Ухвала

від 10.07.2018 по справі 761/25630/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25630/18

Провадження № 1-кс/761/17305/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 220180000000000 29 від 23.01.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України про накладення арешту,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_3 з погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 клопотанням у кримінальному провадженні № 220180000000000 29 про накладення арешту на майно.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, яким встановлено, що ОСОБА_5 з метою порушення громадської безпеки та залякування населення вирішив вчинити на території Черкаської області терористичні акти із застосуванням зброї та вбити гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які, на думку ОСОБА_5 , створюють його батькові - ОСОБА_9 перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності, а також винні у смерті його матері ОСОБА_10 .

З`ясовано, що ОСОБА_5 наприкінці червня початкулипня 2017року зустрівся згр. ОСОБА_11 та запропонувавостанньому загрошову винагородуздійснити спостереженняза вищевказанамиособами,на що ОСОБА_11 погодився.

У подальшому ОСОБА_5 залучив ОСОБА_11 як виконавця терористичних актів, та запропонував останньому за грошову винагороду у розмірі 55 000 доларів США вбити ОСОБА_6 , а також з гранатомета вистрілити у будинок, де проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

З метою демонстрування реалізації задуманого ОСОБА_11 під час зустрічі з ОСОБА_5 пред`явив останньому підготовлені фотознімки, на яких зображений гр. ОСОБА_6 зі слідами насильницької смерті. У зв`язку з цим ОСОБА_5 передав виконавцю 15 000 доларів США, як першу частину винагороди за виконання замовлення.

У той же час, фактично терористичний акт ОСОБА_11 не здійснений, оскільки 11.05.2018 останній звернувся до правоохоронних органів і діяв під їх спостереженням з метою викриття ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб.

ОСОБА_5 14.06.2018 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 14, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_5 володіє корпоративними правами ТОВ «Річчеза» та ПП «Максімус - ІІ», а також використовує банківську картку № НОМЕР_1 АТ «Правекс банк».

У зв`язку з викладеним слідчий просив накласти арешт на нерухоме майно, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, а також корпоративні права , власником яких є ОСОБА_5 , з метою конфіскації майна як виду покарання.

Також слідчий просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна та його захисника з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 258 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення конфіскації майна.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 5,6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може застосувати покарання у виді конфіскації майна.

Так, у силу санкції ст. 258 КК України, за якою ОСОБА_5 оголошено про підозру, суд у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може застосувати у вигляді додаткового покарання конфіскації майна.

Крім того, ч. 10,11 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на нерухоме майно, грошові кошти та цінності, корпоративні права з метою заборони або обмеження користування та розпорядження ним у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до втрати, зникнення, псування або передачі такого майна.

Водночас, слідчим не доведено, що кредиторські та дебіторські заборгованості за операціями з банками та за розрахунками за цінними паперами, що знаходяться на балансових рахунках, які призначені для зарахування на рахунок, відкритий в АТ «Правекс Банк», за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_1 , можуть бути у подальшому використані для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна підозрюваного. Тобто застосування ініційованого стороною обвинувачення заходу забезпечення кримінального до наведеного майна не відповідає зазначеній слідчим меті, що виключає задоволення клопотання в цій частині.

Враховуючи, що встановлена обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що належне йому майно може забезпечити виконання покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Крім того, слідчим доведено існування реальних ризиків відчуження вказаного майна.

Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. 7, 9, 16, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти у кримінальному провадженні № 220180000000000 29 від 23.01.2018 арешт на:

- квартиру, загальною площею 92,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 151214780382), за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 ;

- корпоративні права учасника у статутному капіталі ТОВ «Річчеза» (код ЄДРПОУ 39900994) ОСОБА_5 в розмірі внеску до статутного фонду в сумі 315 000 грн.;

- корпоративні права учасника у статутному капіталі ПП «Максімус - ІІ» (код ЄДРПОУ 37830302) ОСОБА_5 у розміром внеску до статутного фонду в сумі 10 000 грн.

- кошти та цінності, що знаходяться на банківському рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві «Правекс Банк» (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920), за яким закріплена банківська (платіжна) картка № НОМЕР_1 , видана на ім`я ОСОБА_5 .

Зупинити видаткові операцій по рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві «Правекс Банк» (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920), за яким закріплена банківська (платіжна) картка № НОМЕР_1 , видана на ім`я ОСОБА_5 .

Заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Річчеза» (код ЄДРПОУ 39900994) та ПП «Максімус - ІІ» (код ЄДРПОУ 37830302).

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1