Рішення
від 14.08.2018 по справі 910/7201/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 14.08.2018Справа №  910/7201/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Протон-21" до    товариства з обмеженою відповідальністю "Техенком" про  стягнення 204 090,77 грн. Представники сторін: не викликались. ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Протон-21" до товариства з обмеженою відповідальністю "Техенком" про  стягнення 204 090,77 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки №1611-17/2 від 16.11.2017 року поставку товару здійснив з простроченням. У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 204 090,77 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю без виклику сторін (без проведення судового засідання). 26.06.2018 року відповідачем подано заяву (клопотання) про продовження строку для надання відзиву на позов до 04.07.2018 року. 06.07.2018 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов. 08.08.2018 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення в порядку ст.. 167 ГПК України та клопотання (заява) про виклик і допит свідка. Відповідно до ч.1 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи (ч.3 статті 87 ГПК України). Частиною 1 статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Відповідно до ч.1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що до матеріалів справи не додано заяви свідка, тому клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 16.11.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Протон-21" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техенком" (постачальник) укладено договір поставки №1611-17/2. Згідно з п. 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується: передати у власність (поставити) покупцеві обладнання в номенклатурному переліку, асортименті, комплектності та кількості, зазначених у Специфікації (додаток №1 до цього договору) відповідно до технічної документації, (надалі - «товар»), в обумовлені строки і на умовах, зазначених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити вартість товару. Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP згідно з офіційними правилами тлумачення термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (надалі - «ІНКОТЕРМС-2010») протягом 42 (сорока двох) календарних днів з дати здійснення 80% передоплати відповідно до п. 2.2 розділу 2 цього договору в місце призначення: 61070, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Проскури, 1, корпус 47 (п.1.2 договору). Згідно з п.2.1 договору загальна вартість товару становить 2 671 920,00 грн. (два мільйони сто тридцять сім тисяч п'ятсот тридцять шість грн. 00 кой:.), в тому числі ПДВ ~445 320,00 грн. (чотириста сорок п'ять тисяч триста двадцять грн. 00 коп.). Покупець здійснює оплату за цим договором шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі, в розмірі 80% (вісімдесят) від суми вартості товару, що складає 2 137 536,00 грн. (два мільйони сто тридцять сім тисяч п'ятсот тридцять шість грн. 00 коп.), в тому числі - ПДВ - 356 256,00 грн. (триста п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят шість грн. 00 коп.) у строк 5 (п'ять) робочих днів після укладення договору. Решту суми - 20% (двадцять) від суми вартості товару, що складає 534 384,00 (п'ятсот тридцять чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 89 064 00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят чотири гри. 00 коп.) покупець сплачує в строк 10 (десять) робочих днів з дати поставки товару. Між сторонами підписана специфікація (додаток №1 до договору №1611-17/2 від 16.11.2017р.) щодо поставки товару (аналізатор сигналів ANRITSU MS2830F-044 з опцією MS2830F-006 у кількості 1 шт. та осцилограф TEKTRONIX DPO70404С) на загальну суму 2     671     920,00 грн. З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4 від 21.11.2017 року вбачається, що позивачем на рахунок відповідача перераховано аванс за аналізатор сигналів, осцилограф згідно рах. №1611-17/2 від 16.11.17р. по дог. №1611-17/2 від 16.11.17р. на загальну суму 2     137     536,00 грн. Відповідно до п.3.1 договору постачальник зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в місці призначення: 61070, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Проскури, 1 корпус 47 протягом 42 (сорока двох) календарних днів з дати здійснення 80% передоплати відповідно до її. 2.2. розділу 2 цього договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар. Дострокова поставка товару, за умови належного попередження про поставку відповідно до умов договору дозволяється. Поставка не в повному обсязі не допускається. Як зазначено позивачем, враховуючи умови п.3.1 договору останнім днем виконання зобов'язань з поставки було 05.01.2018 року. 12.03.2018 року позивачем направлено відповідачу претензію вих.. №8 від 12.03.2018 року в якій зазначено, що постачальник свої зобов'язання по договору не виконав, товар не поставив. У зв'язку з чим просив розглянути претензію у 10-ти денний строк згідно з вимогами п.8.1 договору та надати обґрунтовану відповідь на претензію, перерахувати на рахунок ТОВ «ПРОТОН -21» пеню у розмірі 121     458,89 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань з поставки обладнання за договором №1611-17/2 від 16.11.2017 року, у 10-денний строк з дня отримання цієї претензії передати товар або повернути на рахунок, вказаний вище, суму попередньої оплати у розмірі 2     137     536,00 грн. Поставка товару була здійснена з простроченням – 03.04.2018 року, що підтверджується видатковою накладною №1611-17/2 від 03.04.2018 року на суму 2     671     920,00 грн. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).   Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У зв'язку з неналежним виконання умов договору щодо поставки продукції, позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 204     090,77 грн. за період з 06.01.2018 року по 02.04.2018 року. Відповідно до п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього договору. У разі прострочення поставки з вини постачальника в строки, передбачені цим договором, крім випадків звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості недопоставленого в строк товару за кожний день прострочення поставки (п.6.2 договору). Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України). В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч.2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Провівши перерахунок пені на підставі наведених обставин та вимог закону, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 204     090,77 грн., тобто в сумі, заявленій позивачем. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню. У відзиві на позов в якості обґрунтування неналежного виконання зобов'язань за договором поставки обладнання №1611-17/2 від 16.11.2017 року відповідач посилається на п.7.2, 7.3 договору – обставини непереборної сили та відсутність у зв'язку з цими обставинами, вини відповідача в затримці поставки, а саме: посилення режиму експертного контролю з боку Сполучених Штатів Америки та втрату товарів авіаперевізником. Відповідно до п.7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у зв'язку з виникненням непереборної сили (форс-мажорних обставин) та/або випадку, що сталися після укладення цього договору та сторони не могли передбачити їх виникнення. До обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відносяться: стихійні лиха, пожежі, повені, військові конфлікти, терористичні акти, громадські заворушення, страйки, а також рішення і розпорядження державних органів, будь-які інші події та факти, що знаходяться поза волею і контролем сторін, якщо ці обставини вплинули на виконання даного договору. У цьому випадку строк виконання зобов'язань за договором переноситься на час, протягом якого діяла непереборна сила (форс-мажорні обставини) (п.7.2 договору). Пунктом 7.3 договору передбачено, що сторони зобов'язані сповістити одна одну про непереборну силу (форс-мажорні обставини), у тому числі, але не виключно, про настання, припинення, характер несприятливих обставин та їх можливі наслідки у письмовому вигляді, по факсу, телеграмою та/або телефоном протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх настання. Зазначені обставини мають бути належним чином підтверджені компетентними органами державної влади, місцевого самоврядування та/або Торгово-промисловою палатою України. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до листа Міністерства Юстиції України № 6602-0-26-14/8.1 від 30.05.2014 р., за загальним правилом під "форс-мажором" розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань однією із сторін. Таким чином, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати. Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках. Так, Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників) (частина 3 статті 14 вказаного Закону). Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (частина друга ст. 3 цього Закону). Як вбачається з листа Торгово-промислової палати від 30.05.2014 р. N 1362/-05-5, Торгово-промислова палата (далі - ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин. До ТПП зацікавлена сторона договору (контракту) подає письмову заяву, підписану її керівником. Заява прописується у довільній формі. В заяві вказуються початок виникнення подій (які віднесені в контракті/договорі до форс-мажорних обставин), період дії цих обставин та їх наслідки. Також у заяві вказується, які зобов'язання за договором не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин, та контактна інформація для зворотного зв'язку. До заяви додаються такі документи: належним чином засвідчена копія договору (контракту) з усіма додатками (змінами та доповненнями, якщо вони були). У ньому мають бути вказані обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати форс-мажорними, вказані органи країн, що підтверджують факт настання обставин форс-мажору; інформація про обсяг виконаних (або невиконаних) зобов'язань по договору (контракту); документи компетентних державних органів, що підтверджують настання події. За результатами розгляду документів ТПП видає сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини. Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини - це документ установленої форми, який є підтвердженням настання форс-мажорних обставин на території України, виданий ТПП згідно з нормами чинного законодавства. Сертифікат (висновок) видається заявнику на бланку ТПП. У сертифікаті (висновку) вказуються сторони контракту (договору), дата його укладення, місце, час, період (якщо це можливо вказати на дату звернення), протягом якого мали місце надзвичайні та невідворотні події. Сертифікат (висновок) підписується Президентом ТПП, Першим віце-президентом або Віце-президентами. На сертифікаті (висновку) ставиться печатка ТПП. Сертифікат видається по кожному контракту (договору) окремо українською (або іноземною) мовою за бажанням заявника. Копії виданих сертифікатів (висновків) та документів, на підставі яких вони були видані, зберігаються у департаменті юридичного забезпечення протягом 3-х років. В матеріалах справи відсутні будь-які докази компетентних органів, які б підтверджували наявність форс-мажорних обставин, а тому відсутні обставини звільнення від відповідальності відповідача за неналежне виконання умов договору. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України       підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240-241, 252  Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техенком" (02081, м. Київ, вулиця Клеманська, будинок 3, код ЄДРПОУ 33148046) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Протон-21" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 48 А, код ЄДРПОУ 31672893) неустойку (пеню) в розмірі 204 090 (двісті чотири тисячі дев'яносто) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 061 (три тисячі шістдесят одна) грн. 37 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                                     С.М. Мудрий

Дата ухвалення рішення14.08.2018
Оприлюднено15.08.2018
Номер документу75846232
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/7201/18

Рішення від 14.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 08.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні