Рішення

від 08.08.2018 по справі 904/2659/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2659/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10", м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 39187грн.93коп., 3% річних в розмірі 704грн.55коп., інфляційної складової в розмірі 2798грн.64коп., пені в розмірі 425грн.99коп., 7% штрафу в розмірі 594грн.91коп.

Представники:

Від позивача: Кожемятов К.М., довіреність №2189/01 від 16.05.2018р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 39187грн.93коп., 3% річних у розмірі 704грн.55коп., інфляційної складової у розмірі 2798грн.64коп., пені у розмірі 425грн.99коп., 7% штрафу у розмірі 594грн.91коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №75 від 18.11.2013р. в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 18.07.2018р., відповідач не з'явився.

18.07.2018р. у судовому засіданні розгляд справи по суті відкладено на 08.08.2018р.

Представник відповідача в судові засідання від 18.07.2018р., 08.08.2018р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пунктом 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2018р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018р. про відкладення розгляду справи по суті були направлені відповідачу у справі в установленому законом порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.06.2018р., який наявний в матеріалах справи (а.с. 44-46).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, до суду не була повернута.

Відповідно до інформації веб-сайту Укрпошти щодо перевірки статусу відстеження доставки ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2018р., відповідачем зазначена ухвала суду отримана особисто 20.07.2018р. (а.с.54-55).

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 08.08.2018р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до п. 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 08.08.2018р. до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

18.11.2013 року між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", (далі - продавець/позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10" (далі - споживач-покупець/відповідач) підписано договір купівлі-продажу теплової енергії №75 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання - протягом року.

За умовами пункту 4.2.5. теплопостачальна організація-продавець має право виписувати рахунки для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті споживачем-покупцем в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Згідно з пунктами 6.1.,6.2. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.3. договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів шляхом 30% попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70% вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місцем споживання теплової енергії.

Пунктом 7.2.7. договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.

За умовами пункту 10.1. договору договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та дає до 17 листопада 2014 року керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 10.3. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Сторонами підписано додатки до договору №1, 2, 3, (а.с.14-15) відповідно до яких теплопостачальна організація "постачальник" постачає споживачу в період з 01.10.2013 року по 30.09.2014 року теплову енергію в обсягах на рік 0,1613Гкал, тариф 256грн.25коп. Теплова енергія відпускається Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10" за адресою: Таганська, 13.

Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір купівлі-продажу теплової енергії №75 від 18.11.2013р. є чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору позивач в період з грудня 2016 року по квітень 2018 року включно поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7038 від 31.12.2016 року на суму 77567грн.50коп., №77 від 31.01.2017 року на суму 83711грн.60коп., №3516 від 31.03.2017 року на суму 44817грн.40коп., №1217 від 28.02.2018 року на суму 63768грн.14коп., №2309 від 31.03.2018 року на суму 646801грн.86коп., №3304 від 17.04.2018 року на суму 13118грн.71коп., які наявні в матеріалах справи (а.с. 16-21). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10" розрахувалась за поставлену теплову енергію частково, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 39187грн.93коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем надано докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі 16000грн.00коп. із зазначенням призначення платежу: заборгованість за 2017 рік , що підтверджується платіжним дорученням № КТЦ0001435 від 16.07.2018р. (а.с.58).

Відповідачем сплачено заборгованість в повному обсязі за наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №77 від 31.01.2017 року на суму 83711грн.60коп., №3516 від 31.03.2017 року на суму 44817грн.40коп., частково сплачено заборгованість актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7038 від 31.12.2016 року на суму 77567грн.50коп.

Отже, станом на 08.08.2018р., відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 23187грн.93 коп. за наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №7038 від 31.12.2016 року в розмірі 1570грн.45коп., №1217 від 28.02.2018 року в розмірі 751грн.25коп., №2309 від 31.03.2018 року в розмірі 7747грн.52коп., №3304 від 17.04.2018 року в розмірі 13118грн.71коп.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 18.06.2018 року, відповідачем сплачено борг 16.07.2018р. у сумі 16000грн.000коп., тобто у період розгляду даного спору.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу в сумі 16000грн.00коп., сплачені під час розгляду справи у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані зобов'язання з поставки товару, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми теплової енергії у розмірі 23187грн.93коп., підтверджені матеріалами справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.3. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 21.03.2017 року по 30.05.2018 року в розмірі 425грн.99коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 10).

За змістом пункту 7.2.7. договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пункт 7.2.7. договору містить положення саме щодо формування розміру пені - "у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення", з якого не вбачається конкретного розміру пені, адже не більше подвійної облікової ставки НБУ це і 0,5 ставки НБУ, і 1,9 ставки НБУ. Таким чином, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.2.7. договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 594грн.91коп. за загальний період з 21.03.2018 року по 30.05.2018 року (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 10).

При перевірці розрахунку суми штрафу судом порушень не встановлено.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 23.01.2017 року по 30.05.2018 року в розмірі 704грн.55коп. та суми інфляційної складової за загальний період з 01.02.2017 року по 01.05.2018 року в розмірі 2798грн.64коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 10).

При здійсненні позивачем розрахунку суми 3% річних допущено арифметичну помилку. За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних - 704грн.54коп.

При перевірці розрахунку інфляційної складової порушень не встановлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума інфляційної складової у розмірі 2798грн.64коп., 3% річних у розмірі 704грн.54коп., 7% штрафу у розмірі 594грн.91коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 425грн.99коп. слід відмовити.

Частиною третьою статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову, суд присуджує стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 91, 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10" про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 39187грн.93коп., 3% річних в розмірі 704грн.55коп., інфляційної складової в розмірі 2798грн.64коп., пені в розмірі 425грн.99коп., 7% штрафу в розмірі 594грн.91коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-10" (код ЄДРПОУ: 23927550; Місцезнаходження: 50026, м. Кривий Ріг, вул. Таганська, буд.13) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ: 00130850; Місцезнаходження: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму основного боргу в розмірі 23187грн.93коп., суму інфляційної складової в розмірі 2798грн.64коп., 3% річних в розмірі 704грн.54коп., 7% штрафу в розмірі 594грн.91коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1744грн.83коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 425грн.99коп. - відмовити.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 16000грн.00коп. - провадження закрити.

В судовому засіданні 08.08.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 13.08.2018р.

Суддя Р.Г. Новікова