Рішення

від 01.08.2018 по справі 813/2284/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2284/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Мусій С.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області та зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області в якому просить:

- визнати протиправною відмову Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області в наданні земельних ділянок громанину ОСОБА_1;

- зобов'язати Бартатівську сільську раду Городоцького району Львівської області надати громадянину ОСОБА_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність таких земельних ділянок: для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,25 гектара, для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,00 гектари, для ведення садівництва в розмірі 0,12 гектара, для ведення фермерського господарства в розмірі 5,00 гектарів, для дачного будівництва розмірі 0,10 гектара, для будівництва гаража в розмірі 0,01 гектара.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.11.2017 року звернувся з письмовою заявою до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області щодо отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,25 гектара, для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,00 гектари, для ведення садівництва в розмірі 0,12 гектара, для ведення фермерського господарства в розмірі 5,00 гектарів, для дачного будівництва розмірі 0,10 гектара, для будівництва гаража в розмірі 0,01 гектара.

У відповідь на подану заяву позивач отримав лист за підписом сільського голови Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області від 05 грудня 2017 року №512, яким його повідомлено, що земельні ділянки, які вказані на викопіюванні з карти, перебувають у власності громадян Бартатівської сільської ради, а тому не можуть бути надані позивачеві у власність. Крім цього, повідомили, що вільних земельних ділянок комунальної власності у виділеному позивачем діапазоні публічної кадастрової карти немає.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що позивач на території Бартатівської сільської ради ніколи не проживав, сільськогосподарською діяльністю не займався. Відтак, виконавчий комітет Бартатівської сільської ради вирішив за недоцільне подавати заяву позивача на розгляд сесії сільської ради, тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 25 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

06 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області із заявою про отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,25 гектара, для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,00 гектари, для ведення садівництва в розмірі 0,12 гектара, для ведення фермерського господарства в розмірі 5,00 гектарів, для дачного будівництва розмірі 0,10 гектара, для будівництва гаража в розмірі 0,01 гектара.

17 грудня 2017 року листом №512 Бартатівська сільська рада Городоцького району Львівської області надала відповідь на заяву позивача, в якій зазначено, що земельні ділянки, які вказані позивачем на викопіюванні з карти, перебувають у власності громадян Бартатівської сільської ради, а тому не можуть бути надані позивачеві у власність.

Крім цього, у даному листі вказано, що вільних земельних ділянок комунальної власності у виділеному позивачем діапазоні публічної кадастрової карти немає.

Також у вказаному листі позивача повідомлено, що рішенням №171 від 14.07.2016 року Бартатівської сільської ради призупинено прийом заяв від громадян про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у зв'язку із тим, що на даний час прийнято 377 заяв жителів с. Бартатів та с. Воля Бартатівська про надання їм ділянок у власність за вищевказаним цільовим призначенням.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування..

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що Бартатівська сільська рада Городоцького району Львівської області, в даному випадку, має виключні повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для для індивідуального житлового будівництва, для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва, для ведення фермерського господарства, для дачного будівництва, для будівництва гаража.

При цьому, суд зазначає, що наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідної заяви громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Разом з цим, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Як зазначалося вище ОСОБА_1 подав до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області належним чином оформлену заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з доданими до неї графічними матеріалами.

Проте, відповідачем заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на розгляд на засіданні сільської ради не винесено та рішення відносно заяви не прийнято, лише надано відповідь міського голови листом № 512 від 05 грудня 2017 року про те, що земельні ділянки, які вказані позивачем на викопіюванні з карти, перебувають у власності громадян Бартатівської сільської ради, а тому не можуть бути надані позивачеві у власність. Крім цього, у даному листі вказано, що вільних земельних ділянок комунальної власності у виділеному позивачем діапазоні публічної кадастрової карти немає. А також у вказаному листі позивача повідомлено, що рішенням №171 від 14.07.2016 року Бартатівської сільської ради призупинено прийом заяв від громадян про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у зв'язку із тим, що на даний час прийнято 377 заяв жителів с. Бартатів та с. Воля Бартатівська про надання їм ділянок у власність за вищевказаним цільовим призначенням.

При цьому, пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 13 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Згідно п. 5 ст. 46 вищевказаного Закону, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Проте відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення сесії міської ради про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не приймалось, що й не заперечується відповідачем у наданих суду запереченнях на позовну заяву.

З наданих відповідачем пояснень та доказів долучених до матеріалів справи, судом не встановлено нормативного обґрунтування дій відповідача, щодо неподання заяви позивача з відповідними додатками на розгляд сесії Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначені положення норм Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов'язують прийняти рішення, а також визначають підстави, з яких таке рішення, може бути прийняте.

Однак, в даному випадку вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Бартатівською сільською радою Городоцького району Львівської області дотримано не було.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивачем було подано до відповідача належним чином оформлену заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з доданими до неї графічними матеріалами, сільська рада, відмовляючи листом у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, діяла всупереч наданим Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваженням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною відмову Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області в наданні земельних ділянок громанину ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Бартатівську сільську раду Городоцького району Львівської області надати громадянину ОСОБА_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність таких земельних ділянок: для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,25 гектара, для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,00 гектари, для ведення садівництва в розмірі 0,12 гектара, для ведення фермерського господарства в розмірі 5,00 гектарів, для дачного будівництва розмірі 0,10 гектара, для будівництва гаража в розмірі 0,01 гектара, то суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Враховуючи зазначене, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи вищевказане, з метою захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.11.2017 року.

Відтак, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати зі сплаті судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність таких земельних ділянок: для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,25 гектара, для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,00 гектари, для ведення садівництва в розмірі 0,12 гектара, для ведення фермерського господарства в розмірі 5,00 гектарів, для дачного будівництва розмірі 0,10 гектара, для будівництва гаража в розмірі 0,01 гектара.

3.Зобов'язати Бартатівську сільську раду Городоцького району Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність таких земельних ділянок: для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,25 гектара, для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,00 гектари, для ведення садівництва в розмірі 0,12 гектара, для ведення фермерського господарства в розмірі 5,00 гектарів, для дачного будівництва розмірі 0,10 гектара, для будівництва гаража в розмірі 0,01 гектара .

4. В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з бюджетних асигнувань Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області (вул. Шкільна, 7, с. Бартатів, Городоцький район, Львівська область,81551; ЄДРПОУ 22345716) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.08.2018р.

Суддя Коморний О.І.