Ухвала

від 24.07.2018 по справі 757/35605/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35605/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 у вигляді тримання під домашнім арештом,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201712000.0000155 від 25.09.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,- звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_4 під домашнім арештом.

Клопотання підтримано прокурором ОСОБА_3 та обґрунтовано наступним.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017120000000155 від 25.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

14.06.2018 постановою Генеральної прокуратури України кримінальне провадження № 12017120000000155 від 25.09.2017 об`єднано із кримінальним провадженням № 32017120010000050 від 28.11.2017 за ч. 5 ст. 191 та ч. З ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Вентура» (код ЄДРПОУ 32155508, зареєстроване 08.11.2002 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, податкова адреса товариства являлася: м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, офіс 302, фактична адреса с. Коробчине, Новомиргородський район, Кіровоградська область.

Згідно статуту ТОВ «Вентура» (надалі - Товариство) - являється юридичною особою створеною у відповідності до вимог законодавства України. Учасниками Товариства являються компанія «Ар-Джей-Ел ЛТД» (ЮОЬ ЬТО, компанія «Ар-Джей-Ді-Ел ЛТД» (КЛ}Ь ЬТБ), юридична особа за законодавством Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії, номер компанії 4445607, з часткою у статутному капіталі - 98,74% (2 084 807,11грн.) та фермерське господарство ОСОБА_7 , юридична особа за законодавством України, код ЄДРПОУ 20644567, з часткою у статутному капіталі - 1,26% (26 650 грн.) Починаючи з 2004 року ОСОБА_4 фактично обіймала посаду бухгалтера ТОВ «Вентура», та у подальшому згідно наказу №09/1 Іп/п від 09.11.2015 призначено на посаду Фінансового директора Товариства де здійснювала організацію та планування обліку господарсько- фінансової діяльності установи, контроль за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, доходів і витрат, контроль за дотриманням порядку формування первинних і облікових документів, розрахунків та платіжних зобов`язань, маючи право підпису на фінансових та платіжних документах, була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функції та мала право оперативного управління майном.

В період з грудня 2014 року, ОСОБА_4 являючись бухгалтером Товариства за попередньою змовою з генеральним директором ОСОБА_8 за рахунок майна Товариства та коштів співзасновника Товариства компанії «Ар-Джей-Ел ЛТД» (RJDL LTD, діючи з єдиним злочинним умислом, використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, заволоділа чужим майном в особливо великих розмірах - грошовими коштами, які отримані внаслідок вчиненого правочину щодо купівлі - продажу майна Товариства - будівель розташованих по вул.Садова, 14/19 в м. Новомиргород Кіровоградської області, зокрема приміщення ангару, автозаправки, убиральні, огорожі, КПП.

Так, ОСОБА_4 являючись службовою особою ТОВ «Вентура» використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою з ОСОБА_8 дійшовши усної домовленості з громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про фактичну вартість майна в розмірі 2 328 208 грн., уклали з даними особами договір купівлі- продажу від 12.12.2014, щодо продажу 39/100 (тридцять дев`ять сотих) часток від 24/25 (двадцяти чотирьох двадцять п`ятих частин) основних та допоміжних будівель розташованих по вул. Садова, 14/19 в м. Новомиргород, Кіровоградської області, які належали та перебували на балансі ТОВ «Вентура».

З метою надання видимості законності правочину щодо купівлі-продажу 39/100 (тридцять дев`ять сотих) часток від 24/25 (двадцяти чотирьох двадцять п`ятих частин) основних та допоміжних будівель за даним Договором, а також приховування отриманого прибутку Товариства, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 внесли до вказаного договору недостовірні відомості щодо ціни правочину у розмірі 150 000 грн., використавши при державній реєстрації договору-купівлі продажу майна Товариства у державного нотаріуса завідомо підроблений документ - протокол №15 зборів учасників ТОВ «Вентура» від 11.12.2014 відповідно до якого генеральному директору нібито рішенням засновника Товариства доручалося здійснити продаж вказаного майна.

З метою досягнення злочинного результату ОСОБА_4 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_8 , оприбуткували на рахунках Товариства 150 000 грн. від продажу 39/100 (тридцять дев`ять сотих) часток від 24/25 (двадцяти чотирьох двадцять п`ятих частин) основних та допоміжних будівель Товариства розташованих по вул. Садова, 14/19 в м. Новомиргород Кіровоградської області, які належали та перебували на балансі ТОВ «Вентура», а всупереч інтересів юридичної особи та співзасновників, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою власного незаконного збагачення, отримали від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 готівкою грошові кошти в розмірі 841 000 грн. та 148 400 тисяч доларів США, що за курсом НБУ складало 1 487 208 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 ТОВ «Вентура» заподіяно шкоду у розмірі 2 328 208 грн.

Окрім того, з лютого по травень 2017 року Фінансовий директор Товариства ОСОБА_4 , являючись службовою особою, за попередньою змовою з генеральним директором Товариства ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, незаконно розтратили грошові кошти ТОВ «Вентура», які їм були ввірені для здійснення господарської діяльності підприємства згідно вимог Статуту.

Маючи доступ до розрахункових рахунків Товариства ОСОБА_4 перебуваючи у змові з генеральним директором ОСОБА_8 , який мав право підпису договірних документів Товариства, у вказаний період за укладеними ОСОБА_8 договорами на закупівлю будівельних матеріалів з ТОВ «Рось-Пласт» (код ЄДРПОУ 31907395) на суму 397 681,2 грн., ТОВ «Сатіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 37250883) на суму 39 672 грн., машинок для запуску мішеней з ТОВ «СТЛК+К» (код 35556166) на суму 1 352 800 грн., та проектних робіт з будівництва приватного будинку з ТОВ «Проектна компанія «Інжгруп» (код ЄДРПОУ 37266715) на суму 20 000 грн. розрахувалася з вказаними підприємствами за поставлені будівельні матеріали, машинки для запуску мішеней та проектні роботи з будівництва приватного будинку грошовими коштами з розрахункових рахунків ТОВ «Вентура» шляхом перерахування на розрахункові рахунки вказаних юридичних осіб в загальному розмірі 1 810 153,2 грн., які не облікувавши та не використавши на ТОВ «Вентура», використали на власний розсуд.

Таким чином, в наслідок протиправних дій ОСОБА_4 заподіяно шкоду ТОВ «Вентура» у розмірі 1 810 153,2 грн.

Загалом внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 заподіяно шкоду ТОВ «Вентура» на загальну суму 4 138 361,2 грн.

Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, розтрату та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірів, обгрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Магнітогорськ, Челябінської області, Росія, громадянка України, не депутат, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 27.03.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, шляхом направлення повідомлення про підозру у відповідності до вимог ст.ст. 11, 135 КПК України засобами електронного та поштового зв`язку за відомими адресами проживання та через юридичні особи, у яких остання являється службовою особою, у зв`язку із неможливістю його вручення особисто, через відсутність останньої за місцем проживання, переховуванням від органу слідства та суду, категоричній відмові у явці за викликом слідчого.

Вина ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, а саме: допитами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вказали, що фактично у службових осіб ТОВ «Вентура» придбали нежитлове приміщення, за суму більшу вказаної в договорі-купівлі продажу; свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які вказали, що придбали у службових осіб ТОВ «Вентура» зернозбиральний комбайн Массейн Фергюсон 40, за ціною більшою аніж зазначена у договорі; свідка ОСОБА_13 , який показав, що колишніми службовими особами ТОВ «Вентура» своїми діями завдано збитки товариству; ревізією фінансово- господарської діяльності ТОВ «Вентура» встановлено, що посадові особи товариства недбало ставилося до виконання своїх обов`язків та своїми діями завдали збитки товариству; висновком судово-почеркозначої експертизи №9, згідно якого підпис в протоколі № 15 зборів учасників ТОВ «Венутра» виконаний не ОСОБА_14 , а іншою особою; висновком будівельно-технічної експертизи будівель розташованих за адресою АДРЕСА_3 , за якою встановлено ринкову вартість об`єкта нерухомості в сумі 2 362 000 грн. станом на 30.03.2018 та станом на грудень 2014 року - 2 696 000 грн.; комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи №271/309-310/18-23 від 10.04.2018 відповідно до якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Секретар Зборів» протоколу №15 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентура» від 11.12.2014 виконаний ОСОБА_7 ; Підписи від імені ОСОБА_4 після рукописного тексту «29.01.2014», після рукописного тексту «50000 (п`ятдесят тисяч» $ США», після рукописного тексту «Остаток на 06.02.2014 г. 129641 $ США», після рукописного тексту «Остаток 123641 $ США», після рукописного тексту «Остаток 116241 $ США», після рукописного тексту «Остаток 106241 $ США», після рукописного тексту «Остаток 96241 $ США», після рукописного тексту після рукописного тексту «Получила 10 000 $ 06.06.14 р», після рукописного тексту «остаток 51241 $ США», після рукописного тексту «остаток 31241 $ США» розписки від 29.01.2014 виконані ОСОБА_4 ; Рукописний текст розписки від 29.01.2014 (окрім тексту «Свідок ОСОБА_10 », «Свідок ОСОБА_15 , згідно попереднього договору від 29.01.2014р.», «Получил 15000 (п`ятнадцать) тыс. $, Остаток 81241 $», «Отримав 10000 $ доларів остаток 71241 « Получил 15000 (п`ятнадцать) тыс. $, Остаток 81241 $» та «400,000 грн + 26000 НДС оплачено у нотаріуса» виконаний ОСОБА_4 .; виписками по розрахунковим рахункам ТОВ «Вентура» відповідно до яких встановлено перерахування коштів за реалізовані колишніми службовими особами ТОВ «Вентура» товари, послуги, а також іншими доказами та документами у їх сукупності, здобутими під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні з дотриманням вимог КПК України.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до закону України про кримінальну відповідальність, згідно ст.12, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, а також згідно з приміткою до ст.45 КК України відноситься до категорії корупційних злочинів.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На виконання ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кровограда від 29.03.2018 підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КПК України затримано 03.04.2018 в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду М.Кіровограда від 04.04.2018 відносно підозрюваної ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативно розмір застави 1,9 млн.грн., яку залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області.

29.05.2018 ухвалою Печерського районного суду у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою відмовлено, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23.00 до 06.00 наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: ОСОБА_4 під час досудового слідства, з метою ухилення від проведення слідчих дій за її участю та затягування слідства, на виклики слідчого не з`являлася, намагалася впливати на свідків та знищити докази злочину, що повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування.

Зважаючи також, на наявність у ОСОБА_4 та членів її родини засобів пересування, остання у будь-який час має можливість залишати місце свого перебування, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж обраного домашнього арешту не забезпечить її належної процесуальної поведінки, тобто є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.І ст.177 КПК України, тобто можливості останньої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Внаслідок вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, вчиненого у співучасті, остання незаконно заволоділа грошовими коштами та майном ТОВ «Вентура» на загальну суму 4 138 361,2 грн. Крім того, ОСОБА_4 , будучи відстороненої від посади фінансового директора ТОВ «Вентура» з 22.09.2018 до теперішнього часу не здійснила передачу всіх наявних у неї фінансово-господарських документів зазначеного Товариства новому керівництву, в зв`язку з чим дана обставина дає можливість об`єктивно припустити, що остання вчинятиме дії направлені на знищення та спотворення речей, які мають істотне значення для кримінального правопорушення таким чином вчиняючи дії визначені п.2 ч.І ст.177 КПК України, та ризику визначеного п. З ч.І ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризику визначеного п. 4 ч.І ст.177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що є підставою застосовування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, ОСОБА_4 маючи на праві власності об`єкт нерухомого майна (садовий будиночок в урочищі «Толока» Київської області площею 220 кв.м.) з метою запобігання накладення на нього арешту для забезпечення спеціальної конфіскації, а також джерела його походження (за даними Ф.1ДФ офіційний прибуток ОСОБА_4 за період 1998-2017 років становить - близько 700 тис. грн.), та достовірно знаючи про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо злочинної діяльності останньої реалізувала у грудні 2017 року вказане майно за 2,5 млн.грн.

Приймаючи до уваги вищенаведені факти, які дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 має можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за її поведінкою та виконання покладених судом обов`язків, у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, запобіжний захід у вигляді обраного домашнього арешту є обґрунтованим та оптимальним із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розміру заподіяної шкоди, а також ризикам, які вказують на безумовність підстав для застосування саме такого запобіжного заходу.

Проте, на підставі ч. 2 ст. 181 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вимогами ч. 6 ст. 181 КПК України, передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців.

24.05.2018 постановою заступника Генерального прокурора України ОСОБА_16 строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 12 місяців тобто до 25.10.2018.

Підставою продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні послугувало необхідність у проведені ряду слідчих (розшукових) дій.

Зокрема, необхідно пред`явити нову підозру з урахуванням усього обсягу злочинних дій, включаючи факти вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст.ст. 364-1, 209 КК України, а саме зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, закінчити проведення раніше призначених судово-почеркознавчих експертиз, вжити заходів до здійснення досудового розслідування усіх фактів, наведених власником підприємства щодо розтрати та розкрадання майна у сумі понад 40 млн. грн., зібрати дані щодо відчуження майна, яке є предметом легалізації доходів на користь ОСОБА_4 з метою арешту майна третіх осіб для забезпечення спец конфіскації, відкрити матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, та інших.

З метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, в даному кримінальному провадженні, постає необхідність в покладенні на підозрювану обов`язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до слідчого чи прокурора в провадженні яких перебуває кримінальне провадження, за першою їх вимогою, що обґрунтовується необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій за участю підозрюваного; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 , яка вчинила особливо тяжкий злочин, котрий відповідно до ч. 5 ст.191 КК України карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, усвідомлюючи кримінальну відповідальність, з метою ухилення від законного покарання змінить постійне місце свого проживання чи перебування, в тому числі намагатиметься виїхати за межі України, перешкоджатиме здійсненню досудового розслідування у кримінальному провадженні, умисно затягуватиме терміни досудового розслідування, що негативно відобразиться на повноті та достовірності досудового розслідування, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення поданого клопотання, вказуючи на безпідставність пред`явленої підозри, відсутність належних доказів на підтвердження викладених у клопотання обставин, відсутність будь-яких ризиків встановлених ст.177 КПК України. В той же час сторона захисту звертала увагу на стан здоров`я підозрюваної, наявність у неї постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків.

Вислухавши сторін кримінального провадженні, вивчивши надані матеріали, слід дійти наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з покладенням обов`язків визначених ч5 ст.194 КПК України.

Згідно ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність продовження строку тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом на два місяці фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є особливо тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під домашнім арештом.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Враховуючи характер висунутої підозри, дані про особу підозрюваного , а також відсутність достатньо вагомих аргументів органу досудового розслідування на необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом на стадії досудового розслідування , слідчий суддя приходить до висновку, що подальше продовження такого запобіжного заходу не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 про який йдеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м`який запобіжний захід.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 179, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (м. Київ та Київську область ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк дії ухвали визначити до 24 вересня 2018 року включно.

Ухвала в частині відмови у продовженні домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1