Рішення

від 31.07.2018 по справі 826/15867/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2018 року № 826/15867/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Павленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис"

третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про зобов'язання вчинити дії,

за участі представників сторін:

від позивача: Сінгур О.В.

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис", в якому просив суд анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис" дозволи на експлуатацію морської суднової станції від 01.02.2017 №МС-80-0240281 та від 01.02.2017 №МС-80-0240280.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує до бюджету рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України більше шести місяців з 01.02.2017, чим порушує вимоги Закону України Про радіочастотний ресурс України та Податкового кодексу України, вимогу позивача щодо сплати збору у добровільному порядку відповідачем було проігноровано, у зв'язку з чим, позивач в межах своїх повноважень просить суд анулювати дозволи на експлуатацію морської суднової станції.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання уповноваженого представника не направив, хоча про час, місце і день судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до вимог ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору письмових пояснень щодо обставин справи не надала, уповноваженого представника в судове засідання направила, хоча про час, місце і день судового засідання була належним чином повідомлена, відповідно до вимог ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 31.07.2017 позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.02.2017 Українським державним центром радіочастот було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис" дозволи на експлуатацію морської суднової станції №МС-80-0240280 та №МС-80-0240281 терміном дії до 26.01.2022.

06.10.2017 листом Головного управління ДФС у м. Києві №16076/9/26-15-12-05-16 позивача було повідомлено, що останнім було проведено звірку платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, згідно якої виявлено, що відповідач не сплачував рентну плату, згідно вимог чинного законодавства.

01.11.2017 позивач листом №01-7683/144 звернувся до відповідача із проханням сплатити у добровільному порядку рентну плату за користування радіочастотним ресурсом у строк до 24.11.2017 включно та повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про факт оплати. Також листом було застережено відповідача, що у випадку несплати рентної плати, позивач відповідно до вимог ст. 58 Закону України Про радіочастотний ресурс України анулює дозволи відповідача на експлуатацію морської суднової станції без компенсації збитків.

Однак, станом на день звернення до суду, відповідач заборгованість зі сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із вимогою анулювати відповідні дозволи на експлуатацію морської суднової станції.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо користування радіочастотним ресурсом України, а також умови користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України регулюються Законом України Про радіочастотний ресурс України від 01.06.2000 № 1770-III (далі - Закон № 1770-III).

Так, ст.1 Закону № 1770-III визначено, що користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу; користувачем радіочастотного ресурсу є юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 1770-III вбачається, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі: дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 42 Закону № 1770-III користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону. Перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, на експлуатацію яких потрібен дозвіл, визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Як вбачається із матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис" дозволи на експлуатацію морської суднової станції, відтак, відповідач у розумінні Закону відноситься до загального користувача, якому було надано право користуватися радіочастотним ресурсом України, що підтверджується наявними в матеріалах справи дозволами на експлуатацію морської суднової станції від 01.02.2017 №МС-80-0240281 та від 01.02.2017 №МС-80-0240280.

Водночас, згідно з п. 5 ч. 2 Закону № 1770-III користувачі радіочастотного ресурсу України зобов'язані вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Статтею 57 Закону № 1770-III передбачено, що користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Порядок справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України регулюється нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України визначено, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

За приписами пп. 258.2.4 п. 258.2 ст. 258 Податкового кодексу України у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

На виконання вказаних норм закону, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві за результатами проведеної звірки платників рентної плати було подано Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації відомості про користувачів радіочастотного ресурсу України, які протягом шести місяців не сплачували ренту плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону № 1770-III у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Як вбачається із пояснень позивача, відповідач станом на момент звернення до суду (05.12.2017) ренту плату не сплатив, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість по сплаті з 01.02.2017, яка складає понад шість місяців.

Статтею 12 вказаного Закону № 1770-III встановлено, що користування радіочастотним ресурсом України підлягає державному регулюванню. Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України Про телекомунікації .

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 14 № 1770-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює свої повноваження у смугах радіочастот загального користування. Повноваженнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування.

Відповідно до пп. 10 п. 6 Положення про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067/2011, НКРЗІ для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право звертатися до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку, законів про телекомунікації, інформатизацію, користування радіочастотним ресурсом та поштовий зв'язок, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258) задовольнити повністю.

Анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Транссервис"(03151, м. Київ, прсп. Повітрофлотський, буд. 94-А, корп. Е код ЄДРПОУ 38317660) дозволи на експлуатацію морської суднової станції №МС-80-0240281 від 01.02.2017 та №МС-80-0240280 від 01.02.2017 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 08.08.2018.

Суддя А.С. Мазур