Рішення

від 02.08.2018 по справі 910/4552/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2018Справа № 910/4552/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА АТС-1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ РАДІОТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ"

про стягнення 606 583,44 грн.

за участю представників:

від позивача: Діденко Р.А.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА АТС-1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ РАДІОТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 560441,03 грн. та неустойки (пені) розмірі 46142,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за рамковим контрактом на впровадження та обслуговування №14/12-п/16 від 01.04.2016 в частині оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

02.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4552/18, призначено підготовче засідання у справі на 29.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 виправлено допущену в пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 по справі № 910/4552/18 описку.

В судовому засіданні 29.05.2018 відкладено підготовче засідання на 19.06.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання 19.06.2018.

В судовому засіданні 19.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/4552/18 та відкладено підготовче засідання на 16.07.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання 16.07.2018.

16.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судовому засіданні 16.07.2018 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.08.2018, про що постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання та направлено відповідачу ухвалу про виклик у судове засідання 02.08.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 02.08.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду від 07.05.2018, від 29.05.2018, від 19.06.2018 та від 16.07.2018, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час звернення до суду та на адресу місцезнаходження змінену під час розгляду справи.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 07.05.2018, від 29.05.2018, від 19.06.2018 повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання.

Станом на дату розгляду справи повідомлення про вручення відповідачу ухвали від 16.07.2018 до суду не повернулось. Як вбачається з витягу з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта", 23.07.2018 поштове повідомлення №01030 47284680 не було вручене під час доставки, про що вказано: "невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду ухвалами суду від 07.05.2018, від 29.05.2018, від 19.06.2018 та від 16.07.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов та не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, то за висновками суду дана справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.08.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА АТС-1" (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ РАДІОТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ" (покупець) укладений рамковий контракт на провадження та обслуговування проекту по встановленню фіксованої мережі та впровадженню нових майданчиків в регіонах Укртелеком № 14/12- п/16 (надалі - контракту).

Відповідно до п. 5.1. розділу 5 контракту субпідрядник, на підставі окремих дійсних замовлень на постачання виконує (надає) будівельні роботи та послуги, включаючи, але не обмежуючись: послуги та роботи з монтажу, демонтажу, впровадження та інтеграції, внутрішні перевезення (DDP Майданчик), страхування, тестування, зберігання, управління проектом та інші послуги зазначені у Додатку 2, а покупець приймає та оплачує виконані (надані) будівельні роботи та послуги.

У відповідності до п. 5.2. розділу 5 контракту покупець призначає субпідрядника своїм підрядником-виконавцем по відношенню до системи в регіонах, вказаних у Додатку 1 до контракту. Покупець залишає право зменшити кількість операційних регіонів підрядника-виконавця випадку, коли коефіцієнт успішної реалізації не був досягнутий підрядником-виконавцем з його вини, або внаслідок недбалості. Коефіцієнт успішної реалізації становитиме відхилення 30% (до меншого значення) по відношенню до запланованих цілей Плану розгортання за кожні 6 місяців.

Умовами п. 6.1. розділу 6 контракту передбачено, що покупець замовляє будівельні роботи та послуги шляхом надання замовлення на постачання.

Згідно із п. 6.4. розділу 6 контракту субпідрядник виконує лише ті будівельні роботи та послуги, які вказано у замовленні на постачання.

В розділі 4 контракту сторони погодили, що замовлення на постачання означає додаткову угоду до цього рамкового контракту на постачання, оформлене сторонами згідно з положеннями додатку 5.

Згідно із розділом 2 додатку № 3 до контракту сторони погодили наступний порядок оплати: 30 % попередньої оплати від вартості замовлення повинні бути сплачені протягом 20 календарних днів з моменту прийому оригіналів замовлення на роботи, оригіналів комерційного рахунку, еквівалентної гарантії виконання оплати; 50 % від вартості замовлення - протягом 35 календарних днів після отримання акту попереднього прийому, відповідного акту виконаних робіт; 20 % від вартості замовлення - протягом 35 календарних комерційного рахунку, акту остаточного прийому підписаного покупцем.

На виконання умов договору між сторонами підписані додаткові угоди, від 02.08.2016: № 16; 17; від 31.10.2016: № 18;19; 21 ; 25-17; 25-22; 25-28; від 21.11.2016: № 40; 41; 42; 43; 44; 47; 48; 49; 50; 51; 52; 53; 54; 55; 56; 57; 58; 59; 62; 63; 64; 65; 66; від 01.11.2016: № 37-28-03; 37-39-01; 37-01; 37-02; 37-03; 37-04; 38-03; 38-04; 38-05; 38-07; 38-09; 38-10; 38-12; 37-05; 37-07; 37-09; 37-10; 37-12; 37-14; 38-16; 38-17; 38-18; 38-19; 38-21; 38-22; 38-23; 36-01; 36-02; 36-03; 36-04; 36-05; 36-07; 36-09; 37-15; 37-16; 37-17; 37-18; 37-19; 37-21; 38-26; 39-01; 39-02; 39-03; 39-04; 39-05; 39-07; 36-14; 36-15; 36-16; 36-17; 36-18; 36-19; 36-21; 36-22; 36-23; 36-24; 36-25; 36-26; 37-13-FCP1; 37-22; 37-23; 37-25; 37-26; 38-01; 38-02; 39-12; 39-14; 39-15; 39-16; 39-17; 39-18; 39-19; 38-14; 38-15; 39-23; 39-24; 39-25; 38-24; 38-25; 39-09; 39-10; 39-12-05; 39-28-03; 39-39-01; 39-21; 39-22; 39-01-FCP1; 39-013-FCP1; 39-17-FCP1; 39-18-FCP1; від 01.12.2016: № 35; та від 15.02.2017: № 38-12-05; 38-12-08; 38-12-21; 38-08-03; 38-09-01.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем за додатковими угодами від 01.11.2016 та від 01.12.2016 та складеними до них актами виконаних робіт становить 560441,03 грн.

Відповідно п. 16.6 розділу 16 контракту у випадку прострочення терміну оплати субпідрядник має право вимагати від покупця сплати неустойки (пені) виходячи з розміру облікової ставки Національного Банку України, чинної в цей період, від суми простроченого платежу, але не більш ніж 10% від несплаченої суми.

За розрахунком позивача сума пені становить 46142,41 грн. (за додатковими угодами від 01.11.2016 пеня нарахована за період з 22.11.2016 по 22.05.2017; за додатковими угодами від 02.08.2016 пеня нарахована за період з 24.08.2016 по 24.02.2017; за додатковими угодами від 31.10.2016 пеня нарахована за період з 21.11.2016 по 21.05.2017; за додатковими угодами від 21.11.2016 пеня нарахована за період з 13.12.2016 по 13.06.2017; за додатковими угодами 15.02.2017 пеня нарахована за період з 10.03.2017 по 03.09.2017).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору між сторонами підписані додаткові угоди, від 01.11.2016, від 02.08.2016, від 30.10.2016, від 21.11.2016, від 01.12.2016, та від 15.02.2017.

Згідно із наявними в матеріалах справи додатковими угодами від 01.11.2016 та від 01.12.2016 та складеними до них актами виконаних робіт вартість виконаних позивачем робіт за вказаними угодами становить 1062513,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

В розділі 2 додатку № 3 до контракту сторони погодили порядок оплати.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за додатковими угодами від 01.11.2016 та від 01.12.2016 та складеними до них актами виконаних робіт становить 560441,03 грн. Розрахунок заборгованості є арифметично вірним та розмір заборгованості у сумі 560441,03 грн. підтверджений наявними в матеріалах справи доказами (актами виконаних робіт, платіжними дорученнями).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов'язання за контрактом у розмірі 560441,03 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 560441,03 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 46142,41 грн. пені.

З розрахунку позивача вбачається, що за додатковими угодами від 01.11.2016 пеня нарахована за період з 22.11.2016 по 22.05.2017; за додатковими угодами від 02.08.2016 пеня нарахована за період з 24.08.2016 по 24.02.2017; за додатковими угодами від 31.10.2016 пеня нарахована за період з 21.11.2016 по 21.05.2017; за додатковими угодами від 21.11.2016 пеня нарахована за період з 13.12.2016 по 13.06.2017; за додатковими угодами 15.02.2017 пеня нарахована за період з 10.03.2017 по 03.09.2017.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання (30% оплати від вартості замовлення), то позивачем правомірно здійснено нарахування пені.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. п. 16.6 розділу 16 контракту, відповідно до якого у випадку прострочення терміну оплати позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки (пені) виходячи з розміру облікової ставки Національного Банку України, чинної в цей період, від суми простроченого платежу, але не більш ніж 10% від несплаченої суми.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", судом встановлено, що сума пені становить 46136,98 грн., у зв'язку із чим вимоги позивача у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА АТС-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ РАДІОТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ" про стягнення 606 583,44 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ РАДІОТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ" (04074, м. Київ, вулиця АВТОЗАВОДСЬКА, будинок 2, ідентифікаційний код 25642053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСНА АТС-1" (49038, місто Дніпро, вулиця ЛЕНІНГРАДСЬКА, будинок 68, ідентифікаційний код 23649654) заборгованість у розмірі 560441,03 грн., пеню у розмірі 46136,98 грн. та судовий збір у розмірі 9098,67 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 10.08.2018 .

Суддя О.В. Гулевець