Рішення

від 30.07.2018 по справі 910/2852/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2018Справа № 910/2852/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер Комюнікейшнс груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харат Стар"

про стягнення 305 312,10 грн.

за участю представників:

від позивача: Кузнечікова О.В.;

від відповідача: Мартиненко В.В.; Тугай М.П.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Санфлауер Комюнікейшнс груп" (далі - ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харат Стар" (далі - ТОВ "Харат Стар", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 305 312,10 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп" обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови договору про виконання робіт з інтеграції та розробки нових функціональних можливостей контакт-центр SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. (далі - договір на виконання робіт) та договору про надання послуг технічної платформи контакт-центру SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р. (далі - договір надання послуг) в частині своєчасної оплати виконаних робіт та наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У даному позові ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп" просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 288 023,34 грн., пеню у сумі 7 788,60 грн., інфляційних нарахувань у сумі 6 137,78 грн. та 3 % річних у сумі 3 362,38 грн., а всього - 305 312,10 грн.

Провадження у справі за вказаним позовом було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 р., розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом (повідомленням) сторін, сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідач, у строк, встановлений законом, надав суду відзив, у якому позовні вимоги визнав частково - на суму 7 113,00 грн., іншу частину вимог - вважав необгрунтованими, у цій частині просив відмовити у їх задоволенні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважали факт надання послуг за договором про надання послуг від 17.08.2017 р. на суму 266 240,00 грн. суперечливим, оскільки такі послуги відповідачем не замовлялись, також не замовлялись послуги на суму 10 500,00 грн. та 13 650,00 грн. за договором на виконання робіт, тому нарахування заборгованості на зазначені суми є неправомірним. Крім того, вказали на помилковість перерахованих відповідачем коштів на суму 10 000,00 грн., просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2017 р. між ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп" та ТОВ "Харат Стар" був укладений договір про виконання робіт з інтеграції та розробки нових функціональних можливостей контакт-центр SFCG № 270217/1 (договір робіт). Відповідно до умов цього договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику роботи з інтеграції та розробки нових фукціональних можливостей контакт-центру, а замовник зобов'язується приймати належним чином виконані роботи та сплачувати за договором і замовленнями платежі (п. 1.1). Перелік робіт, що надається виконавцем замовнику, наведено в замовленнях на роботи (п. 1.2).

Пунктом 2.1 договору робіт передбачено, що виконавець виконує роботи, склад і обсяг яких визначений у замовленні, у строк, встановлений таким замовленням. Вартість робіт за замовленням сплачується замовником у порядку попередньої оплати після підписання сторонами замовлення протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку на оплату від виконавця (п. 3.2 договору роботи).

Договір робіт набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками, та діє протягом 1 року з дати його підписання уповноваженими особами сторін (п. 4.1).

Замовленням від 27.02.2017 р. сторони погодили роботи, які підлягають виконанню за договором SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р., у якому визначили перелік робіт, термін виконання, платежі за замовленням та термін дії цього замовлення.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору робіт SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. та погодженого сторонами замовлення, ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп" виконало роботи на загальну суму 42 000,00 грн., що підтверджується рахунками-фактури № СФ-0000020 від 28.04.2017 р., № СФ-0000042 від 10.08.2017 р., № СФ-0000059 від 03.10.2017 р., а також скріншотами електронного листування сторін, наявними у матеріалах справи.

Відповідач, зі свого боку, вказані послуги оплатив частково, а саме - за рахунком № СФ-0000020 від 28.04.2017 р. на суму 17 850,00 грн. При цьому вказаний рахунок був оплачений відповідачем із простроченням, тому за порушення грошового зобов'язання позивачем була нарахована пеня у сумі 520,34 грн. та відповідачу виставлено рахунок № СФ-0000039 від 12.07.2017 р. на її оплату.

Таким чином, судом встановлено, що за договором робіт SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. неоплаченими залишились роботи за рахунками-фактури № СФ-0000042 від 10.08.2017 р. та № СФ-0000059 від 03.10.2017 р. на загальну суму 24 150,00 грн., а також пеня у сумі 520, 34 грн. - за рахунком № СФ-0000039 від 12.07.2017 р.

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення роботи контакт-центру, 17.08.2017 р. сторони уклали допоміжний до договору робіт - договір про надання послуг технологічної платформи контакт-центру SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р. (далі - договір послуг). Відповідно до цього договору, виконавець (ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп") зобов'язується надавати замовнику (ТОВ "Харат Стар") послуги контакт-центру, а замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та сплачувати належні за договором і замовленням платежі. До послуг контакт-центру можуть відноситись як послуги, надані виконавцем щомісячно, так і разові послуги. Конкретний перелік послуг контакт-центру, що надаються виконавцем замовнику за договором, наведено у замовленнях на послуги (п.п. 2.1, 2.3 договору послуг).

Щомісячні послуги за замовленням починають надаватись замовнику у разі, якщо замовлення не передбачає виконання робіт - з дати, зазначеної у замовленні (п. 3.3.1 договору). Замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки з виконавцем відповідно до умов договору (п. 5.1.6 договору послуг).

Вартість робіт за замовленням та/або вартість разових послуг сплачуються замовником у порядку попередньої оплати після підписання сторонами замовлення, протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку на оплату від виконавця (п. 3.2 договору роботи).

Договір послуг набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє протягом 1 року з дати його підписання уповноваженими особами сторін (п. 4.1).

Відповідно до замовлення від 17.08.2017 р. сторони погодили послуги за договором SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р., у якому визначили перелік таких послуг, термін їх виконання, вартість на суму 310 628,00 грн., дату набуття чинності замовлення - 25.08.2017 р. та термін дії цього замовлення - 1 календарний рік з моменту набуття чинності замовленням.

Установлено, що на виконання умов договору послуг та погодженого сторонами відповідного замовлення, ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп" надало відповідачу послуги контакт-центру на загальну суму 310 103 грн., що підтверджується рахунками-фактури № СФ-0000046 від 23.08.2017 р., № СФ-0000047 від 23.08.2017 р. та № СФ-0000055 від 26.09.2017 р., а також скріншотами електронного листування сторін, наявними у матеріалах справи.

Також, матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих йому послуг не виконав, їх вартість оплатив частково, а саме - за рахунком № СФ-0000047 від 23.08.2017 р. на суму 36 750,00 грн.

Отже, несплаченими залишились рахунки № СФ-0000046 від 23.08.2017 р. та № СФ-0000055 від 26.09.2017 р., а відтак - у ТОВ "Харат Стар" виникла заборгованість за договором послуг SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р. у сумі 273 353,00 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Частиною ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Позивач неодноразово листами № 140/10-17 від 05.10.2017 р., № 166/11-17 від 01.11.2017 р. звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за договорами SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. та SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р. у загальній сумі 298 023,34 грн. (24 670,34 грн. + 273 353,00 грн.), до яких додавались рахунки-фактури для оплати та акт наданих послуг № ОУ-58 від 31.10.2017 р. на суму 266 240,00 грн.

У відповідь на вказані листи відповідач листом № 15.11.2017/1 від 15.11.2017 р. визнав частково заборгованість:

- за договором SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. у сумі 10 500,00 грн. (за рахунком № СФ-0000042 від 10.08.2017 р.), яку зобов'язався оплатити до 30.12.2017 р.;

- за договором SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р. у сумі 7 113,00 грн. (за рахунком № СФ-0000046 від 23.08.2017 р.), яку зобов'язався оплатити до 30.11.2017 р.

Також встановлено, що 18.01.2018 р. ТОВ "Харат Стар" перерахував позивачу грошові кошти у сумі 10 000,00 грн у якості оплати послуг за договором SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р., які позивач направив в рахунок оплати заборгованості за рахунком СФ-0000042 від 10.08.2017 р. на суму 10 500,00 грн. Відповідач вказує на помилковість перерахованих грошових коштів у зазначеній сумі, проте, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ТОВ "Харат Стар" не довів належними доказами факту помилкового перерахування грошових коштів у сумі 10 000,00 грн., водночас, з матеріалів справи вбачається, що кошти у вказаній сумі були перераховані відповідачем у якості оплати іншого рахунку № СФ-000051 від 05.09.2017 р. (на суму 4 606,50 грн.), який на той час відповідачем вже був оплачений, а беручи до уваги умову договору робіт, що усі розрахунки між сторонами здійснються на умовах попередньої оплати, то позивач правомірно здійснив зарахування перерахованих коштів у сумі 10 000, 00 грн. у рахунок оплати заборгованості за рахунком СФ-0000042 від 10.08.2017 р. на суму 10 500,00 грн., тобто за першим неоплаченим рахунком за договором виконаних робіт.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що у відповідача наявна заборгованість за договорами SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. та SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р. у загальній сумі 288 023,34 грн. (14 670,34 грн. + 273 353,00 грн.).

У судовому засіданні відповідач заперечив частину заборгованості за вказаними договорами (рахунки № СФ-0000059 від 03.10.2017 р. у сумі 13 650, 00 грн., № СФ-0000039 від 12.07.2017 р. у сумі 520,34 грн., № СФ-0000055 від 26.09.2017 р. у сумі 266 240,00 грн.) та зазначив, що послуг на ці суми відповідач не замовляв та їх не отримав, а тому вони не підлягають оплаті.

Такі доводи відповідача судом не приймаються, виходячи з такого.

Надання послуг (виконання робіт) позивачем підтверджується актами № ОУ-55 від 03.10.2017 р. на суму 13 650, 00 грн. та № ОУ-58 від 31.10.2017 р. на суму 266 240,00 грн., які були направлені відповідачу для погодження листами № 183/11-17 від 27.11.2017 р. та № 140/110-17 від 05.10.2017 р. згідно з витягом з журналу вхідної кореспонденції позивача. Однак, як свідчать матеріали справи, лист № 140/110-17 від 05.10.2017 р. відповідач відмовився приймати (відмітка кур'єрскої служби на поштовому відправленні від 05.10.2017 р.), а лист № 183/11-17 від 27.11.2017 р. відповідач хоч і отримав, але акт виконаних робіт не підписав.

Водночас, п.п. 2.4, 2.5 договору робіт SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. вбачається, що після виконання робіт виконавець складає, підписує і передає замовнику для підписання акт виконаних робіт, який замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту приймає належним чином виконані роботи шляхом підписання цього акту або направляє мотивовану відмову від його підписання. Якщо у зазначений термін замовник не направить мотивовану відмову, роботи вважаються належним чином виконаними та прийнятими замовником на підставі акту виконаних робіт, підписаного виконавцем у односторонньому порядку.

Такі самі умови прийняття послуг були визначені сторонами у п. 3.2 договору послуг SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р.

Судом встановлено, що у строк, визначений сторонами у договорах SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. та SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р., відповідач не надав мотивованого роз'яснення про причини та підстави непідписання виставлених актів виконаних робіт (направлених листами № 183/11-17 від 27.11.2017 р. та № 140/110-17 від 05.10.2017 р.), будь-яких зауважень до них не зазначив.

За таких обставин, можна зробити висновок, що роботи за актами № ОУ-55 від 03.10.2017 р. на суму 13 650,00 грн. № ОУ-58 від 31.10.2017 р. на суму 266 240,00 грн. були виконані позивачем належної якості та у строк, що передбачені у замовленнях та укладених сторонами угодах.

Крім того, доводи відповідача, викладені у відзиві з цього питання, спростовуються наявними у справі записами на CD диску файлів Agent Management та ACD Report By Day та звітом з використанням ліцензій разом із записом дзвінків операторів протягом жовтня 2017 року та записом електронного листування від 10.08.2017 р., від 30.08.2017 р., від 31.08.2018 р., від 01.09.2017 р., від 26-27.09.2017 р., від 03.10.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

ТОВ "Харат Стар", як відповідач, не надало суду доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем - ТОВ "Санфлауер Комюнікейшнс груп" або спростовували доводи останнього, тому суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 288 023,34 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Також позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 7 788,60 грн. за порушення господарського зобов'язання, що було передбачено договорами SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. та SFCG № 170817/1 від 17.08.2017 р.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, пунктом 6.1 договору робіт від 27.02.2017 р. та п. 12.1 договору послуг від 17.08.2017 р. сторонами було погоджено, що у разі прострочення замовником оплати передбаченої договорами, виконавець має право вимагати від замовника сплати пені в розмірі 0,5 облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожний календарний день прострочення оплати, але не більше 10 % від несплаченої вчасно суми.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, вимога про стягнення пені є обгрунтованою та правомірною. Проте, із наявного у матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач здійснив нарахування пені, зокрема, на пеню у сумі 520,34 грн. за несвоєчано оплачені відповідачем послуги за договором SFCG № 270217/1 від 27.02.2017 р. у сумі 17 850,00 грн., що було зазначено у рахунку № СФ-0000039 від 12.07.2017 р. Однак, суд не може погодитись з таким розрахунком позивача, оскільки пеня у сумі 520,34 грн. не є новим грошовим зобов'язанням та не створює такого зобов'язання, а лише констатує факт наявності заборгованості, встановленої неналежним виконанням зобов'язань за договором.

При цьому ні нормами Цивільного кодексу України, ні нормами Господарського кодексу України не передбачено нарахування пені на вже нараховану суму пені за несвоєчане виконання грошового зобов'язання, а тому нарахування неустойки у розмірі 520,34 грн. є неправомірним.

Провівши власний розрахунок штрафних санкцій, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 7 768,32 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 6 137,78 грн. та 3 % річних у сумі 3 362,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Однак, як вже зазначалось, позивач здійснює нарахування на пеню у сумі 520, 34 грн., зокрема, й матеріальних втрат. У цьому випадку суд зазначає, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних надають право застосовувати їх лише до суми грошового зобов'язання - основного боргу. Вказаною нормою не надається право на нарахування інфляційних втрат та 3 % річних (матеріальних втрат) на пеню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про безпідставність нарахування матеріальних втрат на пеню, виставлену рахунком-фактурою № СФ-0000039 від 12.07.2017 р.

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 6 111,30 грн. та 3 % річних у сумі 3 353,27 грн., тобто у менших сумах, ніж заявлено позивачем.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер Комюнікейшнс груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харат Стар" про стягнення заборгованості у сумі 305 312,10 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харат Стар" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 18-б, оф. 80, ідентифікаційний код 37848325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер Комюнікейшнс груп" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23-А, кім. 208, ідентифікаційний код 38403576) основний борг у сумі 288 023 (двісті вісімдесят вісім тисяч двадцять три) грн. 34 коп., пеню у сумі 7 768 (сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 32 коп., інфляційні втрати у сумі 6 111 (шість тисяч сто одинадцять) грн. 30 коп., 3 % річних у сумі 3 353 (три тисячі триста п'ятдесят три) грн. 27 коп., судовий збір у сумі 4 578 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 84 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 липня 2018 року.

Повний текст рішення складений 6 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.