Рішення

від 10.08.2018 по справі 910/8178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2018Справа № 910/8178/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадження справу

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіль"

до Житлово-будівельного кооперативу "Поліграфіст"

про стягнення 139 567,05 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житлово-будівельний кооператив "Автомобіль" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Житлово-будівельного кооперативу "Поліграфіст" про стягнення 139 567,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору № 31-12-06 від 31.12.2006, укладеного між позивачем, ЖБК "Економіст-72" та відповідачем, останній зобов'язується сплачувати позивачу 1/3 від виставлених рахунків за спожиту теплову енергію у гарячій воді та водовідведенні. На виконання своїх зобов'язань за період жовтень-грудень 2016 року, відповідач мав сплатити позивачу 180710,02 грн., проте ним було перераховано лише 64000,00 грн. У в'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача 139567,05 грн., з яких 116710,02 грн. сума основної заборгованості, інфляційні втрати у розмірі 18480,06 грн. та 4376,97 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04201, м. Київ, вулиця Полярна, будинок 3.

Відповідач ухвалу суду від 23.06.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 02.07.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046533643.

19.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що у Договорі умова про сплату за спожиту теплову енергію на підставі саме облікових карток ПАТ "Київенерго" відсутня. Відповідач зазначає, що ЖБК "Поліграфіст" прямого договору на постачання теплової енергії від ПАТ "Київенерго" не має, а відтак посилання на облікові картки, що їх надсилає ПАТ "Київенерго" є неправомірним. Таким чином, позивач не може довести, обґрунтувати, а також підтвердити належний розмір сум, які на його думку має сплатити відповідач. Також, відповідач зазначає, що позивач не має відповідної ліцензії на постачання теплової енергії. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту вручення відповідачу рахунків, на які у своєму позові посилається позивач, а отже позивачем не доведено факту пред'явлення вимоги про сплату коштів.

06.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що ЖБК "Автомобіль" щомісячно отримує від ПАТ "Київенерго" облікові картки, в яких зазначається обсяг спожитої теплової енергії в Гкал, тариф на теплову енергію та загальну суму до сплати, а отже сама по собі назва документу "облікова картка" не спростовує того факту, що цей документ містить всю необхідну інформацію притаманну "рахунку", а тому є належним доказом обсягу і суми спожитої по будинку 3 вул. Полярної в м. Києві теплоенергії, на підставі якого визначається частка спожитої ЖБК "Поліграфіст" теплоенергії у відповідному місяці споживання. Також, позивач зазначає, що 14.10.2014 ЖБК "Автомобіль" було видано Ліцензію постачання теплової енергії серія АЕ № 287853 строком дії з 20.10.2014 по 20.10.2019. Крім того, ЖБК "Автомобіль" зазначає, що надало ЖБК "Поліграфіст" рахунок-фактуру № 2 від 17.1.12016 на оплату спожитої в жовтні 2016 році теплової енергії на суму 39 704,75 грн., який отриманий бухгалтером Варченко І.І. і зареєстрований за вхідним № 114 від 17.11.2016, рахунок-фактуру № 3 від 15.12.2016 на оплату спожитої в листопад 2016 року теплової енергії на суму 121 159,58 грн., який 22.12.2016 отриманий головою правління Кісельовим П.П. та рахунок-фактуру № 3 від 19.01.2017 на оплату спожитої у грудні 2016 року теплової енергії на суму 129 586,20 грн., який отриманий бухгалтером Варченко І.І. і зареєстрований за вхідним № 1 від 19.01.2017, а тому зазначені в рахунках-фактурах суми повинні були бути перераховані протягом 7 днів з дня отримання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи житловий будинок по вул. Полярній, 3 у м. Києві складається з 3 (трьох) секцій (парадних), кожна секція з яких є окремим житлово-будівельним кооперативом, а саме І - ЖБК "Поліграфіст", ІІ - ЖБК "Економіст-72" та ІІІ - ЖБК "Автомобіль".

01.05.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Автомобіль" (споживач, позивач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8373006, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, до житлового будинку по вул. Полярній, 3 у м. Києві.

31.12.2006 між Житлово-будівельним кооперативом "Поліграфіст" (далі - відповідач), Житлово-будівельним кооперативом "Автомобіль" та Житлово-будівельним кооперативом "Економіст-72" укладено Договір № 31-12-06 (далі - Договір), предметом якого є розрахунки за постачання, користування спожитою тепловою енергією, гарячим, холодним водопостачанням та водовідведенням, електроенергією, своєчасна сплата на умовах, передбачених цим Договором, Договором № 8373006 від 01.05.2001 на постачання теплової енергії у гарячій воді та водовідведенні, Договором № 05472/4-05 від 15.02.2005 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, Договором № 12066 від 10.06.1997 на постачання електроенергії для місць загального користування та забезпечення безперебійної роботи теплопункту.

В зв'язку з тим, що прилади обліку спожитої теплової енергії, гарячої та холодної води, електроенергії, які знаходяться по вул. Полярна, 3 є спільними для трьох кооперативів, а облік та розрахунки за спожите тепло у гарячій воді з теплопостачальною організацією АК "Київенерго" веде ЖБК "Автомобіль", за холодне водопостачання з ВАТ "Київводоканал" веде ЖБК "Поліграфіст", за електроенергію з ВАТ "Київенерго" веде ЖБК "Економіст-72" - між кооперативами застосовується спосіб взаємозаліку (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору ЖБК "Поліграфіст" зобов'язується сплачувати ЖБК "Автомобіль" 1/3 частину від виставлених рахунків за спожиту теплову енергію у гарячій воді та водовідведенні.

Цей Договір укладається строком на 10 років з моменту його підписання (п. 3.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач здійснивши розрахунок у відповідності до умов договору виставив відповідачу наступні рахунки-фактури:

№ 2 від 17.11.2016 (за спожиту теплову енергію у жовтні 2016 року) на суму 39 704,75 грн., отриманий відповідачем 17.11.2016;

№ 3 від 15.12.2016 (за спожиту теплову енергію у листопаді 2016 року) на суму 121 159,58 грн., отриманий відповідачем 22.12.2016;

№ 3 від 19.01.2017 (за спожиту теплову енергію у грудні 2016 року) на суму 129 586,20 грн., отриманий відповідачем 19.01.2017.

Вказані рахунки були частково оплачені відповідачем на суму у розмірі 64 000,00 грн., зокрема, 07.12.2016 на суму 16000,00 грн. за спожиту теплову енергію в жовтні 2016р., 28.12.2016 на суму 25000,00 грн. за спожиту теплову енергію в листопаді 2016р. та 03.02.2018 на суму 23000,00 грн. за спожиту теплову енергію у грудні 2016р.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату теплової енергії, спожитої у період з жовтня по грудень 2016 повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість сумі 116 710,02 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 18480,06 грн. та 3% річних в сумі 4376,97 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору № 31-12-06 від 31.12.2006, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З наявних у матеріалах справи облікових карток вбачається, що ПАТ "Київенерго" було нараховано ЖБК "Автомобіль" у жовтні 2016 році - 120 142,43 грн., у листопаді 2016 року 366 616,26 грн. та у грудні 2016 року 392 114,32 грн.

Загальна площа будинку становить 17060 кв. м., яка складається з: 5629 кв. м. опалювальна площа ЖБК "Автомобіль", 5700 кв. м. опалювальна площа ЖБК "Економіст 72", 5638 кв. м. опалювальна площа ЖБК "Поліграфіст", 93 кв. м. опалювальна площа орендаря ТОВ "Трикон-сервіс".

В свою чергу позивач здійснивши розрахунок у відповідності до умов договору виставив відповідачу наступні рахунки-фактури:

№ 2 від 17.11.2016 (за спожиту теплову енергію у жовтні 2016 року) на суму 39 704,75 грн., отриманий відповідачем 17.11.2016;

№ 3 від 15.12.2016 (за спожиту теплову енергію у листопаді 2016 року) на суму 121 159,58 грн., отриманий відповідачем 22.12.2016;

№ 3 від 19.01.2017 (за спожиту теплову енергію у грудні 2016 року) на суму 129 586,20 грн., отриманий відповідачем 19.01.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору ЖБК "Поліграфіст" зобов'язується сплачувати ЖБК "Автомобіль" 1/3 частину від виставлених рахунків за спожиту теплову енергію у гарячій воді та водовідведенні.

Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено строку, у який відповідач зобов'язаний оплатити виставлені позивачем рахунки.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Так, відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо (п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Отже, відповідач мав здійснити оплату вказаних вище рахунків таким чином: № 2 від 17.11.2016 в строк до 24.11.2016 включно, № 3 від 15.12.2016 в строк до 22.12.2016 включно, № 3 від 19.01.2017 в строк до 26.01.2017 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані рахунки були частково оплачені відповідачем на суму у розмірі 64 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 07.12.2016 на суму 16000,00 грн. за спожиту теплову енергію в жовтні 2016р., за 28.12.2016 на суму 25000,00 грн. за спожиту теплову енергію в листопаді 2016р. та за 03.02.2018 на суму 23000,00 грн. за спожиту теплову енергію у грудні 2016р.

Також судом встановлено, що з місцевого бюджету на рахунок ПАТ "Київенерго" були перераховані кошти на відшкодування спожитої пільговими категоріями населення, мешканцями ЖБК "Поліграфіст" (ветерани війни та праці, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, особи, яким призначена субсидія) теплової енергії на опалення, а саме: в жовтні 2017 року в сумі 24 658,41 грн., в листопаді 2016 року в сумі 44 354,18 грн. та в грудні 2016 року в сумі 40 827,92 грн., що підтверджується актами звірок розрахунків по наданих населенню субсидія на житлово-комунальні послуги між ЖБК "Поліграфіст" та розпорядником коштів місцевого бюджету за надані послуги Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської РДА станом на 01.11.2016, 01.12.2016, 01.01.2017.

Відтак, як встановлено судом, відповідач не виконав зобов'язання по сплаті спожитих послуг в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 116 710,02 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати спожитої теплової енергії у період з жовтня 2016 включно по грудень 2016 року включно, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 116 710,02 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 18 480,06 грн. та 3% річних в розмірі 4 376,97 грн.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 4 376,97 грн. та інфляційні втрати в розмірі 18 480,06 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Поліграфіст" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 3; ідентифікаційний код: 22885074) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіль" (04201, м. Київ, вул. Полярна, 3; ідентифікаційний код: 22885016) заборгованість в розмірі 116710 (сто шістнадцять тисяч сімсот десять) грн. 02 коп., інфляційні втрати в розмірі 18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 06 коп., 3% річних в розмірі 4 376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 093 (дві тисячі дев'яносто три) грн. 51 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 10.08.2018.

Суддя О.А. Грєхова