Рішення

від 08.08.2018 по справі 814/976/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р. № 814/976/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003

до відповідача:Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№103)", с. Богомази, Новобузький район, Миколаївська область, 55644

про: винесення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№103)" (далі - відповідач), в якому просить суд винести рішення, яким частково зупинити діяльність відповідача в частині розведення свиней, оптової торгівлі живими свинями, діяльності посередників у торгівлі живими свинями до момету виникнення вимог Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністрерством аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017р. № 111.

Позовні вимоги обґрунтовані, що протягом останніх років в Україні склалася складна епізоотична ситуація щодо захворювання на африканську чуму свиней. Ця хвороба внесена до Переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1006 та до списку Міжнародного епізоотичного бюро. Найбільш ймовірної причиною розповсюдження зазначеної хвороби є недотримання суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з розведенням та/або постійним або тимчасовим утриманням свиней, науково обґрунтованих умов їх "закритого" утримання, визначених Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, яка затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7 березня 2017 р. № 111 (далі - Інструкція № 111). Під час позапланової перевірки позивача встановлені порушення ним вимог Інструкції № 111, що позивач розцінив як наявність підстав для часткового зупинення діяльності позивача з розведення свиней.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд в його задоволенні відмовити виходячи з наступного. Відповідач наполягає на вжитті ним комплексу ветеринарно-санітарних і адміністративно-господарських заходів, які в сукупності забезпечують дотримання ним умов Інструкції № 111. Крім того, на думку відповідача, вжиття такого заходу, як обмеження діяльності може мати місце тільки у випадку, якщо така діяльність несе безпосередню загрозу життю та здоров'ю людини. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що ним на виконання Акту перервірки проведені всі можливі заходи щодо усунення виявлених порушень, а підприємство здійснює свою діяльність відповідно до вимог Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, основним видом діяльності якого є розведення свиней (код КВЕД 01.46).

У 2015 році позивачем проведено перевірку відповідача, за результатами якої, Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№103)" були допущені порушення встановлених ветеринарно-санітарних правил, про що було зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини № 21 від 17.09.2015р.

Відповідно до постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. по справі № 814/1531/17, позивачем видано наказ від 24.01.2018р. № 31 "Про здійснення позапланового заходу державного нагляду ДП "СГП ДКВСУ (№ 103)" (08680566)" та посвідчення на проведення заходу від 24.01.2018р. № 14.22/204.

26.01.2018р. позивачем проведено позапланову перевірку, за наслідками якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у галузі ветеринарної медицини ід 26.01.2018р. № 02 (далі - Акт перевірки) (а. с. 13-16), яким встановлено порушення з боку відповідача Інструкції № 111, а саме:

- вхід на територію господарств стороннім особам, а також в'їзд транспортного засобу, пов'язаного з їх обслуговуванням, вільний;

- особи, що відвідують господарство, не проходять санітарну обробку і не реєструють спеціальному журналі;

- територія господарства не розділяється на адміністративно-господарську та адміністративні зони;

- ветсанпропускник та дезбар'єр (дезінфекційний блок) відсутні;

- прання та дезінфекції одягу не проводяться;

- контроль за переміщенням одягу, в якому здійснюється догляд за тваринами, не ведеться;

- в приміщенні для подрібнення кормів відсутній дезковрик;

- туалети та умивальники відсутні;

- проходження медогляду встановити не можливо;

- обслуговуючий персонал для догляду за свинями використовує власний одяг, обладнання, інвентар, спецодяг, спецвзуття та інші предмети не маркують;

- на території господарств присутні бродячі собаки і коти, а також інші види тваї включаючи птицю;

- на території господарств не проводиться розподіл чистих (підвезення кормів, свиней брудних (вивезення гною, загиблих свиней, відходів забою) транспортних шляхів;

- забійно санітарний пункт відсутній, спецтранспорт для вивозу трупів і боєнських відхі відсутній;

- в технологічному процесі принцип порожньо-зайнято не застосовується;

- на територію господарства пронос продуктів тваринного походження не контролюється.

На підставі Акту перевірки, 20.02.2018 р. позивач склав протокол про адміністративне правопорушення № 01, а 26.02.2018р. прийняв постанову про накладення адміністративного штрафу (а. с. 18-19).

Як визначено п. 5 пп. 4 розділу II Інструкції № 111, усі господарства незалежно від форми власності зобов'язані дотримуватися вимог закритого режиму роботи, а саме вхід у виробничу зону господарств дозволяється тільки через ветсанпропускник, а в'їзд/виїзд транспорту - через постійно діючий дезбар'єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу спеціалістів; відвідування сторонніми особами; руху та проведення дезінфекції транспорту; приготування дезрозчинів та заправки дезбар'єрів; прання та дезінфекції спецодягу.

Відповідач наполягає на тому, що ним вживаються комплексні міри з забезпечення ветеринарного благополуччя об'єкту, на підтвердження чого відповідачем надано відзив, але як вбачається з вищенаведеної Інструкції № 111, будь-які міри не замінюють необхідності виправити порушення встановлені перевіркою, а тому суд погоджується із наявністю у позивача підстав для подання позову про часткове зупинення діяльності відповідача.

Також відповідач вказує на те, що Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№103)" є державною установою виконання покарань, яка підпорядкована Міністерству юстиції України та діє на підставі Положення, а також Конституції України, Кримінально-виконавчого та Кримінально-процесуального кодексів України, постанов КМУ. Згідно Постанови КМУ "Про норми харчування осіб, які утримються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах державної кримінально-виконавчої служби, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальниках Національної поліції" від 16.06.1992р. № 336 засуджені харчуються в їдальнях установи та в гуртожитках. В інших місцях харчування засуджених не передбачено. Крім того, підприємство є виробничим об'єктом Державної установи "Новобузький виправний центр (№ 103)", в якому станом на 01.06.2018р. утримується 77 засуджених до обмеження волі. Продукти харчування для засуджених в повному обсязі виробляються з власного виробництва, тому відповідач займається розведеням свиней не для оптової торгівлі, а для харчування засуджених. Важливим моментом розведення свиней є працевлаштування засуджених на території підприємства та безпосередньо персоналу по догляду за свинями.

Виходячи з викладеного, відповідач просить суд не позбавляти засуджених до обмеження волі заробітку та соціального виховання і виправлення, а також не позбавляти вказаних осіб повноцінного та збалансованого харчування.

В той же час, суд виходячи з позовних вимог та норм КАС України, не може задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Стаття 245 ч. 2 КАС України закріплює виключний перелік рішень, які може прийняти адміністративний суд і в цьому переліку відсутній такий вид рішення, як повне або часткове обмеження (заборона) діяльності суб'єкта господарювання, чи окремих видів його діяльності.

Крім того, суд враховує те, що за ст. 7 ч. 6 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 6 ч. 2 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у п. 30 абз. 3 рішення у справі Круслена від 24 квітня 1990 р., із посиланням на рішення у справі Сільвера та інших від 25 березня 1983 р., Європейський Суду з прав людини встановив, що "Закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права". Точність формулювань, яка у зв'язку з цим вимагається від "закону", залежатиме від конкретної ситуації... Надання законом виконавчій владі чи судді "нічим не обмеженого дискреційного права суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування..., щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання".

Таким чином, у випадку, якщо законодавець не наділив суд правом приймати рішення про обмеження чи заборону діяльності, навіть якщо це очевидна прогалина в законодавстві, суд не може розширено тлумачити власні повноваження і на власний розсуд наділяти себе такими повноваженнями, так як це суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 40327023) до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№103)" (с. Богомази, Новобузький район, Миколаївська область, 55644, код ЄДРПОУ 08680566) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов