Рішення

від 07.08.2018 по справі 340/550/15-ц

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/550/15-ц

Провадження № 2/340/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область,

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи, що не заявляє

самостійних вимог ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради, ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Верховинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Верховинський районний лісгосп про визнання недійсним рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність, визнання нечинним свідоцтва на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів, підстави за якою уточнив заявою від 14.02.2018, просить визнати нечинними та скасувати рішення ОСОБА_6 сільської ради від 20.01.2015 про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,55 га, свідоцтва на право власності на земельну ділянку площею 0,55 га та скасування його державної реєстрації, зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність ОСОБА_6 сільської ради.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 20.01.2015, ОСОБА_7 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства, на підставі якого ним виготовлено свідоцтво на право власності №33991104 від 23.02.2015. Вважає, що рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та його прав, оскільки він з 1987 року користується земельною ділянкою площею 0,70 га для пасовища, частина якої, а саме 0,55 га незаконно, без вилучення у попереднього землекористувача, передана ОСОБА_7 Також, вказав що таке рішення прийняте з порушенням процедури голосування. Зазначає, що він не був присутнім при погодженні меж земельної ділянки та у проекті землеустрою, його не зазначено, як суміжного землекористувача.

Крім цього вважає, що частина спірної земельної ділянки ОСОБА_7 накладається на площу лісогосподарського призначення та розташована в межах 21 кварталу ділянки №8 планшет №6 території Верховинського районного лісгоспу. Просить позов задовольнити.

Відзиву на позов, пояснень третіх осіб в порядку визначеному чинним ЦПК України у встановлений судом процесуальний строк до суду не надходило.

В той же час, третьою особою Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області подано до суду пояснення в порядку ЦПК України 2004 року, згідно з якими третя особа роз'яснила законодавчо визначений порядок відведення земельних ділянок та передачі їх у власність фізичних осіб, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Ухвалою судді від 14.09.2015 відкрито провадження у справі за позовною заявою прокурора Верховинського району в інтересах держави в особі ОСОБА_6 сільської ради, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: реєстраційна служба Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, відділ Держземагенства у Верховинському районі про визнання нечинним та скасування рішення ОСОБА_6 сільської ради від 20.01.2015 про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства площею 0.55 га та передачі її у приватну власність, свідоцтва на право власності на земельну ділянку площею 0.55 га та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки та призначено попереднє судове засідання.

Згідно ухвали суду від 14.01.2016 провадження у справі зупинено до вирішення Верховинським районним судом справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради Верховинського району про визнання недійсним рішення сесії ОСОБА_6 сільської ради від 20.01.2015 року про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у приватну власність ОСОБА_7

Ухвалою суду від 14.06.2016 відновлено провадження у справі у зв'язку із закриттям провадження у справі за адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 24.06.2016 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження з первісним позовом прокурора Верховинського району.

Ухвалами суду від 12.09.2016 до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Верховинський районний лісгосп, замінено позивача - прокурора Верховинського району Івано-Франківської області на керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області.

За клопотанням ОСОБА_1, ухвалою суду від 03.11.2016 забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_7 здійснювати відчуження земельної ділянки площею 0,55 га, кадастровий номер 2620883501:02:001:0184, яка належить йому на підставі свідоцтва на право власності на земельну ділянку №36472349 від 29.01.2014 та розташована за адресою: с. Замагора, присілок ОСОБА_8, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 10.11.2016 зупинено провадження в справі у зв'язку з призначенням судової земельно-технічної експертизи.

На підставі ухвали суду від 23.06.2017 відновлено провадження в справі у зв'язку із проведенням експертизи та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 05.07.2017 замінено третю особу, що не заявляє самостійних вимог у справі - відділ Держгеокадастру у Верховинському районі на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

На підставі ухвали судді від 15.09.2017цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Бучинським А.Б. у зв'язку із припиненням повноважень судді Атаманюка Р.І. та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.01.2018, розгляд справи у зв'язку з викладенням ЦПК України в новій редакції, продовжено в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні вирішено питання про прийняття уточнень позову третьої особи, клопотання учасників про залучення доказів, ухвалою суду замінено третю особу реєстраційна служба Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області належним учасником Верховинська районна державна адміністрація. Ухвалою суду від 22.03.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07.08.2018 прийнято відмову від позову та закрито провадження у справі за позовом керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_6 сільської ради, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи що не заявляють самостійних вимог: Верховинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Верховинський районний лісгосп про визнання нечинним та скасуванням рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність, скасування свідоцтва на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві, додатково пояснили, що в користуванні ОСОБА_1 постійно знаходилося близько 0,50 га пасовища, яке йому перейшло від батька і своєї згоди на виділення частини пасовища відповідачу ОСОБА_7 він не надавав, як суміжний землекористувач, не погоджував межі спірної земельної ділянки. Крім цього спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду. А тому вважають, що порушено право його користування належною йому земельною ділянкою, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що в минулому ОСОБА_6 сільською радою було порушено процедуру надання земельних ділянок в усьому присілку, оскільки внаслідок неправильного розподілу пасовищ між фактичними землекористувачами ряд користувачів отримали завеликі наділи, а інші залишилися без земельних ділянок. Вважає, що слід скасувати усі рішення сільської ради прийняті сільською радою щодо усіх земельних ділянок в цей період, а тому не заперечив проти задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Вказала, що спірна земельна ділянка згідно записів в погосподарській книзі перебувала у користуванні ОСОБА_9 і така перейшла до нього згідно заповіту. Однак ОСОБА_9 право власності на земельну ділянку не було оформлено у встановленому законом порядку, а тому ОСОБА_7 змушений був виготовити проект відведення, який був затверджений рішенням ОСОБА_6 сільської ради від 20.01.2015, яке і стало підставою для оформлення права власності на земельну ділянку. Вказала, що погоджувати зовнішні межі з позивачем як суміжним землекористувачем у ОСОБА_7 не було потреби, оскільки останній таким не являється. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт перебування спірної земельної ділянки у його власності. Також вказала, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісового фонду, і висновок експерта який підтверджує, що частина земельної ділянки накладається на землі лісового фонду, не може братися до уваги, є недопустимим доказом, оскільки експертом проведено експертизу без участі власника земельної ділянки ОСОБА_7, на підставі ксерокопій документів та без проведення картографічної зйомки. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Верховинського районного лісгоспу, ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, вказав, що спірна земельна ділянка не належить до земель лісового фонду, а являється пасовищем. Вказав, що у Верховинського районного лісгоспу жодних претензій до відповідача щодо набуття ним у власність спірної земельної ділянки немає.

Треті особи Верховинська районна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи належно повідомлялися, згідно поданих заяв просили розглядати справу у їх відсутності. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначених учасників судового розгляду.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, допитавши свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд відмовляє в позові з таких підстав.

Встановлено, що рішенням 24 сесії 6 демократичного скликання ОСОБА_6 сільської ради від 20.01.2015 (а.с.87-89 т.2) ОСОБА_7 на підставі його заяви затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного рішення, державним реєстратором реєстраційної служби Верховинського районного управління юстиції ОСОБА_10 видано ОСОБА_7 свідоцтво про право власності серія та номер 33991104 від 23.02.2015 на земельну ділянку, яка знаходиться в с Замагора присілок Чорна Річка Верховинського району Івано-Франківської області, площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2620883501:02:001:0184 (а.с.106 т.2).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради з різних правових підстав.

Зокрема вважає, що спірна земельна ділянка належить йому, оскільки багато років, а саме з 1987 року перебувала в його користуванні, а відповідач незаконно заволодів нею.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з статей 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з положеннями ч.2 ст.78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Зокрема, положеннями ч.1 ст.126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Крім цього, ст.125 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також, главою 15 Земельного кодексу України визначені правові підстави набуття суб'єктами земельних ділянок у користування та оренду.

Однак, жодних належних та допустимих доказів про те, що в межах переданої у власність ОСОБА_7 земельної ділянки перебувала земельна ділянка, надана позивачу у законне користування, оренду або власність, суду не представлено.

Крім цього, суд враховує, що до 2001 року діяв Земельний кодекс України в редакції від 01.01.1992, відповідно до ст.12 якого селищні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на своїй території: здійснювали державний контроль за використанням та охороною всіх земель; надавали в користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1-4 ст. 16 ЗК України (в редакції 01.01.1992 року) надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

Статтею 21 ЗК України (в редакції 01.01.1992 року) встановлено, що видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Згідно ст. 22 ЗК України (в редакції 01.01.1992 року) приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Приватизація земельних ділянок, які перебували у користуванні громадян на той період здійснювалося на підставі Декрету Кабінету Міністрів України №15-92 від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок , відповідно до п. 3 якого право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документ з наступною видачею державного акту на право приватної власності на землю . Відповідно до п.5 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року №10, право приватної власності громадян на земельні ділянки передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність", Встановлення меж земельних ділянок у натурі і місцевості) виконують землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів. Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідні Радою народних депутатів .

Відповідно до п. 1 розділу 10 Перехідних Положень чинного Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення та видання цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. В Книзі реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність, робиться відповідний запис.

Однак позивачем, жодних належних та допустимих доказів про те, що в межах переданої у власність ОСОБА_7 земельної ділянки, в його володінні чи іншому користуванні перебувала земельна ділянка, яка йому надана на підставі земельного законодавства, що діяло до 2001, суду також не представлено. Не здобуто таких доказів і в судовому засіданні.

В той же час, надані позивачем виписка з погосподарської книги №3 ОСОБА_6 сільської ради (а.с.33 т.1) та архівний витяг з протоколу №6 засідання правління колгоспу Прикордонник від 30.05.1987 (а.с.108 т.1) не можуть бути взяті до уваги, як належні докази, так як не підтверджують факту перебування у володінні, іншому користуванні позивача земельної ділянки саме в межах спірної земельної ділянки переданої у власність відповідачу ОСОБА_7 Крім цього, з виписки з погосподарської книги не можливо встановити про яку саме земельну ділянку йдеться та місце її розташування, а протокол №6 засідання правління колгоспу Прикордонник від 30.05.1987 не містить жодного рішення, яке б створювало, змінювало чи припиняло будь які юридичні права та обов'язки.

Не можуть бути взяті до уваги також покази допитаних за клопотанням позивача свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки в розумінні положень ст.78 ЦПК України є недопустими доказами факту перебування у володінні чи користуванні позивача земельної ділянки, так як вказані обставини підлягають доказуванню шляхом представлення визначених документів, про надання позивачу у власність, оренду чи інше користування тієї чи іншої земельної ділянки.

А тому в цій частині обґрунтування позивача є безпідставними та недоведеними, у зв'язку із чим у суду немає підстав вважати, що шляхом надання відповідачу у власність земельної ділянки площею 0,55 га та не узгодження із позивачем меж цієї ділянки, були порушені його права. А тому в задоволенні позовних вимог з цих підстав слід відмовити.

Також суд критично оцінює доводи позивача і про те, що частина земельної ділянки, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_7 накладається на землі лісового фонду.

Дійсно, як вбачається із висновку експерта від 09.06.2017 №051/БЗ-16 (а.с.192-197 т.1) що виходячи із представлених матеріалів картографії території Верховинського районного лісгоспу, супутникової зйомки, робочих схем лісництва - поквартальної розбивки приналежних лісових площ виявлено часткове накладення площі землекористування, яку вказано у свідоцтві про право власності на ім'я ОСОБА_7 №33991104 від 23.02.2015, що використовується ОСОБА_7, на площу лісогосподарського призначення та розташована в межах 21 кварталу планшет №6 ділянка №8 території Верховинського районного лісгоспу.

Однак такий висновок експерта не підлягає врахуванню судом виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини.

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України 08.10.98 № 53/5, зокрема згідно п. 2.1 експерт має право: відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.

Пунктом 3.9 визначено, що якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) (замовив(ла) дослідження), повинен(на) забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови для його роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися, у визначений час на місце події або огляду об'єкта дослідження (огляд) проводиться без їх участі, про що зазначається у висновку.

Відповідно до п. 6.1.2, 6.1.3. питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що експертиза ним проводилася з участю позивача та депутата ОСОБА_6 сільської ради, яким було надано ксерокопії картографічних матеріалів, по яких він виявив накладення частини спірної земельної ділянки на землі лісового фонду в межах Верховинського районного лісгоспу. Також, межі земельної ділянки він визначав по наявній огорожі, без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та виконання топографо-геодезичних робіт, та без проведення картографічної зйомки. Також визнав, що представника Верховинського районного лісгоспу та власника земельної ділянки ним для участі в експертизі не залучалося, про її проведення не повідомлялося, оригіналів правовстановлюючих та картографічних документів не витребував.

В той же час, представник Верховинського районного лісгоспу представив суду оригінали картографічних документів та в процесі їх огляду судом з участю експерта заперечив факт накладання земельної ділянки відповідача на землі лісового фонду, вказавши, що в межах території лісгоспу надана у власність відповідачу земельна ділянка не перебуває, претензій з приводу цього у них до ОСОБА_7 немає.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що земельно-технічна експертиза проведена з порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, зокрема дослідження експертом проведено без повідомлення та залучення усіх учасників процесу, зокрема відповідача ОСОБА_7 та представника Верховинського районного лісгоспу, без дослдіження оригіналів або завірених якісних копій відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на досліджувану земельну ділянку, без виконання топографо-геодезичних робіт, та без проведення картографічної зйомки. В результаті порушення порядку проведення експертизи висновки експерта є недопустимим доказом у справі, а викладені у ньому відомості суд не вправі вважати достовірними, оскільки внаслідок допущеної неповноти та неправильності дослідження на підставі зроблених висновків не можливо встановити дійсні обставини справи.

Разом з тим суд враховує, що незалежно від правильності такої експертизи, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню із заявлених підстав, оскільки наявність факту накладення спірної земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_7, на землі лісового фонду, чи відсутність такого факту, жодним чином не впливає на обсяг існуючих прав, свобод та інтересів позивача, так як землі лісового фонду перебувають у державній власності та не можуть передаватися у приватну власність чи користування фізичних осіб.

В той же час, розпорядник земель лісового фонду в межах спірної території являється держава в особі Верховинського районного лісгоспу, представник якого в судовому засіданні заперечив факт порушення державних інтересів шляхом передачі оскаржуваним рішенням та свідоцтвом у приватну власність відповідачу земельної ділянки, та відмовився заявляти самостійні вимоги на предмет спору.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено перед судом факту незаконності оскаржуваного рішення про передачу у власність відповідачу спірної земельної ділянки та виданого на підставі нього свідоцтва про право власності на земельну ділянку, і що таким рішенням порушуються його законні права, свободи чи інтереси, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають. Не підлягає задвооленню і позовну вимога про зоборв'язання відповідача повернути у комунальну власність земельну ділянку як похідна вимога від первісних у задоволенні яких судом відмовлено.

У зв'язку із відмовою в задоволенні цивільного позову в повному об'ємі, у відповідності до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати на відповідачів не покладаються.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 сільської ради, ОСОБА_7, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Верховинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Верховинський районний лісгосп про визнання недійсним рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність, визнання нечинним свідоцтва на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки, відмовити за їх безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_6 сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: с.Замагора, Верховинський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04357354.

Відповідач: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа: Верховинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка, 20, ЄДРПОУ 20568352.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Академіка ОСОБА_16,34, ЄДРПОУ 39767437.

Третя особа: Верховинський районний лісгосп, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка, 58, ЄДРПОУ 05442375.

Повний текст судового рішення складено 10 серпня 2018 року.

Суддя: Бучинський А.Б.