Рішення

від 13.08.2018 по справі 924/571/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2018 р. Справа № 924/571/18

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод", м. Київ

до Приватного підприємства "СИНЯВА", смт.Стара Синява, Старосинявського району, Хмельницької області

про стягнення 40 273,01 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Завойська В.С. - за довіреністю №183 від 28.02.2018р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод", м. Київ звернувся з позовом до відповідача Приватного підприємства "СИНЯВА", смт.Стара Синява, Старосинявського району, Хмельницької області в якому просить суд стягнути на свою користь заборгованість 40 273,01 грн., з яких 37 074,83грн. - основний борг, 732,73грн. - 3% річних, 2 465,85грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання зобов"язань за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, надавши суду у попередньому судовому засіданні письмові пояснення щодо заявлених вимог та відповідь на відзив.

Також, додатково представник позивача долучив до матеріалів справи копії доказів на підтвердження надіслання претензії відповідачу.

Представник відповідача не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи рекомендованим листом, який отримав, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 09.07.2018р., в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду 23.07.2018р. надав суду відзив на позов в якому просив суд відмовити у позові, оскільки є намір погасити заборгованість перед позивачем в добровільному порядку.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне:

Згідно усної домовленості між сторонами в період з вересня 2017 року до січень 2018 року ТОВ Перший трубний завод , м.Київ (надалі позивач) передав, а ПП "СИНЯВА", смт.Стара Синява, (надалі відповідач) прийняв товар на суму 177 075,68грн., що підтверджується видатковими накладними:

- СТІ-863 (ТЗ-0005571) від 19.09.2017р. на суму 54 361,47 грн.;

- СТ- 1135 (ТЗ-0006082) від 01.11.2017р. на суму 63 898,12 грн.;

- СТІ- 1174 (ТЗ-0006143) від 07.11.2017 р. на суму 15 745,06 грн.;

- СТІ- 1135А (ТЗ-0006145) від 07.11.2017р. на суму 2 133,23грн.;

- СТІ - 1137 (ТЗ-0006142) від 07.11.2017р. на суму 13 690,08грн.;

- СТІ - 1135 (ТЗ-0006249) від 17.11.2017 р. на суму 4 266,46грн.;

- СТІ - 1259 (ТЗ-0006295) від 24.11.2017р. на суму 22 981,26грн.

Відповідач свої зобов'язання за поставлений товар виконав частково, сплативши позивачу 140 000, 85 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Станом на день звернення позивача до господарського суду із позовною заявою, сума заборгованості відповідача становить 37 074,83 грн.

12.02.2018 року ТОВ Перший трубний завод надіслав на адресу відповідача лист №85 з проханням повернути заборгованість, що виникла у ПП Синява перед ТОВ Перший трубний завод .

28.02.2018 року та 16.03.2018р. позивач звернувся до відповідача з письмовими претензіями №132 та №151 сплатити борг у розмірі 37 074.83 грн., однак, дані звернення були проігноровані відповідачем та залишились не виконаними.

Також, позивачем додатково в порядку ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 2 465,85грн. - інфляційних втрат та 732,73грн. - 3% річних за період з 08.11.2017р. по 19.06.2018р.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить в сумі 40 273,01 грн., з яких 37 074,83грн. - основний борг, 732,73грн. - 3% річних, 2 465,85грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання зобов"язань за поставлений товар.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачеві товар за видатковими накладними. Оскільки в накладних відображена ціна товару та відсутні будь-які відмітки про передачу товару на підставі зобов'язань не пов'язаних з купівлею-продажем суд виходить з того, що передача товару відбулась на підставі усної угоди купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, строк за який відповідач мав внести оплату за товар фактично не встановлено, попередня оплата відповідачем здійснена не була, а відповідно до видаткових накладних відповідачем було прийнято товар у відповідній кількості, про що свідчать підпис уповноваженої особи та печатки ПП Синява .

Виходячи зі змісту ст. 692 ЦК України відповідач зобов"язаний здійснити оплату за товар після його прийняття або отримання товаророзпорядчого документу - видаткової накладної, що відповідач не здійснив, внаслідок чого у ПП Синява виник борг у розмірі 37 074,83 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 074,83грн. основного боргу відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 465,85грн. - інфляційних втрат та 732,73грн. - 3% річних за період з 08.11.2017р. по 19.06.2018р., що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 40 273,01 грн., з яких 37 074,83грн. - основний борг, 732,73грн. - 3% річних, 2 465,85грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання зобов"язань за поставлений товар, обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "СИНЯВА", (смт.Стара Синява, Старосинявського району, Хмельницької області, вул. Івана Франка, буд.15, кв.15, код: 35173556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод", (м.Київ, вул.Резервна, 8А, код: 34427263), 37 074,83грн. (тридцять сім тисяч сімдесят чотири гривні, 83коп.) - основний борг, 732,73грн. (сімсот тридцять дві гривні, 73коп.) - 3% річних, 2 465,85грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п"ять гривень, 85коп.) - інфляційних втрат та 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні, 00коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13.08.2018 року

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - м.Київ, вул.Резервна, 8А;

3 - відповідачу - смт.Стара Синява, вул.Івана Франка, буд.15, кв.15.