ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) у жовтні 2016 року на суму 87267,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 54072 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року в сумі 30562 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2015 року в сумі 54779 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень-березень 2016 року на суму 54779 грн., в тому числі: у січні 2016 року на суму 7926 грн., у лютому 2016 року на суму 23972 грн., у березні 2016 року на суму 22881 грн.; заниження податку на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 228157 грн.

Відтак, зважаючи на викладене, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 01.06.2018 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

Відповідно до ст.4 Статута Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" предметом діяльності товариства є: здійснення правового забезпечення підприємницбкої та зовнішньоекономічної діяльності юридичних осіб і громадян; надання консультацій та роз'яснень з юридичних, бухгалтерських питань, усних та письмових довідок щодо законодавства та бухгалтерського обліку; складання скарг та інших документів правового характеру; надання юридичних та інформаційних послуг підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам; представництво інтересів фізичних та юридичних осіб в судових органах та органах державної влади тощо.

На підставі направлень від 17.07.2017 № №10049, 10048 виданих Головним управлінням Державної фіскальної сужби у Дніпропетровській області, та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.07.2017 №3728-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) , заступником начальника відділу аудиту платників території обслуговування ДПІ у Соборному районі м. Дніпро управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Литвицькою Вікторією Анатоліївнівною, головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування ДПІ у Соборному районі м. Дніпро управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Фоменко Михайлом Юрійовичем

проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю науково-промислове підприємство Укрпромтехнологія з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806) за період 01.12.2015 по 31.12.2015 року, з ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року, з ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року, з ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року.

Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.07.2017 № 4012-п термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" продовжувався з 27.07.2017 р. по 28.07.2017 р.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806) за період 01.12.2015 по 31.12.2015 року, з ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року, з ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року, з ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) за період 01.10.2016 по 31.10.2016 року .

У зазначеному акті перевірки вказано, що при перевірці було використано документи за жовтень, грудень 2016 року, а саме: угоди укладені з постачальниками; видаткові накладні, рахунки - фактури, транспортні документи згідно з якими у періоді, який звірявся, ТОВ НПП Укрпромтехнологія уклав правочини (угоди, контракти).

В акті від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024 контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ НПП Укрпромтехнологія : п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, ТОВ НПП Укрпромтехнологія сформував податковий кредит звітного періоду за рахунок придбання товару (робіт, послуг), який не має відношення до господарської діяльності підприємства, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 337008 грн. за грудень 2015 року і жовтень 2016 року, що призвело до заниження позитивного значення ПДВ, що сплачується до державного бюджету на загальну суму 337008грн., в тому числі: за грудень 2015 року в сумі 54072 грн., за січень 2016 року в сумі 7926 грн., за лютий 2016 року в сумі 23972 грн., за березень 2016 року в сумі 22881 грн., за жовтень 2016 року в сумі 228157 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2017 р. позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 30.10.2017 р. вх.№50590 на податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017 р. №0013881417, №0013871417.

За результатами розгляду зазначеної вище скарги від 30.10.2017 р. вх.№50590, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 27.12.2017 №31669/16199-11-01-02-25, яким залишено без розгляду скаргу ТОВ НПП Укрпромтехнологія на податкові повідомдлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 07.09.2017 р. №0013881417, №0013871417.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

Як встановлено під час судового розгляду справи, між ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) та ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806), ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097), ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614), ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) було укладено ряд договорів, які зазначені нище.

Стосовно господарських взаємовідносин між ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) та ТОВ Селена-Буд (код ЄДРПОУ 39627806) суд зазначає, що позивач купував у ТОВ Селена-Буд на підставі рахунку фактури № СФ -00000133 від 22.12.2015 року товар, а саме: трубу 38-114 -37 у кількості 5500 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000128 від 29.12.2015 року, оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1826 від 29.12.2015 року на суму 110000,00 грн.

ТОВ НПП Укрпромтехнологія купував у ТОВ Селена-Буд на підставі рахунку фактури № СФ -00000127 від 10.12.2015 року товар, а саме: трубу 25-2 -12 у кількості 9500 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000120 від 25.12.2015 року, оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1814 від 25.12.2015 року на суму 332975, 00 грн.

Позивач купував у ТОВ Селена-Буд на підставі рахунку фактури № СФ -00000123 від 18.12.2015 року товар, а саме: лист н/ж 2мм; лист н/ж 4мм у кількості 1168 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000123 від 18.12.2015 року, оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1797 від 18.12.2015року на суму 87685,20 грн.

ТОВ НПП Укрпромтехнологія купував у ТОВ Селена-Буд на підставі рахунку фактури № СФ -00000115 від 10.12.2015 року товар, а саме: круг н/ж 20 мм; круг н/ж 25мм; круг н/ж 30мм; круг н/ж 35мм; круг н/ж 55мм; круг н/ж 75мм у кількості 292.8 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000111 від 10.12.2015 року, оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1793 від 17.12.2015 року на суму 31622,40 грн.

Позивач також купував у ТОВ Селена-Буд на підставі рахунку фактури № СФ -0000092 від 24.11.2015 року товар, а саме: трубу 38-45 -2 у кількості 1200 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000089 від 25.12.2015 року, оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1765 від 03.12.2015року на суму 24000,00 грн.

На підставі рахунку фактури № СФ -00000129 від 21.12.2015 року, позивач купував у ТОВ Селена-Буд товар, а саме трубу 38-4 -2 у кількості 2658 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000117 від 21.12.2015 року, оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1802 від 21.12.2015 року на суму 66825,00 грн.

Між ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) та ТОВ Номос Омас (код ЄДРПОУ 40359097) було укладено договір виконання робіт №30/09-16 від 30.09.2016 року.

Відповідно до умов зазначеного вище договору №30/09-16 від 30.09.2016 року ТОВ Номос Омас зобов'язувався провести роботи, вказані у специфікації (додатку до договору) и передати готову продукцію у власність ТОВ НПП Укрпромтехнологія , а останній зобов'язувався прийняти готову продукцію та оплатити виконані роботи на умовах, в порядку та в строки, встановленні таким договорм.

В підтвердження виконання умов договору №30/09-16 від 30.09.2016 року позивачем було надано копії первинних документів, а саме: акт №8 прийому давальницької сировини від 03.10.2016року; акт №ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт; акт №11 здачі-прийняття готової продукції; платіжне доручення №2592 від 31.10.2016 року на суму 30000, 00 грн.; договір про відступлення права вимоги №20/10 від 20.10.2016 року; платіжне доручення №2570 від 20.10.2016 року на суму 66 000,00 грн.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що жодних недоліків чи зауважень до форми та змісту первинних документів в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024 не зазначено.

При цьом, судом встановлено, що позивач купував у ТОВ Номос Омас на підставі рахунку фактури № СФ -0000381 від 17.10.2016 року товар, а саме: трубу 22-1.0 у кількості 7.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000379 від 17.10.2016 року; трубу 10-1.0 у кількості 12.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000379 від 17.10.2016 року; круг 10 мм у кількості 24 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000379 від 17.10.2016 року; лист-4-100 у кількості 1.000 шт., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000379 від 17.10.2016 року; лист 10 мм у кількості 1565кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000379 від 17.10.2016 року; трубу 28-3мм у кількості 5600 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000372 від 13.10.2016 року на суму 100800,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за товар здійснена на підставі договору №21/10/4 про відступлення права вимоги в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2584 від 25.10.2016 року на суму 164758, 20 грн., на підставі договору №21/10/4 про відступлення права вимоги платіжним дорученням №2577 від 21.10.2016 року на суму 100800,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) купував у ТОВ Реліз Груп (код ЄДРПОУ 40186614) на підставі рахунку фактури № СФ -0000340 від 03.10.2016 року відповідний товар, а саме: трубу 28-3мм у кількості 7832 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року; трубу 42-4мм у кількості 65.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року; труюу 76-5мм у кількості 37.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року; трубу 89-5 мм у кількості 24.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року; калібр ХПК 30-16мм у кількості 1.000 пар., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року; калібр ХПК 32-18мм у кількості 1.000 пар, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року; калібр ХПК 36-20мм у кількості 2.000 пар., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000336 від 03.10.2016 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №2548 від 10.10.2016 року на суму 22000,00 грн.; №2554 від 13.10.2016 на суму 65504.24 грн.; №2545 від 07.10.2016; №2520 від 03.10.2016, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, судом встановлено, що позивач купував у ТОВ Реліз Груп на підставі рахунку фактури № СФ -0000340 від 03.10.2016 року товар, а саме: трубу 325-8 мм у кількості 1213 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000337 від 03.10.2016 року; трубу 108-5 мм у кількості 225 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000341 від 03.10.2016 року; трубу 159-10мм у кількості 170 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000341 від 03.10.2016 року; лист 6-100мм-2500 у кількості 90 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000341 від 03.10.2016 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №2550 від 10.10.2016 року на суму 94278,00грн.; №2557 від 13.10.2016 на суму 50000.00 грн.; №2557 від 07.10.2016, на суму 100000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що ТОВ НПП Укрпромтехнологія (код ЄДРПОУ 36496024) купував у ТОВ Хейвард (код ЄДРПОУ 40474824) на підставі рахунку фактури № СФ -0000343 від 07.10.2016 року товар, а саме: трубу 51-2.5мм у кількості 170.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; трубу 32-2мм у кількості 165.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; трубу 42-1.5мм у кількості 150.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; трубу 20-1.5 мм у кількості 71.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; трубу 12-1.5 мм у кількості 55.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; трубу 4-1.0 мм у кількості 160.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; лист 6-1100-2500 мм у кількості 48.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; заготовка 1170-25 мм у кількості 2.000 шт, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; лист латунь 1 мм у кількості 14.100 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року; круг 45 мм у кількості 71.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000345 від 07.10.2016 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2574 від 21.10.2016року на суму 187 374,60 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивач - ТОВ НПП Укрпромтехнологія також купував у ТОВ Хейвард на підставі рахунку фактури № СФ -0000350 від 10.10.2016 року товар, а саме: трубу 32-3.5 мм у кількості 5.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; трубу 219-10 мм у кількості 214.000 м, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; трубу 159-6мм у кількості 137.500 м, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; заготовка для сіта згідно креслення у кількості 1.000 шт., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; круг 375мм алюм. у кількості 29.700 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; круг н/ж 120мм у кількості 9.000 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; круг н/ж 50мм у кількості 15.600 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; круг н/ж 28мм у кількості 12.200 шт, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; круг н/ж 20мм у кількості 6.200 кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року; круг н/ж 10мм у кількості 1.000кг, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000348 від 10.10.2016 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2563 від 17.10.2016 року на суму 235907,40 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ТОВ НПП Укрпромтехнологія купував у ТОВ Хейвард на підставі рахунку фактури № СФ - 0000353 від 12.10.2016 року товар, а саме: трубу 28-3.0 мм у кількості 4.000 т., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000351 від 12.10.2016 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Оплата за товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2571 від 20.10.2016 року на суму 60320,00грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК Україн, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються

на даних бухгалтерського обліку. Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану

вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період

реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших

учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність

відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру

документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.12 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової

звітності не перевищують двох із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) - до 8 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 50 осіб. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб'єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб'єктів

комунального сектору економіки, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб'єктів державного сектору та бюджетів.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд критично ставиться до позиції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, на підставі якого винесені податкові-повідомлення рішення, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., оскільки висновки, які зазначені контролюючим органом, не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів у справі, що було виявлено під час судової стадії дослідження доказів та безпідставність яких підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та потягли за собою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, судом при розгляді зазначеної справи були дослідженні оригінали та долучені до матеріалів справи копії зазначених вище первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують дійсність та товарність господарських операцій позивача із зазначеними вище контрагентами, а саме: ТОВ Селена-Буд , ТОВ Номос Омас , з ТОВ Реліз Груп , ТОВ Хейвард .

Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою такий документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи відповідно до переліку, зазначеного вище, долучені до матеріалів справи, містять усі передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реквізити, та, виходячи зі змісту акту перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, відповідачем не оскаржується їх наявність та не зазначається про їх дефектність.

Крім того, суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам при розгляді даної справи, зазначає наступне.

При розгляді даної справи, враховуючи висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, на підставі якого винесені податкові повідомленні-рішення, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., позивачем під час судового розгляду справи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами було надано первинні бухгалтерські документи, копія яких містяться в матеріалах справи.

Детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу щодо нереального характеру правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ Селена-Буд , ТОВ Номос Омас , з ТОВ Реліз Груп , ТОВ Хейвард .

При цьому, суд зазначає, що посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості відповідних товарів, придбаних позивачем - ТОВ НПП Укрпромтехнологія у зазначених вище контрагентів спростосуються нормами наказу Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 06.05.2015 р. №451, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 р. за № 546/26991, яким скорочено перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Так, із зазначеного переліку виключено: зварювальне обладнання; велосипеди, коляски дитячі; посуд з чорних та кольорових металів, фарфору, фаянсу; дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя; товари легкої промисловості; труби та балони; хімічні джерела струму; арматуру трубопровідну.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, що стала підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту в перевіряємий період.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17), в якій зазначається, що для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України. Так, господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентами здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та підтверджуються необхідними документами. При цьому, зазначено, шо податкова інформація по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі №804/1963/17 (адміністративне провадження №К/9901/3418/17) полягає в наступному.

Посилання податкового органу на те, що контрагенти особисто не є виробниками товару (продукції), не доведення дотримання ними Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, за умови, що податковий кредит за результатами придбання послуг перевезення податковим органом взагалі не перевірявся, недотримання особливостей постачання та приймання товару, є неприйнятним, оскільки до умов формування податкового кредиту безпосереднього відношення не мають. Акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень не утримує в собі повного дослідження господарських операцій в частині отримання Товариством, оприбуткування ним товару (продукції), списання її у виробництво, використання у господарській діяльності. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які на думку Суду потребують застосування, а не наведення їх тексту. Відтак, актом перевірки не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В судовому засіданні представник контролюючого органу не надав суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень контролюючого органу на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст. 203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб контролюючі органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., у тому числі і з`ясуванню підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія".

При цьому суд зазначає, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" під час судового розгляду справи було надано копії первинних документів, які підтверджують факт реалізації придбаної у контрангентів останнього, - ТОВ Селена-Буд , ТОВ Номос Омас , з ТОВ Реліз Груп , ТОВ Хейвард відповідної продукції, а саме: договір про виконання робіт №30/09-16 від 30.09.2016 р.; акт прийому-передачі давальницької сировини від 03.10.2016 р. №8; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000011; акт здачі-прийняття готової продукції та відходів давальницької сировини № 11; платіжне дорученння №2592 від 31.10.2016 р. на суму 30000,00 грн.; платіжне дорученння №2592 від 31.10.2016 р.; платіжне дорученння №2570 від 20.10.2016 р.; договір про відступлення права вимоги №20/10 віл 20.10.2016 р.; видаткова накладна №РН-171016к11 від 17.10.2016 р.; договір купівлі-продажу №822 від 01.12.2014 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015 р.; рахунок-фактура №С-711891-2015 від 23.12.2015 р.; рахунок-фактура №С-716605-2015 від 28.12.2015 р.; рахунок-фактура №Т-696441-2015 від 09.12.2015 р.; рахунок-фактура №Т-711891-2015 від 23.12.2015 р.; рахунок-фактура №Т-716605 від 28.12.2015 р.; рахунок-фактура №Т-717672 від 29.12.2015 р.; рахунок-фактура №НП/3-009582 від 20.12.2015 р.; акт №НП/3-0095982; акт №НП/3-0099760; рахунок-фактура №НП/3-0099760; договір поставки №24/12-2015 від 24.12.2015 р.; договір поставки №10/09/15 від 10.09.2015 р., та відповідні підтверджуючі перинні документ, а саме: рахунки-фактур; видаткові-накладні; договір №75-12 від 04.05.2016 р. та відповіднні рахункти-фактур; видаткові накладні; латіжні доручення; договір поставки №110401 від 1.04.2016 р.; договір поставки №05/01-2016 від 05.01.2016 р.; договір відступлення права вимоги №17/10/-5 від 17.10.2016 р.

Щодо посилань повноважного представника контролюючого органу на відсутність технологічних можливостей для здійснення відповідних робіт, суд зазначає, що повноважним представником позивача під час судового розгляду справи було надано: договір оренди №76 від 01.01.2015 р.; договір оренди №06/06-16 від 06.06.2016 р.; штатний розклад на грудень 2015 р. із зазначенням про 4 (чотири) одиниці посади; штатний розклад на квітень 2016 р. із зазначенням про 3 (три) одиниці посади; штатний розклад на серпень 2016 р. із зазначенням про 5 (п'ять) одиниць посади.

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області , у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень форми, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., всуперечь положенням ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно до наданих як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивность та недостовірність висновків Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" від 04.08.2017 р. №8502/04-36-14-12/36496024, опрацювання яких мало наслідком винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до квитанції від 06 лютого 2018 р. №31 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 7 053,73 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 7 053,73 грн. (сім тисяч п'ятдеся три грн.) 73 коп., відповідно до квитанції від 06 лютого 2018 р. №31.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, а саме: №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн. та №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасуват податкове повідомлення-рішення №0013871417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 352 786,25 грн.

Визнати протиправним та скасуват податкове повідомлення-рішення №0013881417 від 07.09.2017 р. за платежем: податок на додану вартість в сумі 54 779, 00 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з оплати судового збору у розмірі 7 053,73 грн. (сім тисяч п'ятдеся три грн.) 73 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укрпромтехнологія".

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 червня 2018 року.

Суддя Є.О. Жукова