ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 липня 2018 року № 826/8175/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо груп" доГоловного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №11 від 11.05.2017 ,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Мікадо груп (надалі - позивач) з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №11 від 11 травня 2017 року про накладення штрафу у розмірі 7 540,00 грн.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, а безпосереднє проведення перевірки здійснено з порушенням законодавчо встановленого порядку. Також, представник позивача стверджує, що висновок Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про порушення позивачем вимог пункту 10 абз. 2 та абз. 20 частини 1 статті 15, пункту 5 частини 1 статті 21 Закону України Про захист прав споживачів , абз. 1 частини 3 статті 26 Закону України Про засади державної мовної політики та п.4.1 Державного соціального стандарту у сфері фізичної культури і спорту, затвердженої наказом Міністерства молоді та спорту України від 28 березня 2013 року №1, у період з 12 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року виконавцем послуг - Товариством з обмеженою відповідальністю Мікадо груп не доведено до відома споживачів у доступній наочній формі шляхом маркування, згідно із законодавством про мови необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про правила та умови ефективного і безпечного використання продукції - спортивного обладнання (тренажерів), що розташовані у тренажерному залі Преміум спортклубу Спорт Лайф є передчасними, внаслідок неповного встановлення всіх обставин господарської діяльності позивача та дослідження фактичних доказів.
Крім того, позивач стверджує, що ним не надаються послуги за допомогою тренажерів, які вказані відповідачем в акті перевірки.
При цьому, на думку позивача, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області порушено порядок розрахунку штрафу у розмірі 7 540,00 грн.
В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
В запереченнях на позов представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області повідомив, що з його боку відсутні порушення порядку проведення перевірки позивача. При цьому, під час проведення зафіксовано відсутність на спортивному обладнанні (тренажерах) необхідної інформації про їх використання українською та російською мовами з метою попередження травмування, що підтверджується фотофіксацією.
Також, відповідач зазначив, що розрахунок штрафної санкції здійснено відповідно до прейскуранта вартості абонемента щодо надання послуг по картці категорії Преміум .
В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
При цьому, представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.
Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку спрощеного провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 12 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року на підставі наказу №416 від 08 грудня 2016 року відповідачем здійснено планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів Товариством з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 36, за результатами якої складено акт №190/06 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 27 грудня 2016 року.
Перевіркою встановлено, що при наданні фізкультурно-спортивних послуг спортклубом Спорт Лайф ТОВ Мікадо Груп у порушення вимог п. 10 абз.2 та абз.20 ч. 1 ст.15 Закону України Про захист прав споживачів , та п.4.1. Державного соціального стандарту у сфері фізичної культури і спорту, затвердженого Наказом Міністерства молоді та спорту України від 28.03.2013 року №1, виконавцем послуг - ТОВ Мікадо Груп до відома споживачів не доведена згідно із законодавством про мови необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про правила та умови ефективного і безпечного використання продукції - спортивного обладнання (тренажерів). А саме, у порушення абз.20 ч. 1 ст.15, п.5 ч. 1 ст.21 Закону України Про захист прав споживачів , абз.1 ч. 3 ст.26 Закону України Про засади державної мовної політики тренажери: Star Тгас модель: Elite "Select Fit", Pro, Instinet, Maxrach, Human Sport "AbCrush", Human Sport "Lat Pulley", Human Sport "Total Delts", Techno Gym модель: Selection "Upper Back", Selection "Leg Curl", Selection "Leg Extensioon", Selection "Rotary Calf'), що розташовані у тренажерному залі Преміум та використовуються для надання послуг не забезпечені інструкціями про їх застосування державною мовою регіональною мовою. У порушення вимог ч.2 ст.15 та п.5 ч. 1 ст.21 Закону України Про захист прав споживачів , тренажери: Techno Gym модель Selection "Low Back" (механічне обладнання - 1 одиниця), Selection "Rotaly Calf' (механічне обладнання - 1 одиниця); Stair Master модель 7000 РТ Stepmill (низьковольтне електричне обладнання - 1 одиниця); Star Тгас модель TRX Е "US 1-877" (низьковольтне електричне обладнання - 5 одиниць), не забезпечені у доступній та наочній інформацією про умови ефективного і безпечного використання продукції. Чим відмовлено громадянам-споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про правильне та безпечне використання продукції - тренажерів.
Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №190/06 від 27 грудня 2016 року було підписано керуючим справами - Акімовим В.Ф. та зазначено з висновками акту перевірки не погоджуємося, оскільки вони є фактично безпідставними та необґрунтованими .
Приписом до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №190/06 від 27 грудня 2016 року, що є його невід'ємною частиною, згідно форми, ТОВ Мікадо Груп було зобов'язано, зокрема, забезпечити спортивне обладнання - тренажери (зазначені в частині 1 розділу 1 акту перевірки №190/06 від 27.12.2016 року) відповідно до вимог п. 10 абз.2 та абз.20 ч. 1 ст.15 та п.5 ч. 1 ст.21 Закону України Про захист прав споживачів необхідною, доступною, достовірною та своєчасною інформацією для громадян-споживачів про правильне та безпечне їх використання державною та регіональною мовами.
Про виконання вказаного припису необхідно було письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 13 січня 2017 року.
12 грудня 2017 року та 13 грудня 2017 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп надано вимоги про витребування належним чином завіреного переліку документів.
Позивачем надано до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області листом №209,210 від 13 грудня 2017 року відповідь на вимоги та перелік документів.
В подальшому, 18.01.2017 року позивачем надано до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надано зауваження до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №190/06 від 27 грудня 2016 року.
11 травня 2017 року відповідачем прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів №11 за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів, відповідно до п. 7 та п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів до Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп застосовано штраф у розмірі 7 540,00 грн.
Незгода позивача зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, регулює Закон України "Про захист прав споживачів" (тут і далі по тексту в редакції від 01 січня 2016 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно частин першої та третьої статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6 1 ) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Частиною другою статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Частиною третьою статті 26 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначено, що маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншин. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватись його переклад іншими мовами.
Відповідно до вимог пункту 4.1 Державного соціального стандарту у сфері фізичної культури і спорту, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України №1 від 28 березня 2013 року, при наданні послуг з фізичної культури і спорту повинні забезпечуватися: безпека для життя та здоров'я людей, дотримання вимог санітарного законодавства, правил протипожежної безпеки, заходів з безпеки праці, попередження травматизму та нещасних випадків; захист від будь-яких форм експлуатації, насильства з боку тренерів та інших працівників закладів фізичної культури і спорту; користування матеріально-технічною базою, що перебуває у власності закладів фізичної культури і спорту.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 21 Закону України Про захист прав споживачів крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Водночас, позивач здійснює свою діяльність на ринку надання спортивно-оздоровчих послуг згідно категорії та типу обраної споживачем клубної картки. Категорія клубної картки визначає доступ споживача до конкретних послуг, що надаються споживачеві, перелік яких встановлено в пункті 1.7 Клубних правил, які є додатком до укладеного договору.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що примірник редакції договору про надання спортивно-оздоровчих послуг та додатку №1 Клубні правила надавався відповідачу листом №209 від 13 грудня 2016 року.
Згідно Клубних правил, які є додатком до договору про надання спортивно-оздоровчих послуг, клієнт, укладаючи цей договір, підтверджує, що він ознайомлений з переліком та обсягом послуг, порядком їх надання, а також з усією інформацією, яка необхідна для повноцінного споживання послуг у клубі (п.1.20 Клубних правил), а також заявляє, що він свідомо погоджується на всі умови цього договору та усіх додатків до нього та зобов'язується їх виконувати; він добровільно бере на себе відповідальність за можливі травми чи інші ушкодження його здоров'ю, отримані внаслідок використання спортивного обладнання та/або під час здійснення будь-яких фізичних вправ (навантажень( (п. 5.14 Клубних правил).
Також, пунктом 1.7.1 Клубних правил передбачено початковий інструктаж у тренажерній залі, який надається безпосередньо у клубі, входить до переліку послуг позивача згідно з укладеним договором про надання спортивно-оздоровчих послуг.
Судом встановлено, що початковий інструктаж у тренажерній залі проводиться інструкторами тренажерної зали, які відповідно до пунктів 3.12, 3,13 посадових інструкцій здійснюють спілкування зі споживачами позивача на державній мові, регіональній мові, зокрема, але не виключно, російській мові або мові меншин, інших мовах; всі інструктажі та роз'яснення здійснюються з дотриманням зазначеного пункту 1, зокрема, інструктують споживачів про правила, в тому числі правила техніки безпеки, відвідування тренажерної зали; проводять ознайомлення споживачів зі спортивним обладнанням, інвентарем з роз'ясненням правил та умов користування спортивним обладнанням, інвентарем, що забезпечить максимальну ефективність та безпеку; проводять споживачам вступні інструктажі; надають роз'яснення споживачам положень Клубних правил та установленого порядку отримання спортивно-оздоровчих послуг.
За таких обставин, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп інструкторів тренажерної зали та надання ними споживачам доступної, достовірної та своєчасної інформації обумовлена специфікою проведення безпосередніх тренувань за допомогою тренажерів. Тобто, з урахуванням специфіки надання послуг, вся необхідна для споживача інформація про послуги доводиться та доводилась на час проведення перевірки шляхом: узагальнення та розміщення в приміщенні позивача на стендах, і з якою споживач має можливість ознайомитися особисто або за допомогою працівників позивача; розміщення на тренажерах зображень щодо техніки використання та безпеки тренажерів; надання консультацій, інструктажів, проведення ознайомлень тощо, безпосередньо працівниками позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначений спосіб доведення до відома споживачів інформації про товар відповідає вимогам діючого законодавства, тому з боку позивача відсутні порушення вимог ч. 1 ст. 15 та п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів , абз. 1 ч. 3 ст. 26 Закону України Про засади державної мовної політики , п. 4.1 Державного соціального стандарту у сфері фізичної культури і спорту.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України Про захист прав споживачів у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України Про електронну комерцію ) - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведеної норми свідчить, що розмір штрафу повинен визначатись від фактичної вартості, за якою вона була реалізована, а не від затвердженої ціни послуги, за якою вона може бути реалізована, як це здійснено відповідачем.
Також, суд погоджується з доводами позивача, що перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом з питань захисту прав споживачів є підставою для проведення позапланової перевірки суб'єктів господарювання.
При цьому, доказів проведення відповідачем перевірки з питань перевірки виконання припису матеріали справи не містять, а відтак посилання в оскаржуваній постанові на невиконання вимог припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів, наданий до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 27 грудня 2016 року №190/06, є протиправним.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування в судовому порядку.
При цьому, доводи позивача щодо порушення процедури проведення перевірки та незаконності підстав для її проведення суд не приймає за уваги, оскільки така перевірка здійснена уповноваженим на те органом, на підставі направлення, яке містить строки для проведення такої перевірки, а безпосередньо направлення підписане в.о. начальника керівника державного органу, яким проводилась перевірки, та скріплене печаткою.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надається право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Водночас, вказане право позивачем не реалізовано, а відтак посилання на порушення відповідачем порядку проведення заходу державного контролю не береться судом до уваги.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконано.
Суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №11 від 11 травня 2017 року про накладення штрафу у розмірі 7540,00 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мікадо Груп (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 1, офіс 23, код ЄДРПОУ 34530236) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2018 |
Оприлюднено | 14.08.2018 |
Номер документу | 75845333 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні