Ухвала

від 07.08.2018 по справі 761/26889/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26889/18

Провадження № 1-кп/761/1874/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

провівши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 22018000000000225 від 13 липня 2018 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Донецьк, заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Генеральної прокуратури України надійшло клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, підозрюваної у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000225 від 13 липня 2018 року.

Згідно клопотання, У період з 18.09.2015 по 26.02.2018 року ОСОБА_5 , діючи умисно та за попередньою змовою з Особою № 1 - директором Приватного підприємства «Наше Наследие» (код ЄДРПОУ: 30335750; фактична адреса: м. Донецьк (тимчасово окупована територія Донецької області), вул. Красочна, 1-б, юридична адреса: м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 9-А, офіс 369, код ЄДРПОУ: 30335750, далі ПП «Наше Наследие»)та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, обставини вчинення злочину якими здійснюється у кримінальному провадженні № 22018000000000064 від 22.02.2018, на виконання злочинних вказівок Особи № 1, здійснювала фінансування терористичної, згідно ст. 1 абз.19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», організації «Донецька народна республіка» (далі за текстом «ДНР»).

24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН).

До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24.08.1991 змінено назву на Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік

(з 24.12.1991 змінено назву на Російська Федерація) та ще 49 країн-засновниць, а в подальшому до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.

Будь-яке з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії, зокрема:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам.

Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин, не можуть слугувати виправданням агресії.

Статтями 1 та 2 ІІІ Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага. 18.10.1907), яка вступила в дію 26.01.1910, яку 07.03.1955 визнано Союзом Радянських Соціалістичних Республік, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатись без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщення нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Згідно з п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31.05.1997, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору, Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Як зазначено у ст. 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема:

- вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;

- блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;

- напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;

- засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в цій статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;

- застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, ратифікованою Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12.08.1949 про захист жертв війни» від 03.07.1954, військовополоненими є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать, серед іншого, до особового складу збройних сил сторони конфлікту.

Статтями 13 і 14 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 визначено наступні положення щодо захисту військовополонених:

- з військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно;

- забороняється вчинення дій, які створюють серйозну загрозу здоров`ю військовополоненого;

- жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню;

- військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ;

- військовополонені за всіх обставин мають право на повагу до їхньої особи й честі.

Крім того, ст.ст. 31 та 32 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 визначено наступні положення щодо захисту цивільного населення:

- жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей;

- забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися в Україні, у представників влади та службових осіб Збройних Сил Російської Федерації (далі ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та їхніми державами-членами, які були розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договоруз метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України в Автономній Республіці Крим (далі АР Крим) та м. Севастополі.

Свого злочинного умислу співучасники вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, створення і фінансування терористичних організацій, вчинення інших злочинів.

З метою реалізації вказаного умислу, упродовж 2013 року на території РФ представники влади РФ та службові особи ЗС РФ, розробили злочинний план, яким передбачалася незаконна окупація півострову Крим і південно-східних регіонів України.

У подальшому, з грудня 2013 року по лютий 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і жителями південно-східних регіонів України злочинних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та відновлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та ЗС РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.

Так, з грудня 2013 року за допомогою всіх видів мас-медіа РФ розпочато негативне викривлення подій на Євромайдані, якими вказувалось на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих жителів південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувались в Україні, представники опозиційних сил висвітлювались як прихильники націоналістичних поглядів та побудови української держави на засадах ідей національної самосвідомості та ідентичності, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.

Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалось спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних настанов, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», котрі мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

У подальшому представники влади РФ та службові особи ЗС РФ, продовжуючи виконання вказаного злочинного плану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки власних дій та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, усупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ),

ст.ст. 1, 2 ІІІ Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага. 18.10.1907), спланували, підготували і почали ведення агресивної війни проти України, а саме в один із днів лютого 2014 року віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України АР Крим і м. Севастополь.

Так, починаючи з 20.02.2014, реалізуючи вищезазначений умисел, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії РФ території АР Крим і м. Севастополя, на виконання наказів представників влади РФ та ЗС РФ, на територію півострову Крим військовим морським та повітряним транспортом здійснено вторгнення окремих підрозділів ЗС РФ.

Виконання вищевказаних дій надало змогу представникам влади та службовим особам ЗС РФ забезпечити військову окупацію території півострова Крим, проведення диверсій, блокування військових частин, установ та органів військового управління ЗС України та інших військових формувань, державних органів і органів місцевого самоврядування, ведення іншої підривної діяльності, організацію проведення незаконних сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України, проголошення так званої «Республіки Крим» суверенною державою, підписання 18.03.2014 незаконного Договору про прийняття до РФ «Республіки Крим» і створення у складі РФ нових суб`єктів та його ратифікацію Радою Федерації РФ 21.03.2014, що призвело до тяжких наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України та заподіяння збитків у вигляді втрати об`єктів державної власності.

Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання РФ державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано РФ державою-агресором та констатовано факт початку збройного конфлікту, викликаного російською агресією з 20.02.2014 під час вторгнення окремих підрозділів ЗС РФ через державний кордон України в районі Керченської протоки та використання РФ своїх військових формувань, дислокованих у Криму для забезпечення ведення агресивної війни проти України.

Після цього, представниками влади і ЗС РФ продовжено виконання спільного злочинного плану з метою зміни меж території та державного кордону України.

Так, у квітні 2014 року службові особи ЗС РФ продовжуючи реалізацію злочинного умислу організували на території Російської Федерації та окупованій території півострова Крим навчання, фінансування та матеріальне забезпечення (постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки та іншого майна) озброєних злочинних груп. Ці незаконні збройні формування під безпосереднім керівництвом розвідувально-диверсійних груп, які очолювали кадрові офіцери Головного управління Генерального штабу ЗС РФ, діючи на виконання наказів представників влади і посадових осіб ЗС РФ, утворили контрольовані ними терористичні організації «Донецька народна республіка» (далі - ДНР») і «Луганська народна республіка» (надалі «ЛНР») та увійшли до їх складу.

Упродовж квітня 2014 року, з метою реалізації злочинного плану ведення агресивної війни, направленого на порушення територіальної цілісності України та зміну меж території, вищевказаними терористичними організаціями здійснено захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, у тому числі збройні напади на військові частини Збройних Сил України, дислокованих в цих областях.

Зокрема, 07.04.2014 на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»), у складі якої створені незаконні озброєні підрозділи. Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ.

Разом з цим, кінцевою метою створення та діяльності зазначеної терористичної організації, відповідно до злочинного плану, є повалення існуючого конституційного ладу та зміна меж території і державного кордону України шляхом незаконного створення псевдо державного утворення в межах Донецької області, так званої «Донецької народної республіки».

На виконання плану функціонування терористичної організації «ДНР» до її діяльності залучено значну кількість осіб - громадян України, РФ та інших держав (досудове розслідування стосовно яких здійснюються в окремих кримінальних провадженнях) із числа радикально налаштованих громадян, зокрема колишніх та діючих військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів, представників іноземних громадських організацій.

Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організації, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.

Так, на учасників політичного блоку терористичної організації покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконних референдумів та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції (далі АТО);

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку терористичної організації покладаються наступні обов`язки:

- систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на іншій території України;

- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.

Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка»

є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до п. 16 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.

Статтями 17, 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету

і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Положеннями статті 25 Закону України «Про боротьбу

з тероризмом» встановлено, що керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, несуть відповідальність згідно з законом.

Однак, в порушення Конституції України, з квітня 2014 року по теперішній час, з метою реалізації злочинного умислу та досягнення зазначених завдань, учасниками терористичної організацій «ДНР» здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.

07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.

13.04.2014 через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України виконуючий обов`язки Президента України Указом від 14.04.2014 №405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

При цьому, поняття терористичної організації визначено в статті

1 вищевказаного Закону, відповідно до якого терористична організація це стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання РФ державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями.

Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.

Крім того, 15.01.2015 Європейський парламент затвердив резолюцію щодо України в якій вказано: «Європарламент рішуче засуджує агресивну та експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України, у тому числі засуджує неоголошену гібридну війну проти України, яка у тому числі включає в себе використання регулярних і нерегулярних сил; закликає Москву припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань…».

Парламентська Асамблея Ради Європи Резолюцією «Зниклі особи під час конфлікту в Україні» від 25.06.2015 визнала, що воєнні дії на частині територій Донецької і Луганської областей є агресією РФ проти України.

18.01.2018 Верховною радою України прийнято Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», яким визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів Збройних Сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності. Вказана збройна агресія та здійснення тимчасової окупації частини території України здійснюється за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

З огляду на викладене, в розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між державами РФ та Україна із 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.

Крім того, численні злочини вчинені представниками терористичної організації «ДНР», знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.

Отже, Верховною радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ДНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.

Також, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену в групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Аналіз кримінального законодавства, Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 № ETSN90, Протоколу, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 15.05.2003 № ETSN190, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 № 1373 по боротьбі з тероризмом, Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму від 16.05.2005, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою здійснення терористичної діяльності.

Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.

Враховуючи вищевикладене, вказана організація «ДНР» підпадає під зазначені ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Виходячи із системного аналізу положень ст. 28 КК України та

ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична організація за своєю правовою природою є одним із різновидів стійких злочинних об`єднань. Установлення наявності чи відсутності у певної групи чи організації ознак такого об`єднання та визначення його виду належить до повноважень суду при ухваленні вироку про притягнення до кримінальної відповідальності фізичних осіб за участь у злочинному об`єднанні, оскільки такі ознаки є обов`язковими елементами складу відповідних злочинів.

Зважаючи, що забезпечення діяльності терористичної організації «ДНР» пов`язаної із посяганням на територіальну цілісність України, потребувало значних матеріальних витрат, фінансування цих потреб вирішено здійснювати за рахунок створення так званих «податкової та банківської системи «ДНР». Особи, залучені до цих підрозділів терористичної організації, під виглядом нібито оподаткування господарської діяльності фізичних та юридичних осіб, забезпечували збір грошових коштів з суб`єктів господарювання, що здійснювали свою діяльність на підконтрольній їм території, які у подальшому розподілялися між співучасниками у тому числі для фінансового та матеріального забезпечення незаконних збройних підрозділів, що вели бойові дії проти військовослужбовців ЗС України та інших правоохоронних органів, залучених до проведення АТО.

Зокрема, для забезпечення організації виконання вищевказаних дій, на підставі рішення керівників терористичної організації «ДНР», які іменували себе «Радою міністрів», в особі головуючого ОСОБА_6 та «міністра Ради міністрів» ОСОБА_7 створено «Міністерство фінансів ДНР», що знайшло своє відображення у відповідній постанові №32-3 від 08.09.2014 за підписом цих осіб (досудове розслідування щодо яких здійснюється в окремому кримінальному провадженні).

03.10.2014 прийнято та введено в дію «ВременноеПоложение о налоговойсистемеДонецкойнароднойреспублики», яким визначено податкову систему «ДНР», реєстрацію підприємств та підприємців в так званих «податкових органах «ДНР».

Також, 07.10.2014 «Міністерством фінансів «ДНР» створено так званий «Центральний республіканський банк ДНР», який виконує функції розрахунково-касового центра «ДНР».

Зазначені документи, видані керівниками терористичної організації «ДНР» з метою надання вигляду легітимності діяльності даної терористичної організації всупереч діючому законодавству України і є протиправними та такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України.

01.04.2015 на території України зареєстроване та діє Приватне підприємство «Наше Наследие» (код ЄДРПОУ: 30335750; фактична адреса: м. Донецьк (тимчасово окупована територія Донецької області), вул. Красочна, 1-б, юридична адреса: м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 9-А, офіс 369, код ЄДРПОУ: 30335750, далі ПП «Наше Наследие»), директором якого відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Особа № 1.

Достовірно усвідомлюючи, що «ДНР» є терористичною організацією, наприкінці 2014 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) Особа № 1, яка є засновником та директором Приватного підприємства «Наше Наследие» (юридична адреса: м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 9-А, офіс 369; фактична адреса: м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б, код ЄДРПОУ: 30335750; далі ПП «Наше Наследие»), будучи службовою особою, яка є лояльно налаштованим до її діяльності та обізнаним про існування у складі «політичного» блоку терористичної організації «ДНР» так званих «Міністерства фінансів «ДНР», «Міністерства доходів та зборів «ДНР», «Центрального Республіканського Банку «ДНР», діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», що в свою чергу забезпечувало безперешкодне отримання підприємством, та нею самою, як засновником та директором, незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області України, прийняла рішення про фінансування діяльності терористичної організації «ДНР» шляхом реєстрації на окупованій території суб`єкта господарської діяльності та організації незаконного постачання з України до терористичної організації «ДНР» через територію Російської Федерації лікарських засобів та інших товарів, а також сплати непередбачених чинним законодавством податків та інших платежів до так званого «бюджету «ДНР» через «Центральний Республіканський банк «ДНР».

Забезпечуючи виконання вищевказаного злочинного плану дій, Особа № 1, перебуваючи на території міста Донецьк, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, з метою безперешкодного отримання незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області України, яка тимчасово підконтрольна терористичній організації «ДНР», а також фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», 16.10.2014 створила на базі існуючого підприємства ПП «Наше Наследие» (м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б, код ЄДРПОУ: 30335750), штучне утворення - так зване ЧП «Наше Наследие», яке не зареєстровано у відповідних органах України та не є платником податків в Україні, та зареєстрував його у так званому департаменті державної реєстрації міністерства доходів і зборів терористичної організації «ДНР».

Зареєстроване Особою № 1 у терористичній організації «ДНР» ЧП «Наше Наследие» отримало так звані ідентифікаційний код 30335750, відкрило розрахунковий рахунок у так званому «Центральному республіканському банку «ДНР» - № 26003008010100, а також 06.04.2016 отримало ліцензію № 000134 так званої «республіканської служби лікарських засобів Міністерства охорони здоров`я «ДНР» на оптову торгівлю лікарськими засобами для медичного застосування.

01.04.2015 Особа № 1, з метою надання вигляду легальності своєї незаконної діяльності, перереєструвала ПП «Наше Наследие» на підконтрольній Україні території за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 9-А, офіс 369, хоча фактично за даною адресою ні документи підприємства, ні його працівники ніколи не знаходились та не знаходяться у теперішній час.

В подальшому між зареєстрованим за вказаних обставин у м. Києві ПП «Наше Наследие», в особі Особи № 1, укладено з українським дистриб`ютором лікарських засобів ТОВ «Галафарм» (м. Київ, вул. Магниторгорська, б. 1, код ЄДРПОУ: 30886474) договір постачання № 55-28 від 27.10.2014, а також договір постачання № 58-96 від 01.03.2017, згідно з якими ПП «Наше Наследие» у період 2015-2017 років придбало у ТОВ «Галафарм» лікарські засоби на загальну суму 55 662 292, 78 грн., які особа № 1, у відповідності свого злочинного задуму, направленого на фінансування терористичної організації «ДНР», в обхід заборони, передбаченої «Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей», затвердженим наказом Першого заступника АТЦ при СБ України №415ог від 12.06.2015, Постановою Кабінету Міністрів України «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» №1035 від 16.12.2015, а також Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від того ж числа «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», веденим в дію Указом Президента України № 62/2017 15.03.2017, поставив на тимчасово окуповану територію Донецької області на адресу належного йому суб`єкта господарювання - ЧП «Наше Наследие».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, у період 2015-2016 років (точна дата під час досудового розслідування не встановлена), Особа № 1, яка є директором ПП «Наше Наследие», діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з неустановленими особами, у невстановленому місці та за невстановлених обставин організувала складання та видачу невстановленими особами завідомо неправдивих офіційних документів, а саме зовнішньо економічних контрактів ПП «Наше Наследие» з іноземними підприємствами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазо» (Грузія, м. Тбілісі, р-н Глдані, II мкр-н, корп. 44, оф. 20, далі ТОВ «Лазо») № 02 від 06.06.2016, № 4 від 22.09.2016 та компанією «OrionConsortium L.P.» (Інвернесс, Шотландія, Великобританія)№ 115 від 15.12.2015 (вантажоотримувач - Акціонерна компанія «Дорі-Дармон», Республіка Узбекистан, м. Ташкент, вул. ЯнгіОлмазор, 1а, далі АК «Дорі-Дармон»), у які були внесені завідомо неправдиві відомості про неіснуючі угоди з купівлі-продажу товарів між зазначеними підприємствами.

Відповідно до положень контрактів, вищевказані іноземні підприємства начебто здійснювали закупівлю товарно-матеріальних цінностей - лікарських засобів, у ПП «Наше Наследие», які останнє за вищевикладених обставин придбало у ТОВ «Галафарм».

При цьому, згідно вантажних митних декларацій: №№ 100270001/2016/051484 від 12.02.2016, 100270001/2016/051811 від 11.03.2016, 100270001/2016/052148 від 02.04.2016, 100270001/2016/052451 від 22.04.2016,100270001/2016/053168 від 09.06.2016, 100260001/2016/031965 від 22.06.2016, 100260001/2016/032212 від 15.07.2016, 100260001/2016/032555 від 16.08.2016, 100260001/2016/033160 від 30.09.2016, 100260001/2016/033387 від 21.10.2016, 100260001/2016/033792 від 24.11.2016, 100260001/2016/034087 від 16.12.2016, 100270001/2017/394256 від 27.01.2017, 100270001/2017/394645 від 24.02.2017, 100270001/2017/395255 від 31.03.2017, 100270001/2017/430554 від 30.05.2017, одержувачами вказаних товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), значяться ТОВ «Лазо» (Грузія) та АК «Дорі-Дармон» (Республіка Узбекистан), а місцями розвантажень адреси: Грузія, м. Тбілісі, р-н Глдані, IIмкр-н, корп. 44, оф. 20, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, вул. ЯнгиОлмазор, б. 1-а.

Однак, відповідно до повідомлень компетентних органів Грузії та Республіки Узбекистан підприємства АК «Дори-Дармон» та ТОВ «Лазо» ніякої зовнішньоекономічної діяльності з ПП «Наше Наследие» не ведуть.

В такий спосіб Особа № 1, діючи за попередньою змовою з невстановленими під час досудового розслідування особами, організувала протиправне фактичне постачання з території України на тимчасово окуповану територію Донецької області, під виглядом нібито постачання на адресу компаній ТОВ «Лазо» (Грузія) та АК «Дорі-Дармон» (Республіка Узбекистан) лікарських засобів та інших товарів, з метою фінансування терористичної організації «ДНР».

При цьому, митний брокер ОСОБА_8 » (ІПН НОМЕР_1 ), діючи в якості декларанта, здійснив завершення процедури митного оформлення та митного контролю товарів, які згідно угод (контрактів) поставлялися ПП «Наше Наследие» на адресу ТОВ «Лазо» (Грузія) та АК «Дорі-Дармон» (Республіка Узбекистан).

Так, у період 2016-2017 років, за вище зазначених обставин, митним брокером ОСОБА_8 до Київської митниці ДФСподано для митного оформлення наступні вантажні митні декларації (шляхом електронного декларування) щодо митного оформлення вантажів (ТМЦ), що поставлялися ПП «Наше Наследие» на адресу ТОВ «Лазо» (Грузія) та «OrionConsortium L.P.» (Шотландія, вантажоотримувач - АК «Дорі-Дармон»): №№ 100270001/2016/051484 від 12.02.2016, 100270001/2016/051811 від 11.03.2016, 100270001/2016/052148 від 02.04.2016, 100270001/2016/052451 від 22.04.2016,100270001/2016/053168 від 09.06.2016, 100260001/2016/031965 від 22.06.2016, 100260001/2016/032212 від 15.07.2016, 100260001/2016/032555 від 16.08.2016, 100260001/2016/033160 від 30.09.2016, 100260001/2016/033387 від 21.10.2016, 100260001/2016/033792 від 24.11.2016, 100260001/2016/034087 від 16.12.2016, 100270001/2017/394256 від 27.01.2017, 100270001/2017/394645 від 24.02.2017, 100270001/2017/395255 від 31.03.2017, 100270001/2017/430554 від 30.05.2017.

Згідно відомостей, що містяться в графі №31 зазначених вище вантажних митних декларацій («Вантажні місця та опис товару») ПП «Наше Наследие» здійснювало експорт наступних товарів: лікарські засоби (ліки), не в аерозольній упаковці, не містять наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, не для ветеринарії, в асортименті.

При цьому, згідно відомостей, що містяться в графі №22 зазначених вище вантажних митних декларацій («Валюта та загальна сума за рахунком») загальна сума переміщеного через митний кордон України товару складає 555143,64 доларів США (згідно курсу НБУ на кожну дату складання ВМД становить 14 448 689 гривень 25 коп.).

Разом з тим, після перетину державних кордонів України (у зоні діяльності митних постів «Бачівськ», «Катеринівка» Сумської митниці ДФС та «Гоптівка» Харківської митниці ДФС) та Російської Федерації, водії вантажних транспортних засобів, діючи за раніше досягнутою домовленістю з Особою № 1, власниками відповідних транспортних засобів: підприємцями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими, а також з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, з товарно-матеріальними цінностями, найменування яких зазначено в наведених вище вантажних митних деклараціях, фактично слідували не до адреси одержувача товару, що зазначений в товаро-супровідних документах, тобто до ТОВ «Лазо» (Грузія) та АК «Дорі-Дармон» (Республіка Узбекистан), а в зону діяльності митного посту «Несветайський», розташованого за адресою: Російська Федерація, Ростовська область, м. Новошахтинськ, вул. Привольна, б. 31, де здійснювали перевантажування на інші вантажні транспортні засоби, які прямували на тимчасово окуповану територію Донецької області, через неконтрольовані органами державної влади ділянки державного кордону України, що контролюються представниками терористичної організації «ДНР», та були доставлені на адресу ЧП «Наше Наследие» за адресою: м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б.

Таким чином придбані ПП «Наше Наследие» у ТОВ «Галафарм» не були експортовані на адресу грузинських та узбецьких підприємств, а фактично були доставлені в межах території України на тимчасово окуповану територію Донецької області.

В подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи із числа співробітників ЧП «Наше Наследие», які діяли за попередньою змовою з Особою 3 1, яка є директором даного підприємства, та на виконання злочинного плану останньої, здійснили реалізацію отриманих вищезазначеним незаконним способом лікарських засобів через мережі аптек тимчасово окупованої території Донецької області.

Крім того, в результаті здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності на тимчасово окупованій території Донецької області, так званий суб`єкт господарювання ЧП «Наше Наследие», яке 16.10.2014, пройшло реєстрацію у так званому «Міністерстві доходів та зборів «ДНР», стоїть на обліку в так званій «Об`єднаній республіканській податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька» зазначеного «міністерства «ДНР», здійснило сплату податків до так званого «бюджету» терористичної організації «ДНР», у т.ч. митних платежів за ввезені вищезазначеним способом вантажі лікарських засобів на адресу так званих митних органів терористичної організації «ДНР».

Так, ОСОБА_5 , яка є довіреною особою Особи № 1 та яку остання найняла для виконання функцій бухгалтера ЧП «Наше Наследие» без офіційного оформлення у штатний розпис підприємства, яка постійно мешкає у м. Донецьку, достовірно знаючи порядок складання і подання фінансової звітності суб`єктами господарювання, сплати податків та зборів до центральних органів виконавчої влади, на виконання злочинного плану Особи № 1, у період у період з 18.09.2015 по 26.02.2018 року, знаходячись за місцем розташування офісу ЧП «Наше Наследие» за адресою: м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б, виконувала функції бухгалтерського обліку ЧП «Наше Наследие», здійснювала ведення обліку та розподіл грошових коштів, отриманих у результаті ведення господарської діяльності ЧП «Наше Наследие» за звітний період, звітувала особі № 1 про понесені підприємством виплати та витрати, у т.ч. подавала податкову звітність для сплати так званих «податків» до «бюджету «ДНР», вела облік незаконно поставлених з підконтрольної території України товарів, та інше, тобто сприяла Особі № 1 у вчиненні фінансування терористичної організації «ДНР».

У зазначений період часу ОСОБА_5 , виконуючи відведену їй Особою № 1 злочинну роль, перебуваючи на своєму робочому місці за місцем розташування офісу ЧП «Наше Наследие» за адресою: м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б, особисто складала податкові декларації так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР», вносячи до них відомості про суми коштів, які необхідно сплатити ЧП «Наше Наследие» в якості податків до так званого «бюджету «ДНР» за звітний період. Для уточнення розміру сум цих податків ОСОБА_5 у телефонному режимі зв`язувалась з невстановленими досудовим розслідуванням особами - представниками так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР». Після опрацювання зазначених документів, ОСОБА_5 за допомогою електронної пошти направляла їх до так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР», а також за допомогою електронної системи клієнт-банк складала відповідні платіжні доручення та здійснювала відповідні платежі через так званий «Центральний республіканський банк «ДНР». У аналогічний спосіб ОСОБА_5 здійснювала сплату митних платежів до так званих митних органів «ДНР» за оформлення ввезених ЧП «Наше Наследие» у вищеописаний спосіб товарів на тимчасово окуповану територію.

Періодично, на вимогу Особи № 1, ОСОБА_5 роздруковувала платіжні документи щодо сплати податків та митних платежів до так званого «бюджету» терористичної організації «ДНР» та доповідала їх останній для підтвердження використання належних йому грошових коштів.

У період у період з 18.09.2015 по 26.02.2018 року, на виконання злочинного плану Особи № 1 по фінансуванню терористичної організації «ДНР» та особистого збагачення, ОСОБА_5 , з поточного розрахункового рахунку ЧП «Наше Наследие» № НОМЕР_2 , відкритого у так званому «Центральному республіканському банку «ДНР» до так званого «бюджету «ДНР» перераховано коштів на загальну суму 5 748 104, 56 російських рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дати здійснення платежів разом становить 2 440 254, 31 гривень, а саме:

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску на суми винагороди по Договору «ПВХ» за серпень 2015 року» 656 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 216 гривень 74 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за серпень 2015 року» 7936 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2622 гривень 05 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за вересень 2015 року» 6386 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2225 гривень 52 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за жовтень 2015 року» 6386 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2357 гривень 71 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за листопад 2015 року» 6386 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2133 гривень 56 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за грудень 2015 року» 6386 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2000 гривень 10 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за січень 2016 року» 7936 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2827 гривень 60 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за лютий 2016 року» 7936 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3051 гривень 39 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за березень 2016 року» 7936 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3779 гривень 92 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за квітень 2016 року» 7936 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3106 гривень 15 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за травень 2016 року» 9486 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3581 гривень 91 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за червень 2016 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 5904 гривень 35 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за липень 2016 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 5913 гривень 47 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за серпень 2016 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6218 гривень 79 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за вересень 2016 року» 13707,29 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 5580 гривень 24 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за жовтень 2016 року» 13717,29 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 5456 гривень 73 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за листопад 2016 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6477 гривень 02 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за грудень 2016 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6957 гривень 02 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за січень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7222 гривень 85 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за лютий 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7036 гривень 01 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за березень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7235 гривень);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за квітень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7034 гривень 49 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за травень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6947 гривень 91 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за червень 2017 року» 15980, 26 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6887 гривень 49 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за липень 2017 року» 17247, 15 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7362 гривень 81 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за серпень 2017 року» 17834,88 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 8129 гривень 14 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за вересень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6996 гривень 51 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за жовтень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 6750 гривень 44 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за листопад 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7092 гривень 21 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за грудень 2017 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7658 гривень 80 коп.);

- у вигляді так званого «єдиного соціального внеску за січень 2018 року» 15190 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 7183 гривень 35 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за серпень 2015 року» - 3 328 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 1099 гривні 57 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за вересень 2015 року» - 2678 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 933 гривні 28 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за жовтень 2015 року» - 2678 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 988 гривень 72 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за листопад 2015 року» - 2678 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 894 гривень 72 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за грудень 2015 року» - 2678 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 847 гривень 59 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за січень 2016 року» - 3328 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 1185 гривень 76 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за лютий 2016 року» - 3328 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 1279 гривень 62 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за березень 2016 року» - 3328 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 1283 гривень 61 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за квітень 2016 року» - 3328 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 1302 гривень 58 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за травень 2016 року» - 3978 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 1502 гривень 09 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за червень 2016 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2476 гривень 02 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за липень 2016 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2479 гривень 84 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за серпень 2016 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2607 гривень 88 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за вересень 2016 року» - 5832 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2374 гривень 24 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за жовтень 2016 року» - 5752,40 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2288 гривень 30 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за листопад 2016 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2716 гривень 17 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за грудень 2016 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2917 гривень 46 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за січень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3028 гривень 94 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за лютий 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2950 гривень 58 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за березень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3034 гривень 03 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за квітень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2949 гривень 95 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за травень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2913 гривень 64 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за червень 2017 року» - 6701,40 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2888 гривень 30 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за липень 2017 року» - 7232 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3087 гривень 63 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за серпень 2017 року» - 7479,14 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3287 гривень 83 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за вересень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2934 гривень 02 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за жовтень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2830 гривень 83 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за листопад 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 2974 гривень 15 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за грудень 2017 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3211 гривень 75 коп.);

- у вигляді так званого «податку на дохід із заробітної плати за січень 2018 року» - 6370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 3012 гривень 37 коп.);

- у вигляді так званого «авансу по податку на прибуток юридичних осіб за серпень 2015 року» - 88236 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 29153 гривень 17 коп.);

- у вигляді так званого «авансу по податку на прибуток юридичних осіб за вересень 2015 року» - 2857 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 943 гривень 95 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за вересень 2015 року» - 100444 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 35004 гривень 73 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за жовтень 2015 року» - 13679 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 5050 гривень 29 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за листопад 2015 року» - 16215 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 5417 гривень 43 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за грудень 2015 року» - 106000 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 33549 гривень);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за січень 2016 року» - 116660 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 41565 гривень 96 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за лютий 2016 року» - 137583 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 52900 гривень 66 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за березень 2016 року» - 140370 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 53438 гривень 86 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за квітень 2016 року» - 130241 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 69150 гривень 69 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за травень 2016 року» - 198050 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 75179 гривень 78 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за травень 2016 року» - 86414 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 32578 гривень 08 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за липень 2016 року» - 133566 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 51997 гривень 24 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за серпень 2016 року» - 182985 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 74108 гривень 93 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за вересень 2016 року» - 160789 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 66325 гривень 46 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за жовтень 2016 року» - 207799 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 83805 гривень 34 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за листопад 2016 року» - 207715 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 89720 гривень 75 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за грудень 2016 року» - 300341 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 92414 гривень 93 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за січень 2017 року» - 239885 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 112602 гривень 02 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за лютий 2017 року» - 161843 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 76454 гривень 63 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за березень 2017 року» - 223258 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 106471 гривень 74 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за квітень 2017 року» - 163564 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 76351 гривень 68 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за травень 2017 року» - 130939 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 57141 гривень 78 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за червень 2017 року» - 135406 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 59429 гривень 69 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за липень 2017 року» - 87921 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 37981 гривень 87 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за серпень 2017 року» - 57319 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 26290 гривень 85 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за вересень 2017 року» - 115836 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 53794 гривень 24 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за жовтень 2017 року» - 116320 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 53565 гривень 36 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за листопад 2017 року» - 135281 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 64840 гривень 18 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за грудень 2017 року» - 86325 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 43861 гривень 73 коп.);

- у вигляді так званого «податку на прибуток юридичних осіб за січень 2018 року» - 109747 російських рублів (згідно курсу НБУ на дату здійснення платежу становить 52184 гривень 70 коп.);

- у вигляді митних платежів на загальну суму 1 055 530 російських рублів (згідно курсу НБУ на кожну дату здійснення платежу становить 446 243 гривень 99 коп.)

З 16.10.2014 по даний час, грошові кошти з рахунку належного осбоі № 1 ЧП «Наше Наследие», яке не пройшло офіційної реєстрації на території України, надходили до так званого «бюджету «ДНР», з якого фінансуються штучні незаконні утворення, створені терористичною організацією «ДНР», зокрема «Міністерством фінансів «ДНР», «Міністерством доходів та зборів «ДНР», «Міністерством внутрішніх справ «ДНР», «Міністерством державної безпеки «ДНР», «Міністерством оборони «ДНР», «органами прокуратури «ДНР», бойовими підрозділами «ДНР», які у тому числі ведуть бойові дії проти сил антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, а також вчиняють терористичні акти та диверсії.

Крім того, забезпечуючи виконання свого злочинного плану дій пов`язаного з фінансовим забезпеченням терористичної організації «ДНР», Особа № 1, перебуваючи на території міста Донецьк, діючи умисно, з корисливих мотивів, 16.10.2014 одночасно з реєстрацією штучного утворення - так званого ЧП «Наше Наследие», зареєструвала себе особисто у так званому департаменті державної реєстрації міністерства доходів і зборів терористичної організації «ДНР» у якості так званого суб`єкта господарської діяльності «Физическоелицопредприниматель ОСОБА_13 » (далі «ФЛП ОСОБА_13 »), яке не зареєстровано у відповідних органах України та не є платником податків в Україні, отримавши так званий ідентифікаційний код 2584315457, а також зареєструвався як платник спрощеного податку 2 групи в так званій «Об`єднаній республіканській податковій інспекції в Кіровському районі» міністерства доходів і зборів терористичної організації «ДНР», отримавши відповідне свідоцтво серії НОМЕР_3 від 01.02.2016. Крім того, Особа № 1 відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 в так званому «Центральному республіканському банку «ДНР».

11.02.2016 ОСОБА_5 , діючи на виконання злочинного плану Особи № 1 по фінансуванню терористичної організації «ДНР», перебуваючи на своєму робочому місці за місцем розташування офісу ЧП «Наше Наследие» за адресою: м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б, за допомогою електронної системи клієнт-банк з поточного розрахункового рахунку № НОМЕР_4 , відкритого Особою № 1 у так званому «Центральному Республіканському банку ДНР», перерахувала до так званого «бюджету «ДНР» кошти у вигляді земельного податку у загальній сумі 7919 російських рублів (згідно курсу НБУ на кожну дату сплати податку становить 2 600 гривень 41 копійку).

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у тому що вона, виконуючи обов`язки бухгалтера ЧП «Наше Наследие», усвідомлюючи, що діяльність незаконних збройних підрозділів терористичної організації «ДНР» щоденно призводить до загибелі значної кількості людей та настання інших тяжких наслідків, діючи умисно, за попередньою змовою з Особою № 1 та іншими неустановленими під час досудового розслідування особами, у період з 18.09.2015 по 26.02.2018 року, шляхом складання на своєму робочому місці за місцем розташування офісу ЧП «Наше Наследие», за адресою: м. Донецьк, вул. Красочна, 1-б так званих податкових декларацій до «Міністерства доходів та зборів «ДНР», платіжних доручень «Центрального республіканського банку ДНР» та сплати на їх підставі до так званого «бюджету «ДНР» діючими на території м. Донецька Донецької області, яка тимчасово окупована та підконтрольна терористичній організації «ДНР», суб`єктами господарської діяльності ЧП «Наше Наследие» та «ФЛП ОСОБА_13 » податків та митних платежів у загальній сумі 5 756 023, 56 російських рублів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дати здійснення платежів становить 2 442 854, 72 гривень,які у подальшому розподілялися для забезпечення діяльності вказаної терористичної організації, у тому числі для фінансового та матеріального забезпечення незаконних збройних підрозділів, що вели бойові дії проти військовослужбовців ЗС України та інших правоохоронних органів, залучених до проведення АТО, вчинила дії з метою фінансового забезпечення терористичної організації «ДНР», тобто її фінансування.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні фінансування тероризму, тобто дій, вчинених з метою матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Разом з цим, як зазначає прокурор у клопотанні, під час досудового розслідування 25.06.2018 ОСОБА_5 , яка не є організатором або керівником терористичної організації «ДНР», з власної волі, добровільно, до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила ГСУ СБ України про умисне вчинення нею за попередньою змовою групою осіб фінансування терористичної організації «ДНР», свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, визнала повністю та при цьому сприяла припиненню діяльності вказаної терористичної організації, яку вона фінансувала. Так, ОСОБА_5 повідомила про протиправну схему фінансування терористичної організації «ДНР», про осіб які були в ній задіяні, у т.ч. зі складу активних учасників даної терористичної організації, чим сприяла припиненню діяльності терористичної організації «ДНР» та встановленню причетних до неї осіб, а тому прокурор просить суд звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.258-5 КПК України.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 визнала усі зазначені в клопотанні фактичні обставини, просила задовольнити клопотання прокурора про звільнення її від кримінальної відповідальності, підтримала свою письмову заяву про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України на підставі ч. 4 ст. 258-3 КК України. Крім того пояснила суду, що їй роз`яснено та зрозуміло суть підозри, підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, її право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Захисник ОСОБА_4 просив клопотання прокурора задовольнити та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав внесене ним клопотання та просив звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України та закрити вказане кримінальне провадження, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 добровільно повідомила правоохоронний орган про протиправну схему фінансування терористичної організації «ДНР», про осіб які були в ній задіяні, у т.ч. зі складу активних учасників даної терористичної організації, чим сприяла припиненню діяльності терористичної організації «ДНР» та встановленню причетних до неї осіб, не є керівником чи організатором терористичної групи чи організації, а також в її діях немає складу іншого злочину.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Так, суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положеньч. 4 ст. 258-5 КК України, особа, крім організатора або керівника терористичної групи (організації), звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про відповідну терористичну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні дій, з метою матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Суд, дослідивши надані суду матеріали, встановив, що підозрювана ОСОБА_5 , добровільно повідомила правоохоронний орган про протиправну схему фінансування терористичної організації «ДНР», про осіб які були в ній задіяні, у т.ч. зі складу активних учасників даної терористичної організації, чим сприяла припиненню діяльності терористичної організації «ДНР» та встановленню причетних до неї осіб..

Крім того судом встановлено, що у діях ОСОБА_5 відсутній склад іншого злочину, у зв`язку з чим, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 258-5 КК України.

Підозрюваній в судовому засіданні було роз`яснено відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов в рамках провадження не заявлено, запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався, так само, як і не застосовувались і інші заходи забезпечення кримінального провадження.

У зв`язку зі звільненням підозрюваного ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження щодо неї, процесуальні витрати стягненню з останньої не підлягають.

Керуючись ст.ст.284-288,369-372,376 КПК України,ст. 258-5 КК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 258-5 КК України.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, відомості щодо якого внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22018000000000225 від 13 липня 2018 року - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошено о 08 годині 17 хвилин 08 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1