Рішення

від 06.08.2018 по справі 903/433/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2018 р. Справа № 903/433/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/433/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут"

до відповідача: Вищого навчального закладу Приватного акціонерного товариства "Волинський інститут економіки та менеджменту"

про стягнення 16631,89 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Гаврилюк Д. Ю., довіреність № 007.1Др-20-0817 від 29.08.2017 року;

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Суть: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" звернулося до суду з позовною заявою до Вищого навчального закладу Приватного акціонерного товариства "Волинський інститут економіки та менеджменту" про стягнення 16631,89 грн., з них 15442,46 грн. основний борг, 985,35 грн. пеня, 86,73 грн. - 3 % річних, 117,35 грн. інфляційних втрат.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 11410КЗЕНRAP016 від 01.01.2016 року на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2018 року і зобов'язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.08.2018 року.

06.08.2018р. на адресу суду від позивача поступила заява №5718/06-06 від 06.08.2018р., згідно якої просить стягнути з відповідача 13 442,46 грн. основного боргу, 985,35 грн. пені, 86,73 грн. трьох відсотків річних та 117,35 грн. збитків завданих інфляцією, оскільки відповідачем проведені оплати в погашення суми основного боргу, а саме 1000 грн. 14.06.2018 року та 1000 грн. 06.07.2018 року. Також керуючись ст. 42 ГПК України просить долучити до матеріалів справи відповідні докази часткової оплати боргу відповідачем.

Судом долучена дана заява з додатками (подана після закінчення підготовчого засідання) до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.08.2018 року позовні вимоги, з врахуванням заяви №5718/06-06 від 06.08.2018р., підтримав та просить їх задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджено повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301036387526.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд при розгляді справи по суті, -

в с т а н о в и в:

01.01.2016р. між Вищим навчальним закладом Приватного акціонерного товариства "Волинський інститут економіки та менеджменту" (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" (далі - постачальник, а разом - сторони) укладено Договір №1141ОКЗЕНRАР016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір) (а.с. 9-16).

Між сторонами укладено Додаткову угоду від 30.12.2016р., Додаткову угоду №1 від 01.01.2018р., Додаткову угоду №2 від 01.01.2018р., Додаткову угоду №3 від 01.02.2018р. (а.с.17-20).

Згідно п.1.1. Договору (з врахуванням додаткових угод), постачальник зобов'язується передавати у власність споживачу у 2016р., 2017р., 2018р. природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно п.4.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

- п.п.4.2.1.: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- п.п. 4.2.2.: у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу;

- п.п. 4.2.3: остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п.4.6. Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Згідно актів приймання - передачі природного газу до Договору №ВОЗ00005140 від 31.03.2018р. та №ВОЗ00006093 від 30.04.2018р. позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 15870,69 грн..

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий природний газ по Договору в сумі 2000 грн., що підтверджується банківською випискою за 14.06.2018р. на суму 1000 грн., платіжним дорученням №1775 від 06.07.2018 року на суму 1000 грн., тому враховуючи переплату в сумі 428,23 грн., на час розгляду справи сума основного боргу становить 13442,46 грн., доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 13442,46 грн., або доказів її оплати відповідач суду не надав.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13442,46 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи вищенаведене позовна вимоги в частині стягнення з відповідача 1000 грн. основного боргу, яка оплачена 16.06.2018р. (оплата здійсненна до відкриття провадження у справі) підлягає відмові у зв'язку з безпідставністю, а позовна вимога про стягнення 1000 грн. основного боргу, яка оплачена після відкриття провадження у справі (06.07.2018р.) закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення з відповідача 985,35 грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно із ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 6.2.1. Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати природного газу, встановлених Договором, а саме п. 6.2.1., вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 985,35 грн. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача 86,73 грн. - 3 % річних та 117,35 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати природного газу, встановлених Договором, з нього на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України слід також стягнути 86,73 грн. - 3 % річних та 117,35 грн. - інфляційних втрат.

Контррозрахунку 3 % річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 16631,89 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 14631,89 грн., з них 13442,46 грн. - основного боргу, 985,35 грн. - пені, 86,73 грн. - 3 % річних та 117,35 грн. - інфляційних втрат, в частині стягнення 1000 грн. основного боргу - закриттю провадженню у справі, в частині стягнення 1000 грн. основного боргу - відмові.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 1656,06 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Закрити провадження у справі на суму 1000 грн.

2. Стягнути з Вищого навчального закладу Приватного акціонерного товариства "Волинський інститут економіки та менеджменту" (43020, Волинська область, м.Луцьк, вул. Електроапаратна, 3 код ЄДРПОУ 20122171) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" (43025, м. Луцьк, вул. І. Франка, 12, код ЄДРПОУ 39589216) 14631,89 грн., з них 13442,46 грн. основного боргу, 985,35 грн. пені, 86,73 грн. - 3 % річних, 117,35 грн. інфляційних, а також 1656,06 грн. витрат по судовому збору.

3. Відмовити в частині стягнення основного боргу на суму 1000 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

13.08.2018 року.

Суддя С. В. Костюк