Рішення

від 07.08.2018 по справі 0540/5496/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р. Справа№0540/5496/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Синкова А.О.,

з участю представника позивача Кислюка А.П., представника відповідача Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Компіс до Головного управління ДФС у Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Компіс (далі - ТОВ Компіс ) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі акту перевірки від 20.02.2018 року № 185/05-99-14-15/32794731 прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 року №0001661415, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1938594 грн., з них податкове зобов'язання - 1550875 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 387719 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірним, оскільки воно ґрунтується на висновках акту перевірки про відсутність реальності господарських операцій по угодам, що укладені між позивачем та контрагентами, через відсутність факту реального походження товару та наявність вироку Дарницького районного суду м. Києва в справі №753/23956/17 (провадження № 1-кп/753/856/18), які вважав необґрунтованими, оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджений факт їх дійсності.

Також зазначав, що правомірність включення сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту позивачем підтверджена фактичним отриманням товарів (робіт, послуг), наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених законодавством.

Крім того, перевірка проведена за відсутності підстав для проведення перевірки, що встановлені п.п. 78.1.4 Податкового кодексу України, з перевищенням повноважень, оскільки проведена перевірка періоду з листопада 2016 року по січень 2017 року, який не зазначений в наказі від 16.01.2018 року № 46 про проведення перевірки.

Вважаючи свої права порушеними позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецької області 05.03.2018 року №0001661415.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що під час перевірки податковим органом встановлений факт здійснення між позивачем та його контрагентами-постачальниками фінансово-господарської діяльності без спричинення реального настання юридичних наслідків, що позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат по операціям з вказаними контрагентами. На думку відповідача, позивачем не доведено факт придбання, постачання та переміщення товарів від контрагентів-постачальників, оскільки деякі документи були складені з порушенням вимог законодавства чи не надані до перевірки. Крім того, щодо одного з контрагентів позивача існує вирок Дарницького районного суду міста Києва в справі №753/23956/17 (провадження № 1-кп/753/856/18). Вважав, що у зв'язку з порушенням позивачем Податкового кодексу України контролюючим органом щодо нього правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийнято податкове повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву. Також пояснив, що оскаржене податкове повідомлення рішення стосується лише періодів, в які відбулися взаємовідносини позивача з контрагентами, які відображені в наказі на проведення перевірки. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ТОВ Компіс як платник податків перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області. Є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі наказу від 16.01.2018 року № 46 та пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78, ст. 81, пп.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, направлень на перевірку від 16.01.2018 року №56 та №57 проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Компіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ Промстаценерго (код 40404631) за серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, ТОВ Лігаторг (код 40819540) за грудень 2016 року, ТОВ Союз кепітал строй (код 40703298) за серпень 2017 року, ТОВ Івамар трейд (код 41380072) та ТОВ Будкепітал інвест (код 41388218) за вересень 2017 року (вказані періоди взаємовідносин позивача з контрагентами відображені в наказі на проведення перевірки), за результатами якої складено акт від 20.02.2018 року № 185/05-99-14-15/32794731, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14; пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16; п.п. 44.1, 44.2, 44.3, 44.5, 44.6, 44.7 ст. 44; п. 73.3 ст. 73; пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78; п. 85.2 ст. 85; п. 185.1 ст. 185; п. 193.1 ст. 193; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 1 550 875 грн., в тому числі по періодам: серпень 2016 року - 18777 грн., вересень 2016 року - 28691 грн., жовтень 2016 року - 79713 грн., листопад 2016 року - 253058 грн., грудень 2016 року - 892593 грн., січень 2017 року - 98298 грн., серпень 2017 року - 51412 грн., вересень 2017 року - 128333 грн.

Контролюючий орган виходив з того, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами протягом періоду, що перевірявся, не мали реального характеру і не здійснювалися через відсутність факту реального походження товару та наявність вироку Дарницького районного суду м. Києва в справі №753/23956/17 (провадження № 1-кп/753/856/18).

Висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені відповідачем в тому числі на підставі даних, що містяться в АІС Податковий блок щодо контрагентів позивача, та даних результатів опрацювання податкової інформації, що зібрана іншими податковими органами щодо контрагентів позивача, на підставі чого встановлено, що контрагентами позивача порушувалися норми податкового законодавства.

Акт перевірки позивачем підписаний із зауваженнями.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2018 року №0001661415, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1938594 грн., з них податкове зобов'язання - 1550875 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 387719 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.05.2018 року №17640/6/99-99-11-01-02-25 скаргу позивача на вказане податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Судом також встановлено, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ видами діяльності позивача є: код КВЕД 43.39 - інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний).

Протягом періоду, що перевірявся, між ТОВ Компіс та його контрагентами були укладені наступні договори.

01.08.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Промстаценерго як провавцем укладено договір купівлі-продажу товарів № 010816, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити товар.

Продавцем були видані та підписані первині документи бухгалтерського та податкового обліку, в особі директора ОСОБА_4, а саме:

- видаткова накладна від 11.08.2016 року № 100, рахунок-фактура від 11.08.2016 року № 100, специфікація № 1 до договору, податкова накладна від 11.08.2016 року № 100 на суму 66784,22 грн., у тому числі ПДВ 11130,70 грн.;

- видаткова накладна від 12.08.2016 року № 101, рахунок-фактура від 12.08.2016 року №101, специфікація № 2 до договору, податкова накладна від 12.08.2016 року № 101 на суму 45 879,12 грн., у тому числі ПДВ 7 646,52 грн.;

- видаткова накладна від 17.08.2016 року № 102, рахунок-фактура від 17.08.2016 року № 102, специфікація № 3 до договору, податкова накладна від 17.08.2016 року № 102 на суму 36403,92 грн., у тому числі ПДВ 6 067,32 грн.;

- видаткова накладна від 16.09.2016 року № 63, рахунок-фактура від 16.09.2016року № 63, специфікація № 4 до договору, податкова накладна від 16.09.2016 року №63 на суму 62 936,40 грн., у тому числі ПДВ 10 489,40 грн.;

- видаткова накладна від 19.09.2016 року № 64, рахунок-фактура від 19.09.2016 року № 64, специфікація № 5 до договору, податкова накладна від 19.09.2016 року № 64 на суму 169 884,96 грн., у тому числі ПДВ 28 314,16 грн.;

- видаткова накладна від 21.09.2016 року № 73, рахунок-фактура від 21.09.2016 року № 73, специфікація № 6 до договору, податкова накладна від 21.09.2016 року № 73 на суму 72 807,84 грн., у тому числі ПДВ 12 134,64 грн.;

- видаткова накладна від 11.10.2016 року № 40, рахунок-фактура від 11.10.2016 року № 40, специфікація № 7 до договору, податкова накладна від 11.10.2016 року № 40 на суму 325 385,71 грн., у тому числі ПДВ 54 230,95 грн.;

- видаткова накладна від 12.10.2016 року № 41, рахунок-фактура від 12.10.2016 року № 41, специфікація № 8 до договору, податкова накладна від 12.10.2016 року № 41 на суму 165 589,49 грн., у тому числі ПДВ 27 598,25 грн.;

- видаткова накладна від 13.10.2016 року № 42, рахунок-фактура від 13.10.2016 року № 42, специфікація № 9 до договору, податкова накладна № 42 від 13.10.2016 року на суму 357 793,37 грн., у тому числі ПДВ 59 632,23 грн.;

- видаткова накладна від 14.10.2016 року № 43, рахунок-фактура від 14.10.2016 року № 43, специфікація № 10 до договору, податкова накладна від 14.10.2016 року № 43 на суму 308 395,20 грн., у тому числі ПДВ 51 399,20 грн.;

- видаткова накладна від 17.10.2016 року № 44, рахунок-фактура від 17.10.2016 року № 44, специфікація № 11 до договору, податкова накладна від 17.10.2016 року № 44 на суму 376 977,60 грн., у тому числі ПДВ 62 829,60 грн.;

- видаткова накладна від 18.10.2016 року № 45, рахунок-фактура від 18.10.2016 року № 45, специфікація № 12 до договору, податкова накладна від 18.10.2016 року № 45 на суму 458 193,60 грн., у тому числі ПДВ 76 365,60 грн.

Позивач провів частковий розрахунок з вказаним контрагентом за отриманий товар, що підтверджується випискою за особовим рахунком 26005350543200 на суму 1 786 102 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2016 року по 31.12.2017 року за позивачем значилась кредиторська заборгованість у розмірі 660 929,43 грн.

Відповідно до додаткової угоді від 05.08.2016 року № 1 до договору купівлі-продажу товарів від 01.08.2016 року №010816 перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалося силами продавця та за його рахунок. Прийняття товару за кількістю та якістю проводиться покупцем за адресою: м. Запоріжжя, провулок Архангельській, буд. 1 А.

Перевезення товару та його подальше зберігання здійснювалось ТОВ Запоріжсільбудкомплект , на підставі договору від 01.02.2016 року № 02, що укладений між ТОВ Запоріжсільбудкомплект як виконавцем та ТОВ Компіс як замовником, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надавати послуги з навантаження, вивантаження матеріалів, що надходять на склад автомобільним транспортом, а також зберігання матеріалів замовника на складі, що знаходиться у власності виконавця і розташований за адресою м. Запоріжжя, провул. Архангельський, 1а.

Також перевезення товару на склад, розташований за адресою: м. Краматорськ, п. Ясногорка, вул. Уссурійська буд. 2, здійснювалось перевізником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на підставі договорів-заявок, що укладені між позивачем та вказаною фізичною особою-підприємцем, де на виконання п. 2 специфікації № 4600102277 від 27.10.2016 року до договору від 27.10.2016 року № 16000950, що укладений між ПрАТ Єнакіївський металургійний завод як покупцем та ТОВ Компіс як продавцем, склад покупця знаходився за адресою: Україна, Донецька область, м. Краматорськ, п. Ясногорка, вул. Уссурійська буд. 2.

Таким чином позивачем за період серпень, вересень та жовтень 2016 року були придбані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 2447031,43 грн., у тому числі ПДВ - 407839 грн.

Податковий кредит на підставі податкових накладних, що виписані ТОВ Промстаценерго та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем включено до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень та жовтень 2016 року.

01.12.2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ Лігаторг як продавцем укладено договір купівлі-продажу товарів № 011216, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.

Продавцем були видані та підписані первині документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме:

- видаткова накладна від 01.12.2016 року № 17, рахунок-фактура від 01.12.2016 року № 17, специфікація № 1 до договору, рахунок на оплату від 01.12.2016 року № 17, податкова накладна від 01.12.2016 року № 17 на суму 898817,66 грн., у тому числі ПДВ 149802,94 грн.;

- видаткова накладна від 01.12.2016 року № 18, специфікація № 2 до договору, рахунок-фактура від 01.12.2016 року № 18, податкова накладна від 01.12.2016 року № 18 на суму 792 836,71 грн., у тому числі ПДВ 132 139,45 грн.;

- видаткова накладна від 01.12.2016 року № 19, специфікація № 3 до договору, рахунок-фактура від 01.12.2016 року № 19, податкова накладна від 01.12.2016 року № 19 на суму 776218,39 грн., у тому числі ПДВ 129369,73 грн.;

- видаткова накладна від 01.12.2016 року № 2, рахунок-фактура від 01.12.2016 року № 2, специфікація № 4 до договору, податкова накладна від 01.12.2016 року № 2 на суму 996937,68 грн., у тому числі ПДВ 166156,28 грн.;

- видаткова накладна від 02.12.2016 року № 3, специфікація № 5 до договору, рахунок-фактура від 02.12.2016 року № 3, податкова накладна від 02.12.2016 року № 3 на суму 700499,28 грн., у тому числі ПДВ 116749,88 грн.;

- видаткова накладна від 05.12.2016 року № 4, специфікація № 6 до договору, рахунок-фактура від 05.12.2016 року № 4, податкова накладна від 05.12.2016 року № 4 на суму 1 232086,88 грн., у тому числі ПДВ 205347,81 грн.;

- видаткова накладна від 07.12.2016 року № 5, рахунок-фактура від 07.12.2016 року №5, специфікаціям 7 до договору, податкова накладна від 07.12.2016 року № 5 на суму 589785,47 грн., у тому числі ПДВ 98297,58 грн.;

- видаткова накладна від 08.12.2016 року № 6, специфікація № 8 до договору, рахунок-фактура від 08.12.2016 року № 6, податкова накладна від 08.12.2016 року № 6 на суму 796871,59 грн., у тому числі ПДВ 132811,93 грн.;

- видаткова накладна від 12.12.2016 року № 7, специфікація № 9 до договору, рахунок-фактура від 12.12.2016 року № 7, податкова накладна від 12.12.2016 року № 7 на суму 548772 грн., у тому числі ПДВ 91462 грн.;

- видаткова накладна від 14.12.2016 року № 8, специфікація № 10 до договору, рахунок-фактура від 14.12.2016 року № 8, податкова накладна від 14.12.2016 року № 8 на суму 921247,04 грн., у тому числі ПДВ 153541,17 грн.;

- видаткова накладна від 15.12.2016 року № 9, специфікація № 11 до договору, рахунок-фактура від 15.12.2016 року № 9, податкова накладна від 15.12.2016 року № 9 на суму 497954,95 грн., у тому числі ПДВ 82992,49 грн.;

- видаткова накладна від 19.12.2016 року № 57, специфікація № 12 до договору, рахунок-фактура від 19.12.2016 року № 57 та податкова накладна від 19.12.2016 року № 57 на суму 825804,60 грн., у тому числі ПДВ 137634,10 грн.

Позивач провів частковий розрахунок з ТОВ Лігаторг за отриманий товар, що підтверджується випискою за особовим рахунком 26005350543200 на суму 4624926 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2016 року по 31.12.2017 року за позивачем значиться кредиторська заборгованість у розмірі 4955906,25 грн.

Перевезення товару здійснювалося силами постачальника та подальше зберігання здійснювалось ТОВ Запоріжсільбудкомплект , на підставі договору від 01.02.2016 року №02 укладеного між ТОВ Запоріжсільбудкомплект як виконавцем та позивачем як замовником, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надавати послуги з навантаження, вивантаження матеріалів, що надходять на склад автомобільним транспортом, а також зберігання матеріалів замовника на складі, що знаходиться у власності Виконавця і розташований за адресою м. Запоріжжя, провул. Архангельський, 1а.

Перевезення товару на склад, розташований за адресою: м. Краматорськ, п. Ясногорка, вул. Уссурійська буд. 2,., здійснювалося силами фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на підставі договорів-заявок, що укладені між позивачем та вказаною фізичної особи-підприємця, де на виконання п. 2 специфікації від 27.10.2016 року № 4600102277 до договору від 27.10.2016 року № 16000950, що укладений між ПрАТ Єнакіївський металургійний завод як покупцем та позивачем як продавцем, склад покупця знаходиться за адресою: Україна, Донецька область, м. Краматорськ, п. Ясногорка, вул. Уссурійська, 2.

Таким чином позивачем у грудні 2016 року були придбані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 9 577 832 грн., у тому числі ПДВ - 1 596 305 грн.

Податковий кредит на підставі податкових накладних, що виписані ТОВ Лігаторг та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем включено до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2016 року - у розмірі 864995 грн. та у січні 2017 року - у розмірі 98298 грн., що загалом становило 963293 грн.

21.08.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ Союз кепітал строй як продавцем укладено договір купівлі-продажу товарів № 210817, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.

Продавцем були видані та підписані первині документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видаткова накладна від 25.08.2017 року № 477, специфікація № 1 до договору, рахунок-фактура від 25.01.2017 року № 17, податкова накладна від 25.08.2017 року № 477 на суму 284472 грн., у тому числі ПДВ 47412 грн.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року заборгованість між підприємствами відсутня.

Перевезення товару проводилося силами постачальника, а подальше - ТОВ Запоріжсільбудкомплект на підставі договору від 01.02.2016 року № 02, що укладений між ТОВ Запоріжсільбудкомплект як виконавцем та позивачем як замовником, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надавати послуги з навантаження, вивантаження матеріалів, що надходять на склад автомобільним транспортом, а також зберігання матеріалів замовника на складі, що знаходиться у власності виконавця і розташований за адресою м. Запоріжжя, провул. Архангельський, 1а.

Перевезення товару на склад, розташований за адресою: м. Краматорськ, п. Ясногорка, вул. Уссурійська, 2, здійснювалося перевізником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, на підставі договорів-заявок, що укладені між позивачем та вказаною фізичною особою-підприємцем, де на виконання п. 2 специфікації від 27.10.2016 року №4600102277 до договору від 27.10.2016 року № 16000950, укладеного між ПрАТ Єнакіївський металургійний завод як покупецем та позивачем як продавцем, склад покупця знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, п. Ясногорка, вул. Уссурійська, 2.

Відповідно до договору про переведення боргу від 08.09.2017 року №080917, що укладений між позивачем як боржником та ТОВ Союз кепітал строй як первісним кредитором, ТОВ Перша ініціативна група як новим кредитором, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору від 21.08.2017 року № 210817, що укладений між первісним кредитором і боржником. Новий кредитор набув право вимоги від боржника належного виконання обов'язку із сплати вартості товарів, отриманих боржником від первісного кредитора за договором від 21.08.2017 року № 210817 на загальну суму 214000 грн. Оплата вартості товарів на поточний рахунок нового Кредитора проводиться боржником в термін до 31 грудня 2017 року.

Відповідно до договору про переведення боргу від 25.09.2017 року №250917, що укладений між позивачем як боржником та ТОВ Союз кепітал строй як первісним кредитором, ТОВ Продкомбуд як новим кредитором, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору від 21.08.2017 року № 210817, що укладений між первісним кредитором і боржником. Новий кредитор набув право вимоги від боржника належного виконання обов'язку із сплати вартості товарів, отриманих боржником від первісного кредитора за договором від 21.08.2017 року № 210817 на загальну суму 70472 грн. Оплата вартості товарів на поточний рахунок нового кредитора проводиться боржником в термін до 31 грудня 2017 року.

Таким чином позивачем у серпні 2017 року були придбані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 284472 грн., у тому числі ПДВ - 47412 грн.

Податковий кредит на підставі податкових накладних, що виписані ТОВ Союз кепітал строй та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем включено до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2017 року - у розмірі 47412 грн.

18.09.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ Івамар трейд як продавцем укладено договір купівлі-продажу товарів №180917, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар. Відповідно п.п. 3.1. п.3 вказаного договору доставка товару здійснюється за рахунок та силами продавця.

Продавцем були видані та підписані первині документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видаткова накладна від 25.09.2017 року № 832, специфікація № 1 до договору, рахунок-фактура від 25.09.2017 року № 832, податкова накладна від 25.09.2017 року № 832 на суму 385000,01 грн., у тому числі ПДВ 64166,67 грн.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року заборгованість між підприємствами відсутня.

Відповідно до договору про переведення боргу від 02.10.2017 року № 021017, що укладений між позивачем як боржником та ТОВ Івамар трейд як первісним кредитором, ТОВ Продкомбуд як новим кредитором, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору від 18.09.2017 року №180917, що укладений між первісним кредитором і боржником. Новий кредитор набув право вимоги від боржника належного виконання обов'язку зі сплати вартості товарів, отриманих боржником від первісного кредитора за договором від 18.09.2017 року № 180917 на загальну суму 348650 грн. Оплата вартості товарів на поточний рахунок нового кредитора проводиться боржником в термін до 31 грудня 2017 року.

Відповідно до договору про переведення боргу від 13.10.2017 року № 131017, що укладений між позивачем як боржником та ТОВ Івамар трейд як первісним кредитором, ТОВ Голд Прайм як новим кредитором, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору від 18.09.2017 року №180917, що укладений між первісним кредитором і боржником. Новий кредитор набув право вимоги від боржника належного виконання обов'язку зі сплати вартості товарів, отриманих боржником від первісного кредитора за договором від 18.09.2017 року № 180917 на загальну суму 421350 грн. Оплата вартості товарів на поточний рахунок нового кредитора проводиться боржником в термін до 31 грудня 2017 року.

Таким чином позивачем у вересні 2017 року були придбані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 770000 грн., у тому числі ПДВ - 128333,33 грн.

Податковий кредит на підставі податкових накладних, що виписані ТОВ Союз кепітал строй та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем включено до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2017 року - у розмірі 128333,33 грн.

Між позивачем та ТОВ Будкепітал інвест як його контрагентом протягом 2017 року взаємовідносини не здійснювалися. Про вказані обставини позивач повідомляв відповідача листом від 24.01.2018 року №41 на його запит.

Судом також встановлено, що вироком Дарницького районного суду міста Києва в справі №753/23956/17 (провадження № 1-кп/753/856/18), який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрав законної сили, затверджено угоду від 20.12.2017 року про визнання винуватості між прокурором Олійниченком В.В. та обвинуваченою особою; особу визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.205 Кримінального кодексу України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Вказаним вироком встановлено, зокрема, що особа у кінці травня 2017 року діючи на прохання невстановленої до судовим розслідуванням особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність, перебуваючи в офісі нотаріуса отримала від раніше невідомої, невстановленої до судовим розслідуванням особи договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Союз Кепітал Строй від 22.02.2017 року, протокол загальних зборів учасників ТОВ Союз Кепітал Строй від 24.05.2017 року №24/05, статут ТОВ Союз Кепітал Строй (нова редакція), а також інші документи необхідні для перереєстрації, і засвідчила їх своїм підписом та надала невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою подальшого використання їх для прикриття незаконної діяльності. З червня 2017 року невстановлені досудовим розслідуванням особи використовували реквізити та банківський рахунок ТОВ Союз Кепітал Строй для відображення наче б то наданих послуг підприємствам реального сектора економіки, серед яких ТОВ ПК Золоте руно, Україна , ТОВ Агро - Успіх , ТОВ Трансімпульс плюс , ТОВ Глорія - Комплекс , ТОВ Теса - Групп , ТОВ Київтехцентр , ТОВ Папір - Мал , ТОВ Капро , ТОВ Східтепло Буд , ТОВ ТК Скорпіон - С , ТОВ Колоксай , ТОВ Листехпоставка , ТОВ Хлібні Технології , ТОВ Транс - Харвіст , що підтверджує факт використання ТОВ Союз Кепітал Строй для прикриття незаконної діяльності.

Також встановлено, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Союз Кепітал Строй особа не мала, підприємство перереєструвала на своє ім'я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особою без мети здійснення господарської діяльності. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ Союз Кепітал Строй не складала та не підписувала, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавала та нікого на це не уповноважувала, жодних службових осіб ТОВ Союз Кепітал Строй не призначала. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ Союз Кепітал Строй в банківських установах особа не вчиняла. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків Клієнт-банк , печаткою ТОВ Союз Кепітал Строй особа ніколи не володіла, її місцезнаходження їй не відоме.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Предметом спірних правовідносин є податкове повідомлення-рішення, а не наказ контролюючого органу про проведення перевірки позивача і не дії щодо проведення такої перевірки, з огляду на що посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки та на проведення перевірки з перевищенням повноважень є неприйнятними.

Крім того, перевірка проводилася щодо періодів взаємовідносин позивача з контрагентами, які відображені в наказі на проведення перевірки (а не декларування певних показників, як помилково вважав позивач), і, відповідно, відображення платником податків в податковій звітності певних показників за наслідками таких взаємовідносин могло відбуватися пізніше. З огляду на що проведення контролюючим органом аналізу таких податкових звітностей не суперечило вимогам законодавства.

Разом з тим, суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані первинні документи.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов'язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повин ні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа №2а/0570/17166/2011).

Посилання відповідача на вирок Дарницького районного суду міста Києва в справі №753/23956/17 (провадження № 1-кп/753/856/18) є також неприйнятним, оскільки у вказаному вироку не йдеться про ТОВ Компіс .

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В даній адміністративній справі не розглядаються правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок. Вона стосується правовідносин, що виникли між іншими особами - між ТОВ Компіс та органом Державної фіскальної служби України.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентами, не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість.

Вказане призвело до помилкового винесення податкового повідомлення-рішення, якими позивачу протиправно донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Компіс (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.Фонтанна, 59) до Головного управління ДФС у Донецької області (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецької області від 05.03.2018 року №0001661415.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецької області (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компіс (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.Фонтанна, 59, код ЄДРПОУ 32794731) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 29078 (двадцять дев'ять тисяч сімдесят дев'ять) грн. 91 (дев'яносто одна) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 10 серпня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.