Рішення

від 02.08.2018 по справі 209/773/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/773/18

Провадження № 2/209/721/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02 серпня 2018 року м. Кам'янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.

при секретарі - Швець О.Е.

Позивач - ОСОБА_1

Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3

Треті особи - Орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, Орган опіки та піклування Служби у справах дітей Царичанської районної державної адміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, Орган опіки та піклування Служби у справах дітей Царичанської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, опікуном неповнолітнього онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття; стягувати аліменти з ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачі є батьками неповнолітнього онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ОСОБА_2 є його сином, а ОСОБА_3 колишньою співмешканкою сина ОСОБА_2 З народження онук проживав в будинку з ним та його дружиною, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6. У віці шести місяців ОСОБА_3 залишила онука на їх з дружиною піклування і до цього часу дитину не бачила та не цікавилась її здоров'ям, розвитком матеріальним забезпеченням, навчанням. ОСОБА_3 надавала свою нотаріальну згоду на усиновлення сина, була неодноразово судима. Батько дитини ОСОБА_2 зловживав алкоголем та теж ніколи не займався дитиною, не опікувався сином, матеріально не забезпечував, залишив будинок після ОСОБА_3 та пішов проживати до іншої жінки, з якою одружився і мають двох дітей. Коли онуку виповнилось 8 років, батько дитини повернувся до їх житла, але постійно там не проживав, їздив на заробітки по Україні та РФ і продовжував своє байдуже ставлення до сина, не цікавився ним, матеріально не утримував, не опікувався освітою, здоров'ям, розвитком. Вважає, що відповідачі свідомо нехтують своїми батьківськими обов'язками і не мають бажання в подальшому займатися дитиною, що спонукає його звернутися до суду з даним позовом.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

Від позивача та третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачі причини неявки суду не повідомили, відзив не подали, про місце та час розгляду справи повідомлені належнім чином, заяв клопотань не надавали.

Враховуючи вік дитини, рівень її розвитку щодо можливості висловити свою думку з приводу спору, та те що особиста участь в розгляді даної справи може завдати дитині душевного болю, надмірну емоційність та хвилювання, суд вважає, що особиста участь дитини в розгляді даної справи недоцільна.

З урахуванням згоди позивача та відсутність заперечень третіх осіб, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачі є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, актовий запис № 567 (а.с. 11).

Дитина після народження мешкала разом з дідусем ОСОБА_1 (позивачем) та бабусею ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_6, та продовжує проживати з дідусем у будинку за адресою:АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с. 12), свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 (а.с. 14).

Зараз неповнолітній ОСОБА_4 навчається у 7-му класі СЗШ № 28 у м. Кам'янське та його вихованням займалася бабуся ОСОБА_5, а після неї дідусь ОСОБА_1, що підтверджується довідкою з місця навчання та характеристикою з місця навчання (а.с. 15, 16).

В своїй нотаріально посвідченій заяві від 25.02.2005 року (а.с. 18) мати дитини - відповідач ОСОБА_3 надала свою згоду на усиновлення її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обставини негативних характеристик відповідачів як батьків та їх свідомого ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: характеристикою з місця навчання дитини (а.с. 16); нотаріально посвідченою згодою матері дитини ОСОБА_3 щодо усиновлення її сина ОСОБА_4 від 25.02.2005 року (а.с. 18); вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 року відносно ОСОБА_3 засудженої за ч.3 ст.185 , ч.1 ст.304 КК України (а.с. 19-21); постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.11.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с.22), довідкою Могилівської сільської ради Царичанскього району Дніпропетровської області про невідоме місце перебування ОСОБА_3 і зруйнування її будинку непридатного для проживання (а.с. 57); вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2013 року відносно ОСОБА_3 засудженої за ч.2 ст.185 , 71 КК України (а.с. 58-60); рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2013 року про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 61-63).

Судом не встановлено, вчинення позивачем будь-яких перешкод відповідачам у виконанні ними своїх батьківських обов'язків, та наявність будь-яких їх звернень до органів міліції або Служби у справах дітей з цього приводу.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 у відношенні її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 56).

Згідно висновку Органу опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради № 6-11/575 від 31.07.2018 року, Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 у відношенні його неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вказані позивачем в позові обставини щодо самоусунення відповідачів від виховання, розвитку та утримання їх сина ОСОБА_4, і ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов'язків - достовірними і такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи встановлені по справі обставини, відсутність відзивів та заперечень проти позову з боку відповідачів, підтримання позову третіми особами, з урахуванням вимог чинного національного та європейського законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідачі по справі внаслідок винної поведінки та свідомого нехтування покладених на них, як батьків, обов'язків, ухилялися і продовжують ухилятися від їх виконання, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги в частині позбавлення відповідачів батьківських прав, призначення опікуна та стягнення з них аліментів, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ті ж самі принципи закріплені Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України , батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За змістом ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно п. 2, 4 ч. 1 ст. 164 СК України , мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, і одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно частини 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід дитини, повнолітні брати та сестри, інші родичі.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Таким чином, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків. Обставини справи свідчать про небажання відповідачів займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про їх намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.

Водночас Пленум Верховного Суду України в п. 15 зазначеної вище постанови роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Вирішуючи питання про призначення позивача опікуном над онуком, суд визнає ці вимоги обгрунтованими виходячи з наступного.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є громадянином України, приходиться дитині дідусем, до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, за станом здоров'я може здійснювати опіку, має умови для проживання, які відповідають санітарним нормам.

Згідно із ст. 55 ЦК України опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб.

Згідно ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування.

В силу ст. 60 ч.3 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.

Згідно ч. 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід дитини, повнолітні брати та сестри, інші родичі.

Обговорюючи питання про встановлення опіки, судом встановлено, що заявник є дієздатною особою, мешкає разом з неповнолітнім онуком з часу народження дитини, має дохід, виявив бажання бути опікуном свого онука, його стан здоров'я, побутові умови, та розмір доходів дозволяють йому бути опікуном.

Щодо стягнення з відповідачів аліментів на користь опікуна, суд вважає необхідним задовольнити повністю ці позовні вимоги виходячи з наступного.

Згідно з положеннями частин 3 і 4 ст. 60 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) судом над дитиною встановлюється опіка чи піклування і опікуном призначається особа інша, ніж державний дитячий заклад, у зв'язку з чим аліменти необхідно стягувати на користь особи, що призначається опікуном або піклувальником.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, і одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ст. 180, ч.3 ст. 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згдно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 5 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд вважає, що відповідачі зобов'язані надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття, а оскільки вони не робить цього добровільно, то з них необхідно стягувати аліменти на утримання дитини на користь опікуна

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір за вимогами про призначення його опікуном, а також стягнути судовий збір на користь держави за вимогами про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, місто Кам'янське, Дніпропетровська область, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3, треті особи - Орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, ЄДРПОУ 04052502, адреса місцезнаходження: м. Кам'янське, пр. Перемоги, 63 та Орган опіки та піклування Служби у справах дітей Царичанської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 25005910, адреса мімцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Дніпродзержинська (нині м. Кам'янське) Дніпропетровської області, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, місто Кам'янське, Дніпропетровська область, батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська (нині м. Кам'янське) Дніпропетровської області, громадянина України, що є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження № 567 від 14 вересня 2004 року, здійснений відділом реєстрації актів цивільного стану Заводського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку м. Дніпродзержинська (нині м. Кам'янське) Дніпропетровської області, громадянку України, українку, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська (нині м. Кам'янське) Дніпропетровської області, громадянина України, що є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження № 567 від 14 вересня 2004 року, здійснений відділом реєстрації актів цивільного стану Заводського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, опікуном неповнолітнього онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 березня 2018 року, на користь опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 березня 2018 року, на користь опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійокна користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійокна користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійокна користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійокна користь держави.

Роз'яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки осіб, позбавлених батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 10 серпня 2018 року.

Суддя Я.В. Замкова