Рішення

від 07.08.2018 по справі 908/1307/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/51/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2018 Справа № 908/1307/18

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28) в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, б. 86)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова фірма «Еліпс» (69123, м. Запоріжжя, вул. 14-го жовтня, б. 3, кв. 236)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2-718д від 06.06.2018 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, директор, рішення № 25 від 09.04.2018 р.;

ВСТАНОВИВ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова фірма «Еліпс» про стягнення пені в сумі 2682,74 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 253, 526, 530, 612, 629, 631 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 232 ГК України. При цьому, у клопотанні, що додане до позовної заяви, позивач клопоче про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

В позові позивач посилається на договір поставки № УБГ 352/015-17 від 03.07.2017р. та зазначає, що на виконання умов Договору відповідачем позивачу було поставлено товар, але не своєчасно. У зв'язку з чим, на підставі п. 7.10 Договору, відповідачу нараховано до сплати пеню у загальному розмірі 2682,74 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 253, 526, 530, 612, 629, 631 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 232 ГК України та умови Договору, позивач просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018 р., справу № 908/1307/18 передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2018 р. відкрито провадження у справі № 908/1307/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/51/18. Судове засідання призначено на 07.08.2018р.

Відповідач - у письмовому відзиві проти позову заперечив частково. Так, посилаючись на п. 9.1 Договору, відповідач вважає, що позивачем не враховані спілкування між сторонами договору, в яких сторони намагались вирішити проблемні питання, що виникали в процесі виконання договору не з вини сторін договору, а з вини третіх сторін, і які неможливо було передбачити в договорі на момент його підписання. Вказує, що позивачем до позовної заяви додана претензія від 04.10.2017 р., але не додані докази направлення і одержання її відповідачем. Факт отримання Претензії відповідач заперечує. На думку відповідача, Графік поставки і кількість поставки в Графіку, є умовними, для загального планування відвантаження в процесі виконання договору, тому навіть строк дії договору зазначено до повного виконання. З листів до керівництва ПАТ Укргазвидобування , а також до БУ Укрбургаз видно, що відповідач намагався змінити графік відвантаження, тому що по-перше, дата договору 03.07.2017 р., а фактично його було підписано і надіслано відповідачу у другій половині липня, що практично унеможливлювало зробити першу поставку в липні, а по-друге, враховуючи дуже напружену ситуацію з вагонами для відвантаження продукції, це зробило неможливим надолужити строк поставки. Відповідач вважає, що також, потрібно враховувати доволі довгий строк проходження вагонів від моменту відвантаження до моменту отримання вантажоодержувачем. Зазвичай такий строк складає 5-7 днів, а у випадку доставки до ст. Стрий строк доставки склав 11 днів.

Зауважує, що якщо підходити формально до букви договору, як це робить позивач, то згідно допустимого відхилення 11.5% згідно графіка в липні і вересні, відповідач міг поставити не 75 куб.м., а 66,375 куб.м. кожного місяця, що суттєво змінює розрахунки позивача. Останній вагон було фактично відвантажено 22.09.2017 р за видатковою накладною від 04.10.2017 р. № РН-0000014 і, у випадку звичайного строку доставки залізницею, цей вагон повинен був бути отриманим до кінця вересня без порушення графіку поставки, але відповідач не міг впливати на графіки транспортування вагонів і їх подачі в межах станції Стрий. Також, вважає, що некоректно зазначено в розрахунку позивача поставка згідно накладної, як зазначено позивачем, від 22.10.2017 р. № РН-00017/1 в кількості 12,549 куб.м. Фактично цей обсяг був поставлений разом в одному вагоні за накладною від 04.10.2017 р. № РН-0000014, але 12,549 куб.м. були перевищенням кількості поставки згідно договору і зберігались у відповідача до вирішення питання кількості поставки. Після вирішення цього питання в додатковій угоді № 1 від 22.11.2017 р. збільшенням допустимого відхилення відповідачем формально відбулась передача цього обсягу накладною від 22.11.2017 р. (а не 22.10.2017 р. як зазначено позивачем) за № РН-00017/1.

Як зазначалось і це визнається позивачем, Договір поставки № УБГ 352/015-17 від 03.07.2017 р. виконувався відповідачем згідно його умов, яким робилось все можливе для виконання своїх зобов'язань в обумовлені Договором строки. Відповідач юридично не зміг б почати поставку раніше отримання підписаного договору, який був затягнутий з підписання позивачем і надісланий відповідачу тільки в другій половині липня, але відповідач не став активно заперечувати на момент початку дії Договору, щоб ще більше не затягувати строк виконання. До того ж, не все при виконанні поставки залізницею залежить від вантажовідправника. Так, станом на 2017 рік була дуже складна ситуація з залізничними вагонами, якими зазвичай вантажиться необроблена деревина, здійснювали відвантаження за реквізитами відповідача згідно біржових договорів, отримували малу частину від заявленої кількості порожніх вагонів, про що свідчать їх листи пояснення. Тому строки відвантаження постійно зміщувались. Але зі сторони відповідача робилось все можливе для здійснення відвантаження: були укладені біржові договори з лісгоспами, платились кошти за деревину, надавались лісгоспам заявки на відвантаження.

Як вказано у відзиві, згідно фінансового результату за 2017 рік, підприємство відповідача не отримало великий дохід за 2017 рік., тому нарахування будь-яких штрафних санкцій за цим Договором є для нього додатковим збільшенням прямих збитків. Наголошує, що позивачем не надано інформації щодо будь-яких збитків або негативних наслідків, що були ним понесені в результаті порушень строків виконання Договору, більш того, не було жодних звернень щодо критичної потреби в лісоматеріалах, жодних претензій або невдоволень. Відповідачем повністю виконані умови поставки за Договором в повному обсязі, належного ґатунку.

Також, зазначає, що частиною 3 статті 219 ГК України передбачено право суду зменшувати розмір відповідальності, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання. А у відповідності із ч. 2 ст. 218 ГК України, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин. Такими обставинами відповідач вважає критичність в забезпеченні порожніми вагонами, а також затримки в строках доставки вже навантажених вагонів ПАТ Укрзалізниця , яка є державою в державі і ніхто не може на них вплинути, а також строки перевезення поставленого вагону в межах станції Стрий.

Відповідач наголошує, що звичайно, формально, позивач має право вимагати оплату пені згідно умов Договору навіть за малу прострочку, але зважаючи на викладене, а також на фінансовий результат підприємства відповідача, як за цим Договором, так і в річному вимірі, просить суд зменшити можливі нарахування пені на 90%, щоб ще більше не погіршувати майновий стан товариства. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить відмовити частково в позовній заяві АТ Укргазвидобування в особі філії БУ Укрбургаз в обсязі заявлених позовних вимог про виплату пені за Договором поставки № УБГ 352/015-17 від 03.07.2017 р. і зменшити надмірно нараховану суму пені до суми 270,00грн.

Згідно доповнень до відзиву, відповідач звертає увагу суду на те, що нарахування штрафних санкцій і пені повинно починатись з дати закінчення строку виконання зобов'язання - з 01.10.2017 року.

Постачальником (відповідачем), виконано зобов'язання з поставки 150 куб.м. пиловника 04.10.2017 р., що підтверджується видатковими накладними, таблицею поставки у відзиві і позивачем в його позовній заяві. Фактична кількість поставки на 04.10.2017 р. склала 167,049 куб.м., що перевищувало кількість поставки за Специфікацією № 1 до Договору (150 куб.м. + 3%) на 12,549 куб.м., які знаходились у Покупця до моменту, коли Сторони домовились прийняти таку перепоставку, про що була складена додаткова угода № 1 від 22.11.2017 року про збільшення допустимого відхилення при відвантаженні залізничним транспортом до ±11,5%, після чого була виписана видаткова накладна № РН-00017/1 від 22.11.2017 р., якою сторони завершили виконання Договору.

На думку відповідача, формально прострочення виконання зобов'язання відповідачем склало 3 дні. Позивач помилково вважає окремі часові проміжки зазначені в Графіку поставки як дату виконання зобов'язання відповідача за Договором. Тому розрахунок пені, наведений позивачем, не відповідає положенням законодавства, фактичним обставинам виконання поставки за Договором. Якщо використати його метод підрахунку, то пеня може складати суму, яку позивач нарахував за такі 3 дні, і яка складає за його розрахунком, 202,57 грн.

Зважаючи на викладене, просить зменшити суму позивних вимог позивача, при цьому, відповідач не відмовляється від пропозиції у відзиві від 23.07.2018 р. на виплату пені у розмірі 270,00 гривень в якості компромісу сторін, зважаючи на всі аргументи, що викладені у цих додаткових поясненнях і у попередньо надісланому відзиві від 23.07.2018 р.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказав, що він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Так, щодо нарахування штрафних санкцій, позивач вказав, що Сторони, підписавши Договір поставки, погодили, що п. 7.10. встановлюються штрафні санкції, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки ОСОБА_3 у строки, зазначені у Графіку поставки ОСОБА_3 до даного Договору. Розрахунок штрафних санкцій проводився позивачем чітко у межах зазначеного пункту Договору.

З урахуванням зауважень відповідача, щодо зазначення видаткової накладної №РН-00017/1 від 22.11.2017р. на поставку ОСОБА_3 в кількості 12,549 куб. м., встановлено, що при розрахунку пені сталася технічна описка.

Наголошує, що обставини, на які посилається відповідач в частині зменшення штрафних санкцій не відповідають дійсності. АТ Укргазвидобування вважає безпідставним зменшення штрафних санкцій майже на 90%.

Вказує, що відповідачем не доведений факт відсутності збитків у позивача, не надано жодного доказу, який би доводив інше, а тому є лише неаргументованим припущенням відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

У судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали свої вимоги та заперечення, викладені, відповідно, у позовній заяві, відзиві та у запереченнях на відзив.

У судовому засіданні 07.08.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 03.07.2017 р. між позивачем (Покупцем) та відповідачем (Постачальником) було укладено договір поставки № УБГ 352/015-17 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві ОСОБА_3, зазначений в Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий ОСОБА_3.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування ОСОБА_3, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю ОСОБА_3 та загальна вартість Договору вказується у Специфікації.

Пунктами 3.1, 3.2. Договору обумовлено, що ціна цього Договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ, а загальна вартість Договору визначається загальною вартістю ОСОБА_3, вказаного в Специфікації до Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки ОСОБА_3, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Графіку поставки та Специфікації до цього Договору.

Сторонами погоджено, що датою поставки ОСОБА_3 є дата підписання уповноваженими представниками ОСОБА_4 приймання-передачі ОСОБА_3 або видаткової накладної (п. 5.2. Договору).

Пунктом 6.3.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку ОСОБА_3 у строки, встановлені цим Договором та Графіком поставки.

Відповідно до п. 7.10. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки ОСОБА_3 у строки, зазначені у Графіку поставки ОСОБА_3 до даного Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого ОСОБА_3 за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого ОСОБА_3.

Відповідно до п. 10.1. Договору строк дії Договору - до повного виконання Сторонами зобов'язань.

Згідно з п. 11.10. Договору якщо Сторони відступили від положень актів цивільного законодавства, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору від 03.07.2017 року Постачальник зобов'язується поставити ОСОБА_3 в кількості 150 м 3 пиловника хвойного загальною вартістю 202 348,80 грн.

Пунктом 2 Специфікації № 1 до Договору передбачено допустиме відхилення при відвантаженні ±3%.

22.11.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про збільшення допустимого відхилення при відвантаженні автотранспортом ±3%, залізничним транспортом до ±11,5%, решта умов Договору залишається без змін.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору ціна за одиницю ОСОБА_3 без ПДВ становить 1 124,16 грн. З урахуванням ПДВ вартість за одиницю ОСОБА_3 складає 1349 грн.

Згідно Графіку поставки ОСОБА_3 Постачальник зобов'язаний поставити першу партію товару в кількості 75 м 3 терміном - липень 2017 року, другу партію ОСОБА_3 в кількості 75 м 3 терміном - вересень 2017 року.

Як вбачається із матеріалів справи, поставка першої партії ОСОБА_3 в розмірі 75 м 3 пиловника за липень 2017 р. відбулась в наступні строки:

Так, відповідно до видаткової накладної від 22.08.2017 р. № РН-0000010 Постачальником поставлено пиловника хвойного 3 сорту в кількості 49,737 м 3 на загальну суму 67 094,82 грн. з ПДВ.;

відповідно до видаткової накладної від 22.08.2017 р. № РН-0000011 Постачальником поставлено пиловника хвойного 3 сорту в кількості 54,708 м 3 . на загальну суму 73800,66грн. з ПДВ.

При цьому, як зазначено в позовній заяві, з 54,708 м 3 пиловника хвойного прострочено поставку ОСОБА_3 в кількості 25,263 м 3 , що становить залишок з липневої поставки, решта, а саме 29,445 м 3 - частина поставки за вересень, поставлена своєчасно.

Поставка другої партії ОСОБА_3 в розмірі 75 м 3 за вересень відбулась в наступні строки:

Так, відповідно до видаткової накладної від 22.08.2017 р. № РН-0000011 Постачальником поставлено пиловника хвойного 3 сорту в кількості 54,708 м 3 , з яких 29,445 м 3 - частина поставки за вересень;

відповідно до видаткової накладної від 04.10.2017 р. № РН-0000014 Постачальником поставлено ОСОБА_3 в кількості 50,055 м 3 на суму 67 523,78 грн.;

відповідно до видаткової накладної від 22.11.2017 р. № РН-00017/1 Постачальником поставлено ОСОБА_3 в кількості 12,549 м 3 на суму 16 928,50 грн.

Як вказано в позовній заяві, Постачальником протягом серпня 2017 року-жовтня 2017 року, відповідно до видаткових накладних, поставлено пиловника хвойного в кількості 167,049 м 3 , урахуванням відхилення при відвантаженні залізничним транспортом до ± 11,5% - 147,835 м 3 , тобто в межах передбачених умовами Договору, але з порушенням п. 5.1 та п. 6.3.1 даного Договору.

У зв'язку з цим, позивачем відповідачу було направлено Претензію (вих. № 032-01-11595-1 від 04.10.2017 р.) з вимогою сплати суми 2124,66 грн. пені за несвоєчасно поставлений ОСОБА_3.

Претензія позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовна вимога Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова фірма «Еліпс» пені в сумі 2682,74 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 - 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стала своєчасна поставка відповідачу ОСОБА_3, а обов'язком відповідача - прийняття ОСОБА_3 і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Як свідчаить долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних: № РН-0000010 від 22.08.2017р., № РН-0000011 від 22.08.2017р., № РН-0000014 від 04.10.2017р., № РН-00017/1 від 22.11.2017р., позивач поставив відповідачу ОСОБА_3 у кількості 167.049 м 3 на загальну суму 225347,76 грн.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов Договору (п. 5.1), строк поставки, умови та місце поставки ОСОБА_3, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Графіку поставки та Специфікації до цього Договору.

Пунктом 6.3.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку ОСОБА_3 у строки, встановлені цим Договором та Графіком поставки.

В даному випадку, згідно Графіку поставки ОСОБА_3 Постачальник був зобов'язаний поставити першу партію товару в кількості 75 м 3 терміном - липень 2017 року, другу партію ОСОБА_3 в кількості 75 м 3 терміном - вересень 2017 року.

Проте, поставка першої партії ОСОБА_3 в розмірі 75 м 3 пиловника за липень 2017 р. відбулась в наступні строки: згідно видаткової накладної від 22.08.2017 р. № РН-0000010 Постачальником поставлено пиловника хвойного 3 сорту в кількості 49,737 м 3 на загальну суму 67 094,82 грн. з ПДВ. (прострочено виконання зобов'язання на 21 день); згідно відповідно до видаткової накладної від 22.08.2017 р. № РН-0000011 Постачальником поставлено пиловника хвойного 3 сорту в кількості 54,708 м 3 . на загальну суму 73800,66 грн. з ПДВ.

При цьому, з 54,708 м 3 пиловника хвойного прострочено поставку ОСОБА_3 в кількості 25,263 м 3 , що становить залишок з липневої поставки, решта, а саме 29,445 м 3 - частина поставки за вересень, поставлена своєчасно.

Отже, загальна вартість несвоєчасно поставленого ОСОБА_3 в кількості 26,755 м 3 становить: 1349 грн. х 25,263 м 3 = 34 079,79 грн. з ПДВ.

Поставка другої партії ОСОБА_3 в розмірі 75 м 3 за вересень відбулась в наступні строки: згідно видаткової накладної від 22.08.2017 р. № РН-0000011 Постачальником поставлено пиловника хвойного 3 сорту в кількості 54,708 м 3 , з яких 29,445 м 3 - частина поставки за вересень; згідно видаткової накладної від 04.10.2017 р. № РН-0000014 Постачальником поставлено ОСОБА_3 в кількості 50,055 м 3 на суму 67 523,78 грн. (прострочено виконання зобов'язання на 3 дні); згідно видаткової накладної від 22.11.2017 р. № РН-00017/1 Постачальником поставлено ОСОБА_3 в кількості 12,549 м 3 на суму 16928,50 грн. (оскільки, в позовній заяві позивачем допущено технічну помилку щодо дати видаткової накладної № РН-00017/1, а саме: замість дати 22.11.2017 р. позивачем вказано дату 22.10.2017р., строк прострочення зобов'язання за вказаною видатковою накладною вирахувано позивачем у кількості 21 день).

Отже, поставку ОСОБА_3 за Вересень 2017 року в кількості 92,049 м 3 здійснено відповідачем у повному обсязі, але з порушенням виконання зобов'язання в частині своєчасності поставки ОСОБА_3.

Як вказано в позовній заяві, Постачальником протягом серпня - жовтня 2017 року, відповідно до видаткових накладних, поставлено пиловника хвойного в кількості 167,049 м 3 , урахуванням відхилення при відвантаженні залізничним транспортом до ± 11,5% - 147,835 м 3 , тобто в межах передбачених умовами Договору, але з порушенням п. 5.1 та п. 6.3.1 даного Договору.

У зв'язку з цим, позивачем відповідачу було направлено Претензію (вих. № 032-01-11595-1 від 04.10.2017 р.) з вимогою сплати суми 2124,66 грн. пені за несвоєчасно поставлений ОСОБА_3. Докази направлення Претензії відповідачу містяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, суд зазначає, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Як узгоджено сторонами в п. 7.10. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки ОСОБА_3 у строки, зазначені у Графіку поставки ОСОБА_3 до даного Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого ОСОБА_3 за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого ОСОБА_3.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги норми чинного законодавства, представлені докази, а також той факт, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Так, у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд відзначає, що вимога про стягнення пені (за період з 01.08.2017 р. по 21.08.2017 р. на суму простроченої поставки ОСОБА_3 в розмірі 67094,82 грн.; за період з 01.08.2017 р. по 21.08.2017 р. на суму простроченої поставки ОСОБА_3 в розмірі 34079,79 грн.; за період з 01.10.2017 р. по 03.10.2017 р. на суму простроченої поставки ОСОБА_3 в розмірі 67523,78 грн.; за період з 01.10.2017 р. по 21.10.2017 р. на суму простроченої поставки ОСОБА_3 в розмірі 16928,50 грн.) в загальному розмірі 2682,74 грн. підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

У відзиві на позов відповідач просить суд врахувати його тяжкий фінансовий стан та зменшити розмір пені до суми 270,00 грн.

В обґрунтування зменшення суми пені відповідач посилається на те, що згідно фінансового результату за 2017 рік, підприємство не отримало великий дохід за 2017 рік., тому нарахування будь-яких штрафних санкцій за цим Договором є для відповідача додатковим збільшенням прямих збитків. При цьому, вказує на те, що позивачем не надано інформації щодо будь-яких збитків або негативних наслідків, що були ним понесені в результаті порушень строків виконання Договору, більш того, не було жодних звернень щодо критичної потреби в лісоматеріалах, жодних претензій або невдоволень.

Також, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 218 ГК України, якими передбачено, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, відповідач вказує, що такими обставинами він вважає критичність в забезпеченні порожніми вагонами, а також затримки в строках доставки вже навантажених вагонів ПАТ Укрзалізниця , яка є державою в державі і ніхто не може на них вплинути, а також строки перевезення поставленого вагону в межах станції Стрий.

Посилаючись на фінансовий результат товариства як за спірним Договором, так і в річному вимірі, відповідач просить суд зменшити можливі нарахування пені на 90%, щоб ще більше не погіршувати майновий стан товариства.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України закріплено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення закріплено ст. 233 Господарського кодексу України.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для зменшення пені в розумінні ст. ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, відповідач, в порушення ст.ст. 74, 77 ГПК України, не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів, не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємства, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які б могли бути підставою для зменшення пені до суми 270,00грн. Копія Фінансового звіту за 2017 рік не свідчить про неприбутковість підприємства. Штрафна санкція у вигляді пені не є надмірно великою.

Враховуючи викладене, суд оцінивши наведені відповідачем обставини та надані докази в обґрунтування необхідності зменшення пені, майнові інтереси обох сторін, а також те, що викладені відповідачем у своєму клопотанні обставини не спростовують факт наявності його вини у простроченні виконання зобов'язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Крім того, спростовуючи доводи відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 203 ЦК України умовами чинності правочинів є дотримання вимог: щодо змісту правочину; щодо цивільної дієздатності суб'єктів правочину; щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб'єкта (суб'єктів) правочину; щодо форми правочину; щодо реальності правочину та щодо дотримання спеціальних умов.

Тобто, правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату.

Цивільно-правовий договір, будучи видом правочину, являє собою правову форму, у яку втілюються узгоджені волевиявлення сторін. Сам процес узгодження волевиявлень називається укладанням договору.

В даному випадку, договір поставки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Відтак, підписуючи Договір, відповідач, у відповідності з п. 3 ст. 181 ГК України, погодився з його умовами, в тому числі, щодо розміру та порядку застосуванням штрафних санкцій.

Відповідач не був позбавлений права, закріпленого в п. 4 ст. 181 ГК України, щодо надання протоколу розбіжностей до договору.

Пунктом 5 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Доказів існування відповідного судового рішення (або, принаймні, розгляду судом відповідного спору) суду не надано.

Сторони, підписавши Договір поставки, погодили, що п. 7.10. встановлюються штрафні санкції, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки ОСОБА_3 у строки, зазначені у Графіку поставки ОСОБА_3 до даного Договору.

В даному випадку, узгоджені сторонами в Договорі штрафні санкції не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

В пункті 5.11 Договору Сторонами погоджено, що наслідки, пов'язані із затримками при постачанні ОСОБА_3, приймає на себе Постачальник (відповідач).

Відповідно до п. 11 Специфікації №1 до Договору, Сторонами погоджено два варіанти поставки ОСОБА_3, зокрема автотранспортом та залізничним транспортом.

Відповідач самостійно, на власний розсуд, обрав вид перевезення ОСОБА_3 залізничним транспортом.

Крім того, у своєму відзиві, відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України, вказує на відсутність збитків у позивача.

Разом з тим, факт відсутності збитків у позивача, відповідачем не доведений.

В силу приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. Вона полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно.

В даному випадку, у встановленому законом порядку Договір недійсним не визнано.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

З урахуванням вищевикладеного, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова фірма «Еліпс» (69123, м. Запоріжжя, вул. 14-го жовтня, б. 3, кв. 236, код ЄДРПОУ 35888371) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, б. 86, код ЄДРПОУ 00156392, р/р № 2600301289336 в АБ Укргазбанк МФО 320478, отримувач Бурове управління Укрбургаз , код отримувача 00156392) суму 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 74 коп. пені та суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 , пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 13 серпня 2018 р.

Суддя М.В. Мірошниченко