Ухвала

від 13.08.2018 по справі 757/38345/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38345/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «БУДГРУП-СК», ТОВ «РІТЕЙЛ СТЕНД», ТОВ «ЛІКОН-КАР», ТОВ «МАСТЕРС-К», ТОВ «ЛУДОРІЯ», ТОВ «ВІНЕР АЛЬЯНС», ТОВ «ТАНКРЕДІ», ТОВ «БІЛКОН ГРУП», ТОВ «РЕАКТОС», ТОВ «ТУЗАР» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2018 року у справі № 757/35295/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000004294, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, подане в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «БУДГРУП-СК» (код ЄДРПОУ 41635114), ТОВ «РІТЕЙЛ СТЕНД» (код ЄДРПОУ 41634147), ТОВ «ЛІКОН-КАР» (код ЄДРПОУ 41634278), ТОВ «МАСТЕРС-К» (код ЄДРПОУ 41651764), ТОВ «ЛУДОРІЯ» (код ЄДРПОУ 41655442), ТОВ «ВІНЕР АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 41799300), ТОВ «ТАНКРЕДІ» (код ЄДРПОУ 41616374), ТОВ «БІЛКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 41566486), ТОВ «РЕАКТОС» (код ЄДРПОУ 41624233), ТОВ «ТУЗАР» (код ЄДРПОУ 41619925), а також скасування заборони використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2018 року у справі № 757/35295/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000004294.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту власників майна, адвокат вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписівст. 170 КПК України. Прокурором не було надано доказів, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яке накладено арешт, є предметом кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, здобуте в результаті цих правопорушень, крім того у вказаному кримінальному провадженні жодній службовій особі Товариств не повідомлено про підозру, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, а також те, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ негативно впливає на їх господарську діяльність, та спричиняє значних збитків, товариствам, їх працівникам.

В судове засідання представник власника майна не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій доводи клопотання підтримав та з підстав викладених у ньому просив його задовольнити.

Прокурор, за клопотанням якого накладено арешт в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, що у відповідності до ст. 174 КПК України не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду вказаного клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000004294 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2018 року у справі № 757/35295/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000004294 задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та накладено арешт на кошти, в тому числі власників майна - сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) із скасуванням заборони використовувати або будь-яким чином відчужувати такого майна.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином,слідчий суддяприходить довисновку пронаявність уТОВ «БУДГРУП-СК»(кодЄДРПОУ 41635114),ТОВ «РІТЕЙЛСТЕНД» (кодЄДРПОУ 41634147),ТОВ «ЛІКОН-КАР»(кодЄДРПОУ 41634278),ТОВ «МАСТЕРС-К»(кодЄДРПОУ 41651764),ТОВ «ЛУДОРІЯ»(кодЄДРПОУ 41655442),ТОВ «ВІНЕРАЛЬЯНС» (кодЄДРПОУ 41799300),ТОВ «ТАНКРЕДІ»(кодЄДРПОУ 41616374),ТОВ «БІЛКОНГРУП» (кодЄДРПОУ 41566486),ТОВ «РЕАКТОС»(кодЄДРПОУ 41624233),ТОВ «ТУЗАР»(кодЄДРПОУ 41619925) права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2018 року у справі № 757/35295/18-к вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про достатність доказів, що вказують на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.209, ч. 3 ст.212, ч. 3 ст.358 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт до речових доказів та накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на майно, оскільки наявні передбачені ч. 2ст. 170 КПК Українипідстави для його накладення. Будь-яких інших правових підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в вищевказаній ухвалі не наведено.

Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів кримінального провадження, посадовим особам ТОВ «БУДГРУП-СК», ТОВ «РІТЕЙЛ СТЕНД», ТОВ «ЛІКОН-КАР», ТОВ «МАСТЕРС-К», ТОВ «ЛУДОРІЯ», ТОВ «ВІНЕР АЛЬЯНС», ТОВ «ТАНКРЕДІ», ТОВ «БІЛКОН ГРУП», ТОВ «РЕАКТОС», ТОВ «ТУЗАР» в порядку ст. 1, 42 ч. 1, 111 ч. 3, 276 ч. 1, 278 КПК України не було повідомлено про підозру, так само, як і відсутні докази того, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаним товариствам є предметом кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 27 липня 2018 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенніарешту накошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), які належать ТОВ «БУДГРУП-СК», ТОВ «РІТЕЙЛ СТЕНД», ТОВ «ЛІКОН-КАР», ТОВ «МАСТЕРС-К», ТОВ «ЛУДОРІЯ», ТОВ «ВІНЕР АЛЬЯНС», ТОВ «ТАНКРЕДІ», ТОВ «БІЛКОН ГРУП», ТОВ «РЕАКТОС», ТОВ «ТУЗАР», слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому з метою попередження можливого їх зникнення та забезпечення кримінального провадження,виникла необхідністьу накладенніарешту накошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з ТОВ «БУДГРУП-СК», ТОВ «РІТЕЙЛ СТЕНД», ТОВ «ЛІКОН-КАР», ТОВ «МАСТЕРС-К», ТОВ «ЛУДОРІЯ», ТОВ «ВІНЕР АЛЬЯНС», ТОВ «ТАНКРЕДІ», ТОВ «БІЛКОН ГРУП», ТОВ «РЕАКТОС», ТОВ «ТУЗАР», а також відсутні підстави відповідальності цього товариства за незаконні дії третіх осіб.

Поряд із тим, в ході розгляду клопотання не встановлено, а стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, що спірні кошти - сума ПДВв системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, як і можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать, що на даний час відсутні підстави для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання, оскільки, наразі наявні та встановлені обставини, які не були предметом дослідження, та докази, які не були надані слідчому судді при вирішенні питання про накладення арешту.

Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.276-279КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Разом зтим,в судовомузасіданні встановлено,та зматеріалів провадженнявбачається,що намомент розглядупровадження відсутнідані проте,що ТОВ«БУДГРУП-СК»,ТОВ «РІТЕЙЛСТЕНД»,ТОВ «ЛІКОН-КАР»,ТОВ «МАСТЕРС-К»,ТОВ «ЛУДОРІЯ»,ТОВ «ВІНЕРАЛЬЯНС»,ТОВ «ТАНКРЕДІ»,ТОВ «БІЛКОНГРУП»,ТОВ «РЕАКТОС»,ТОВ «ТУЗАР» або їх посадові особи причетні до вказаного кримінального провадження, в межах якого був накладений арешт, а комусь з посадових осіб повідомлено про підозру, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника власників майна про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2018 року у справі № 757/35295/18-к на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «БУДГРУП-СК» (код ЄДРПОУ 41635114), ТОВ «РІТЕЙЛ СТЕНД» (код ЄДРПОУ 41634147), ТОВ «ЛІКОН-КАР» (код ЄДРПОУ 41634278), ТОВ «МАСТЕРС-К» (код ЄДРПОУ 41651764), ТОВ «ЛУДОРІЯ» (код ЄДРПОУ 41655442), ТОВ «ВІНЕР АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 41799300), ТОВ «ТАНКРЕДІ» (код ЄДРПОУ 41616374), ТОВ «БІЛКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 41566486), ТОВ «РЕАКТОС» (код ЄДРПОУ 41624233), ТОВ «ТУЗАР» (код ЄДРПОУ 41619925), а також скасувати заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1