Рішення

від 13.08.2018 по справі 912/1462/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 рокуСправа № 912/1462/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув за правилами письмового провадження справу № 912/1462/18

за позовом: дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"

до відповідача: приватного підприємства "Череван"

про стягнення 9 777,06 грн.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" до приватного підприємства "Череван" про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 4977,12 грн., штрафу в розмірі 170,00 грн., штрафу в розмірі 1700,00 грн., штрафу в розмірі 2488,56 грн., інфляційних втрат в розмірі 342,38 грн., 3% річних в розмірі 99,00 грн., всього 9 777,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 24.05.2017 № 24/05/17.

Ухвалою суду від 13.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1462/18; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, розпочати розгляд справи по суті 16.07.2018, розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; встановлено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

У відповідності до вимог ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали про відкриття провадження у справі направлені сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18), позивачем копію ухвали суду від 13.06.2018 про відкриття провадження у даній справі отримано за поштовою адресою підприємства.

Поштові конверти, якими на юридичні адреси позивача і відповідача направлялись копії ухвали про відкриття провадження у справі, повернулись з поштовими відмітками про невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 19-24).

При цьому, адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: м.Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, 10, кв. 77, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 25-27).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача - приватного підприємства "Череван", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до п. 99 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, якою господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону, надіслав копію судового рішення у даній справі за належною адресою є обставиною, яка зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Виходячи із викладеного, господарський суд вважає, що ним дотримано вимог чинного законодавства щодо вручення відповідачу судового рішення.

Варто зазначити також, що відповідач не був позбавлений можливості дізнатись інформацію щодо зазначеного позову шляхом ознайомлення з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, приватне підприємство "Череван" своїм правом на подання відзиву не скористалось, у зв'язку з чим господарський суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Як визначено ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши докази, господарський суд встановив наступні обставини.

24.05.2017 між дочірнім підприємством "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (далі - Продавець) та приватним підприємством "Череван" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 24/05/17 (далі - Договір, а.с. 10-11), відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність продукцію в асортименті згідно прайс - листа Продавця, а Покупець зобов'язався прийняти та сплатити згідно умов цього Договору.

Сторони домовились, що кількість продукції, яка поставляється в асортименті в межах цього Договору встановлюється згідно видаткових накладних (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.4. Договору, сторони погодили, що у випадку відсутності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, відбиток печатки Покупця на накладній є підтвердженням отримання продукції уповноваженою особою Покупця, та підлягає оплаті.

Як передбачено у п. 4.1. Договору, ціна на всі види продукції встановлюється прайс-листом Продавця; вартість окремої поставки продукції визначається у видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за кожну партію поставленої продукції проводиться Покупцем протягом семи календарних днів з моменту поставки продукції. Моментом поставки продукції вважається дата видаткової накладної.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017; Договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на наступний календарний рік, якщо за один місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не направила попередження про його припинення або не підписала договір на новий строк (п. 9.1.- 9.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Продавця та Покупця, скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з видаткової накладної від 15.06.2017 № АВ-ГП/00007583/17, на виконання умов Договору Продавцем здійснено поставку Покупцю товару на суму 4977,12 грн. (а.с. 12).

Видаткова накладна від 15.06.2017 № АВ-ГП/00007583/17 містить відмітку про отримання товару Покупцем, скріплена круглою печаткою приватного підприємства "Череван".

Однак, за отриманою видатковою накладною від 15.06.2017 № АВ-ГП/00007583/17 товар в сумі 4 977,12 грн. Покупець не розрахувався.

05.12.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією за № 120/12, згідно якої просив відповідача сплатити заборгованість за Договором. Додатком до претензії позивач направив підписаний зі свого боку акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 30.11.2017 (а.с. 13-14).

Оскільки відповідач заборгованість за Договором не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 4977,12 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 170,00 грн., штраф у розмірі 1700,00 грн., штраф у розмірі 2 488,56 грн., інфляційні втрати в розмірі 342,38 грн., 3% річних в розмірі 99,00 грн.,

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Нараховані суми штрафу позивач обґрунтовує з посиланням на наступні умови Договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору, Покупець несе наступну відповідальність:

- за неоплату чи несвоєчасну оплату вартості продукції Покупець на вибір Продавця сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення, від вартості неоплаченої продукції за кожен день протермінування, включаючи день оплати, або штраф в розмірі 50% від вартості неоплаченої продукції;

- за невиконання п. 6.3.4. Покупець сплачує штраф у розмірі 170,00 грн.;

- за не підписання акту звірки відповідно до п. 6.3.5. Покупець сплачує штраф у розмірі 1700,00 грн.

Оскільки розрахунок штрафу за несвоєчасну оплату вартості продукції в сумі 2 488,56 грн. відповідає фактичним обставинам справи, зазначена вимога підлягає задоволенню.

Підпунктами 6.3.4. та 6.3.5. Договору, за невиконання яких Договором передбачена відповідальність Покупця у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. та 1700,00 відповідно, передбачено:

- пп. 6.3.4. Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, проводити звірку взаємних розрахунків по Договору, яка оформляється Актом, що підписується уповноваженими представниками і завіряється печатками сторін;

- пп. 6.3.5. У випадку невиконання Покупцем п. 6.3.4. Договору, Продавець направляє на адресу, вказану Покупцем в Договорі свій примірник акту звірки взаємних розрахунків. Даний акт повинен бути підписаний Покупцем та повернутий Продавцю протягом семи календарних днів від дати його отримання або в цей же строк Покупець повинен надати Продавцю письмові зауваження щодо акту звірки Продавця чи свій підписаний акт звірки. Якщо в семиденний строк акт звірки не буде підписаний Покупцем, а Продавцю не будуть надані письмові зауваження, то акт звірки буде вважатись узгодженим, а Покупець зобов'язаний оплатити поставлену продукцію в сумі, згідно акту звірки та повернути підписаний акт звірки Продавцю.

Розглядаючи вимоги позивача в цій частині, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 228 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

При цьому, штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, невиконання відповідачем умов пп. 6.3.4., 6.3.5. Договору не є порушенням господарського зобов'язання в розумінні Господарського кодексу України, що відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

З наведених підстав, пред'явлення до стягнення з відповідача штрафу в сумі 170,00 грн. та штрафу в сумі 1700,00 грн. є безпідставним, а вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 908/3565/16.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 342,38 грн. та 3% річних в сумі 99,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Оскільки розрахунок інфляційних втрат в сумі 342,38 грн. та 3% річних в сумі 99,00 грн. є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, вимоги позивача слід задовольнити частково в загальній сумі 7 907,06 грн., а в задоволенні решти вимог позивача слід відмовити.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Череван" (25028, м. Кропивницький, вул. Героїв Сталінграда, 10, кв. 77, код ЄДРПОУ 38858030) на користь дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (77000, Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька, 128, код ЄДРПОУ 30086815) заборгованість в сумі 7 907,06 грн., з яких: 4 977,12 грн. - основна заборгованість, 2 488,56 грн. - штраф за несвоєчасну оплату вартості продукції, 342,38 грн. - інфляційні втрати, 99,00 грн. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 424,93 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресами:

1) 77000, Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Галицька, 128;

2) 79035, м. Львів, вул. Пасічна, 135;

відповідачу за адресою: 25028, м. Кропивницький, вул. Героїв Сталнігарада, 10, кв. 77.

Суддя Л.С. Вавренюк