Рішення

від 17.07.2018 по справі 818/2186/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р. Справа № 818/2186/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашсервіс"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомашсервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Енергомашсервіс") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001891407 від 05.05.2018 р., зі стягненням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 03.04.2018 р. по 10.04.2018 р. посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» код ЄДРПОУ - 39701968 за період жовтень 2015 р., за результатом якої складено Акт перевірки від 16.04.2018 р. №2315/18-28-14-07/31849920/53.

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті перевірки та подав 23.04.2018 р. до Головного управління ДФС у Сумській області заперечення на акт від 16.04.2018 року №2315/18-28-14-07/31849920/53 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергомашсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Укр- Імпорт-Сервіс» код ЄДРПОУ - 39701968 за період жовтень 2015 року з метою врахування його змісту під час винесення відповідного рішення.

04.06.2018 р. за результатами розгляду заперечення ТОВ «Енергомашсервіс» від 23.04.2018р. на акт документальної позапланової виїзної перевірки №2315/18-28-14-07/31849920/53 від 16.04.2018 р. позивачем отримано письмову відповідь №8738/10/18-28-14-07-17 від 03.05.2018 р., відповідно до якої висновок до вказаного акту залишено без змін.

31.05.2018 р. позивачем отримано податкове повідомлення - рішення від 05.05.2018 р. №0001891407 форми «В4» , яким ТОВ «Енергомашсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9237665597 від 20.11.2015 р. за жовтень 2015 року в сумі 94460 грн.

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Енергомашсервіс» норм діючого законодавства, а саме: пп. «а» п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Енергомашсервіс» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2015 року по операціям з ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» на суму 94460,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001891407 від 05.05.2018 р., яким ТОВ «Енергомашсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9237665597 від 20.11.2015 р. за жовтень 2015 року в сумі 94460 грн.

Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним, та таким, що прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, які не відповідають фактичним обставинам, та не підтверджені належними документами, враховуючи наступне.

Зі змісту Акта перевірки слідує, що 26.10.2015 р. між позивачем ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» укладено договір №26-10/15 про придбання металу для центрифуги, згідно специфікації на умовах зазначених в договорі.

На виконання умов укладеного договору ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» надало позивачу податкові накладні від 26.10.2015 р. №107 та №108 на загальну суму 566762,88 грн., в т.ч. ПДВ 94460,48 грн., з найменуванням товару на підставі платіжного доручення на попередню оплату, підписані директором.

Суму податку на додану вартість за жовтень 2015 року за зазначеними податковими накладними в сумі 94460,48 грн. позивачем включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у Додатку до податкової декларації з податку на додану вартість та відповідає даним декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.11.2015 р. за жовтень 2015 р.

Вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товар від ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» позивач отримав на підставі видаткових накладних №107 від 28.10.2015р. та №108 від 30.10.2015р., які підписані особою, яка відвантажувала ТМЦ.

Розрахунок між позивачем та ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» проведені у безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 26.10.2015 р. №197 на загальну суму 566762,88 грн., в т.ч. ПДВ 94460,48 грн. (оплата за метал згідно договору № 26-10/15 від 26.10.2015 р.).

Картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за жовтень 2015 р. по взаєморозрахункам з ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» встановлює сальдо на початок 01.10.2015 р. складає суму 0,00 грн., оборот по Д-ту - 566762,88 грн., оборот по К-ту - 566762,88 грн. Сальдо на 31.10.2015 р. за взаєморозрахунками з ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» складає суму 0,00 грн.

Транспортування ТМЦ від ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» до позивача відбулось згідно ТТН №8 від 28.10.2015 р. та №9 від 30.10.2015 р., в яких зазначено вид перевезень, перевізника, водія, замовника, вантажовідправника, пункт навантаження, пункт розвантаження, відпуск за довіреністю вантажодержувача, підписи відповідальних осіб, які здали та прийняли вантаж.

Всі операції були здійсненні фактично і підтвердженні наданими до перевірки первинними документами, які відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового кредиту, а саме: податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН, видатковими накладними, платіжним дорученням, карткою рахунком 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за жовтень 2015 року, відомостями про рух коштів по рахунках ТОВ «Енергомашсервіс» , товарно-транспортними накладними та іншими документами, які перевірялись та докладно описані та зазначені в Акті перевірки.

Вказані обставини свідчать про виконання ТОВ «Енергомашсервіс» при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період вимог п. 198.2 ПК України.

Отже, за наявності факту списання коштів з банківського рахунку після отримання від ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» податкових накладних, ТОВ «Енергомашсервіс» набуло право на податковий кредит на підставі п. 198.2 ПК України. Саме тому ТОВ «Енергомашсервіс» відповідно до вимог Податкового кодексу України суми податку на додану вартість за податковими накладними були включені до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за відповідний період. Таким чином, ТОВ «Енергомашсервіс» були виконані всі вимоги податкового законодавства по відносинам із контрагентами, що не заперечується в Акті перевірки.

Надані в ході перевірки первинні і розрахункові документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Натомість, зазначені в Акті перевірки відсутності у видаткових накладних біля підпису відвантажувача ТМЦ посади та ПІБ, а також відсутність сертифікатів якості та придбані у ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» листи, круги та електроди не спричиняють втрату первинним документам юридичної сили і доказовості з підстав викладених вище.

Таким чином, ТОВ «Енергомашсервіс» наданими в ході перевірки первинними і розрахунковими документами довів реальність господарської операції з ТОВ «Укр- Імпорт-Сервіс» для визначення податкового кредиту, яка була фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану ТОВ «Енергомашсервіс» як платника податків.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем складено акт про результати документальної перевірки від 16.04.2018 року №2315/18-28-14-07/31849920/53, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення за формою «В4» , яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за декларацією від 20.11.2015 за жовтень 2015 року в сумі 94460 грн. Перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Енергомашсервіс» по операціям придбання товару від ТО'В «Укр-Імпорт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 39701968) за період жовтень 2015 року встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій, що призвело до порушення пгі. «а» п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ет.198 Податкового Кодексу України податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «Енергомашсервіс» , а саме: встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2015 року - на суму 94460,0 грн.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергомашсервіс» з'ясовано комплекс наступних фактів:

- неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва, яка доказується щодо СГ ланцюга (з урахуванням їх місця у ланцюгу) тим, що:

- неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» із реалізації металу для центрифуги у зв'язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва,

- відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» відповідної кількості металу для центрифуги, реалізованого на адресу ТОВ «Енергомашсервіс» від інших СГ та власного задекларованого виробництва у період господарської діяльності, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує нереальне джерело введення в обіг ТМЦ та нереальність здійснення ТOB «Укр-Імпорт-Сервіс» первинного (продажу) на адресу ТОВ «Еінергомашсервіс» .

Факт відсутності придбання ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» металу для центрифуги в асортименті від інших підприємств підтверджується даними Єдиного реєстру податкових накладних (згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ «Платники податку зобов'язані скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником: особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних» ) та поданою до органу ДФС податковою звітністю.

Згідно податкової інформації, отриманої з ЄРПН та податкових декларацій з ПДВ у ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» відсутні будь-які господарські відносини із підприємствами щодо придбання металу для центрифуги, оскільки не зареєстровано жодної податкової накладної постачальниками на адресу зазначених СГД та ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» .

Отже, у ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» з дати реєстрації в органах ДФС (19103.2015) відсутнє придбання ТМЦ реалізованих на адресу ТОВ «Енергомашсервіс» .

Крім цього, надані для перевірки видаткові накладні від №107 від 28.10.2015 та від №108 від 30.10.2015 (відсутні обов'язкові реквізити), не відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, що регламентується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

До перевірки не надано сертифікатів якості або інших документів, що свідчили б про якість та походження придбаних у ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» листів, кругів та електродів.

Податкові накладні від 26.10.2015 року №107 та №108 на загальну суму 566762,88 грн., в. т. ч. ПДВ 94460,48 грн., які оформлені на придбання ТМЦ підписані відповідальною особою директором ОСОБА_1. При цьому на момент складання вказаної податкової накладної вищезазначена особа не мала жодного відношення до господарської діяльності підприємства ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» , згідно наданих нею пояснень.

Разом з цим, сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту. Для визначення правомірності включення сум ПДВ від здійснених господарських операцій до складу податкового кредиту необхідно довести яким чином товари отримано саме від ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» .

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.06.2018 р. відкрито провадження по справі, розгляд справи ви рішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, про що сторони були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 03.04.2018 р. по 10.04.2018 р. ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Імпорт-Сервіс» за період жовтень 2015 р., за результатом якої складено Акт перевірки від 16.04.2018 р. №2315/18-28-14-07/31849920/53 (а.с. 31-42).

23.04.2018 р. до Головного управління ДФС у Сумській області позивачем подано заперечення на акт від 16.04.2018 року №2315/18-28-14-07/31849920/53 (а.с. 43-44).

04.06.2018 р. за результатами розгляду заперечення ТОВ «Енергомашсервіс» від 23.04.2018р. на акт документальної позапланової виїзної перевірки №2315/18-28-14-07/31849920/53 від 16.04.2018 р. позивачем отримано письмову відповідь №8738/10/18-28-14-07-17 від 03.05.2018 р., відповідно до якої висновок до вказаного акту залишено без змін.

05.05.2018 р. ГУ ДФС у Сумській області на підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001891407, яким ТОВ «Енергомашсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9237665597 від 20.11.2015 р. за жовтень 2015 року в сумі 94460 грн. (а.с. 45).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з неправомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в частині зменшення розміру від'ємного значення позивачу за платежем податок на додану вартість в сумі 94460 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 94460 грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач визначає те, що позивачем не надало переконливих доказів на підтвердження реальності операції щодо придбання товару у ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс".

Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.10.2015 р. між ТОВ "Енергомашсервіс" та ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс" укладено договір №26-10/15, предметом якого є купівля-продаж металу для центрифуги (а.с.14-16).

Реальність виконання договору купівлі-продажу від 26.10.2015 р. підтверджується наданими до суду копіями:

- специфікації №1;

- податкових накладних №107 та №108 від 26.10.2015 р.,

- видаткових накладних №107 від 28.10.2015. та №108 від 30.10.2018 р.,

- платіжного доручення №197 (#70925663) від 26.10.2018 р. на суму 566762,88 грн.,

- картки рахунку №631 за жовтень 2015 р. (а.с. 27-28),

- товарно-транспортних накладних №8 від 28.10.2018 р., №9 від 30.10.2018 р. (а.с. 17-30).

Таким чином, вказаними копіями документів первинного бухгалтерського обліку, що маються в матеріалах справи, повністю підтверджується факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс", а також підтверджується факт транспортування товару від постачальника до покупця.

Суд зазначає, що укладений між позивачем та контрагентом договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки акту про те, що договір підписано директором ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс" - ОСОБА_1, який не має відношення до діяльності вказаного підприємства.

Оцінивши перелічені первинні документи, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, видатковим накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках акту про те, що договір підписано директором ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс" - ОСОБА_1, який не має відношення до діяльності вказаного підприємства.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів /послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагента податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлена у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, відповідачем не надано належних доказів щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення №0001891407 від 05.05.2018 р. щодо зменшення ТОВ «Енергомашсервіс» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 94460 грн.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Сумській області №0001891407 від 05.05.2018 р. щодо зменшення ТОВ «Енергомашсервіс» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 94460 грн. прийнято з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області 1762,00 грн. судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 05.06.2018 р. №СВ00543534 (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашсервіс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Сумській області №0001891407 від 05.05.2018 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомашсервіс" (40007, м. Суми, вул. Менжинського, 1, код ЄДРПОУ 31849920) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) судовий збір в розмірі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук