Ухвала

від 10.08.2018 по справі 1393з-18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" серпня 2018 р.Справа № 1393з-18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Фермерського господарства Строгого О.Ф. (вх. № 1393 від 09.08.2018) про забезпечення позову до подання позовної заяви

за позовом Фермерського господарства Строгого О.Ф., с. Геніївка, Зміївський р.-н, Харківська обл. до 1) Фермерського господарства "Геніївське", с. Геніївка, Зміївський р.-н, Харківська обл. , 2) Фермерського господарства "Русіна Івана Михайловича", с. Геніївка, Зміївський р.-н, Харківська обл. про визнання дій протиправними та визнання права на врожай ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Строгого О.Ф., с. Геніївка, Зміївський р.-н, Харківська обл. звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 1393 від 09.08.2018) про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Фермерському господарству "Русіна Івана Михайловича", ЄДРПОУ 30245133 (адреса: комплекс будівель та споруд, споруда № 1, сел. Геніївка, Зміївський р.-н, Харківська обл., 63433) та Фермерському господарству "Геніївське", ЄДРПОУ 34707897 (адреса: вул. Вільховатка, 28, сел. Геніївка, Зміївський р.-н, Харківська обл., 63433) в особі будь-яких їх органів, посадових осіб, працівників та третім особам, які не уповноважені головою Фермерського господарства Строгого О.Ф. доступ до посівів і врожаю кукурудзи на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 31,3529 га, ріллі, які знаходяться на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області та мають кадастрові номери: 6321782000:01:003:0022, 6321782000:01:003:0025, 6321782000:01:003:0027, 6321782000:01:003:0035, 6321782000:01:003:0036, 6321782000:01:003:0038, 6321782000:01:003:0039, 6321782000:01:003:0544, 6321782000:01:003:0545, 6321782000:01:003:0557.

Заява про забезпечення позову мотивована з посиланням на те, що Фермерське господарство Строгого О.Ф. на підставі усної угоди з Фермерським господарством "Русіна Івана Михайловича" та Фермерським господарством "Геніївське" обробляє вищезазначені земельні ділянки та засіяло кукурудзою. В червні 2018 року Фермерське господарство "Русіна Івана Михайловича" та Фермерське господарство "Геніївське" без жодних попереджень не зважаючи на те, що на полях вже засіяли паростки кукурудзи, почали за допомогою сільськогосподарської техніки дискувати зазначені вище земельні ділянки. Через вчинення зазначених дій Фермерське господарство Строгого О.Ф. з метою захисту своїх порушених прав змушено було виставити охорону на полях.

Фермерське господарство Строгого О.Ф. зазначає, що в подальшому воно має на меті звернутися до господарського суду Харківської області за позовом до Фермерського господарства "Русіна Івана Михайловича" та Фермерського господарства "Геніївське" про визнання дій останніх протиправними та визнання права на врожай 2018 року.

На думку Фермерського господарства Строгого О.Ф. невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення через те, що врожай кукурудзи буде знищено Фермерським господарством "Русіна Івана Михайловича" та Фермерським господарством "Геніївське"

.Розглянувши заяву Фермерського господарства Строгого О.Ф. про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Однак, всупереч зазначеним вище положенням чинного законодавства України Фермерське господарство Строгого О.Ф. при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову не надало суду жодного належного та допустимого доказу існування обставин, про які зазначено у вказаній заяві. Зокрема заявником не доведено:

- факту перебування у користуванні Фермерського господарства Строгого О.Ф. земельних ділянок з кадастровими номерами: 6321782000:01:003:0022, 6321782000:01:003:0025, 6321782000:01:003:0027, 6321782000:01:003:0035, 6321782000:01:003:0036, 6321782000:01:003:0038, 6321782000:01:003:0039, 6321782000:01:003:0544, 6321782000:01:003:0545, 6321782000:01:003:0557;

- факту наявності домовленості про обробіток цих земельних ділянок Фермерським господарством Строгого О.Ф. та факту їх засіювання останнім;

- факту протиправоності дій Фермерського господарства "Русіна Івана Михайловича" та Фермерського господарства "Геніївське";

Посилання Фермерського господарства Строгого О.Ф. на додані до заяви фотографії суд вважає безпідставними, оскільки з їх змісту взагалі не можливо зрозуміти які поля сфотографовані, коли і ким зроблені ці фотографії, яке відношення дані фото мають до поданої заяви про забезпечення позову, тощо.

Крім того, оскільки Фермерським господарством Строгого О.Ф. не надано позову, зазначені обставини взагалі не дають змоги зробити висновок, що не вжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду за наслідками розгляду такого позову.

Таким чином, в поданій Фермерським господарством Строгого О.Ф. заяви про забезпечення позову жодним чином не обґрунтовано наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Самі лише посилання позивача на наявність тих чи інших обставин, без надання доказів їх існування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні зазначеної заяви Фермерського господарства Строгого О.Ф. про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства Строгого О.Ф. (вх. № 1393 від 09.08.2018) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Суддя О.І. Байбак