Рішення

від 13.08.2018 по справі 916/1374/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1374/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О. розглянувши матеріали справи № 916/1374/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційна фірма „Мелітопольська черешня" (72304, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 65, код - 32232152; поштова адреса: 72382, Запорізька обл. Мелітопольський район, с. Садове, вул. Центральна, 12)

до відповідача Приватного підприємства „Бонік" (65012, м. Одеса, вул. В'ячеслава Черновола, 4, каб. 31, код - 40313995)

про стягнення 165910,60 грн.

з підстав неналежного виконання умов договору,

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

СУТЬ СПОРУ : 09.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційна фірма „Мелітопольська черешня" (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Бонік" (далі - Відповідач) про стягнення 165910,60 грн., з яких: 117602,40 грн. - сума боргу; 3364,00 грн. - 3% річних; 33302,30 грн. - неустойка; 11641,90 грн. - інфляційне збільшення, з підстав неналежного виконання умов договору поставки товару № 19/06-17 від 19.06.2017 року.

10.07.2018 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247 - 252 ГПК України та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно витягу з ЄДР та повернулась до суду з відміткою: „за закінченням встановленого строку зберігання". Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

19.06.2017 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки товару № 19/06-17.

Згідно умов договору Постачальник - зобов'язався передати у власність Покупцю - визна чену договором продукцію - євроконтейнер дерев'яний для яблук, а Покупець зобов'язався прийняти про дукцію та оплатити її. Вартість, кількість, комплектність та строки поставки визначаються Специфікацією на кожну окрему партію.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до Договору № 19/06-17 від 19.06.2017 року) Постачальник зо бов'язався передати у власність Покупця євроконтейнер дерев'яний для яблук (Ф1 - б - Б - 100/1200х1000х800мм) в напівзібраному вигляді в комплекті з метизами. Кількість євроконтейнерів, згідно Специфікації, складає 1400 штук, вартість 1 євроконтейнера становить 490,00 грн., загальна вартість по договору - 686 000,00 грн.

Згідно умов договору поставки товару № 19/06-17 від 19 червня 2017 року - поставка товару здійснюєть ся після попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості поставки, остаточний розрахунок в розмірі 50% сплачуються по факту відвантаження кожної партії Товару на підставі підписаних видаткових накладних на отримання партії Товару та Актів приймання - передачі Товару.

30.06.2017 року по платіжному дорученню № 2106 Позивач перерахував Відповідачу 50% від загальної вартості товару визначеної в Специфікації, а саме 343000 грн.

19.07.2017 року по платіжному дорученню № 2374 Позивач перерахував Відповідачу ще 68600 грн. в якості оплати за євроконтейнери згідно договору поставки товару № 19/06-17 від 19 червня 2017 року.

Отже, загальна сума грошових коштів, яка була перерахована Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача по договору поставки товару № 19/06-17 від 19 червня 2017 року складає 411600 грн.

Відповідач, в свою чергу передав у власність Позивача - євроконтейнери у кількості 600 (шістсот) штук на загальну суму 293 997,60 грн., що вбачається з видаткових накладних:

- № PH - 0000056 від 13.07.2017 року на 300 штук євро контейнерів на суму 146 998,80 грн.

- № PH - 0000070 від 14.08.2017 року на 300 штук євро контейнерів на суму 146 998,80 грн.

Абзацом другим пункту 1.1. договору встановлено строк виготовлення усієї партії товару - 21 календарний день з моменту зарахування передоплати на поточний рахунок постачальника (відповідача по справі).

Таким чином, в строк до 21.07.2017р. відповідач повинен був поставити позивачу контейнери в загальній кількості 1400 штук на суму 686000грн.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Приймаючи до уваги, що відповідачем до цього часу не поставлено позивачу 800 контейнерів, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 117602,4грн., сплачених в якості попередньої плати грошових коштів.

В решті позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Серед іншого позивач просить стягнути з відповідача 33302,3грн. неустойки (пені) за прострочення поставки товару.

Вказана неустойка розрахована позивачем відповідно до пункту 4.3. договору, яким передбачено, що постачальник (відповідач по справі) за несвоєчасну поставку сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час порушення зобов'язань за кожен день такого прострочення.

Між тим, вказаним пунктом договору не визначено на яку саме суму нараховується неустойка. Тому, розрахунок неустойки на суму вартості непоставленого товару, як це здійснено позивачем, не ґрунтується на умовах договору, оскільки нарахування такої неустойки (виходячи з вартості непоставленого товару) пунктом 4.3. договору - не передбачено.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання .

Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 01.07.2015 року по справі № 910/14120/14.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, з покладення на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Бонік" (65012, м.Одеса, вул.В`ячеслава Чорновола, 4, каб.31, код 40313995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Мелітопольська черешня" (72304, Запорізька обл., Мелітопольський район, с.Садове, вул..Центральна, 12, код 32232152) 117602 гривні 40 коп. повернення попередньої оплати та 1764 гривні 04коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин